Ухвала суду № 58160739, 12.05.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1173/16 Справа № 204/6707/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Черкез Д.Л. Доповідач - Лисична Н.М.

Категорія 24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2016 року м. Дніпропетровськ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2016 р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі: головуючого Лисичної Н.М.

суддів Баранніка О.П., Посунся Н.Є.

при секретарі Самокиші О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 16 листопада 2015 р. по справі за позовом ПАТ "Дніпрогаз" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з газопостачання,-

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2015 р. ПАТ "Дніпрогаз" звернувся до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з газопостачання.

Рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 16 листопада 2015 р.

позов ПАТ «Дніпрогаз» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ«Дніпрогаз» суму боргу за надані послуги з газопостачання у розмірі 569,09 грн. (п`ятсот шістдесят дев`ять гривень 09 копійок).Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду та постановлення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог на тій підставі, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають, значення для справи, допущено порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і позовних вимог колегія суддів вважає необхідним скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

При розгляді справи судом встановлено, що відповідно до довідки про склад сім`ї та місце реєстрації № 24620 від 22.08.2013 р., за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_2 (дата реєстрації 03.02.1983 рік), ОСОБА_3 (дата реєстрації 31.01.2003 р.) (а. с. 52). Згідно довідки про склад сім`ї та місце реєстрації № 9004 від 28.04.2015 р., за тою ж адресою зареєстровані ті ж самі особи (а. с. 14).

На аркуші справи 65 знаходиться довідка № 1221 від 22.01.2015 р., в якій зазначено, що за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані та значилися: ОСОБА_2 (дата реєстрації - 03.02.1983 року); ОСОБА_3 (дата реєстрації - 31.01.2003 р.); ОСОБА_4 (дата реєстрації - 18.06.1999 р., дата зняття з реєстрації - 27.08.2010 р.); ОСОБА_5 (дата реєстрації - 28.07.2008 р., дата зняття з реєстрації - 27.08.2010 р.); ОСОБА_6 (дата реєстрації - 27.10.2003 р., дата зняття з реєстрації - 27.08.2010 р.).

Згідно довідки № 1220 від 22.01.2015 р. зняті з реєстрації 27.08.2010 р. ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були зареєстровані в цей же день за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_2 (а.с.64).

Відповідно п.29 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою КМУ № 2246 від 9 грудня 1999 р. споживач зобов'язаний у разі відсутності лічильника газу письмово повідомляти не пізніше ніж у місячний строк газопостачальне підприємство про всі зміни, що стосуються опалювальної площі, кількості осіб, зареєстрованих у квартирі, приватному будинку, та видів споживання природного газу.

Під час розгляду справи було встановлено, що відповідач письмово повідомила позивача про зміну кількості зареєстрованих у квартирі осіб лише у листопаді 2013 р., що підтверджується копією листа № 15/11 від 15.11.2013 р., яке було отримано позивачем 18.11.2013 р. (а.с. 50). У зв'язку з чим, нарахування відповідачу було змінено та проводилося у розрахунку на двох осіб лише з 25.09.2013 р.

Судом також встановлено, що відповідач неодноразово зверталася до позивача з заявами про надання їй розгорнутого акту звірки розрахунків.

Згідно заяви відповідача до ПАТ «Дніпрогаз» № 1 від 05.08.2014 р. ОСОБА_2 просила надати їй розгорнутий акт звірки за період з 01.01.2010 р. по 31.07.2014 р. Зазначений лист було отримано Позивачем 07.08.2014 р., що підтверджується відміткою вхідної кореспонденції (а.с. 47).

08.08.2015 р. ОСОБА_2 звернулася з заявою № 7 до ПАТ «Дніпрогаз» з проханням надати (помісячний) акт звірки з 01.09.2010 р. з урахуванням довідки про склад сім`ї. Заява була отримана позивачем 08.08.2014 р., що підтверджується відміткою вхідної кореспонденції (а. с. 48).

Згідно заяви № 1/3 від 13.08.2014 р. відповідач звернулася до ПАТ «Дніпрогаз», в якій повідомляла, що 12.08.2014 р. нею був отриманий акт про припинення газопостачання у зв'язку з наявною заборгованістю, яку вона не визнає. Також просила надати їй в десятиденний строк розвернутий (помісячний) акт звірки. Заява була отримана позивачем 14.08.2014 р., що підтверджується відміткою вхідної кореспонденції (а. с. 49).

Як встановлено судом зазначені заяви Відповідача залишилися без відповідного реагування зі сторони ПАТ «Дніпрогаз». Відповіді на свої заяви Відповідач не отримував. Позивачем не надано суду доказів, на підтвердження того, що ПАТ «Дніпрогаз» надавав відповіді на заяви ОСОБА_2

У відповідності до п.10 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою КМУ № 2246 від 9 грудня 1999 р. (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) розрахунок населення за надані послуги з газопостачання здійснюється за роздрібними цінами, диференційованими залежно від обсягів споживання та/або видів (напрямів) споживання, що встановлені НКРЕ, за показаннями лічильників газу, а у разі їх відсутності - за нормами споживання природного газу.

Згідно п.п.11,17 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 2246 від 09 грудня 1999 р. плата за послуги з газопостачання розраховується відповідно до встановлених законодавством норм споживання та цін на газ, і повинна вноситися споживачами не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. Споживачі зобов'язані своєчасно вносити плату за надані послуги з газопостачання.

Враховуючи зазначене, суд прийшов до обґрунтованого висновку, що у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 зобов'язань щодо сплати за отримані послуги з газопостачання, в неї виникла заборгованість, яка підлягає стягненню на користь позивача, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, судом встановлено, що позивач вже звертався до суду у червні 2010 р. з заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідача заборгованості за природний газ. Судом було видано судовий наказ від 10 червня 2010 р. про стягнення заборгованості з відповідача солідарно з іншими боржниками. Згідно ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 09 листопада 2010 р. судовий наказ від 10.06.2010 р. про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, проживаючих за адресою: АДРЕСА_1 на користь ВАТ по газопостачанню та газифікації «Дніпрогаз» заборгованості за спожитий природній газ у розмірі 1.279,75 грн., та судового збору в розмірі 25,50 грн. та 30,00 грн. - скасовано (а. с. 53).

19 червня 2015 р. позивач знов звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідача заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 3.031,85 грн. і судом було видано судовий наказ від 10 липня 2015 р. про стягнення заборгованості з відповідача, який ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 серпня 2015 р. було скасовано.

Враховуючи, що позивач просив стягнути заборгованість, починаючи з 30.06.2005 р., а в суд звернувся з позовом лише у вересні 2015 р., а також те, що відповідач просила застосувати строк позовної давності до спірних правовідносин, суд, керуючись ст..ст.256, 257, ч.1 ст.261, 264, ч.3 ст.267 ЦК України, приймаючи до уваги що відповідач неналежним чином виконувала зобов'язання щодо сплати заборгованості за спожиті послуги з газопостачання кожного місяця на протязі останніх трьох років, правильно вирішив, що момент прострочення відповідачем виконання зобов'язання встановлюється щодо кожного платежу, починаючи з 19 червня 2012 р. та зробив правильний розрахунок заборгованості за цей період шляхом різниці між нарахуванням за спожиті послуги - 1.232, 72 грн. та сплатою за послуги з газопостачання - 663,63 грн. (а.с.56-62), яка становить 569,09 грн. (1 232,72 - 663,63 = 569,09) та яка підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст.88 ЦПК України суд також правильно вирішив питання судових витрат, стягнувши з відповідача на користь позивача 1.218 грн.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи є необґрунтованими й правильність висновків суду не спростовують. Що стосується посилань позивачки на те, що вона своєчасно повідомила позивача про те, що в її квартирі, починаючи з 2010 р. проживає не п'ять, а дві особи, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки ОСОБА_2 не надала суду доказів, що саме у 2010 р. нею був належним чином повідомлений позивач про зміну кількості проживаючих за адресою: АДРЕСА_1, як це вона зробила у 2013 р.

Ухвалене по справі рішення суду є законним і обґрунтованим, тому колегія суддів вважає, що підстави для задоволення скарги відсутні.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 16 листопада 2015 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.М.Лисична

Судді О.П.Бараннік

Н.Є.Посунся