Ухвала суду № 57997019, 26.05.2016, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/2999/16-ц

Номер провадження 2/404/2108/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2016 року Суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Кулінка Л.Д., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, до ОСОБА_2, про стягнення боргу за борговою розпискою,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 суму боргу в розмірі 4500,00 грн.

Стаття 119 Цивільного процесуального кодексу України містить вимоги щодо форми і змісту позовної заяви. Відповідно до частини 5 статті 119 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особо або фізичною особою-підприємцем судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менш 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

В порушення вищевказаних норм до позовної заяви не додано документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірах, встановлених Законом України «Про судовий збір».

В пункті 3 прохальної частини позовної заяви міститься клопотання про звільнення від сплати судового збору з посиланням на пункт 13 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно частини 2 статті 79 Цивільного процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 2 статті 8 Закону України Про судовий збір передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У відповідності до частини 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Частиною 3 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Пунктом 13 статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.

Статтею 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що чинність цього Закону поширюється на: 1) сім'ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів; сім'ї військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу, які призивалися на збори військовозобов'язаних Міністерства оборони, органів внутрішніх справ і державної безпеки колишнього Союзу РСР і загинули (померли) під час виконання завдань по охороні громадського порядку при надзвичайних ситуаціях, пов'язаних з антигромадськими проявами; сім'ї загиблих під час Великої Вітчизняної війни осіб із числа особового складу груп самозахисту об'єктових та аварійних команд місцевої протиповітряної оборони, а також сім'ї загиблих внаслідок бойових дій працівників госпіталів, лікарень та інших медичних закладів.. До членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених у цій статті, належать: утриманці загиблого або того, хто пропав безвісти, яким у зв'язку з цим виплачується пенсія; батьки; один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні; діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім'ї, але стали інвалідами до досягнення повноліття; діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти; 2) дружин (чоловіків) померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни, а також дружин (чоловіків) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге. На дружин (чоловіків) померлих інвалідів війни, учасників бойових дій, партизанів, підпільників і учасників війни, нагороджених орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу, визнаних за життя інвалідами, чинність цієї статті поширюється незалежно від часу смерті інваліда; 3) дружин (чоловіків), які не одружилися вдруге, батьків, неповнолітніх дітей померлих учасників бойових дій, партизанів, підпільників, військовослужбовців та учасників війни, які проходили службу у військових підрозділах, частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років та війни 1938, 1939, 1945 років з імперіалістичною Японією, нагороджених за бойові дії державними нагородами та орденами і медалями колишнього Союзу РСР (крім ювілейних); 4) дітей померлих учасників бойових дій, які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, до закінчення цих навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветерани війни та особи, на яких поширюється чинність цього Закону, звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом питань щодо їх соціального захисту.

Питання про звільнення від сплати судового збору вправі поставити перед судом сторона шляхом подання відповідного обґрунтованого клопотання. У клопотанні повинні бути наведені обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище та подані суду відповідні докази. До позовної заяви додано посвідчення, серії АБ № 449436, видане 04.06.2015 року, в якому зазначено, що предявник цього посвідчення має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій, також додано посвідчення, серії ОК № 036488 про нагородження ОСОБА_1 орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Однак заява про звільнення від сплати судового збору, яка підписана позивачем, не містить належного обґрунтування та доказів на підтвердження складного матеріального становища. Також, оскільки в даній справі між сторонами існує спір, що не пов'язаний з розглядом питань щодо соціального захисту позивача, тому не має підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі пункту 13 статті 5 Закону України «Про судовий збір». Тобто заява про звільнення від сплати судового збору не відповідає положенням вищевказаної норми права, а відтак є необґрунтованою.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 119 Цивільного процесуального кодексу України, передбачає, що в позовній заяві обов'язково має вказуватись повне ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий.

У позовній заяві мають бути зазначені точні і докладні відомості про позивача та відповідача, оскільки це має значення для повідомлення осіб, які беруть участь у справі, та забезпечення їх явки у судове засідання. Однак, позивачем не вказане повне імя відповідача, що є порушенням частини 2 статті 119 Цивільного процесуального кодексу України.

Таким чином, позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статті 119 Цивільного процесуального кодексу України і підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, як то передбачено статтею 121 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись частиною 1 статті 121 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1, до ОСОБА_2, про стягнення боргу за борговою розпискою, залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Запропонувати позивачеві сплатити судовий збір в розмірах, встановлених Законом України "Про судовий збір" (551,20 грн.) або надати належні докази звільнення від сплати судового збору; вказати повне імя відповідача, дату народження, якщо така відома.

Банківські реквізити для зарахування судового збору: Одержувач коштів: УДКС України у м. Кіровограді Кіровоградської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38037409; банк отримувача - ГУ ДКСУ України у Кіровоградській області; МФО: 823016; р/р 31215206700003; код класифікації доходів бюджету: 22030001.

Розяснити, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Л. Д. Кулінка