Справа № 344/1928/16-а
Провадження № 2-а/344/146/16
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2016 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої-судді: Домбровської Г.В.
при секретарі с/з: Устинській Н.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області адміністративну справу
за позовом ОСОБА_3
до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії
О Б С Т А В И Н И С П Р А В И
ОСОБА_3 (надалі - «Позивач») звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську (надалі - «Відповідач»), в якому просив визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, ідентифікаційний код 20550895, щодо відмови провести ОСОБА_3 перерахунок раніше призначеної пенсії у розмірі 90 відсотків суми виплат, що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначених за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за перерахунком пенсії, без обмеження максимальним розміром пенсії у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції Закону України № 2663-III від 12 липня 2001 року); зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську, ідентифікаційний код 20550895, провести перерахунок та виплату раніше призначеної йому пенсії за вислугою років в розмірі 90 відсотків суми виплат, що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначених за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за перерахунком пенсії, без обмеження максимальним розміром пенсії згідно довідки Генеральної прокуратури України про заробітну плату № 18-24 зп від 03.04.2015, починаючи з 07 квітня 2015 року (та не зазначаючи кінцевого терміну), без обмеження будь-яким терміном чи періодом; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську, ідентифікаційний код 20550895, виплатити йому різницю між фактично отриманою пенсією та належною до сплати в розмірі 90 відсотків суми виплат, що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначених за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за перерахунком пенсії, без обмеження максимальним розміром пенсії, починаючи з 07 квітня 2015 року.
Позивачем подано до суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій він просив задовольнити позов в повному обсязі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що дії Відповідача щодо відмови провести ОСОБА_3 перерахунок раніше призначеної пенсії у розмірі 90 відсотків суми виплат, що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначених за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за перерахунком пенсії, без обмеження максимальним розміром пенсії у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції Закону України № 2663-III від 12 липня 2001 року), є протиправними, оскільки не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, яке підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.
Як зазначено Позивачем в позовній заяві, застосоване Відповідачем щодо нього положення ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76-VII від 28.12.2014 року, погіршує його права, а тому суперечить Конституції України.
На думку Позивача, внесені до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» зміни, тобто призначення прокурорам і слідчим пенсії в розмірі 60 відсотків від заробітної плати обчисленої за останні 60 календарних місяців роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за перерахунком пенсії з обмеженням максимальним розміром пенсії, стосується виключно тих працівників органів прокуратури, які набули право на пенсійне забезпечення з часу вступу даного закону в силу. Оскільки Позивачу пенсію призначено до набрання чинності Закону України № 76-VII від 28.12.2014 року і ним ставиться питання не про її призначення, а про проведення перерахунку на підставі ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України № 2663-ІІІ від 12 липня 2001 року, що діяла на час призначення йому пенсії.
Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, - явку уповноваженого представника до суду повторно не забезпечило, про причини неявки суду не сповістило, про дату та час судового засідання повідомлене належним чином. Письмового відношення Відповідача до заявлених позовних вимог до суду не надходило.
Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши подані документи і матеріали, проаналізувавши викладені в позовній заяві пояснення Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області, -
В С Т А Н О В И В:
Частиною 1 статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
ОСОБА_3 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську та одержує пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», яку йому було призначено управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську згідно протоколу № 5671 від 19 листопада 2010 року з грудня 2008 року в розмірі 88% від середньомісячного заробітку.
Розмір виплат, що включено в заробіток для обчислення пенсії, визначено згідно з ч. 2 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією, без обмеження максимального розміру пенсії.
Відповідно до наказу Генерального прокурора України № 477-у від 24 березня 2015 року ОСОБА_3 було звільнено з посади прокурора відділу запобігання правопорушенням у територіальних прокуратурах управління внутрішньої безпеки та захисту працівників прокуратури Головного управління кадрів та забезпечення діяльності органів прокуратури Генеральної прокуратури України (з місцем дислокації у військовій прокуратурі Західного регіону України) з 31 березня 2015 року у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».
У зв'язку з вищевказаним, на підставі поданої Позивачем заяви про проведення перерахунку пенсії у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 липня 2015 року, ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року та довідки Генеральної прокуратури України про заробітну плату № 18-24 зп від 03 квітня 2015 року, розпорядженням № 807228 від 17 грудня 2015 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську проведено перерахунок пенсії ОСОБА_3 у розмірі 88% із суми заробітної плати.
При цьому, як підтверджується матеріалами справи, розмір виплат, що включено в заробіток для перерахунку пенсії Позивачу, було визначено Відповідачем за останні 60 календарних місяців роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед його зверненням за перерахунком пенсії.
Не погоджуючись з проведеним перерахунком пенсії, ОСОБА_3 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську із заявою від 09 грудня 2015 року про здійснення перерахунку раніше призначеної пенсії в розмірі 90 відсотків від заробітку, обчисленого за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед його зверненням за перерахунком пенсії без обмеження максимальним розміром пенсії.
Листом № 421/К-15 від 08 січня 2015 року Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську повідомило ОСОБА_3 про відсутність підстав для перерахунку пенсії з 07 квітня 2015 року від заробітку за 24 місяці за період з 01 квітня 2013 року по 01 квітня 2015 року.
Вищевказану відмову в проведенні перерахунку пенсії в розмірі 90 відсотків суми виплат, що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначених за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за перерахунком пенсії без обмеження максимальним розміром пенсії, Позивач вважає протиправною та такою, що суперечить вимогам законодавства, яке підлягає застосуванню у спірних пенсійних правовідносинах.
Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
В той же час, в частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України законодавцем закріплено загальні критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені та є усталеними у практиці європейських країн. Суб'єкти владних повноважень повинні враховувати ці критерії-принципи, приймаючи рішення, вчиняючи дії, чи допускаючись бездіяльності.
Таким чином, завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
До того ж, відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закріплений статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принцип законності кореспондує положенню частини 2 статті 19 Конституції України, відповідно до вимог якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
«На підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. Під встановленими законом повноваженнями прийнято розуміти як ті, на наявність яких прямо вказує закон, так і повноваження, які є необхідними для реалізації суб'єктом владних повноважень своїх функцій (завдань).
«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Іншими словами, при виконанні поставлених перед адміністративним судочинством завдань адміністративний суд перевіряє законність та обґрунтованість реалізації органом публічної адміністрації, його посадовою чи службовою особою компетенції (наданих законом повноважень). Критеріями такої перевірки є: відповідність оскаржуваного акта приписам, що встановлені у законі; дотримання органом меж повноважень, наданих йому законом; дослідження органом передбачених у законі обставин, що є підставою прийняття акта; збереження чинності законом, на основі якого прийнято акт; відсутність спотворення змісту закону, що покладений в основу рішення; додержання правил, строків, форми та процедури прийняття акта.
Як випливає зі змісту листа Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську № 421/К-15 від 08 січня 2015 року, підставою для відмови Позивачу в здійсненні перерахунку пенсії став висновок Відповідача про те, що перерахунок пенсії йому проведено згідно внесених з 01 жовтня 2011 року змін до частини 3 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у відповідності до Закону України «Про заходи щодо забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668 від 08.07.2011 р., виходячи з розміру виплат, що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначених за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією.
Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів та слідчих визначено статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру», редакція якої неодноразово змінювалась.
Так, відповідно до частини 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції Закону України № 1789-ХІІ від 12 липня 2001 року, яка була чинною станом на час призначення пенсії Позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Згідно з частиною 2 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
Відповідно до частини 13 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» обчислення (перерахунок) пенсій проводиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Згідно з частиною 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більше як за 12 місяців. Перерахунок пенсії проводиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
За змістом статті 22 Конституції України закріплені нею права і свободи людини і громадянина не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Враховуючи вищевикладене, Суд звертає увагу на те, що застосоване Управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську при перерахунку пенсії Позивачу положення ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76-VII від 28.12.2014 року) погіршує його права, а тому суперечить Конституції України.
Крім того, внесені до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» зміни в частині призначення прокурорам і слідчим пенсії в розмірі 60 відсотків від заробітної плати обчисленої за останні 60 календарних місяців роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за перерахунком пенсії з обмеженням максимальним розміром пенсії, стосується виключно тих працівників органів прокуратури, які набули право на пенсійне забезпечення з часу вступу даного закону в силу.
В той же час, оскільки ОСОБА_3 пенсію було призначено до набрання чинності Законом України № 76-VII від 28.12.2014 року, і у спірних правовідносинах він звернувся до Відповідача із заявою про перерахунок, на не про призначення, пенсії, на підставі частини 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України № 2663-ІІІ від 12 липня 2001 року, що діяла на час призначення йому пенсії, Суд дійшов висновку про те, що при визначенні розміру пенсії Позивача Відповідачем повинні бути застосовані положення ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України № 2663-ІІІ від 12 липня 2001 року, яка діяла станом на час призначення йому пенсії, відповідно до якого розмір перерахованої пенсії повинен становити 90 відсотків суми виплат, що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначених за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за перерахунком пенсії, без обмеження максимальним розміром пенсії.
Враховуючи вищевикладене, Суд дійшов висновку про те, що дії Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську щодо відмови в перерахунку пенсії Позивачу, є протиправними, оскільки не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.
За таких обставин Суд вважає обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську щодо відмови провести ОСОБА_3 перерахунок раніше призначеної пенсії у розмірі 90 відсотків суми виплат, що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначених за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за перерахунком пенсії, без обмеження максимальним розміром пенсії у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції Закону України № 2663-III від 12 липня 2001 року), та, з метою захисту порушених прав Позивача, знаходить підстави для зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську провести перерахунок та виплату раніше призначеної йому пенсії за вислугою років в розмірі 90 відсотків суми виплат, що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначених за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за перерахунком пенсії, без обмеження максимальним розміром пенсії згідно довідки Генеральної прокуратури України про заробітну плату № 18-24 зп від 03.04.2015, починаючи з 07 квітня 2015 року; та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську здійснити дії щодо виплати на користь Позивача різниці між фактично отриманою пенсією та належною до сплати в розмірі 90 відсотків суми виплат, що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначених за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за перерахунком пенсії, без обмеження максимальним розміром пенсії, починаючи з 07 квітня 2015 року.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд також звертає увагу на те, що відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, в даній адміністративній справі не було виконано обов'язку щодо доведення правомірності оскаржуваних дій.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 128, 158-163 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську щодо відмови у здійсненні ОСОБА_3 перерахунку раніше призначеної пенсії у розмірі 90 відсотків суми виплат, що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначених за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за перерахунком пенсії, без обмеження максимальним розміром пенсії у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції Закону України № 2663-III від 12 липня 2001 року).
3. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську здійснити перерахунок та забезпечувати виплату раніше призначеної ОСОБА_3 пенсії за вислугою років в розмірі 90 відсотків суми виплат, що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначених за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за перерахунком пенсії, без обмеження максимальним розміром пенсії згідно довідки Генеральної прокуратури України про заробітну плату № 18-24 зп від 03.04.2015 року, починаючи з 07 квітня 2015 року.
4. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську здійснити дії щодо виплати на користь ОСОБА_3 різниці між фактично отриманою ним пенсією та належною до сплати в розмірі 90 відсотків суми виплат, що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначених за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за перерахунком пенсії, без обмеження максимальним розміром пенсії, починаючи з 07 квітня 2015 року.
5. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 1378,00 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області.
Суддя Домбровська Г.В.
Судове рішення № 57524296, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області було прийнято 20.04.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 344/1928/16-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: