Постанова № 57291900, 20.04.2016, Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 164/1548/15-а

Провадження № 2-а/162/12/2016

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 року селище Любешів.

Любешівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого -- судді Глинянчука В.Д.,

з участю секретаря судових засідань Гичук О.М.,

розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,

встановив:

ОСОБА_2 в остаточних позовних вимогах просить суд визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області щодо відмови у перерахунку їй пенсії як державного службовця відповідно до поданих довідок Територіального управління Державної судової адміністрації в Волинській області (далі - ТУДСА) №№ 614, 615 від 03 грудня 2015 року, № 36 від 27 січня 2016 року, виходячи із 90 відсотків суми заробітної плати, які були застосовані при призначенні пенсії, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії.

ОСОБА_2 позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 12 липня 1979 року по 02 грудня 2015 року вона працювала у Маневицькому районному суді Волинської області на посадах, які віднесені до державної служби. З 06 жовтня 2008 року їй була призначена пенсія на підставі Закону України «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-ХІІ) з зниженням пенсію віку на підставі статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-ХІІ). Після призначення пенсії позивач продовжувала працювати секретарем судових засідань Маневицького районного суду Волинської області, а 02 грудня 2015 року звільнилась у зв'язку з виходом на пенсію. З приводу обрахунку їй пенсії позивач уже зверталась до суду. Постановою Любешівського районного суду Волинської області від 23 січня 2015 року та додатковою постановою від 20 лютого 2015 року відповідача зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії з врахуванням сум матеріальних допомог на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, індексації, премій, з яких було сплачено внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, виходячи із 90 відсотків суми заробітної плати, які були застосовані при призначенні пенсії, та у подальших її перерахунках. Натомість відповідач відмовляється перерахувати їй пенсію з врахуванням довідок ТУДСА №№ 614, 615 від 03 грудня 2015 року, № 36 від 27 січня 2016 року.

У поданих суду запереченнях відповідач вказує, що ОСОБА_2 було відмовлено у перерахунку пенсії на підставі довідок ТУДСА №№ №№ 614, 615 від 03 грудня 2015 року у зв'язку з набранням чинності пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII. Відповідно до вказаної норми у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України. Відповідного закону прийнято не було, а тому призначення пенсій таким категоріям громадян проводиться на загальних підставах згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV).

ОСОБА_2 у судові засідання не з'являлась, клопотала перед судом розглянути справу у її відсутності.

У судовому засіданні 04 квітня 2016 року представник позивача ОСОБА_3 просила суд відмовити у позові ОСОБА_2 з мотивів, викладених у запереченні.

На перенесену дату судового розгляду сторони не з'явились.

На підставі частини 1 статті 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу 20 квітня 2016 року не здійснювалось.

Дослідженням наявних у справі доказів, аналіз законодавства, приводить суд до наступного.

З приводу нарахування та виплати пенсії ОСОБА_2 звертається до суду не вперше.

Постановою Любешівського районного суду Волинської області від 23 січня 2015 року у справі № 164/1977/14-а, додатковою постановою від 20 лютого 2015 року, які набрали законної сили, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області провести позивачу перерахунок пенсії як державному службовцю, врахувавши в заробіток (дохід) для обчислення пенсії суми матеріальних допомог на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, премій, виходячи з 90 відсотків суми заробітної плати, які були застосовані при призначенні пенсії, та в подальших її перерахунках.

Ухвалою Любешівського районного суду Волинської області від 31 грудня 2015 року за заявою начальника державної виконавчої служби Маневицького районного управління юстиції Волинської області, яка також набрала законної сили, згадане рішення роз'яснено, вказано про необхідність провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 з врахуванням довідок ТУДСА №№ 614, 615 від 03 грудня 2015 року.

Відділ державної виконавчої служби Маневицького районного управління юстиції у Волинській області листом № 03-07 від 19 квітня 2016 року повідомив, що ОСОБА_2 у липні 2015 року зверталась у виконавчу службу з виконавчим листом № 164/1977/14-а про примусове виконання рішення суду про перерахунок їй пенсії як державному службовцю. Було відкрито виконавче провадження, управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області здійснило перерахунок пенсії позивачу, у зв'язку з цим 04 вересня 2015 року було закінчено виконавче провадження. Згодом, 07 грудня 2015 року, ОСОБА_2 повторно звернулась у виконавчу службу з згаданим вище виконавчим документом про перерахунок пенсії з врахуванням довідок ТУДСА №№ 614, 615 від 03 грудня 2015 року. 07 грудня 2015 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження та запропоновано боржнику добровільно провести перерахунок пенсії. Натомість управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області не погодилось провести відповідні перерахунки пенсії ОСОБА_2, мотивуючи це тим, що відповідні перерахунки пенсії стягувачу вже здійснено. У зв'язку з наведеним державний виконавець звернувся до суду з роз'ясненням судового рішення. Ухвалою Любешівського районного суду від 31 грудня 2015 року, яка набрала законної сили, 10 березня 2016 року, вказано на обов'язок боржника здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з врахуванням довідок ТУДСА №№ 614, 615 від 03 грудня 2015 року. Управлінням Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області станом на 19 квітня 2016 року рішення Любешівського районного суду Волинської області не виконано, а до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості стосовно боржника за частиною 2 статті 382 Кримінального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У цьому контексті суд звертає увагу, що право позивача на пенсійні виплати як державному службовцю з врахуванням заробітку (доходу) для обчислення пенсії суми матеріальних допомог на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, премій, виходячи з 90 відсотків суми заробітної плати, які були застосовані при призначенні пенсії, та в подальших її перерахунках, уже поновлено судом. З цієї причини на підставі частини 1 статті 72 КАС України суд не вбачає потреби піддавати повторному аналізу обставини, які уже встановлені судовим рішенням.

Між тим встановлено, що на момент розгляду цього позову відповідач фактично не виконує судові рішення, які набули статусу остаточних.

Згідно із статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Також принцип обов'язковості виконання судових рішень передбачає Закон України "Про судоустрій і статус суддів", згідно із частиною 2 статті 13 якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу N 1-7/2013 у Рішенні від 26 червня 2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року N 11-рп/2012).

Європейський суд з прав людини зокрема в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе захистити права ОСОБА_2 шляхом визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання відповідача на виконання судових рішень, які набрали законної сили, здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з врахуванням довідок ТУДСА №№ 614, 615 від 03 грудня 2015 року, № 36 від 27 січня 2016 року, що не суперечитиме положенням частини 2 статті 11 КАС України.

Розподіл судових витрат між сторонами слід здійснити за правилами статті 94 КАС України.

З метою недопущення подальшого порушення прав позивача відповідно до частини 1 статті 267 КАС України суд вважає за необхідне покласти обов'язок на відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 6, 11, 94, 158-163, 257 КАС України, суд

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області щодо невиконання постанови Любешівського районного суду Волинської області від 23 січня 2015 року, додаткової постанови від 20 лютого 2015 року, ухвали від 31 грудня 2015 року у адміністративній справі № 164/1977/14-а.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області на виконання постанови Любешівського районного суду Волинської області від 23 січня 2015 року, додаткової постанови від 20 лютого 2015 року, ухвали від 31 грудня 2015 року у адміністративній справі № 164/1977/14-а здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з врахуванням довідок Територіального управління Державної судової адміністрації в Волинській області №№ 614, 615 від 03 грудня 2015 року, № 36 від 27 січня 2016 року про складові заробітної плати.

Стягнути у користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок судових витрат.

Управлінню Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області у десятиденний строк подати суду звіт про виконання судового рішення. Строк подання звіту рахувати з дня набрання постановою законної сили.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Любешівський районний суд протягом десяти днів з дня її отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя В.Д. Глинянчук