Ухвала суду № 57288129, 20.04.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/334/2016(м)

263/14904/15-ц

Головуючий у 1 інстанції Скрипниченко Т.І.

Категорія 59 Доповідач Мальцева Є.Є.

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

20 квітня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді - Мальцевої Є.Є.

суддів - Песоцької Л.І., Ткаченко Т.Б.

секретар - Брежнєв Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на ухвалу судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 24 грудня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИЛА :

23 грудня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду першої інстанції із позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_3 в якому зазначав, що 27.10.2005 року між ним та відповідачем було зареєстровано шлюб у Жовтневому відділі державної реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції у Донецькі області, про що було вчинено відповідний актовий запис за № 1091 (а.с.5). Від шлюбу вони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. У зв'язку із тим, що між позивачем та відповідачем були припинені подружні стосунки з причини відсутності між ними розуміння та несумісності характерів, просив розірвати їх шлюб.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 24.12.2015 року позовну заяву ОСОБА_3 було прийнято до провадження суду, відкрито провадження по справі та призначено судове засідання.

Не погоджуючись із даною ухвалою, представник відповідача ОСОБА_2, що діє в інтересах ОСОБА_3, подала апеляційну скаргу на ухвалу, в якій, посилаючись на незаконність оскаржуваної ухвали та невідповідність її нормам процесуального права, просила ухвалу суду скасувати та ухвалити нову по суті питання. В скарзі вказувала, що судом не були дотримані правила підсудності у звязку із тим, що ОСОБА_3 фактично проживає в Республіці Болгарія, про що позивачу достовірно відомо. Також зазначила, що ОСОБА_3 приховав той факт, що місто Балчик в Болгарії є дійсним місцем проживання обох сторін, і ОСОБА_3 вже звернулася до районного суду г.Добрич Республіки Болгарія з позовом про розірвання шлюбу з позивачем, який на даний час розглядається судом.

У відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглянув справу у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в апеляційному суді телефонограмами №№938,940 та рекомендованими поштовими відправленнями через своїх представників.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача ОСОБА_2, яка просила задовольнити апеляційну скаргу, представника позивача ОСОБА_5, який заперечував проти апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відкриваючи провадження по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, суддя, керуючись ст.ст. 122, 127,129,156,157 ЦПК України, встановив, що надана ОСОБА_3 позовна заява відповідає вимогам ст. 119,120 ЦПК України.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

23.12.2015 року ОСОБА_3 звернувся до Жовтневого районного суду м.Маріуполя з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу між подружжям, яке має неповнолітню дитину, на підставі ст.ст.110,112 СК України. В позовній заяві вказав адресу в Жовтневому районі міста Маріуполя, як місце проживання відповідача.

24.12.2015 року Жовтневим районним судом міста Маріуполя Донецької області відкрито провадження по справі, розгляд справи призначений на 29.01.2016 року.

В апеляційній скарзі представник відповідача вказує, що судом відкрито провадження по справі з порушенням правил підсудності, оскільки дійсним місцем проживання обох із подружжя є Республіка Болгарія, де позивач вже звернулася до районного суду г. Добрич Республіки Болгарія з позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_3, за яким по аналогічній справі відкрите провадження.

Згідно з вимогами ст.109 ЦПК України позови до фізичних осіб предявляються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

З повідомлення Жовтневого районного відділу Державної міграційної служби України на адресу Жовтневого суду м.Маріуполя вбачається, що ОСОБА_3 зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_2 в Жовтневому районі АДРЕСА_1. (а.с.38).

Представник позивача ОСОБА_3 колегії суддів пояснив, що на даний час ОСОБА_6 перебуває в м.Санкт-Петербург Росія у звязку із роботою, в Республіці Болгарія не проживає, має постійну реєстрацію за адресою в м.Маріуполі.

Отже, з доводами апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції правил підсудності при відкритті провадження по справі, погодитися неможливо.

Статтею 2 Договору між Україною та Республікою Болгарія «Про правову допомогу в цивільних справах» від 21.05.2004 року, ратифікованого 22.09.2005 на підставі Закону України за №2911-15, закріплено, що громадяни договорних сторін користуються на їх території таким самим правовим захистом своїх особистих і майнових прав, як і громадяни другої Договірної Сторони. Громадяни однієї Договірної Сторони мають право вільно та безперешкодно звертатися до органів юстиції другої Договірної Сторони, до компетенції яких належать цивільні справи, і захищати у цих органах свої права на таких самих умовах, як і громадяни

іншої Договірної Сторони. Статтею19 даного Договору визначено, що кожна з Договірних Сторін за умов, установлених цим Договором, визнає і виконує на своїй території наступні рішення, які набрали законної сили, постановлені відповідними органами юстиції іншої Договірної Сторони: рішення у цивільних справах, визначених у статті 1 цього Договору, майнового та немайнового характеру, включаючи мирові угоди, затверджені судом, та рішення судів у частині судових витрат у таких справах.

Відповідно до посвідчення районного суду м.Добрич Республіка Болгарія, колегією Цивільних справ даного суду 04.12.2015 року розпочато цивільну справу за № 4212, за ст. 49 СК стосовно розірвання між ОСОБА_3 та ОСОБА_3 шлюбу, укладеного в Україні 27.20.2005 року, при цьому вказано, що обидві сторони постійно перебувають в Болгарії. (а.с.28,29). З ухвали Добрицького районного суду Республіки Болгарія від 02.03.2016 року вбачається, що справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу направлена до юрисдикції компетентного районного суду м.Балчик.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав розглядається в іншому суді.

Реалізація права вибору підсудності має разовий характер - погашає можливість повторної реалізації цього права у даній справі, тому суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (п.3 ч.2 ст.122 ЦПК). Прийняття до провадження тотожної справи з порушенням цієї норми процесуального права є підставою для залишення заяви без розгляду. Залишити позовну заяву без розгляду з цієї підстави суд може лише у разі підтвердження факту розгляду тотожної справи іншим судом допустимими доказами. Такими можуть бути позовні заяви з відміткою про реєстрацію або доказами відправки на адресу суду та ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Між тим, судом першої інстанції не вирішувалося питання про залишення позовної заяви ОСОБА_3 без розгляду у звязку із розглядом тотожного спору між тим ж самими сторонами в іншому суді, що не позбавляє відповідача порушити перед судом питання про залишення позовної заяви без розгляду в порядку п.4 ч.1 ст.207 ЦПК України.

Згідно з вимогами п.5 ч.1 ст.293 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі з недотриманням правил підсудності.

Відповідно до вимог ст.312 ЦПК України, розглянувши апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без зміни, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Посилання представника відповідача на те, що провадження по справі відкрито з порушенням правил підсудності спростовуються матеріалами справи, оскільки зі справи вбачається, що ОСОБА_3 зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_2 в Жовтневому районі.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги немає, ухвала суду постановлена з дотриманням вимог процесуального закону й скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312 - 315 колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 24 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала в касаційному порядку не оскаржується.

Судді:

ОСОБА_7

ОСОБА_8

ОСОБА_9