Ухвала суду № 56722980, 23.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2016 року м. Київ К/800/13940/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Лосєва А.М.,

Рибченка А.О.,

Шипуліної Т.М.

за участю секретаря Титенко М.П.

представників сторін:

позивача Ємчик Р.І.,

відповідача Сахарчук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуЛуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській областіна постановуВолинського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 рокута ухвалуЛьвівського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2015 рокуу справі№803/37/13-аза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Екватор»доЛуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській областіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотий Екватор» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Золотий Екватор») звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби, правонаступником якої є Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі по тексту - відповідач, Луцька ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області) від 30 жовтня 2012 року №0002202201.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2015 року, позов задоволено.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2015 року і постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Позивач в письмових запереченнях на касаційну скаргу просив в її задоволенні відмовити.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у період з 29 жовтня 2012 року по 30 жовтня 2012 року відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку декларації ТОВ «Золотий Екватор» з від'ємним значенням з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн. за липень 2012 року.

За результатами перевірки 30 жовтня 2012 року складено акт №5763/22-1/37425075.

Перевіркою встановлено порушення пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.6, 201.10, 201.15 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 10 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року №1002, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за №1402/18697, пунктів 14.8, 20 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Державної податкової адміністрації України від 25 січня 2011 року №41, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 року за №197/18935, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на суму 379268 грн. та занижено ПДВ, який підлягав нарахуванню та сплаті в бюджет, на суму 1586954 грн. за липень 2012 року.

У зв'язку з виявленням зазначених порушень 30 жовтня 2012 року винесено податкове повідомлення - рішення №0002202201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 2380431 грн., в тому числі 1586954 грн. за основним платежем та 793477 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Висновки податкового органу обґрунтовані тим, що ряд податкових накладних, виписаних ТОВ «Пром-Газ-Інвест» на загальну суму ПДВ 1966222 грн. не були зареєстровані в ЄРПН, що не дає права покупцю - позивачу на включення даної суми ПДВ до податкового кредиту.

Приймаючи рішення, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для збільшення ТОВ «Золотий Екватор» грошового зобов'язання з податку на додану вартість, оскільки позивач правомірно включив до складу податкового кредиту за липень 2012 року податкові накладні, видані ТзОВ «Пром-Газ-Інвест» у липні 2012 року, без подання заяви із скаргою на постачальника, оскільки в силу приписів абзацу шостого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України такі податкові накладні вважалися зареєстрованими в ЄРПН і позивачу на той час про це було відомо.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі по тексту - ПК України).

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 названої статті датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.6. названої статті, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 201.1 та 201.4. статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п.201.6. ст.201 Кодексу).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування продавця до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Згідно підпункту 14.1.60. пункту 14.1. статті 14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Отже, Податковим кодексом України визначено обов'язок з реєстрації податкових накладних та, в той же час, не визначено можливих підстав для відмови у реєстрації податкової накладної в Реєстрі. Натомість, передбачено певні негативні наслідки для учасників господарських правовідносин у випадку невиконання такого обов'язку.

При цьому, встановлення порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних нормами Кодексу делеговано Кабінету Міністрів України.

На реалізацію наведеної правової норми, Кабінетом Міністрів України 29 грудня 2010 року прийнято постанову №1246, якою затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі по тексту - Порядок №1246).

Відповідно до пункту 1 названого Порядку, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, ним визначено механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі.

Згідно пункту 2 Порядку №1246 внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній податковій службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування.

Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі (пункт 8 Порядку).

Тим часом, наведеними вище положеннями Податкового кодексу України закріплено, що якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як встановлено судами та не спростовано відповідачем, податкові накладні, виписані ТОВ «Пром-Газ-Інвест», були направлені останнім для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних в межах 15 днів, визначених Податковим кодексом України.

Будь-яких квитанцій про їх прийняття або неприйняття платником податків отримано не було.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів про правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум відповідного податку, зазначених у таких податкових накладних.

Додатково колегія суддів звертає увагу, що позивачем до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року було складено та оформлено додаток 8 «Заяву про відмову постачальника надати податку накладну», в якому зазначено всі податкові накладні, видані ТОВ «Пром-Газ-Інвест», а також направлено супровідний лист до нього з копіями підтверджуючих документів.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 210, 214, 215, 220, 221, 223, 224, 230, 231, частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області залишити без задоволення.

2. Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2015 року у справі №803/37/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: А.М. Лосєв

Судді: А.О. Рибченко

Т.М. Шипуліна