Постанова № 56674615, 17.03.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2016 р.м.ОдесаСправа № 661/5017/15-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Матвєєва Н.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В.,судді -Градовський Ю.М.,судді -Лукянчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Новокаховського міського суду Херсонської області від 02 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2015 року ОСОБА_4 (надалі - позивач) звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області (надалі - відповідач, УПФ), в якому просила:

- визнати дії УПФ неправомірними щодо відмови у здійсненні донарахування пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, надбавки за вислугу років та індексації заробітної плати;

- зобов'язати УПФ провести донарахування пенсії у розмірі 80% заробітної плати, що були передбачені ст.37 Закону України «Про державну службу» у редакції чинній на час виходу на пенсію з дати призначення пенсії як державному службовцю з 02.03.2012 року з урахуванням суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, і які враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати, а саме сум матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутові потреби; винагороду за вислугу років в розмірі 40%, згідно постанови КМ України №1013 від 12.09.1997 року та індексації заробітної плати;

- стягнути з відповідача судові витрати в сумі 487,20 грн., витрати на правову допомогу в сумі 300,00 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 02.12.2015 року вона звернулася до УПФ за проведенням донарахування та виплати їй пенсії як державному службовцю відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутові потреби, винагороду за вислугу років в розмірі 40%, яку повинна отримувати на підставі постанови КМ України №1013 від 12.09.1997 року, індексацію заробітної плати. Своїм листом №3280/03 від 11.12.2015 року УПФ повідомило позивача про те, що при розрахунку пенсії як державному службовцю, винагорода за вислугу років в розмірі 40%, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога на оздоровлення як інші заохочувальні і компенсаційні виплати, а також індексація заробітної плати, які надаються державному службовцю, не відносяться до інших надбавок. Позивач вважає вказане рішення неправомірним, оскільки воно суперечить діючому законодавству.

Постановою Новокаховського міського суду Херсонської області від 02.02.2016 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано дії УПФ щодо відмови у здійсненні донарахування пенсії позивачу з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, надбавки за вислугу років та індексації заробітної плати - неправомірними. Зобов'язано УПФ провести донарахування пенсії позивачу у розмірі 80% заробітної плати, що передбачена ст.37 Закону України «Про державну службу» у редакції чинній на час виходу на пенсію з 21.06.2015 року з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових потреб; винагороди за вислугу років в розмірі 40%, згідно постанови КМ України №1013 від 12.09.1997 року та індексації заробітної плати. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в сумі 487,20 грн., витрати на правову допомогу в сумі 300,00 грн.. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить постанову суду першої інстанції частково скасувати та винести в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, але помилково застосував до спірних правовідносин положення ст.99 та ст.100 КАС України, вважаючи, що позовні вимоги підлягають задоволення з дати виникнення у позивача права на пенсію, тобто з 02.03.2012 року.

Колегія суддів погоджується з твердженням апелянта про помилковість застосування судом першої інстанції положень ст.99 та ст.100 КАС України щодо строку звернення до суду, але вважає також помилковими і твердження апелянта про необхідність задоволення його позовних вимог з дня виникнення у позивача права на пенсію.

Так, позивач звернулась до суду, вважаючи незаконною відмову УПФ здійснити донарахування пенсії позивачу на підставі наданих нею 02.12.2015 року додаткових документів до заяви про донарахування пенсії, а саме довідок про заробітну плату.

При цьому позивач не оспорювала законність призначення їй пенсії з 02.03.2012 року.

Отже, предметом дослідження у даній справі є дії та рішення відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача на підставі її звернення до УПФ 02.12.2015 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в УПФ з 02.03.2012 року та з цієї дати отримує пенсію відповідно до вимог Закону України «Про державну службу».

02.12.2015 року позивач звернулась до УПФ з заявою про донарахування їй пенсії та надала довідки Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області про заробітну плату від 25.11.2015 року та від 01.12.2015 року.

11.12.2015 року УПФ позивачу надано відповідь, в якій відмовило позивачу у донарахуванні пенсії на підставі наданих позивачем 02.12.2015 року додаткових документів.

Відповідно до ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, зокрема, у разі виникнення права на підвищення пенсії провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Таким чином, приймаючи до уваги дату подання позивачем до пенсійного органу заяви про донарахування пенсії (02.12.2015 року), та враховуючи положення ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що донарахування пенсії позивачу могло бути здійснено з 01.12.2013 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність рішення УПФ про відмову у донарахуванні пенсії позивачу на підставі наданих нею 02.12.2015 року додаткових документів.

З довідок Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області від 01.12.2015 року та від 25.11.2015 року, які позивач надала відповідачу 02.12.2015 року до заяви про донарахування пенсії вбачається, що позивач за період роботи з березня 2010 року до лютого 2012 року нараховано та сплачено надбавку за вислугу років в сумі 9490,97 грн., матеріальну допомогу на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, індексацію заробітної плати в сумі 963,62 грн. На всі виплати, включені в довідки нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

У відповідності із ч.2 ст.37-1 Закону України «Про державну службу» перерахунок пенсії здійснюється, виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не містить визначення заробітної плати, на підставі якої здійснюється розрахунок пенсій. Із змісту ст.40 вказаного Закону вбачається, що з середньої заробітної плати (доходу) повинні бути сплачені страхові внески.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31.05.2000 року №865 встановлено, що розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією за будь-які 60 календарних місяців роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією

Частина 1 ст.1 Закону України «Про оплату праці» визначає заробітну плату як винагороду, обчислену, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

У відповідності до ст.2 Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати - це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно зі ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які, відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до ст.41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: 1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону; 2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Таким чином, виходячи з наведених норм діючого законодавства, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати, що також вірно було встановлено судом першої інстанції.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 20.02.2012 року (№21-430а11) та в постанові від 28.05.2013 року (№21-97а13).

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині визнання незаконною відмови у здійсненні донарахування пенсії позивачу з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, надбавки за вислугу років та індексації заробітної плати - неправомірними, та в частині зобов'язання відповідача здійснити донарахування пенсії позивачу з врахування цих додаткових виплат.

В той же час суд першої інстанції безпідставно застосував до спірних правовідносин вимоги ст.99 та 100 КАС України щодо стоку звернення до суду та помилково визначив дату початку для такого перерахунку - з 21.06.2015 року, оскільки, як вже зазначено вище, право позивача на збільшення пенсії відповідно до ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виникло з 01.12.2015 року внаслідок подання позивачем 02.12.2015 року до УПФУ заяви про донарахування пенсії.

Відтак, строк звернення позивача до суду у даній справи позивачем порушено не було, а позовні вимоги щодо зобов'язання позивача донарахувати позивачу пенсію з 02.03.2012 року є такими, що не підлягають задоволенню внаслідок відсутності для цього правових підстав.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а тому оскаржувана постанова на підставі п.1 ч.1 ст.201 КАС України підлягає зміні в частині дати початку проведення донарахування пенсії позивачу.

Керуючись ст.195, ст.197, п.2 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.201, ч.2 ст.205, ст.207, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Новокаховського міського суду Херсонської області від 02 лютого 2016 року змінити, виклавши абзац третій її резолютивної частини в наступній редакції:

«Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області провести донарахування пенсії ОСОБА_4 з 01 грудня 2015 року у розмірі 80% заробітної плати, що передбачена ст.37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року,у редакції чинній на час виходу на пенсію, з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових потреб, винагороди за вислугу років в розмірі 40%, згідно постанови КМ України №1013 від 12 вересня 1997 року та індексації заробітної плати.».

В іншій частині постанову Новокаховського міського суду Херсонської області від 02 лютого 2016 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: Ю.М. Градовський О.В. Лукянчук