Рішення № 56578202, 15.03.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2016р. cправа№ 914/170/16

за позовом: управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Фієста-Фантастика», м. Львів за участю

третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача: Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів

про стягнення 179 615,38 грн.

cуддя Юркевич М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник

від відповідача: ОСОБА_2 представник

від третьої особи: ОСОБА_3 головний спеціаліст

На розгляд до господарського суду Львівської області поступила позовна заява управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Фієста-Фантастика» про стягнення 179 615,38 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду від 18.01.2016р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 02.02.2016р.

02.02.2016р. розгляд даної справи було відкладено на 16.02.2016р. Разом з тим, цією ж ухвалою в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача до участі у справі було залучено Галицьку районну адміністрацію Львівської міської ради.

16.02.2016р. розгляд даної справи було відкладено на 01.03.2016р.

В судовому засіданні 01.03.2016р. суд перейшов до розгляду даної справи по суті.

Представник позивача розяснив суть позовних вимог, просив суд позов задоволити повністю, на виконання вимог ухвал сулу надав витребувані документи.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві та додаткових поясненнях.

Ухвалою суду від 01.03.2016р. розгляд справи було відкладено на 15.03.2016р.

В останньому судовому засіданні сторони підтримали заявлені раніше вимоги та заперечення. Крім того, представником відповідача було подано клопотання про долучення до матеріалів справи копії платіжних доручень про сплату орендних платежів за період 2014 -2015 рр.

Представник третьої особи підтримав вимоги заявлені позивачем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом зясовано:

24.04.2014р. між управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фієста-Фантастика» (відповідачем) було укладено договір №Г-59-14 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності для розміщення обєктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення.

За умовами вказаного договору позивач передав відповідачу в оренду конструктивний елемент благоустрою для розміщення відкритого літнього майданчика площею 192,00 кв. м., за адресою: м. Львів, пл.. І. Підкови, 1.

В п. 7 договору сторони визначили термін його дії:

-З 01.04.2014р. до 31.10.2014р.;

-З 01.04.2015р. до 31.10.2015р.;

-З 01.04.2015р. до 31.10.2016р.;

-З 01.04.2017р. до 31.10.2017р.;

-З 01.04.2018р. до 31.10.2018р.;

Згідно п. 3.1 договору, орендар сплачує орендодавцеві плату за користування обєктом оренди в розмірі 2 743,38 грн. (2014р.) та 3 425,66 грн. (за 2015р.) щомісячно до 25 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 4.2. договору, при невідповідності встановленого обєкта соціально-культурного, торговельного та іншого призначення погодженому проекту ставка орендної плати збільшується у десять разів на період до усунення відхилень від проекту до часу його демонтажу або отримання дозволу на його розміщення.

Як зазначається позивачем, ухвалою Львівської міської ради від 05.03.2009р. №2452 «Про затвердження порядку отримання дозволів на встановлення відкритих літніх майданчиків у м. Львові біля обєктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності» передбачено, що районні адміністрації здійснюють перевірку літніх майданчиків на відповідність обєктів погодженим проектам, про що складається відповідний акт з переліком всіх відхилень.

Так, на виконання вказаної ухвали ЛМР, Галицькою районною адміністрацією (третьою особою у даній справі) 19.05.2014р. було проведено обстеження обєкта відповідача, за наслідками якого було складено акт про те, що літній майданчик відповідача не відповідає погодженому проекту в частині площі. Зокрема, площа відкритого літнього майданчика згідно паспорта складає 192 кв. м., а фактична площа, яка була встановлена перевіркою складає 288 кв. м.

27.06.2014р. було проведено повторне обстеження даного обєкта, за наслідками якого складено акт в якому комісія зазначила, що вимогу привести відкритий літній майданчик у відповідність до погодженого проекту відповідачем не виконано.

З огляду на це комісія з розгляду нарахувань та заборгованості по оплаті за використання нежитлових приміщень, актом №182 від 30.12.2014р., вирішила: провести донарахування відповідачу орендної плати на підставі п.4.2 договору ОКЕБ № Г-59-14 (П) за період з 19.05.2014р. до 27.06.2014р. в сумі 36 194,92 грн.

В подальшому, Галицькою районною адміністрацією було проведено ще ряд обстежень обєкта відповідача про що було складено акти від 24.07.2014р., 30.10.2014р., 06.11.2014р. на підставі яких комісією з розгляду нарахувань та заборгованості по оплаті за використання нежитлових приміщень здійснено донарахування орендної плати:

-актом №133 від 30.09.2014р. на суму 24 896,91 грн.;

-актом №173 від 26.12.2014р. на суму 86 726,21 грн.;

-актом №182 від 30.12.2014р. на суму 7 256,68 грн.

Так, загальна сума всіх донарахувань орендної плати відповідачу на підставі п.4.2 договору ОКЕБ № Г-59-14 (П) склала 155 074,72 грн.

Крім того, позивач стверджує, що відповідачем неналежно виконувалися свої зобовязання й щодо повної та своєчасної оплати за користування обєктом оренди в період з 01.05.2015р. по 01.10.2015р. Зокрема, з наданої позивачем довідки про заборгованість від 24.11.2015р. №2302-вих2655 вбачається, що така заборгованість відповідача складає 24 540,66 грн.

З огляду на вищенаведене, позивач звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача 155 074,72 грн. донарахувань орендної плати та 24 540,66 грн. поточної заборгованості по орендних платежах в судовому порядку.

У своєму відзиві на позов відповідач повністю заперечив позові вимоги. Зокрема, останній зазначив, проведені районною адміністрацією обстеження обєкта оренди та наступне донарахування було здійснено з порушенням чинного законодавства та затвердженого порядку проведення таких донарахувань. Так, відповідач наголошує, що його не повідомляли про проведення таких перевірок, акти про порушення та нарахування додаткових сум йому не скеровувалися.

Відповідач також повністю заперечив наявність будь-якої поточної заборгованості по орендній платі перед позивачем за спірний період з 01.05.2015р. по 01.10.2015р. Зокрема, на підтвердження своїх заперечень надав суду відповідні платіжні доручення.

Розглянувши доводи позовних вимог, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позовних вимог. При цьому, суд виходить із наступного:

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно положень статті 193 ГК України та статей 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Між сторонами у справі виникли договірні відносини на підставі договору оренди ОКЕБ № Г-59-14 (П) від 24.04.2014р.

Відповідно до п. 4.2. договору, при невідповідності встановленого обєкта соціально-культурного, торговельного та іншого призначення погодженому проекту, ставка орендної плати збільшується у десять разів на період до усунення відхилень від проекту до часу його демонтажу або отримання дозволу на його розміщення.

Так, підставою для звернення позивача до суду стало порушення з боку відповідача договору в частині невідповідності встановленого обєкта соціально-культурного, торговельного та іншого призначення погодженому проекту, також наявна в останнього заборгованість по поточних орендних платежах за період 2015р.

Однак, господарський суд не може погодитися з такими твердженнями позивача враховуючи наступне:

Згідно п.4.2.8 Порядку отримання дозволів на встановлення відкритих літніх майданчиків у м. Львові біля обєктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності, затвердженого ухвалою Львівської міської ради №245 від 05.03.2009р., щороку після встановлення літнього майданчика районний архітектор та працівник районної адміністрації (член комісії) здійснюють його перевірку за місцем встановлення відкритого літнього майданчика на відповідність обєкта погодженому проекту.

У разі встановлення невідповідності обєкта погодженому проекту складається відповідний акт з переліком всіх відхилень (п.4.2.9. Порядку)

Відповідно до п. 4.2.4, всі приписи і повідомлення про усунення порушень цього Порядку направляються субєктам підприємницької діяльності у письмовій формі поштою або подаються уповноваженим представником особисто і реєструються у відповідному журналі.

З долучених до матеріалів справи актів обстеження вбачається, що районна адміністрація проводячи відповідну перевірку не залучала, у відповідності до вищенаведеного порядку, районного архітектора як члена комісії, що володіє відповідними спеціальними знаннями, а також як особу, що погоджувала проект літнього майданчика відповідача.

Крім того, як встановлено судом, до участі в неодноразових обстеженнях обєкта оренди не було залучено й самого орендаря, а відповідні акти за наслідками такого обстеження складалися в односторонньому порядку працівниками Галицької районної адміністрації.

Разом з тим, долучений позивачем та третьою особою до матеріалів справи супровідний лист районної адміністрації від 26.05.2014р. з вимогою до відповідача привести у відповідність до погодженого проекту літній майданчик, не може бути доказом повідомлення останнього про складений акт та виявлене порушення, оскільки відсутні належні та допустимі докази направлення цього листа або його вручення безпосередньо орендарю, у відповідності до п. 4.2.4 вищезгаданого Порядку. А наданий суду витяг із журналу реєстрації вихідної кореспонденції районної адміністрації не підтверджує факту отримання відповідачем повідомлення та вимоги усунути порушення, а лише фіксує підготовку та реєстрацію відповідного листа в державній установі.

Суд звертає увагу і на те, що позивачем не було представлено суду жодних доказів направлення відповідачу й наступних актів складених Галицькою районною адміністрацією за наслідками проведених обстежень. Зокрема це акти від 24.07.2014р., 30.10.2014р., 06.11.2014р., на підставі яких, в подальшому, комісією з розгляду нарахувань та заборгованості і було здійснено донарахування орендної плати в розмірі 155 074,72 грн., які просить стягнути позивач.

Більше того, в ході розгляду справи позивач не представив суду належних доказів порушення з боку відповідача правил розміщення літнього майданчика у відповідності до погодженого проекту, оскільки відсутні будь-які письмові докази, графічні матеріали, фотозображення, абриси території чи інші документи, які фіксують дане порушення.

З огляду на вищенаведені обставини, враховуючи, що позивачем не було надано переконливих доказів в обґрунтування позову, вимога про стягнення 155 074,72 грн. донарахувань по оренді задоволенню не підлягає.

Аналогічну правову позицію займає і Вищий господарський суд України у своїй постанові від 19.01.2016р. у справі №914/1342/15.

Разом з тим, крім вимоги про стягнення донарахування, позивач просить стягнути з відповідача й поточну заборгованість по орендних платежах за період з 01.04.2015р. по 30.10.2015р.

Так, суд розглянувши дану вимогу вважає її необґрунтованою та безпідставною, оскільки в судовому засіданні до матеріалів справи було долучено копії платіжних доручень відповідача про сплату ним відповідних помісячних орендних платежів на рахунки орендодавця за спірний період, тобто з 01.04.2015р. по 30.10.2015р. Крім того, відповідач представив суду також і відповідні платіжні доручення за минулий період користування обєктом оренди, з яких вбачається що протягом 2014 року останнім також було повністю сплачено всі орендні платежі.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 24 540,66 грн. заборгованості з орендної плати, за період з 01.04.2015р. по 30.10.2015р., не підлягає до задоволення, у звязку з недоведеністю.

За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 43,33,34,44,49,82,84,85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.В задоволенні позовних вимог управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради - відмовити повністю.

2.Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 15.03.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 18.03.2016р.

Суддя Юркевич М. В.