Рішення № 56141439, 24.02.2016, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/41/16-ц

Провадження № 2/604/62/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2016 року смт. Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого - судді Сташківа Н.Б.

за участю

секретаря судового засідання Стадніцької З.О.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Підволочиську Тернопільської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради Підволочиського району Тернопільської області про стягнення грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 у січні 2016 року звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_3 міської ради Підволочиського районного суду Тернопільської області про стягнення грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що згідно наказів сесій Магдаліївської сільської ради Тернопільської області його було обрано на посаду сільського голови с. Магдаліївки Підволочиського району Тернопільської області. В грудні 2015 року розпорядженням голови ОСОБА_3 міської ради Підволочиського району Тернопільської області він був звільнений із займаної посади у звязку із закінченням строку повноважень, однак на день звільнення з ним не було проведено повного розрахунку, а саме не виплачено компенсації за невикористані відпустки за період роботи 2004, 2007, та 2009 років, що в загальному становить 11811,60 гривень. Разом із тим вважає, що дані виплати повинна провести ОСОБА_3 міська рада, оскільки рішенням сесії від 14 липня 2015 року створено ОСОБА_3 територіальну громаду з центром у м. Скалаті у яку входить і входить с. Магдаліївка Підволочиського району Тернопільської області і яка являється правонаступником активів і пасивів (зобовязань міської та сільських рад). В добровільному порядку на його прохання відповідач відмовляється провести з ним розрахунок, а тому просить задовольнити заявлені ним вимоги у повному обсязі, стягнувши з відповідача у його користь 11811,60 гривень грошової компенсації за невикористані відпустки за вказані у позовній заяві періоди.

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав у них викладених та просить їх задоволити, доповнивши, що використати щорічну основну відпустку за вказані періоди у позовних вимогах він не мав можливості у звязку із значним обсягом роботи при яких його присутність повинна була бути обовязковою.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнала та пояснила, що ОСОБА_3 міська рада, перевіривши бухгалтерську документацію Магдаліївської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області, дійсно встановили, що позивачу на день його звільнення не виплачено компенсацію за невикористані відпустки за періоди 2004, 2007 та 2009 роки на загальну суму 11811,60 гривень, однак провести вказані виплати немає можливості, оскільки бюджетом не передбачено такий вид видатків.

Суд, заслухавши пояснення позивача по справі, міркування відповідача, дослідивши проаналізувавши подані сторонами докази у повній сукупності, вважає, що заявлені позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення, виходячи із наступних міркувань :

Рішенням першої сесії четвертого скликання Магдаліївської сільської ради №1 Підволочиського району Тернопільської області від 17 квітня 2002 року «Про підсумки голосування і результати виборів 31 березня 2002 року» п. 1 вирішено визнати повноваження Магдаліївського сільського голови ОСОБА_2

Рішенням першої сесії пятого скликання Магдаліївської сільської ради №1 Підволочиського району Тернопільської області від 16 квітня 2006 року «Про підсумки голосування і результати виборів 26 березня 2006 року» п. 1 вирішено визнати повноваження Магдаліївського сільського голови ОСОБА_2

Рішенням першої сесії шостого скликання Магдаліївської сільської ради №1 Підволочиського району Тернопільської області від 11 листопада 2010 року «Про підсумки голосування і результати виборів 31 жовтня 2010 року» п. 1 вирішено визнати повноваження Магдаліївського сільського голови ОСОБА_2

Розпорядженням міського голови ОСОБА_3 міської ради Підволочиського району Тернопільської області № 84 від 10 грудня 2015 року «Про звільнення у звязку із закінченням строку повноважень», п.1 звільнено ОСОБА_2 з посади сільського голови Магдаліївської сільської ради у звязку із закінченням строку повноважень відповідно до п.1 ст. 42 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» з 10 грудня 2015 року. Пунктом другим вказаного розпорядження бухгалтеру провести повний розрахунок з ОСОБА_2 за вказаний період.

Згідно розпорядження міського голови ОСОБА_3 міської ради Підволочиського району Тернопільської області № 93 від 11 грудня 2015 року ОСОБА_2 призначено виконуючого обовязки старости села Магдаліївка, с. Митниця, с. Теклівка з 11 грудня 2015 року.

Як слідує із належним чином завіреної копії відомості нарахування компенсації за невикористані відпустки по Магдаліївській сільській раді станом на грудень 2015 року після звільнення позивача ОСОБА_2 з посади сільського голови села Магдаліївка та призначенні його виконуючим обовязки старости сіл Магдаліївка, с. Митниця, с. Теклівка, кількість невикористаних днів щорічної відпустки складала 90 днів.

Також із вказаної вище відомості вбачається, що заборгованість Магдаліївської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області по невикористаних відпустках на час його звільнення становить 11811,60 гривень.

Згідно рішення шостого скликання шістдесят третьої сесії (ІІ пленарного засідання) ОСОБА_3 міської ради Підволочиського району Тернопільської області №1070 від 14 липня 2015 року «Про добровільне обєднання територіальних громад» вирішено обєднатися з територіальними громадами села Городниця, Городницької сільської ради, села Зарубинці Зарубинецької сільської ради, сіл Колодіївка, Панасівка Колодіївської сільської ради, села Криве Кривенської сільської ради, сіл Магдаліївка, Митниця Магдаліївської сільської ради, села

Новосілка Новосілківської сільської ради, села Остапє Остапівської сільської ради, сіл Поділля, Хоптянка, Подільської сільської ради, сіл Полупанівка, Старий Скалат, Староскалатської сільської ради в ОСОБА_3 Територіальну громаду з центром в м. Скалат.

Пунктом 5 вказаного розпорядження правонаступником активів і пасивів (зобовязань) міської та сільських рад, визначено ОСОБА_3 міську раду, утворену внаслідок добровільного обєднання громадян.

Відповідно до ч. 1ст. 104 ЦК України(що діяла на момент виникнення спірних правовідносин)юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Згідно ч. 1ст. 106 ЦК України(що діяла на момент виникнення спірних правовідносин)злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Частиною 2ст. 107 ЦК Українипередбачено, що після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про право наступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Оскільки, правонаступництво - це перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого, з урахуванням п. 5 рішення ОСОБА_3 міської ради Підволочиського району Тернопільської області № 1070 від 14 липня 2015 року «Про добровільне обєднання територіальних громад», ОСОБА_3 міська рада являється правонаступником сільської ради с. Магдаліївка Підволочиського району Тернопільської області.

Згідност. 83 КЗпП Україниі ч. 1ст. 24 Закону України «Про відпустки», при звільненні працівника йому виплачується компенсація за всі дні невикористаної відпустки.

Відповідно дост. 2 Закону України "Про відпустки"право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (далі - підприємство). Право на відпустки забезпечується:

- гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом;

- забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбаченихстаттею 24 цього Закону.

У відповідності з ч. 1ст. 116 КЗпП України виплата усіх сум, що належить працівнику від підприємства, установи, організації проводиться в день звільнення. У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у зазначені строки підприємство, установа, організація згідно з ч. 1ст. 117 КЗпП Україниповинні виплатити працівникові його середній заробіток по день фактичного розрахунку.

Згідно ст.ст. 74-84 КЗпП Українигромадянам, які працюють за трудовим договором надаються щорічні відпустки, а у разі звільнення їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки.

Представником відповідача не надано суду будь-яких доказів про надання позивачу відпустки за відпрацьований час або ж виплати компенсації за невикористану відпустку за цей період.

Згідно п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористанні відпустки.

Відповідно до п.23Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24. 12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»розглядаючи спори про виплату грошової компенсації за невикористану відпустку, необхідно виходити з того, що згідно зіст.83 КЗпП України вона може бути стягнена на вимогу працівника за всі дні невикористаної ним основної й додаткової щорічної відпустки та додаткової відпустки для працівників, які мають дітей, тільки в разі звільнення його з роботи, а під час неї - лише за частину цих відпусток за умови, що тривалість наданих йому при цьому щорічної й додаткової відпусток становить не менше 24 календарних днів та що працівник не є особою віком до 18 років. Якщо працівник з незалежних від нього причин (не з його вини) не використав щорічну відпустку і за роки, що передували звільненню, суд на підставіст. 238 КЗпП Українимає право стягнути грошову компенсацію за всі дні невикористаної відпустки. Не виключається можливість такого ж вирішення цього питання і при частковій компенсації невикористаної відпустки працівникові, який продовжує роботу. При цьому слід мати на увазі, що тривалість визначеної в робочих днях щорічної відпустки (основної й додаткової), яка не була використана працівником за попередні роки, зберігається такою, якою вона була до набрання чинностіЗаконом України "Про відпустки"(до 1 січня 1997 року). Розмір грошової компенсації за невикористану відпустку за попередні роки визначається виходячи із середнього заробітку, який працівник має на час її проведення.

Таким чином при встановлених судом обставинах та з урахуванням вимог Закону, суд вважає порушення трудових прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення із відповідача в користь позивача 11811,60 грн. невиплати грошової компенсації за невикористані дні основної відпустки, що не виплачені йому при звільненні.

Крім того у відповідності до ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Частиною 3 вказаної норми закону передбачено, якщо позивача, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. За вказаних обставин суд вважає стягнути із відповідача по справі ОСОБА_3 міської ради Підволочиського району Тернопільської області в користь держави 551,20 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 11 ч.1, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 47, 83, ч.1 ст. ст.23, 116, 117, ст. 237, 238 КЗпП України п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМ України від 08 грудня 1995 року № 100, п.23 Постанови пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року « Про застосування судами законодавства України про оплату праці», суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Стягнути із ОСОБА_3 міської ради Підволочиського району Тернопільської області, що знаходиться за адресою: індекс 47851 Тернопільська область Підволочиський район. м.

Скалат вул. Грушевського, 2, ідентифікаційний код юридичної особи 04058445 р/р 35412005028509 в ГУДКСУ в Тернопільській області, МФО 838012, в користь ОСОБА_2 невиплачену грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки в сумі 11811 (одинадцять тисяч вісімсот одинадцять) гривень 60 копійок.

Стягнути із ОСОБА_3 міської ради Підволочиського району Тернопільської області, юридична адреса: 47851 Тернопільська область Підволочиський район м. Скалат вул. Грушевського, 2, ідентифікаційний код юридичної особи 04058445 р/р 35412005028509 в ГУДКСУ в Тернопільській області, МФО 838012, в користь держави судовий збір у розмірі 551,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду Тернопільської області протягом 10 днів з часу проголошення рішення, а особи які не були присутні під час проголошення судового рішення протягом цього ж строку з часу отримання копії вказаного рішення.

Суддя