Рішення № 55450191, 02.02.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний №319/1473/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Горбачов Ю.М.

Провадження №22-ц/778/798/16 Суддя-доповідач: Кримська О.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючий Кримська О.М.,

Судді Дашковська А.В.,

Подліянова Г.С.,

При секретарі Мельник З.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» на заочне рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області від 11 листопада 2015 року у справі за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2015 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду із вказаним позовом, в якому зазначали, що 16.09.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 укладено договір про надання кредиту, згідно з яким відповідач отримала кредит у розмірі 25268,58 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом на термін до 15.09.2015 року.

Однак відповідачка порушила умови кредитного договору і станом на 09 вересня 2015 року має прострочену заборгованість у сумі 13372,86 доларів США, з якої: 10624,74 доларів США - сума заборгованості за кредитом; 1221,96 доларів США - сума заборгованості по процентах за користування кредитом; 333,32 доларів США - заборгованість з комісії за користування кредитом, 545,41 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також 11,16 доларів США - сума штрафу фіксована частина, 636,27 доларів США - сума штрафу (процентна складова).

Оскільки відповідач в добровільному порядку суму заборгованості не сплатила, ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду із вищевказаним позовом та просило суд: стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором у розмірі 13372,86 доларів США, що за курсом 22,41 відповідно до службового розпорядження НБУ від 09.09.2015 року складає 299 685 грн. 73 коп., а також судові витрати.

Заочним рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області від 11 листопада 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором в сумі 272 954 грн. 24 коп. та суму понесених судових витрат в розмірі 4 094 грн. 31 коп..

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, просять рішення суду змінити в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за пенею, в іншій частині рішення залишити без змін, судові витрати покласти на відповідача.

ОСОБА_4 до апеляційного суду не з'явилася, причини неявки в судове засідання не повідомила, будь - яких письмових клопотань, у тому числі і про перенесення розгляду справи, заперечень або пояснень по справі від неї не надходило.

У зв'язку з активною фазою антитерористичних операцій у населених пунктах Донецької та Луганської областей, Листами Запорізької дирекції УДППЗ «Укрпошта» №04-16-1041 від 25.07.2014 року; № 04-19-1263 від 05.09.2014 року; № 04-16-1412 від 08.10.2014 року та № 04-16-1490 від 20.10.2014 року , №04-16-429 від 01.04.2015 року, № 04-19-665 від 28.05.2015 року,№04-16-416 від 30.03.2015 р повідомлено про припинення приймання поштових відправлень на/з території Донецької та Луганської областей до/з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Оскільки ОСОБА_4 зареєстрована у м. Сніжне Донецької області, секретарем судового засідання Апеляційного суду Запорізької області складено довідку про неможливість направлення кореспонденції відповідачці.

Інформація про час та місце розгляду справи №319/1473/15-ц, провадження №22-ц/778/798/16 була розміщена судом на офіційному веб-порталі «Судова влада України» в розділі «Списки справ» (http://zpa.court.gov.ua/sud0890/35spr/civil3636/spciv/), що підтверджується роздрукованим (долучено судом до матеріалів справи) витягом із вказаного офіційного веб-порталу ( а.с.64).

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи передбачені чинним ЦПК України щодо повідомлення учасників судового процесу, які знаходяться на території проведення АТО.

Враховуючи обмеженість розгляду справи визначеними законом процесуальними строками та достатність матеріалів справи для розгляду справи, у відповідності до ст.ст. 303-1, 305 ЦПК України, судова колегія ухвалила розглядати справу за відсутності відповідачки, яка не прибула в судове засідання.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення представника ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.1046 ЦК України позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості у строк та в порядку, що встановлені договором.

Встановлено, що 16.09.2008 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_4 укладено договір про надання кредиту, згідно з яким відповідач отримала кредит у розмірі 25268,58 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом на термін до 15.09.2015 року.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором, наданим позивачем вбачаться, що станом на 09.09.2015 року заборгованість за кредитним договором становить 13372,86 доларів США, яка складалася: із заборгованості по кредиту у розмірі 10624,74 доларів США, по процентах за користування кредитними коштами у розмірі 1221,96 доларів США, 333,32 доларів США - заборгованість з комісії за користування кредитом, 545,41 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також 11,16 доларів США - сума штрафу фіксована частина, 636,27 доларів США - сума штрафу (процентна складова).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка, уклавши кредитний договір з позивачем належним чином його не виконувала внаслідок чого утворилася заборгованість по кредиту, по процентах за користування кредитними коштами та заборгованість з комісії за користування кредитом, які підлягають стягненню з відповідачки на користь банку.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені та штрафів місцевий суд дійшов висновку, що нарахування пені та штрафів здійснено всупереч вимогам Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року.

Колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитися в повному обсязі із висновками суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені, оскільки вони зроблені з порушенням норм матеріального права.

За нормами статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні бути виконані належним чином та у термін, передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

Статтями 546, 549 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання.

Відповідно до укладеного сторонами Договору за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами Банк має право вимагати від позичальника сплати пені та штрафів (розділ 14 кредитно-заставного договору).

Згідно із ч. ч. 1 та 2 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Відповідно до ст. 2 вказаного Закону № 1669-VII на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Цей Закон пом'якшує цивільну відповідальність особи, а отже, має зворотну дію в часі.

Встановивши, що ОСОБА_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені не підлягають задоволенню.

Проте, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не звернув увагу на період нарахування пені, що визначений у розрахунку заборгованості наданому позивачем, відповідно до якого частина пені була нарахована до набрання чинності Законом України 02.09.2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Згідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» просить змінити судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_4 на користь позивача заборгованість за пенею, в іншій частині рішення залишити без змін, судові витрати покласти на відповідача.

Отже, судовою колегією перевіряється обґрунтованість та законність судового рішення лише в оскаржуваній частині.

До суду апеляційної інстанції ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» надано розрахунок заборгованості за кредитним договором станом на 14 квітня 2014 року, згідно якого станом на 14.04.2014 року за кредитним договором нарахована пеня на суму 42,50 доларів США, що еквівалентно 551 грн. 53 коп.( а.с.57-62; 65-70)

Таким чином, з урахуванням вказаних вимог закону та наданого банком розрахунку, з ОСОБА_4 підлягає стягненню пеня, нарахована станом на 14.04.2014 року у сумі 42,50 доларів США, що еквівалентно 551 грн. 53 коп.

Як роз'яснив Верховний Суд України у п. 13 постанови Пленуму від 18 грудня 2009 року № 4 «Про судове рішення в цивільній справі», резолютивна частина рішення повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у статтях 215-217 ЦПК України.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 57-60, 131-132, 137, 177, 179, 185, 194, 212-215 ЦПК України, визначено обов'язковість установлення судом під час вирішення спору в межах позовних вимог обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позовних вимог, що стосуються, зокрема, грошових вимог (дослідження обґрунтованості, правильності розрахунку, наявності доказів, що їх підтверджують).

Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо.

Отже, за змістом вищеназваним норм процесуального права, у резолютивній частині рішення суду, в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті кредитору.

Втім, на порушення зазначених вище норм ЦПК України, рішення суду містить лише загальний розмір заборгованості без зазначення всіх його складових.

З мотивів, викладених вище, колегія суддів вважає необхідним усунути допущені судом першої інстанції порушення норм цивільного - процесуального закону в цій частині судового рішення .

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення повних вимог, зазначивши про стягнення з відповідачка на користь позивача заборгованість за кредитним договором станом на 09.09.2015 року у розмірі 10624,74 доларів США, що еквівалентно 238 100 грн. 42 коп.; заборгованість по процентам за користування кредитом станом на 09.09.2015 року у розмірі 1221,96 доларів США, що еквівалентно 27 384 грн. 12 коп.; заборгованість з комісії за користування кредитом станом на 09.09.2015 року у сумі 333,32 доларів США, що еквівалентно 7 469 грн. 70 коп.; пеню на суму 42,50 доларів США, що еквівалентно 551 грн. 53 коп., всього на загальну суму 273 505 грн.35 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Оскільки в оскаржуваній частині позов задоволено частково, у відповідності до ст. 88 ЦПК України, з відповідачки на користь банку підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог; за подання позову - в сумі 4 102,58 грн., за подання апеляційної скарги - в сумі 4 512,84 грн., а всього 8 615 грн. 42 коп..

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, судова колегія

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» задовольнити.

Заочне рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області від 11 листопада 2015 року у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» заборгованість у розмірі 273 505 грн.35 коп. ( двісті сімдесят три тисячі п'ятсот п'ять гривень 35 копійок) за кредитним договором, яка складається з наступного: заборгованість по кредиту - 10624,74 доларів США, що еквівалентно 238 100 грн. 42 коп.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 1221,96 доларів США, що еквівалентно 27 384 грн. 12 коп.; заборгованість з комісії за користування кредитом - 333,32 доларів США, що еквівалентно 7 469 грн. 70 коп.; пеня - 42,50 доларів США, що еквівалентно 551 грн. 53 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» судовий збір у розмірі 8 615 грн. 42 коп..

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: