Ухвала суду № 55280302, 19.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" січня 2016 р. м. Київ К/800/37598/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Логвиненка А.О.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.04.2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, третя особа - Обслуговуючий кооператив «Житлове об'єднання «Цементник», про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

У січні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, третя особа - Обслуговуючий кооператив «Житлове об'єднання «Цементник», про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції про відмову у скасуванні від 25.12.2014 року № 18358461 та № 18356134;

- зобов'язати Реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції перенести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів, що містяться в інформаційних системах, а саме: № 3805 в книзі 29м/с-38, реєстраційний номер майна НОМЕР_2 про реєстрацію за обслуговуючим кооперативом «Житлове об'єднання «Цементник» права власності на будівлю гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1; № 3804 в книзі 29м/с-37, реєстраційний номер майна НОМЕР_1 про реєстрацію за обслуговуючим кооперативом «Житлове об'єднання «Цементник» права власності на будівлю гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2; та внести записи про скасування цієї державної реєстрації прав власності.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07.04.2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції від 25.12.2014 року № 18358461.

Зобов'язано Реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції перенести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію прав № 3805 в книзі 29м/с-38, реєстраційний номер майна НОМЕР_2, про реєстрацію за обслуговуючим кооперативом «Житлове об'єднання «Цементник» права власності на будівлю гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, та внести запис про скасування цієї державної реєстрації прав власності.

Визнано протиправними та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції від 25.12.2014 року № 18356134.

Зобов'язано реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції перенести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію прав № 3804 в книзі 29м/с-37, реєстраційний номер майна НОМЕР_1, про реєстрацію за обслуговуючим кооперативом «Житлове об'єднання «Цементник» права власності на будівлю гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2, та внести запис про скасування цієї державної реєстрації прав власності.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2015 року апеляційну скаргу Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції було залишено без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.04.2015 року - без змін.

У касаційній скарзі Реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.04.2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2015 року та ухвалити нову постанову, відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.

Представником позивача подано заперечення на касаційну скаргу, в яких він просить залишити касаційну скаргу Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, заперечення на неї, рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо правильності застосування судами норм матеріального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням господарського суду Одеської області від 03.03.2010 року у справі №20/5-10-453 за обслуговуючим кооперативом «Житлове об'єднання «Цементник» було визнано право власності на: будівлю гуртожитку загальною площею 998,9 м2, жилою площею 701,8 м2, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 та на будівлю гуртожитку загальною площею 1397,8 м2, жилою площею 711,3 м2, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. На підставі вказаного судового рішення Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» були прийняті рішення від 23.04.2010 року про державну реєстрацію за обслуговуючим кооперативом «Житлове об'єднання «Цементник» прав власності на: будівлю гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна НОМЕР_1, номер запису 3804 в книзі 29м/с-37) та будівлю гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна НОМЕР_2, номер запису 3805 в книзі 29м/с-38).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.06.2014 року рішення господарського суду Одеської області від 03.03.2010 року у справі № 20/5-10-453 було скасовано, а позов обслуговуючого кооперативу «Житлове об'єднання «Цементник» - залишено без розгляду. Зазначена постанова набрала законної сили 04.06.2014 року.

20.06.2014 року ОСОБА_2 звернулася до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції із заявою про скасування державної реєстрації права власності на вищезазначене нерухоме майно, однак рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно від 20.06.2014 року № 13936771 позивачу було відмовлено у внесенні запису про скасування державної реєстрації та зазначено, що для скасування державної реєстрації заявнику необхідно надати рішення суду, що набрало законної сили, про скасування рішення державного реєстратора.

У зв'язку з відмовою Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції скасувати державну реєстрацію права власності на вищезазначене нерухоме майно ОСОБА_2 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно за обслуговуючим кооперативом «Житлове об'єднання «Цементник» на будівлі за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12.08.2014 року у справі № 815/3763/14 були скасовані рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23.04.2014 року щодо реєстрації за обслуговуючим кооперативом «Житлове об'єднання «Цементник» права власності на будівлю гуртожитку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна НОМЕР_1, номер запису 3804 в книзі 29м/с-37) та будівлю гуртожитку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна НОМЕР_2, номер запису 3805 в книзі 29м/с-38). Зазначена постанова набрала законної сили 25.11.2014 року.

25.12.2014 року ОСОБА_2 звернулась до реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції із заявами про скасування державної реєстрації права власності обслуговуючого кооперативу «Житлове об'єднання «Цементник» на зазначені будівлі гуртожитків, розташованих за адресами: АДРЕСА_2 та 6/2.

Рішеннями від 25.12.2014 року та № 18356134 № 18358461 державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Бабіч А.В. було відмовлено у скасуванні державної реєстрації права власності з посиланням на те, що постанова Одеського окружного адміністративного суду від 12.08.2014 року у справі № 815/3763/14 не відповідає пункту 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Вважаючи дані рішення неправомірними ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації та їх обтяжень врегульовано Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.

Пунктом 4 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій зазначили про протиправність рішення державного реєстратора виходячи із відповідності поданих позивачем документів чинному законодавству.

Вказані висновки судів попередніх інстанцій є передчасними, зроблені судами без повного та всебічного з'ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності та обґрунтованості судового рішення.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Частиною 4 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Отже, державна реєстрація прав на нерухоме майно відноситься до компетенції державного реєстратора, який приймає відповідне рішення за умови відповідності заявлених прав, поданої заяви та долучених до неї документів вимогам, встановленим законом.

Як встановлено частиною 2 статті 30 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду.

За вказаними обставинами, до участі у справах щодо оскарження рішень з питань державної реєстрації прав та їх обтяжень має залучатись як відповідач державний реєстратор, дії якого оскаржують.

Разом з цим, питання щодо залучення до участі у справі державного реєстратора Бабіч А.В. судами попередніх інстанцій не вирішувалося.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно із частиною 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки судами порушені вимоги щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Під час нового розгляду суду інстанції слід врахувати вищенаведене та прийняти обґрунтоване та законне рішення за результатами повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.04.2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2015 року - скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, третя особа - Обслуговуючий кооператив «Житлове об'єднання «Цементник», про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: О.Є. Донець

А.О. Логвиненко

В.Ф. Мороз