Ухвала суду № 55130930, 21.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 826/25427/15

Суддя доповідач Файдюк В.В.

У Х В А Л А

21 січня 2016 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Файдюк В.В., перевіривши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корона 2000" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2015 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Корона 2000" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – задоволено.

На вказану постанову суду відповідачем подано апеляційну скаргу.

Перевіривши вказану апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України з наступних підстав:

- до апеляційної скарги не додано документ про сплату апелянтом судового збору.

Законом України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб’єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" розмір мінімальної заробітної плати на 01 січня 2015 року складає 1218 грн.

Відповідно до п.п 2 п. 3 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, сплачується 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного спору є визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій, що є вимогою майнового характеру, бо є безпосереднім втручанням у майновий стан особи.

З огляду на викладене, апелянту необхідно надати оригінал документу на підтвердження сплати судового збору у розмірі 32 496,00 грн (110% від 29 532,76 грн.) за наступними реквізитами: рахунок - 31211206781007, код ЄДРПОУ - 38004897, МФО банку - 820019, отримувач - УДКСУ у Печерському районі, банк - ГУДКСУ у м. Києві, призначення платежу - *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський апеляційний адміністративний суд, номер адміністративної справи, Код класифікації доходів бюджету 22030001.

Крім того, Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві посилаючись на обмежене бюджетне фінансування надала клопотання, в якому просить суд звільнити її від сплати судового збору.

Згідно з ч. 1 статті 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Як зазначено в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України «Про судовий збір», як зазначає у своїх рішеннях Вищий адміністративний суд України, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2014 року № 36722122, від 15 квітня 2014 року № 38331796, від 29 липня 2014 року № 39942890).

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб’єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Крім того, звільнення окремих суб’єктів владних повноважень від сплати судового збору у зв’язку із внесенням змін до Закону України «Про судовий збір» згідно із Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, не відповідає п. 2 ч. 3 ст. 129 Конституції України, згідно з яким основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що відображено також у п. 3 ч. 1 ст. 7 КАС України, оскільки таке звільнення може розцінюватися, як надання окремим учасникам судового процесу процесуальних переваг перед іншими. Саме з цим законодавець пов’язує закріплення на законодавчому рівні обов’язку сплати судового збору для суб’єктів владних повноважень та виключення їх з переліку осіб, які звільнені від сплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору.

З наведеного вбачається, що апелянтом не дотримано вимог Закону України «Про судовий збір».

Аналогічна правова позиція неодноразово була викладена в рішеннях Верховного Суду України, зокрема у адміністративній справі № 335/13349/13.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційних скарг до провадження суду апеляційної інстанції, у відповідності із ст.ст. 187, 108 КАС України, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту надається строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 108, 187, 189 КАС України,

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про звільнення від сплати судового збору - відмовитию

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корона 2000" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – залишити без руху та надати апелянту строк в розмірі двадцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків.

В разі невиконання вимог суду до строку встановленого судом апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Суддя Файдюк В.В.