Ухвала суду № 55124439, 21.01.2016, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/9817/15-к

Провадження №1-кп/592/98/16

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

21 січня 2016 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м.Суми у складі колегії суддів:

головуючого судді Чернобая О.І.,

суддів Косолап М.М., Труханової Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Дегтяренко В.М.,

сторін кримінального провадження:

прокурора Кононенко О.М.,

потерпілої ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ковпаківського районного суду м.Суми кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він 27.05.2015 року, близько 15:30 год., діючи за попередньою змовою в групі із невстановленою особою (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження) з метою вчинення розбійного нападу, прийшли за місцем мешкання потерпілої ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , розташовану на другому поверсі та подзвонили в двері.

Потерпіла ОСОБА_1, перебуваючи в своїй квартирі та почувши дзвінок у двері, відчинила їх та побачила ОСОБА_3 та невстановлену особу, яка нічого не пояснюючи, застосовуючи насильство, небезпечне для життя і здоровя потерпілої а момент нападу, нанесла один удар рукою в обличчя ОСОБА_1, від чого та вдарилась об вхідні двері. В цей час невстановлена особа вже перебувала на порозі квартири і остаточно долаючи опір потерпілої, нанесла їй ще один удар в грудну клітину, від якого потерпіла ОСОБА_1 нахилилась.

Після чого, невстановлена особа своєю рукою закрила рот ОСОБА_1, а іншою рукою розвернула її у бік приміщення квартири та відтягла від проходу, надавши можливість ОСОБА_3 увійти до квартири.

В свою чергу ОСОБА_3 усвідомлюючи те, що може бути викритим сторонніми особами у вчиненні розбійного нападу, зайшов до квартири і зачинив за собою вхідні двері на замок.

Невстановлена особа, утримуючи ОСОБА_1, нанесла їй два удари рукою у потилицю і від отриманих ударів потерпіла впала на підлогу на правий бік.

ОСОБА_3 для безперешкодного заволодіння грошима, золотими і срібними виробами, з вішалки коридору взяв шарф та звязав їм ноги потерпілої ОСОБА_1

Тим часом невстановлена особа продовжуючи вчиняти агресивну, насильницьку дію відносно потерпілої ОСОБА_1, наніс їй один удар рукою в обличчя та іншою рукою притиснув її до підлоги.

ОСОБА_3, продовжуючи вчиняти дії направлені на насильницьке тримання потерпілої ОСОБА_1 в небезпечних для її життя і здоровя умовах, знайшов у шафі скакалку та мішечок з-під взуття та передав їх невстановленій особі, а сам перейшов до кімнат квартири з метою відшукання грошових коштів, золотих і срібних виробів.

Для остаточного подолання опору зі сторони потерпілої, невстановлена особа засунула в рот ОСОБА_1 заздалегідь приготовлений мішечок з-під взуття щоб остання не мала можливості покликати на допомогу.

Після цього, невстановлена особа з шиї та руки ОСОБА_1 зняла золотий ланцюжок та браслет і завівши руки потерпілої за спину звязав їх скалкою, яку приготував ОСОБА_3

Звязавши руки ОСОБА_1, невстановлена особа придавила своєю ногою тулуб потерпілої до полу, тим самим встановивши повний контроль над потерпілою, почала перевіряти вміст сумок, які висіли поруч на вішалці і знайшла в сумці грошові кошти в сумі 3000 грн., а барсетці грошові кошти в сумі 4000 грн.

В свою чергу ОСОБА_3 у одній із кімнат знайшов та заволодів золотими та срібними виробами потерпілої, серед яких були дві монети та грошима в сумі 80 000 грн.

Через декілька хвилин у вхідні двері квартири хтось почав стукати у звязку з чим невстановлена особа закрила рукою ліве вухо ОСОБА_1, а вільною рукою почала давити їй під щелепу, після чого з всієї сили почала видавлювати око.

Надалі невстановлена особа разом з ОСОБА_3, перенесли ОСОБА_1 до першої кімнати, де невстановлена особа перевязала міцно шарфом ноги, а тим часом ОСОБА_3 перевязав скакалкою руки і вставив в рот інший кляп з блузки.

Після чого, ОСОБА_3 застосовуючи насильство, небезпечне для життя і здоровя потерпілого в момент нападу, наніс два удари рукою в потилицю потерпілої.

Від отриманих ударів потерпіла втратила свідомість.

Внаслідок вказаних злочинних дій потерпілій ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи, в області голови, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоровя, тобто застосували насильство, яке є небезпечним для життя ОСОБА_1 в момент заподіяння, а інші тілесні ушкодження у виді саден і крововиливів кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Таким чином, ОСОБА_3 за попередньою змовою з невстановленою особою вчинили розбійний напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством небезпечним для життя та здоровя потерпілої ОСОБА_1, яка зазнала нападу та заволоділи належними їй грошовими коштами та виробами із золота і срібла на загальну суму 115 535,32 грн., чим спричинили їй матеріальну шкоду на вказану суму.

Під час судового розгляду даного кримінального провадження, прокурором було заявлене клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3, обґрунтувавши його тим, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, докази сторони обвинувачення ще не досліджені і до закінчення строку тримання під вартою досліджені бути не можуть, ризики, на підставі яких обвинуваченому був обраний даний запобіжний захід не зменшились.

Потерпіла підтримала дане клопотання прокурора і теж просить продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою, зазначивши, що вона впізнала обвинуваченого, наполягає, що це саме він вчинив відносно неї вказані дії, що вона зможе впізнати і другого нападника, також зазначила, що у випадку, якщо суд не продовжить строк тримання під вартою, то обвинувачений звільнившися з-під варти може помститись їй.

Обвинувачений та його захисник просять відмовити в задоволенні даного клопотання, оскільки вважають, що на даний час відпали всі підстави для тримання обвинуваченого під вартою, тяжкість злочину не може слугувати підставою для продовження цього строку, крім того захисник зазначила, що обвинувачений хворіє, йому декілька разів викликалась швидка допомога як під час досудового розслідування, так і в суд.

Суд, заслухавши думку прокурора, пояснення потерпілої, обвинуваченого та захисника дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Так, ухвалою Ковпаківського районного суду м.Суми від 21.10.2015 року відносно обвинуваченого був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 19.12.2015 року.

Ухвалою суду від 09.12.2015 року строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 був продовжений до 06.02.2016 року.

На час судового розгляду, станом на 21.01.2016 року по кримінальному провадженню допитана тільки потерпіла та два свідка сторони обвинувачення і залишаються не допитаними ще ряд свідків та недосліджені жодні письмові докази обвинувачення, які до 06.02.2016 року досліджені у повному обсязі бути не можуть.

Крім того, член колегії суддів суддя Косолап М.М. з 01.02.2016 року по 05.02.2016 року буде знаходитись на курсах підвищення кваліфікації у Національній школі суддів.

Ризики, передбачені пунктом 3 частини 1 ст.177 КПК України, які стали підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою не зменшились, оскільки враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 і те, що потерпіла категорично наполягає, що це саме він вчинив даний розбійний напад викриваючи його у цьому злочині, а сам обвинувачений свою причетність до даного злочину спростовує користуючись своїм правом на захист, тому ці обставини можуть вплинути на волевиявлення обвинуваченого і він зможе ухились від суду. Крім того, сторона обвинувачення повинна буде доводити винуватість або невинуватість обвинуваченого, для чого потрібно буде допитати ряд свідків і у випадку перебування обвинуваченого на волі він зможе негативно вплинути на свідків або на іншу особу причетну до вчинення цього злочину, яка на даний час залишається не встановленою.

Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити вищезазначені дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі серед іншого: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою суд зазначає, що на даний час не зменшились та існують вищеперелічені ризики, передбачені п. 3 частини 1 ст.177 КПК України стосовно незаконного впливу на потерпілу та свідків сторони обвинувачення, та також на іншу підозрювану особу, яка залишається невстановленою та перебуває на свободі.

Як у попередніх рішеннях, так і при прийнятті даного рішення про продовження строку тримання під вартою суд ще раз враховує і зазначає про позицію Європейського суду з прав людини, викладену у п.79 рішення у справі Харченко проти України від 10 лютого 2011 року, заява № 40107/02 згідно якої питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Таке, що продовжується тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Як вже зазначалось судом вищезазначене кримінальне правопорушення набуло резонансу в м.Суми серед населення, що в свою чергу породило публічний інтерес до цього кримінального провадження тим паче, що потерпіла суду заявила, що обвинувачений буде здійснювати на неї негативний вплив та може помститись.

Крім того, стороною захисту всупереч вимогам ч.5 ст.132 КПК України під час розгляду даного питання про продовження строку тримання під вартою не надано суду жодних доказів, на які сторона захисту послалась при розгляді клопотання прокурора, а саме того, що за станом свого здоровя обвинувачений не може утримуватись під вартою і що ризики, передбачені п.3 ч.1 ст.177 КПК України на даний час втратили свою актуальність.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання обвинуваченого під вартою ще на 60 днів по 20.03.2016 року включно, оскільки жоден із більш мяких запобіжних заходів за перелічених вище причин не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

Керуючись ст.ст.132, 177, 178, 183, 194, 196, 197, 331, 350 КПК України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 на 60 днів, тобто по 20.03. 2016 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі Сумського слідчого ізолятору.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення по суті справи.

Головуючий О.І. Чернобай

Судді М.М.Косолап

ОСОБА_4