Ухвала суду № 55071228, 13.01.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 січня 2016 року м. Київ № 826/408/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., ознайомившись із позовною заявою і доданими до неї матеріалами

за позовомОСОБА_1доУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировичапрозобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича про зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Згідно з частиною 3 статті 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

У преамбулі Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (надалі - Закон №3674-VI) визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону №3674-VІ судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі.

Згідно ч.2 ст.4 Закону №3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» установлена мінімальна заробітна плата з 01 січня 2016 року у місячному розмірі 1 378,00 гривень.

Даний позов містить одну вимогу немайнового характеру.

В контексті наведеного вище позивачем має бути сплачено судовий збір у розмірі по 551,20 за вимогу немайнового характеру.

Натомість позивачем сплачено лише частину судового збору за подання позовної заяви, відповідно до наявної в матеріалах справи копії квитанції №6902730009 від 27.11.2015 року на суму 487,20 грн.

Крім того, відповідно до наявного в матеріалах справи копії квитанції №6902730009 від 27.11.2015 року на суму 487,20 грн., ОСОБА_1 сплачено через ПАТ «Діамантбанк» судовий збір за позовом ОСОБА_1 за подання позовної заяви на рахунок Окружного адміністративного суду м. Києва.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набрав чинності 01.09.2015 року, статтю 9 Закону України «Про судовий збір» доповнено нормою, відповідно до якої суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Централізоване отримання виписок з органів Казначейства в електронному вигляді, їх розподіл у судах, а також автоматичне приєднання відомостей про сплачений судовий збір при реєстрації платіжного документа здійснюється програмним забезпеченням автоматизованої системи документообігу суду в Окружному адміністративному суді м. Києва, за наявності виписки з органів Казначейства та відомостей, які надійшли після реєстрації платіжного документа в автоматизованій системі електронного документообігу. Механізм зарахування судового збору забезпечує проходження відомостей про платежі в автоматизовану систему документообігу суду згідно даних з органів Державної казначейської служби України.

Як встановлено судом Діловодство спеціалізованого суду (ДСС) містить відомості про сплачений судовий збір на підставі квитанції №6902730009 від 27.11.2015 року на суму 487,20 грн. Проте, відомості про зарахування вказаної суми до Державного бюджету України відсутні.

За таких обставин, з урахуванням положень статті 9 Закону України «Про судовий збір», а також, беручи до уваги відсутність в автоматизованій системі документообігу суду (ДСС) відомостей про зарахування судового збору до Державного бюджету України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відкриття провадження у справі та вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху до отримання відомостей від органів Державної казначейської служби України про зарахування судового збору, сплаченого згідно квитанції №6902730009 від 27.11.2015 року на суму 487,20 грн., до Державного бюджету України.

Суд вважає за необхідне запропонувати позивачу, з метою прискорення розгляду його позовної заяви, звернутися самостійно до органів Державної казначейської служби України та надати суду виписку про зарахування судового збору до Державного бюджету України.

Також, суд вертає увагу на те, що на підтвердження сплати судового збору позивачем до позовної заяви додано копію квитанції №6902730009 від 27.11.2015 року на суму 487,20 грн.

Однак, суд не приймає до уваги вищенаведений платіжний документ в якості доказу сплати судового збору, оскільки суду не надано оригіналу останнього.

Документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Документ про сплату судового збору додається до позовної заяви, апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови суду, до інших заяв щодо здійснення судом певних дій, за які передбачено сплату судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».

Слід також зазначити що перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Відповідно до п. 17.1 ст. 17 вказаного Закону форми розрахункових документів, документів на переказ готівки для банків, а також міжбанківських розрахункових документів установлюються нормативно-правовими актами Національного банку України. Форми документів на переказ, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу, установлюються правилами платіжних систем. Обов'язкові реквізити електронних та паперових документів на переказ, особливості їх оформлення, оброблення та захисту встановлюються нормативно-правовими актами Національного банку України.

Відповідно до п. 2.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 визначено, що Примірник розрахункового документа (незалежно від способу його виготовлення), реєстр платіжних вимог мають містити відбиток печатки (якщо картка із зразками підписів та відбитка печатки містить відбиток печатки) і підписи/підпис відповідальних/ої осіб/особи.

Аналіз вищенаведених положень свідчить про те, що належним доказом у справі може бути лише оригінал платіжного документу.

Отже, позивачу необхідно надати суду оригінал платіжного документу, оформленого у відповідності до вимог вищенаведених правових актів.

Також, суд звертає увагу на те, що Діловодство спеціалізованого суду (ДСС) містить відомості про сплачений та зарахований судовий збір у справі №826/26697/15 на підставі квитанції №6902730009 від 27.11.2015 року на суму 487,20 грн. за подання позову ОСОБА_1.

Відповідно до ч.2 ст.106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Письмовими доказами є документи, які за змістом ч.2 ст.69, ч.4 ст.79, п.6 ч.1 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України подаються в оригіналах або належним чином засвідчених копіях.

Заявником додано до позовної заяви копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру неналежної якості.

Відповідно до ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду належних доказів на підтвердження сплати судового збору у повному обсязі (р/р 31218206784007, код банку 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ в місті Києві, код за ЄДРПОУ 38004897, код класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач: УДКСУ у Печерському районі); оригінал платіжного документу, оформленого у відповідності до вимог наведених у даній ухвалі правових актів; виписку про зарахування судового збору до Державного бюджету України; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру.

Керуючись статтями 106-108 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В :

1. Залишити позовну заяву без руху.

2. Встановити позивачу 5-ти денний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили, відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О.Іщук