Ухвала суду № 54915329, 16.12.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №573/1846/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/2292/15 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 27

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Сибільової Л. О.,

суддів - Дубровної В. В. , Лузан Л. В.

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

на рішення Білопільського районного суду Сумської області від 29 жовтня 2015 року

у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 29 жовтня 2015 року у задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Дельта Банк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне зясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинами справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Зазначає, зокрема, що суд не врахував розрахунок ціни позову, доданий до позовної заяви, в якому відображені транзакції позичальника по зняттю грошових коштів з карткового рахунку, поповнення рахунку, розподіл сплачених позичальником коштів на погашення тіла кредиту, нарахованих відсотків, комісій, згідно яких відповідачем всього було знято з карткового рахунку 5030 грн., сплачено 3614 грн., що свідчить про порушення умов договору.

Судом не встановлено, з якого часу має обчислюватись строк позовної давності та коли він закінчився.

Суд посилається в рішенні на те, що основна заборгованість по кредиту відповідача утворилась з 29 травня 2009 року, а відповідач фактично припинив виконувати зобовязання за кредитним договором з 01 грудня 2009 року, сплативши у листопаді 2009 року 225 грн. пені, проте це не може вважатись початком перебігу строку позовної давності, оскільки не сплачений черговий платіж може бути погашений як за рахунок наступних платежів, так і за рахунок договірного списання.

Суд не врахував, що відповідно до п. 3.4 кредитного договору в грудні 2012 року банком було проведене договірне списання заборгованості відповідача по нарахованій комісії та відсотках погашено прострочену заборгованість в сумі 1396,50 грн. (комісія) та прострочену заборгованість в сумі 831,61 грн. (відсотки). При цьому тіло кредиту збільшилось з 3500 грн. до 5742,24 грн.

Строк позовної давності про стягнення заборгованості за кредитним договором має обчислюватись з місяця, наступного після дати договірного списання заборгованості по рахунку, і висновок суду про пропуск банком строку звернення до суду не відповідає обставинам справи.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, який підтримав апеляційну скаргу з мотивів, в ній викладених, відповідача, який заперечує проти скарги та вважає рішення суду вірним, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

18 серпня 2015 року ПАТ «Дельта Банк» звернулось до суду з вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 01 квітня 2008 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 002-18112-010408, п. 1.2 якого передбачено, що банк відкриває відповідачу (за договором Держатель) картковий рахунок № 26259902398111 в національній валюті України - гривні, випускає та надає йому платіжну картку, ПІН-код до картки, здійснює обслуговування на умовах, викладених в тарифному пакеті Visa Класичний, що міститься в додатку № 1 до договору, та в Правилах здійснення операцій за картковими рахунками. Відповідно до п. 5.2 договору, він набуває чинності з дати його укладання і діє до повного виконання зобовязань за ним.

Відповідно до п. 1.3 договору, банк надає держателю картки кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії. Банк відкрив відповідачеві кредитну лінію на загальну суму 30 000 грн., на день укладення кредитного договору встановив ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 3000 грн. Договір передбачає, що банк самостійно один раз на місяць може змінювати розмір ліміту кредитної лінії в її межах, і сторони погодили, що у такому випадку додаткова угода не складається.

ОСОБА_4 договору, кредитні та власні кошти Держателя використовуються для розрахунків за товари чи послуги, придбані ним у субєктів господарювання, зняття готівки, виконання зобовязань перед банком за договором та вчинення інших операцій, передбачених договором.

Відповідно до умов договору, відповідач зобовязаний щомісяця в строки, визначені Правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитною лінією, яка виникла за попередній звітний місяць, здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за овердрафтом, яка виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією та/або овердрафтом за попередній звітний місяць, та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітний місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за кредитною лінією та/або овердрафтом та процентів за користування кредитною лінією та/або овердрафтом.

ОСОБА_4 п. 3.4 договору, держатель доручає банку здійснювати договірне списання з рахунку грошових коштів.

Позичальник зобовязань за кредитним договором належним чином не виконує, у звязку із чим станом на 15 липня 2015 року виникла заборгованість у сумі 5742,24 грн., яка складається з: тіло кредиту 5742,24 грн.; прострочене тіло кредиту 00 грн. 00 коп.; заборгованість за відсотками: 00 грн. 00 коп.; заборгованість за комісіями 00 грн. 00 коп., яку позивач просив стягнути з відповідача (а.с. 2).

Відмовляючи в задоволенні позову банку, суд першої інстанції виходив з того, що позов пред'явлено зі спливом строку, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного цивільного права.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам матеріального та процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що 01 квітня 2008 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_3 укладено договір №002-18112-010408 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки (а.с.3).

ОСОБА_4 умов договору:

1.2. Банк відповідно до наданого держателем пакету документів, а також згідно з вимогами банку та чинного законодавства України, відкриває держателю картковий рахунок №26259902398111 в національній валюті України гривні, далі - «рахунок», оформляє та надає в користування держателю картку платіжної системи Visa International (далі Картка), а також ПІН-код до Картки; здійснює обслуговування держателя на умовах, викладених в Тарифному пакеті Visa «Класичний», що міститься в додатку № 1 до цього Договору (надалі ОСОБА_4), та згідно з умовами цього Договору, Умовами надання картки і Правил.

1.3. Банк надає держателю кредит шляхом відкриття держателю відновлювальної відкличної кредитної лінії на загальну суму 30 000 грн. та на день укладання цього договору встановлює ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 3 000 грн. Ліміт кредитної лінії розраховується банком самостійно та не може перевищувати загальної суми кредитної лінії. Перегляд та/або зміна ліміту кредитної лінії здійснюється у відповідності до внутрішніх процедур банку та умов цього договору. Банк самостійно не більше одного разу на місяць може змінювати розмір ліміту кредитної лінії в межах кредитної лінії, при цьому сторони погодили, що у даному випадку додаткова угода до договору про зміну ліміту кредитної лінії сторонами не складається. Інформація щодо зміни кредитного ліміту та строків уведення в дію зазначаються у щомісячній виписці та/або текстовим повідомленням в електронному вигляді на номер мобільного телефону.

1.4. Кредитування рахунку в межах кредитної лінії здійснюється протягом 364 календарних днів. Кожна наступна кредитна лінія надається після спливу строку надання попередньої, на умовах, погоджених сторонами у цьому договорі, та не потребує підписання додаткових угод.

1.5. Кошти кредитної лінії та власні кошти держателя використовуються для розрахунків за товари чи послуги, що придбаваються держателем у субєктів господарювання, зняття готівки, виконання держателем своїх зобовязань перед банком за цим договором та вчинення інших операцій, які не заборонені діючим законодавством України.

1.6. Банк здійснює обслуговування рахунку за кредитною схемою.

2.1. Моментом надання банком держателю кредиту є день здійснення операції за допомогою картки або день утримання платежів, передбачених тарифами, за умови відсутності на рахунку власних коштів держателя.

2.3. Держатель сплачує банку проценти за користування кредитною лінією та/або овердрафтом за ставками, які зазначені в тарифах.

3.3. Держатель зобовязаний здійснювати оплату вартості послуг, які надаються банком при здійсненні розрахунково-касового обслуговування рахунку, в розмірі, строки та порядку, визначені Правилами та Тарифами.

3.4 Держатель доручає банку здійснювати з рахунку договірне списання грошових коштів, які:

3.4.1 складають суми заборгованості (суми кредитів, нарахованих процентів, комісій, плат, штрафних санкцій тощо), які виникають за цим договором та/або кредитними договорами, укладеними між сторонами;

3.4.2 складають плату за надані банком послуги з розрахунково-касового обслуговування в розміри та строки, передбачені правилами та тарифами;

3.6 Держатель картки зобовязаний щомісяця в строки, визначені Правилами, здійснювати погашення заборгованості у вигляді обовязкового мінімального платежу (ОМП), складові якого зазначаються у ОСОБА_4. Обовязковими складовими ОМП є частка погашення заборгованості, овердрафт та прострочена заборгованість попередніх періодів. В залежності від умов ОСОБА_4 до складу ОМП можуть включатись інші платежі.

3.7. У разі порушення держателем строків сплати заборгованості за кредитною лінією та/або овердрафтом та процентів за користування кредитною лінією та/або овердрафтом, держатель сплачує банку пеню в розмірі, в строки та порядку, які визначені Правилами та Тарифами.

5.1. З підписанням цього договору держатель засвідчує, що ознайомлений з Правилами, Тарифами та погоджується вважати їх обовязковими до застосування до відносин, які виникли на підставі договору.

5.2. Цей договір набуває чинності з дати його укладення сторонами та діє до повного виконання сторонами зобовязань за цим договором.

5.8. У разі невиконання та/або неналежного виконання держателем зобовязань по сплаті заборгованості за цим договором понад 91 календарний день, банк має право в односторонньому порядку достроково розірвати цей договір, шляхом відправлення на адресу клієнта відповідного листа. Через 10 календарних днів з дати відправлення на адресу держателя листа, цей договір вважається розірваним. Розірвання договору не звільняє держателя від обовязку погасити в повному обсязі заборгованість, що була нарахована до дати розірвання договору, включаючи пеню, яка нарахована за порушення зобовязань по цьому договору, а також за платежами, які можуть надходити до банку протягом 30 календарних днів з моменту розірвання цього договору. Лист вважається відісланим в день його відправлення на адресу держателя, що зазначена в цьому договорі. До направлення листа на адресу держателя поштою прирівнюється також і його вручення держателю, чи його представнику під розписку.

ОСОБА_4 на обслуговування платіжних карток Visa Clasic тарифнй пакет «Visa Класичний», затверджених рішенням тарифного комітету банку від 3 серпня 2007 року, протокол № 16, частка обовязкового погашення тіла кредиту складає 7% від суми використаних коштів станом на день розрахунку.

Обовязковий мінімальний платіж: Держатель зобовязаний щомісяця погашати частину заборгованості у вигляді обовязкового мінімального платежу. ОМП складається із частки обовязкового погашення тіла кредиту, нарахованих процентів за кредит (тариф 1.1.1), плати за обслуговування (тариф 1.2 та 1.3), овердрафту, процентів за овердрафт (тариф 1.1.3), плати за прострочення заборгованості (тариф 3.1) та суми заборгованостей минулих періодів.

1.1 Процентні ставки:

1.1.1. процент за користування кредитною лінією, % річних: 29,90% - нараховується щомісячно в останній робочий день поточного місяця, за період з дати останнього нарахування за кожен день користування; сплата - у день поповнення карткового рахунку. Включається в ОМП.

1.1.2. Процент на позитивний залишок, % річних: 1,00% - нараховується щомісячно в останній робочий день поточного місяця, за період з дати останнього нарахування; сплата - у день, що слідує за днем нарахування, перераховується на картковий рахунок;

1.1.3. Процент за недозволений овердрафт, % річних: 90,0% - нараховується щомісячно в останній робочий день поточного місяця, за період з дати останнього нарахування за кожен день користування; сплата - у день поповнення карткового рахунку. Включається ОМП.

1.2. Плата за обслуговування кредитного залишку, % від суми використаних кредитних коштів 2,99%, нараховується щомісячно, в останній робочий день поточного місяця. Плата нараховується від суми використаних коштів станом на день нарахування. Сплата - у день поповнення карткового рахунку. Включається ОМП (а.с.5).

ОСОБА_4 п. 4.3 Правил здійснення операцій за картковими рахунками, відкритими фізичним особам, картка, що випускається Банком, є його власністю. Держатель - фізична особа, на імя якої оформлена Картка. Строк дії картки зазначений на лицьовій стороні Картки у форматі мм/рр. Дія картки автоматично припиняється після закінчення останнього дня строку дії, зазначеного на лицьовій стороні картки.

4.4. В разі наявності руху коштів по картковому рахунку Держателя протягом останніх трьох місяців дії Картки, Картка автоматично перевипускається на той самий строк та діє на умовах, визначених цим договором.

ОСОБА_4 розрахунку банку, заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором станом на 15 липня 2015 року складає 5817,24 грн., з яких: тіло кредиту: 5742,24 грн.; прострочене тіло кредиту: 00,00 грн.; відсотки: 00,00 грн.; комісії: 00,00 грн.; пеня: 75 грн. (а.с.6). Стягнення пені не є предметом спору.

Останній платіж відповідач здійснив самостійно в листопаді 2009 року, сплативши 225 гр. пені.

В грудні 2012 року банк за рахунок збільшення на картковому рахунку відповідача ліміту кредитної лінії, тобто тіла кредиту, з 3500 гр. до 5742,24 гр., погасив його заборгованість по комісії -1396,5 гр. та по відсотках 831, 6 гр.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір, що випливає з виконання умов кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем, який має борг перед банком.

ОСОБА_4 ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 ч.1 ЦПК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

ОСОБА_4 із ст. ст. 599, 610 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином; порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ст. 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Ч.1 ст. 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідач не спростував наявність у нього заборгованості з тіла кредиту в сумі 5742, 24 гр., яка є предметом спору.

22 вересня 2015 року відповідач звернувся до суду з письмовою заявою, в якій заперечуючи проти позову по суті, стверджуючи, що він розрахувався з банком, посилався на пропуск банком позовної давності та просив відмовити в позові (а.с.26).

Висновок суду про наявність правових підстав для відмови у позові в звязку зі спливом позовної давності відповідає доказам в справі та вимогам матеріального та процесуального права.

Як вбачається з умов кредитного договору, сторони визначили, що договір набуває чинності з дати його укладення сторонами та діє до повного виконання сторонами зобовязань за цим договором (п.5.2), і встановили строки виконання зобовязань шляхом сплати щомісячних платежів (п. 3.6).

В засіданні апеляційного суду відповідач надав для огляду другу платіжну картку, дійсну до лютого 2014 року, яку йому надіслав в 2011 році банк, перевипустивши її (а.с.32). Проте представник банку не спростував пояснень відповідача про те, що він не активував нову платіжну картку і не користувався нею, а останній платіж відповідач здійснив особисто в листопаді 2009 року, після чого платежі не здійснював.

Заслуговує на увагу і та обставина, що п. 4.4 кредитного договору передбачає, що Картка автоматично перевипускається на той самий строк та діє на умовах, визначених цим договором, у разі наявності руху коштів по картковому рахунку Держателя протягом останніх трьох місяців дії Картки.

Як вбачається з розрахунку заборгованості відповідача, наданого банком, руху коштів по картковому рахунку позичальника не було з листопада 2009 року по грудень 2012 року, а тому банк не надав доказів, на якій підставі перевипускалась та надсилалась позичальнику нова картка.

ОСОБА_4 ст. ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу; загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За змістом вказаної норми закону, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

З огляду на те, що у зобов'язальних правовідносинах наслідком невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язання є порушення суб'єктивного права кредитора, початком перебігу строку позовної давності є момент порушення цього права, беручи до уваги те, коли він довідався або міг довідатися про його порушення.

У разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

ОСОБА_4 ч. ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обовязку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Ст. 266 ЦК України передбачає, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

З огляду на вказані положення закону, оскільки умови договору кредиту щодо погашення кредиту позичальником порушені, суд обґрунтовано прийшов до висновку про те, що відповідач допустив заборгованість, проте в задоволенні позову про її стягнення слід відмовити за спливом позовної давності.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Ст. ст. 10, 60 ЦПК України встановлюють, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. п. 1.37, 1.38 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» розрахунково-касове обслуговування це послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які повязані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договорами.

Договірне списання - це списання банком з рахунка клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом.

За п. п. 26.2 - 26.4 ст. 26 вказаного Закону, умови договору на договірне списання повинні передбачати обсяг інформації, достатній для належного виконання такого списання банком, що обслуговує платника (обставини, за яких банк має здійснити (здійснювати) договірне списання; найменування отримувача та банку отримувача; реквізити рахунка, з якого має здійснюватися договірне списання; реквізити договору між платником та отримувачем (за наявності договору), що передбачає право отримувача на договірне списання; перелік документів, що мають бути представлені отримувачем в обслуговуючий платника банк (якщо платник та отримувач домовились про надання цих документів до банку платника) тощо).

Договірне списання здійснюється за платіжною вимогою отримувача або за меморіальним ордером, оформленим банком.

У разі, якщо кредитором за договором є обслуговуючий платника банк, право банку на проведення договірного списання передбачається в договорі на розрахунково-касове обслуговування або в іншому договорі про надання банківських послуг.

Відповідно до статті 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом або договором між банком і клієнтом.

ОСОБА_4 з пунктом 6.5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, якщо кредитором за договором є банк, що обслуговує платника, то право цього банку на здійснення договірного списання передбачається в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг. Договір може містити інформацію, яка потрібна банку для списання ним коштів з рахунку платника.

П. 2.1 кредитного договору, укладеного між сторонами, передбачає, що моментом надання банком держателю кредиту є день здійснення операції за допомогою картки або день утримання платежів, передбачених тарифами, за умови відсутності на рахунку власних коштів держателя. Отже, договірне списання банком боргу відповідача за процентами і комісією шляхом збільшення кредитного ліміту є наданням додаткової суми тіла кредиту, яку банк одночасно списав на погашення інших платежів за кредитом та вважає це дією позичальника по визнанню свого боргу та його сплатою.

Посилання банку на те, що відповідач у п. 3.4 договору надав банку право списувати кошти з його рахунку при настанні строків платежів, для погашення заборгованості, у зв'язку з чим банк здійснював таке договірне списання в межах сум заборгованості, а тому це свідчить про переривання позовної давності, є безпідставними, і суд вірно виходив з того, що банком було пропущено строк позовної давності.

Така позиція банку суперечить змісту ч. 1 ст. 264 ЦК України, яка передбачає, що позовна давність переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Зміст вказаної норми закону передбачає, що переривання позовної давності може відбутись в результаті вчинення саме особою боржником дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обовязку, тобто ця дія повинна бути вольовою та умисною. Надання позичальником права банку списувати кошти з рахунку, в тому числі і шляхом збільшення ліміту кредитної лінії, тобто тіла кредиту, для списання інших платежів, зокрема, процентів, комісії, пені, відповідачем не оспорюється, проте така дія банку не може бути розцінена як дія самого позичальника, яка свідчить про визнання ним свого боргу.

У дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, суду необхідно встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

З врахуванням зазначеного заслуговує на увагу і та обставина, що останній платіж позичальник здійснив особисто в листопаді 2009 року, що не оспорюється сторонами, а договірне списання частини боргу комісії та відсотків - за рахунок збільшення ліміту кредитної лінії, тобто тіла кредиту, банк здійснив в грудні 2012 року, тобто більше чим через три роки після сплати самим позичальником останнього платежу 225 гр.

Крім того, до особистих дій позичальинка, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності, лише за умови, коли такі дії здійснено уповноваженою на це особою, яка представляє боржника у відносинах з кредитором у силу закону, на підставі установчих документів або довіреності.

Бездіяльність боржника (наприклад, неоспорювання ним безспірного списання коштів, якщо така можливість допускається за законом або договором) не свідчить про переривання перебігу позовної давності, оскільки таке переривання можливе лише шляхом вчинення дій.

Визнання боржником основного боргу, в тому числі і його сплата, саме по собі не є доказом визнання ним також і додаткових вимог кредитора (зокрема, неустойки, процентів за користування коштами), а так само й вимог щодо відшкодування збитків і, відтак, не може вважатися перериванням перебігу позовної давності за зазначеними вимогами.

Визнання боржником свого боргу після спливу позовної давності також не свідчить про переривання перебігу такої давності.

Отже, доводи банку про те, що перебіг позовної давності починається з дати договірного списання банком заборгованості за додатковими платежами, є безпідставними, і підстави для застосування до спірних правовідносин положень статті 264 ЦК України відсутні.

Таким чином, рішення суду є законним та обґрунтованим, відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України.

ОСОБА_4 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки суд ухвалив законне та обґрунтоване рішення, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» відхилити.

Рішення Білопільського районного суду Сумської області від 29 жовтня 2015 року в даній справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді: