Рішення № 54915052, 28.12.2015, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/9452/15-ц

Провадження №2/592/2763/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.12.2015 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Сум в особі судді Фоменко І.М., за участю секретаря Щербань Г.Г., представників позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залу суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, який в судовому засіданні підтримав його представник та мотивує його тим, що 23 листопада 2007 року ОСОБА_3 обраний Наглядовою радою відкритого акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» на посаду президента цього товариства на невизначений строк, а 03 грудня 2007 року між ОСОБА_3 та відповідачем, в особі члена Наглядової ради цього товариства ОСОБА_4, укладено трудовий договір, за яким він має вільний розпорядок робочого дня, а його посадові обов'язки, відповідальність та повноваження, а також підпорядкування визначаються Положенням про Президента.

17 липня 2014 року директор з персоналу публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» ОСОБА_5 видав наказ № 5241/ВК «Про звільнення ОСОБА_3М.» про звільнення з 17 липня 2014 року ОСОБА_3 на підставі пункту 4 статті 40 Кодексу законів про працю України через відсутність на роботі без поважних причин у робочі дні публічного акціонерного товариства з 16 по 20 червня 2014 року, з 23 по 27 червня 2014 року, з 31 червня по 04 липня 2014 року, з 07 по 11 липня 2014 року та з 14 по 17 липня 2014 року, не повідомлення про причини неявки та не надання виправдувальних документів.

Вважає, що звільненняЛук"яненко В.М. є незаконним та просить суд визнати протиправним та скасувати наказ директора з персоналу публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» ОСОБА_5 № 5241/ВК «Про звільнення ОСОБА_3М.» від 17 липня 2014 року; поновити з 17 липня 2014 року ОСОБА_3 на роботі в ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» на посаді президента публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе»; стягнути з публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» (40004, місто Суми, вулиця Горького, 58; ідентифікаційний код 05747991) на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17 липня 2014 року по 25 грудня 2015 року в сумі 1609458 грн. 76 коп.

Представник відповідача Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання» в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, оскільки рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 04.03.2014 року наказ адміністрації Публічного акціонерного товариства «Сумське МНВО ім. Фрунзе» за № 413 від 22.11.2013 року про звільнення ОСОБА_3 з роботи - визнано незаконним, і поновленойого на посаді Президента ПАТ «Сумське МНВО ім. Фрунзе»; стягнутоз Публічного акціонерного товариства «Сумське МНВО ім. Фрунзе» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу і що становить 203 393,18 грн., з відрахуванням всіх необхідних податків і платежів; стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Сумське МНВО ім. Фрунзе» на користь держави судовий збір у сумі 2034 грн.

19.03.2014року Товариством було видано наказ № 1347/ВК від 19.03.2014 року про поновлення позивача на роботі, а копія зазначеного наказу цього ж дня, 19.03.2014 року, була вручена державному виконавцю ВДВС СМУЮ. 20.03.2014року копія наказу №1347/ВК від 19.03.2014 року була одержана адвокатом позивача в ВДВС СМУЮ, що підтверджується розпискою адвоката позивача в отриманні наказу та власноручно зазначеною ним датою. Крім того, обізнаність позивача про його поновлення на роботі та одержання ним копії наказу № 1347/ВК від 19.03.2014 року про поновлення позивача на роботі підтверджується листом від 20.03.2014 року, в якому позивач зазначає, що йому відомо про поновлення його на роботі з 04.03.2014 року та що з моменту поновлення його на роботі він приступив до виконання функціональних обов'язків Президента Товариства. Також листом від 14.04.2015року в якому позивач повідомляє про одержання листа Товариства від 19.03.2014року № 18-7/555 та ставить питання про строки закінчення ремонту в його робочому кабінеті.

Твердження адвоката позивача про те, що позивач одержав копію наказу Товариства від 17.07.2014року № 5241/ВК про звільнення позивача з Товариства за п. 4 ст. 40 КЗпП України лише під час одержання звіту адвоката, 06.09.2015 року не відповідають дійсності, оскільки вперше, копію наказу № 5241/ВК від 17.07.2014р. про звільнення позивача з Товариства за п. 4 ст. 40 КЗпП України було вручено адвокату позивача 20 жовтня 2014року із супровідним листом № 18-7/1981 від 20.10.2014р., який видано у відповідь на звернення адвоката позивача до Товариства з адвокатським запитом від 09.10.2014р. Вдруге копію наказу № 5241/ВК від 17.07.2014р. про звільнення позивача з Товариства за п. 4 ст. 40 КЗпП України, вручено адвокату позивача 07.04.2015 року, із супровідним листом від 20.03.2015р. № 18-7/434, виданим у відповідь на лист позивача від 06.03.2015р., яким позивач повідомив Товариство що йому вже відомо про його звільнення, та просив надати копію наказу про звільнення для звернення до суду. При цьому позивач в листі зазначив адресу, за якою необхідно направити копію наказу: 40000, м. Суми, вул. Соборна, 19. Тому представник відповідача вважає, що позивач пропустив строки звернення до суду та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не обгрунтовані і не підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 23 листопада 2007 року ОСОБА_3 обраний Наглядовою радою відкритого акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» на посаду президента цього товариства на невизначений строк, а 03 грудня 2007 року між ОСОБА_3 та відповідачем, в особі члена Наглядової ради цього товариства ОСОБА_4, укладено трудовий договір на невизначений строк, за яким він має вільний розпорядок робочого дня, а його посадові обов'язки, відповідальність та повноваження, а також підпорядкування визначаються Положенням про Президента, а п. 9 1 3 цього договору передбачені інші підстави припинення трудового договору, передбачені чинним законодавством України та/чи цим Договором (а.с. 6-10).

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 04.03.2014 року по справі №592/14000/13ц, яке ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 05.06.2014р. залишено без змін, наказ адміністрації Публічного акціонерного товариства «Сумське МНВО ім. Фрунзе» за № 413 від 22.11.2013 року про звільнення ОСОБА_3 з роботи - визнано незаконним, і поновленойого на посаді Президента ПАТ «Сумське МНВО ім. Фрунзе»; стягнутоз Публічного акціонерного товариства «Сумське МНВО ім. Фрунзе» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу і що становить 203 393,18 грн., з відрахуванням всіх необхідних податків і платежів; стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Сумське МНВО ім. Фрунзе» на користь держави судовий збір у сумі 2034 грн.(а.с. 81-85)

19.03.2014року Товариством було видано наказ № 1347/ВК від 19.03.2014 року про поновлення ОСОБА_3 на роботі на підставі рішення Ковпаківського райсуду м. Суми від 04.03.2014 року(а.с.128), а копія зазначеного наказу цього ж дня, 19.03.2014 року, була вручена державному виконавцю ВДВС СМУЮ (а.с.127) та поштою відправлено на адресу ОСОБА_3 разом з супровідним листом про тимчасове робоче місце в іншому приміщенні, який був отриманий 02.04.2014 р. ОСОБА_6 (а.с.54--57), якого ОСОБА_3 уповноважив отримувати належну йому поштову кореспонденцію (а.с.132), а також 20.03.2014року копія наказу №1347/ВК від 19.03.2014 року про поновлення на роботі, була одержана адвокатом ОСОБА_3 - ОСОБА_1 в ВДВС СМУЮ, що підтверджується його розпискою в отриманні наказу та власноручно зазначеною ним датою (а.с.130,131).

17 липня 2014 року директор з персоналу публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» ОСОБА_5 видав наказ № 5241/ВК «Про звільнення ОСОБА_3М.» про звільнення з 17 липня 2014 року ОСОБА_3 на підставі пункту 4 статті 40 Кодексу законів про працю України через відсутність на роботі без поважних причин у робочі дні публічного акціонерного товариства з 16 по 20 червня 2014 року, з 23 по 27 червня 2014 року, з 31 червня по 04 липня 2014 року, з 07 по 11 липня 2014 року та з 14 по 17 липня 2014 року, не повідомлення про причини неявки та не надання виправдувальних документів (а.с. 12)

Копію наказу № 5241/ВК від 17.07.2014р. про звільнення ОСОБА_3 з Товариства за п. 4 ст. 40 КЗпП України направлено ОСОБА_3 17.07.2014 року на його адресу АДРЕСА_1 (а.с.86 -88), крім того копію зазначеного наказу було вручено адвокату ОСОБА_3 - ОСОБА_1 20 жовтня 2014року із супровідним листом № 18-7/1981 від 20.10.2014р., який видано у відповідь на його звернення до Товариства з адвокатським запитом від 09.10.2014р. Також копію наказу № 5241/ВК від 17.07.2014р. про звільнення ОСОБА_3 з Товариства за п. 4 ст. 40 КЗпП України, вручено адвокату ОСОБА_3 07.04.2015 року, із супровідним листом від 20.03.2015р. № 18-7/434, виданим у відповідь на лист ОСОБА_3 від 06.03.2015р., яким ОСОБА_3 повідомив Товариство що йому вже відомо про його звільнення, та просив надати копію наказу про звільнення для звернення до суду. При цьому ОСОБА_3 в листі зазначив адресу, за якою необхідно направити копію наказу: 40000, м. Суми, вул. Соборна, 19 (а.с. 92, 97, 148, 159).

Між сторонами склалися цивільно-правові відносини, що регулюються нормами КЗпП України.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Частиною 1 статті 43 КЗпП України передбачено, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Перед звільненням ОСОБА_3, 27.06.2014 року Товариство звернулося з поданням до Виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є ОСОБА_3 про отримання згоди на його звільнення за п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України, але повідомити Товариство про прийняте рішення у письмовій формі на звільнення ОСОБА_3 профспілка не надала у передбачений законодавством триденний строк після прийняття рішення.

У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 особисто був обізнаний про поновлення його на роботі згідно наказу від 19.03.2014 року № 1347/ВК, що підтверджується його листом від 20.03.2014 року, в якому ОСОБА_3 зазначає, що йому відомо про поновлення його на роботі з 04.03.2014 року та що з моменту поновлення його на роботі він приступив до виконання функціональних обов'язків Президента Товариства. Також листом від 14.04.2014 року в якому ОСОБА_3 повідомляє про одержання листа Товариства від 19.03.2014року № 18-7/555 та ставить питання про строки закінчення ремонту в його робочому кабінеті. (а.с. 148-149, 153-154).

Проте, у робочі дні публічного акціонерного товариства з 16 по 20 червня 2014 року, з 23 по 27 червня 2014 року, з 31 червня по 04 липня 2014 року, з 07 по 11 липня 2014 року та з 14 по 17 липня 2014 року ОСОБА_3 був відсутній на роботі без поважних причин, не повідомивши про причини неявки та не надав виправдувальних документів, що підтверджується копією табеля обліку робочого часу. (а.с.34-45)

Згідно ч. 1 ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно ч. 1 ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Судом також було встановлено, що позивачем пропущено строк звернення до суду та не зазначено поважності пропуску строку звернення до суду.

Згідно ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Позивачем не надано жодних належних доказів на обґрунтування своїх позовних вимог, за таких умов у суду немає законних підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 40, 43, 233, 235 КЗпП України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити за необгрунтованістю.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Сум. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подачі апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя І.М. Фоменко