Рішення № 54902633, 28.12.2015, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/1262/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.12.2015 року м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області

в складі : головуючої - судді Боголюбової Л.М.

при секретарі Кондратюк О.А.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красилові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 міської ради Хмельницької області, ОСОБА_5 про визнання права на спадкове майно, зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ :

в обґрунтування заявленого позову позивачка посилається на те, що 29.09.1992 року помер її дідусь, ОСОБА_6. Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями по вул..Комарова, 1 в м.Красилові Хмельницької області, що належали йому на праві власності згідно договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку посвідченого ОСОБА_4 державною нотаріальною конторою 21.04.1970 року за реєстраційним 270. На підставі цього договору в реєстровій книзі №11 на сторінці 239 за реєстровим 2476 за ОСОБА_6 у встановленому законом порядку було зареєстровано право власності на зазначене будинковолодіння.

Спадкоємцем ОСОБА_6 була постійно проживаюча із ним дружина ОСОБА_7, яка після смерті чоловіка залишилась проживати у спадковому будинку, володіти та користуватися ним, отримала у своє володіння інші належні для ОСОБА_6 речі домашнього вжитку. Крім того, на час смерті ОСОБА_6 із ним також проживав онук ОСОБА_8

21.11.2011 року не оформивши спадщини чоловіка ОСОБА_6, ОСОБА_7 померла. На час смерті вона проживала із онуком ОСОБА_8, який був її спадкоємцем за правом представлення, так як його мати та дочка ОСОБА_7, ОСОБА_9 померла раніше, а саме 08.08.2008 року.

Син ОСОБА_7, а її батько ОСОБА_10 та відповідач ОСОБА_5-син ОСОБА_7 із заявами про прийняття спадщини після смерті матері до нотаріуса не звертались та на неї не претендували. Спадкова справа після смерті ОСОБА_7 не заводилась.

ОСОБА_8 прийняв спадщину бабці, ОСОБА_7 згідно ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки проживав разом із нею на момент смерті. 07.12.2012 року ОСОБА_8 помер. Після його смерті відкрилась спадщина на вказане будинковолодіння.

Вона, як двоюрідна сестра померлого ОСОБА_8 згідно ч.4 ст.1266 ЦК України є спадкоємцем майна померлого за правом представлення, так як її батько, ОСОБА_10, дядько ОСОБА_8 помер раніше нього, а саме 28.12.2005 року.

Вона прийняла спадщину ОСОБА_8, подавши 16.05.2013 року відповідну заяву в нотаріальну контору, яка була зареєстрована 21.05.2013 року під №699.

На підставі зазначеної заяви до майна ОСОБА_8 нотаріусом заведена спадкова справа за №275/2013. Однак нотаріусом відмовлено в оформленні спадщини, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на спадкове будинковолодіння виданий на ім»я ОСОБА_8.

З вище наведених підстав просить визнати за нею в порядку спадкування після смерті двоюрідного брата, ОСОБА_8 право власності на житловий будинок «А1» житловою площею 71,7 кв.м., загальною площею 71,7 кв.м., прибудову «а» загальною площею 20,4 кв.м., погріб «а1», прибудову «а2», хлів «Б», хлів «б» та гараж «В» по вул.Комарова,1 в м.Красилові Хмельницької області, загальною вартістю 33 672,42 грн.

Відповідач ОСОБА_5 звернувся до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_7 посилаючись на те, що 29.09.1992 року помер його вітчим ОСОБА_6. Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями, які належали йому на праві власності згідно договору про надання в безстрокове користування земельною ділянкою для будівництва житлового будинку посвідченого ОСОБА_4 державною нотаріальною конторою 21.04.1970 року за реєстраційним номером 270. На підставі цього договору в реєстровій книзі №11 на сторінці 239 за реєстровим №2476 за ОСОБА_6 у встановленому законом порядку було зареєстровано право власності на спадкове будиинковолодіння. Спадкоємцем ОСОБА_6 була його дружина ОСОБА_7, його мати, яка після смерті чоловіка залишилась проживати у спадковому будинку, володіти та користуватись ним. 21.11.2011 року, не оформивши спадщини чоловіка ОСОБА_7 померла.

Після смерті матері, він являється єдиним спадкоємцем за законом першої черги.

При зверненні в нотаріальну контору він отримав відмову в оформлені спадщини, оскільки пропутив шестимісячний термін для подачі заяви про прийняття спадщини. Про те, що заяву про прийняття спадщини необхідно подати протягом шести місяців після смерті спадкодавця він не знав, окрім того в період з 09.05.2012року по 30.05.2012року і з 20.06.2012року по 02.07.2012року він хворів, що стверджується наданою ним довідкою з лікарні.

З вище наведеного просить визначити йому, ОСОБА_5 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_7, яка померла 21.11.2011 року, терміном три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

В судовому засіданні позивачка-відповідачка позовні вимоги підтримала в повному об»ємі, просить їх задоволити в позові ОСОБА_5 просить відмовити оскільки він безпідставно заявлений, тому як дядько ОСОБА_5 знав про заповіт, який був складений ОСОБА_6А . на своїх онуків ОСОБА_8 і ОСОБА_11, тому не звертався в нотаріальну контору для прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_7, яка опікувалась онуками і не оспорювала складений заповіт.

Відповідач-позивач ОСОБА_5 в судовому засіданні заявлені ним вимоги підтримав, просить їх задовольнити, в позові ОСОБА_3 просить відмовити, оскільки він є єдиним спадкоємцем після смерті матері ОСОБА_7 Поки були живі онуки матері ОСОБА_12 та ОСОБА_13 він не звертався до нотаріуса, окрім того він хворів тому також не міг подати заяву про прийняття спадщини після смерті матері.

Представник відповідача ОСОБА_4 міської ради в судове засідання подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд находить позовні вимоги ОСОБА_3 підлягаючим задоволенню, заявлені вимоги ОСОБА_5 задоволенню не підлягаючими.

Судом об"єктивно встановлено, що 29.09.1992 року помер ОСОБА_6, який є власником будинковолодіння по вул. Комарова,1 в м. Красилові. Дружиною померлого була ОСОБА_7 ( дівоче прізвище ОСОБА_10), яка мала двох синів ОСОБА_5 Вололимира Федоровича і ОСОБА_10.

У подружжя ОСОБА_7 народилась спільна дочка ОСОБА_14, у якої після одруження народилось двоє дітей : ОСОБА_8 та ОСОБА_11.

Останні постійно проживали в будинку ОСОБА_6 та перебували під його опікою.

Як встановлено в судовому засіданні за життя ОСОБА_6 склав заповіт від 06 лютого 1986 року яким належний йому будинок по вул. Комарова, 1 в м. Красилові заповідав онукам ОСОБА_8 і ОСОБА_11. Вказаний заповіт ніким не скасовано. Відповідно до ст.549 ЦК України в редакції 1963 року діями, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем є фактичне управляння або володіння спадковим майном.

Оскільки ОСОБА_8 і ОСОБА_8 проживали разом із спадкодавцем ОСОБА_6, після його смерті залишились проживати у спадковому будинку і користуватись ним,тому вони фактично прийняли спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_6

Дружина ОСОБА_7 в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка не зверталась, що стверджується довідкою ОСОБА_4 державної нотаріальної контори №4196/01-16 від 18.12.2015 року. Окрім того на момент смерті спадкодавця ОСОБА_6 спадкоємці за заповітом ОСОБА_8 і ОСОБА_8 були неповнолітніми, а їх опікуном була ОСОБА_7, оскільки мати, ОСОБА_9, померла 08.08.2008 року.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що вона деякий час жила в будинку ОСОБА_6. Коли помер власник будинку в ньому залишилися проживати ОСОБА_8 та ОСОБА_11. ОСОБА_6 склав за життя заповіт на онуків, про це знала його дружина ОСОБА_7, яка була опікуном для онуків. На похоронах ОСОБА_7 був ОСОБА_16, який не претендував на спадковий будинок, в якому залишився проживати ОСОБА_8. Лише після смерті ОСОБА_12 ОСОБА_16 заявив про спадкове майно матері. Після смерті матері він приходив у будинок, коли отримував пенсію, був в травні місяці 2012 року, але не згадував про спадкове майно, був ще у лютому чи березні 2012року в м.Красилові, але до будинку не заходив.

Свідок з боку відповідача ОСОБА_17 суду пояснила, що чоловік ОСОБА_16 з січня 2012 року хворіє, вона отримувала за нього пенсію майже рік, в спірний будинок не заходила, була у сусідів. Після смерті матерів в будинку проживав онук ОСОБА_8. Вказані покази підтвердив в суді свідок ОСОБА_18

В підтвердження перебування на лікуванні в період з 09 травня по 19 травня та з 30 травня по 08 червня 2012 року відповідач надав довідку №344 від 22.07.2015 року Волочиської ЦРЛ , яка не підтверджується відповіддю Волочиської ЦРЛ від 02.10.2015року

№ 866 на запит суду, а також довідкою Волочиської ЦРЛ від 17.12.2015року №634 в якій зазначено період лікування відповідача на амбулаторному лікуванні з 09.05.2012року по 30.05.2012року і з 20.06.2012року по 02.07.2012року, що не співпадає з періодом лікування згідно попередньо наданої довідки.

Відповідачем не надано суду доказів того, що його мати ОСОБА_7 претендувала на спадковий будинок, який залишився після смерті її чоловіка ОСОБА_6 і оспорювала складений ним заповіт на користь онуків ОСОБА_8 і ОСОБА_8

На момент смерті ОСОБА_6 ОСОБА_8 і ОСОБА_8 були неповнолітніми, проживали в спадковому будинку, тому фактично прийняли спадщину. Як передбачено ст.548 ЦК України в редакції 1963року прийнята спадщина вважається належною спадкодавцеві з моменту відкриття спадщини.

Стаття 1268 ЦК України також передбачає, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкодавцеві з часу відкриття спадщини.

Малолітні ОСОБА_8 та ОСОБА_11 не відмовлялись від прийняття спадщини, оскільки проживали у спадковому будинку.

ОСОБА_11 помер в 2005році, ОСОБА_8 помер 07.12.2012року. Після його смерті заяву про прийняття спадщини подала позивачка ОСОБА_3

Спадкування є перехід прав та обов»язків спадщини від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Належність померлому ОСОБА_8 спірного будинковолодіння по вул. Комарова,1 в м. Красилові стверджується домовою книгою, де він значиться зареєстрованим з 17.06.1982 року і на якій є відмітка, що будинок завіщан 06.02.1986року, що співпадає із датою складання заповіту ОСОБА_6, який зареєстрований за № 229 державним нотаріусом ОСОБА_19 ОСОБА_4 державної нотаріальної контори.

За таких обставин власником спадкового будинку по вул. Комарова,1 в м. Красилові є ОСОБА_8. Неоформлення ним за собою права власності на вказаний будинок не свідчить про відсутність у нього права власності на вказаний будинок.

Стаття 1268 ЦК України зазначає, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкодавцеві з часу відкриття спадщини.

Після смерті ОСОБА_8 позивачка подала заяву про прийняття спадщини.

Оскільки позивачка успадкувала належне померлому майно за законом, тому відповідно до неї переходить в порядку спадкування і право померлого на володіння будинковолодінням по вул. Комарова,1 в м.Красилові.

Право померлої на спадковий будинок не визнається, що стверджується відмовою нотаріуса в оформленні спадкового майна, тому відповідно до ст. 392 ЦК України, згідно якої зазначено, що власник майна може пред»явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності, за позивачкою необхідно визнати право власності на будинковолодіння по вул.Комарова, 1 в м.Красилові Хмельницької області, як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_8

Оскільки мати відповідача ОСОБА_7 не претендувала на спадковий будинок, не оспорювала заповіт складений її чоловіком ОСОБА_6 на користь онуків ОСОБА_8 і ОСОБА_11, тому відповідно її не можна вважати власником спірного будинку, в зв»язку з чим вимоги відповідача про визначення додаткогово строку для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_7 є безпідставними.

Керуючись ст. ст.10, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст.392, 1268, 1216,1217, 1220,1223,1265 ЦК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 міської ради Хмельницької області, ОСОБА_5 про визнання права на спадкове майно, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_8, який помер 07.12.2012року на житловий будинок «А1» житловою площею 71,7 кв.м., загальною площею 71,7 кв.м., прибудову «а», загальною площею 20,4 кв.м., погріб «а1», прибудову «а2», хлів «Б», хлів «б» та гараж «В» по вул.Комарова,1 в м.Красилові Хмельницької області, загальною вартістю 33 672,42 грн..

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити.

На рішення може бути подана апеляція до Хмельницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

На рішення може бути подана апеляція до Хмельницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

На рішення може бути подана апеляція до Хмельницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_20