Ухвала суду № 54808839, 29.12.2015, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/2-1347/11

УХВАЛА

29 грудня 2015 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі: головуючого Баряка А.С.,

за участі секретаря Шмирової О.М.,

представника заявника ОСОБА_1,

заінтересованих осіб:

представника стягувача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ТОВ «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» на рішення та дії державного виконавця,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, в інтересах ТОВ «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал», звернувся до суду із скаргою на дії та рішення державного виконавця Староміського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_3, заінтересована особа ОСОБА_4, зазначивши, що державний виконавець Староміського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_3 28.05.2014 року виніс постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-1347/11 від 09.01.2014 року про накладення заборони на відчуження нерухомого майна, що є предметом іпотеки на підставі Іпотечного договору № 22/Zкіп-07 від 10.07.2007 року за реєстраційним номером № 7690, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ «Укрпромбанк», включити відповідні записи до Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, а також включити запис до Державного реєстру іпотек щодо обтяження нерухомого майна іпотекою, що не було зроблено державним виконавцем, проте 02.06.2014 року державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, у звязку із фактичним повним виконанням рішення. Вважає, що винесена постанова про закінчення виконавчого провадження у звязку із фактичним повним виконанням рішення є передчасною та незаконною, а тому просить суд визнати неправомірними дії та рішення державного виконавця Староміського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_3, та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 02.06.2014 року № 43457463 та зобовязати державного виконавця Староміського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_3 поновити виконавче провадження № 43457463 та виконати рішення суду у повному обсязі.

В судовому засіданні представник заявника заявлені вимоги підтримав, обгрунтувавши їх обставинами, викладеними в скарзі, просив заяву задовольнити.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечив та просив відмовити в задоволенні скарги, зазначивши, що заміна сторони виконавчого провадження в даних правовідносинах не відбулась у спосіб, передбачений процесуальним законом, при цьому посилався на те, що відповідне нерухоме майно, яке було зазначено в виконавчому листі від 09.01.2014 року, задовго до появи самого рішення суду та виконавчого листа, а саме: 09.02.2012 року, було відчужене ОСОБА_4, в силу чого державний виконавець не мав права накладати жодні заборони на майно іншої особи, а не на майно боржника ОСОБА_4, при цьому державний виконавець наклав арешт на все рухоме і нерухоме майно боржника по виконавчому листу ОСОБА_4, що виключає будь-яку неправомірність в його діях. Разом з тим, зазначив, що у державного виконавця відсутнє право на включення записів до Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна та до Державного реєстру іпотек щодо обтяження нерухомого майна іпотекою.

Державний виконавець Староміського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, хоча про місце та час розгляду справи був належним чином повідомленний, що не перешкоджає розгляду даної скарги.

Вивчивши матеріали справи № 2-1347/11 та матеріали скарги, взявши до уваги позицію учасників судового засідання, суд встановив, визначив та дослідив наступні докази, обставини та відповідні правовідносини:

Матеріали справи № 2-1347/11 вказують, що рішенням апеляційного суду Вінницької області від 26.09.2012 року було скасовано рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 01.12.2011 року та відмовлено в позові ОСОБА_4 до ТОВ «Укрпромбанк» за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_5 та третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання договору іпотеки припиненим. (т.1 а.с. 205-208).

Згідно матеріалів справи № 2-1347/11 ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17.10.2013 року було застосовано поворот виконання рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 01.12.2011 року в справі за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» за участю третьої особи без самостійних, вимог на стороні позивача фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, третьої особи, без самостійних вимог на стороні відповідача - приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_6 про припинення іпотечного договору № 22/Zкіn-07 від 10.07.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріально округу ОСОБА_6 за реєстровим №7690. Накладено заборону на відчуження нерухомого майна, що є предметом іпотеки на підставі Іпотечного договору № 22/2Zкіn-07 від 10.07.2007 року за реєстраційним номером №7690. укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ «Укрпромбанк», включити відповідні записи до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, а також включити запис до Державно реєстру іпотек щодо обтяження нерухомого майна іпотекою (т. 1 а.с. 254).

Також матеріали справи № 2-1347/11 містять виконавчий лист, в якому зазначено наступний зміст резолютивної частини рішення, яке набрало законної сили 29.11.2011 року, а саме: Накласти заборону на відчуження нерухомого майна, що є предметом іпотеки на підставі Іпотечного договору № 22/2Zкіп-07 від 10.07.2007 року за реєстраційним номером №7690. укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ «Укрпромбанк», включити відповідні записи до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, а також включити запис до Державно реєстру іпотек щодо обтяження нерухомого майна іпотекою. Боржником зазначається ОСОБА_4, а стягувачем ТОВ «Укрпромбанк». (т. 1 а.с. 263).

Із наданої суду заявником копії виконавчого листа, виданого 09.01.2014 року Вінницьким міським судом Вінницької області по справі № 2-1347/11, вбачається, що суд вирішив накласти заборону на відчуження нерухомого майна, що є предметом іпотеки на підставі Іпотечного договору № 22/zкіn-07 від 10.07.2007 року за реєстраційним номером №7690, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ «Укрпромбанк», включити відповідні записи до Єдиного реєстру, заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, а також включити запис до Державно реєстру іпотек щодо обтяження нерухомого майна іпотекою. Боржником зазначається ОСОБА_4, а стягувачем ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк». (мат. скарги а.с. 37).

Суд звертає увагу учасників даних правовідносин на те, що зміст відповідної ухвали суду від 17.10.2013 року (т. 1 а.с. 254) зазначає про накладення заборони на відчуження нерухомого майна, що є предметом іпотеки на підставі Іпотечного договору № 22/2zкin-07, в той час як зміст наданої заявником копії виконавчого листа, виданого 09.01.2014 року (мат. скарги а.с. 37), який, виходячи із пояснень представника заявника надсилався на виконання державному виконавцю, зазначає про накладення заборони на відчуження нерухомого майна, що є предметом іншого Іпотечного договору, який має інший номер без цифри «2», а саме: № 22/zкin-07, що, з огляду на копію відповідного іпотечного договору № 22/Zкіп-07 (т. 1 а.с. 15), номер якого після знаку «/» не має цифри «2», має велику букву «Z», а не маленьку «z», і має букву «п», а не букву «n» - вказує на наявність допущеної описки, зокрема у виконавчому листі від 09.01.2014 року (мат. скарги а.с. 37) та в ухвалі від 17.10.2013 року (т. 1 а.с. 263), на підставі якої видавався відповідний виконавчий лист, і яку неможливо виправити в даному судовому засіданні із застосуванням правового механізму, передбаченого ст. 219 ЦПК України, який не може бути реалізований в площині регулювання норм Розділу VІІ ЦПК України, оскільки передбачає проведення окремого судового розгляду по вирішенню даного питання.

Згідно ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 24.04.2014 року по справі № 127/2-1347/11, вбачається, що суд, керуючись нормою ст. 37 ЦПК України, залучив до участі у цивільній справі № 2-1347/11 р. правонаступника відповідача ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» - ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» та здійснив заміну відповідача у справі № 2-1347/11р. ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на його процесуального правонаступника - ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» (т. 2 а.с. 20).

Таким чином судом встановлено, що 26.09.2012 року по справі № 2-1347/11 було ухвалено остаточне рішення, яке 26.09.2012 року набрало законної сили, при цьому 17.10.2013 року по вказаній справі було постановлено ухвалу про поворот виконання рішення та на підставі даної ухвали видано виконавчий лист, боржником по якому зазначається ОСОБА_4, а стягувачем ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк», однак 24.04.2014 року, тобто більше ніж через пів року після набрання законної сили кінцевого рішення по справі, суд, керуючись нормою ст. 37 ЦПК України, залучив до участі у цивільній справі № 2-1347/11 р. правонаступника відповідача та замінив відповідача в такій справі на ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал».

Суд звертає увагу на те, що жодна норма чинного ЦПК України, в тому числі і станом на період виникнення відповідних правовідносин, не передбачає можливості після закінчення розгляду справи та ухвалення остаточного рішення, яке набрало законної сили, здійснювати залучення до участі в такій справі правонаступника відповідача та замінювати відповідача в відповідній справі, оскільки розгляд справи закінчився і жодна із сторін по справі не може бути замінена, в тому числі із застосуванням правового механізму,передбаченого ст. 37 ЦПК України, в силу чого, суд вважає, що заявник: ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал», не набув права на звернення із даною скаргою в порядку вимог ст. 383 ЦПК України, оскільки, заявник не надав суду жодного рішення суду, згідно якого в порядку вимог ст. 383 ЦПК України було замінено сторону виконавчого провадження по даним правовідносинам, а саме: стягувача, з ТОВ «Укрпромбанк» на ТОВ «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Норма ч. 1 , ч. 2, ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» зазначає, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом. У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Таким чином, стороною виконавчого провадження є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ, при цьому законодавець не повязує набуття статусу сторони виконавчого провадження із наявністю постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, а тому стороною виконавчого провадження в якості стягувача в даних правовідносинах - є ТОВ «Укрпромбанк», оскільки саме на користь та в інтересах ТОВ «Укрпромбанк», як стягувача, судом було видано відповідний виконавчий документ (мат. скарги а.с. 37) , що з огляду на норму ч. 1 , ч. 2 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» дає підстави стверджувати про те, що ТОВ «Укрпромбанк» є стороною виконавчого провадження, а саме: стягувачем, в силу чого, в разі вибуття такої сторони, державний виконавець або заінтересована сторона, в даному випадку ТОВ «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал», набувають права звернення до суду не із клопотанням про залучення до участі у справі правонаступника відповідача, що має місце в даному випадку ( т. 2 а.с. 1), а набувають права звернення до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, заміна якої повинна відбуватись виключно у спосіб, передбачений чинним процесуальним законодавством, тобто із застосуванням правового механізму, передбаченого ст. 378 ЦПК України, реалізація якого буде підтвердженням законності набуття заінтересованою стороною прав та обовязків сторони виконавчого провадження, в тому числі права на звернення до суду із скаргою в порядку ст. 383 ЦПК України.

Разом з тим, Інформація про виконавче провадження, яка була отримана 10.08.2015 року, зазначає, що виконавче провадження № 43457463 завершено виконанням виконавчого документа від 09.01.2014 № 2-1347/11, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області і який надійшов на виконання 26.05.2014 року. Боржником є ОСОБА_4, а стягувачем є ТОВ «Укрпромбанк». Відомості про проведення виконавчих дій зазначають, що 28.05.2014 року було відкрито виконавче провадження, накладено заборону на відчуження нерухомого майна, що є предметом іпотеки на підставі Іпотечного договору № 22/zкіn-07 від 10.07.2007 року за реєстраційним номером № 7690, укладеного між ОСОБА_4 інд. НОМЕР_1 та ТОВ «Укрпроибанк» код ЄДРПОУ 193557325, винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. 02.06.2014 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, підстава рішення виконано (мат. скарги а.с. 41-43).

Відомості з Реєстру речових прав власності на нерухоме майно зазначають, що нерухоме майно, яке розташоване по вул. Блюхера , 41 в, м. Вінниця, належить на праві власності ОСОБА_8 на підставі договору дарування р.№ 5818, від 01.08.2012. (мат. скарги а.с. 44).

Копія Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на запит органу державної влади № 48214565 від 02.11.2015 року зазначає, що згідно параметрів запити відносно боржника ОСОБА_4 зареєстровано 28.05.2014 року арешт рухомого майна, підстава обтяження постанова про арешт майна боржника та оголошення заборона на його відчуження, 43457463, 28.05.2014, Староміський відділ державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Державний виконавець Смиричинський Сергій Леонідович (мат. скарги а.с. 68).

Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 22446362 від 02.06.2014 року зазначає, що зареєстровано арешт нерухомого майна, підстава обтяження - постанова про арешт майна боржника та оголошення заборона на його відчуження, серія та номер: 43457463, виданий 28.05.2014, Староміським відділом державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, предмет обтяження: накладено арешт на все нерухоме майно боржника (мат. скарги а.с. 69).

Постанова про закінчення виконавчого провадження, винесена 02.06.2014 року державним виконавцем Староміського ВДВС Вінницького МУЮ ОСОБА_3, зазначає про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-1347/11, виданого 09.01.2014 року Вінницьким міським судом Вінницької області, у звязку з виконанням рішення.

Таким чином, судом встановлено, що в порядку примусового виконання виконавчого листа № 2-1347/11, виданого 09.01.2014 року Вінницьким міським судом Вінницької області, боржником по якому є ОСОБА_4, державний виконавецьСмиричинський С.Л. 28.05.2014 року відкрив відповідне виконавче провадження № 43457463, виніс постанову про накладення арешту на нерухоме майно боржника ОСОБА_4, що знаходить своє відображення у відомостях Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, та в послідуючому виніс постанову про закінчення даного виконавчого провадження у звязку з виконанням рішення.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника.

Норма абзацу 3 ч. 2 ст. 57 Закону України Про виконавче провадження зазначає, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Аналіз вищезазначених норм законодавства дає підстави вважати, що державний виконавець під час примусового виконання виконавчого документа наділений правом вчиняти відповідні виконавчі дії, зокрема накладення арешту, виключно на майно боржника, при цьому боржник чітко визначається виконавчим документом.

За даних обставин, врахувавши, що заявник не надав суду жодного документа, згідно якого він набув прав сторони виконавчого провадження у спосіб, передбачений законом, оскільки надання заявником відповідної ухвали суду про заміну відповідача по справі, постановленої після закінчення розгляду справи та на підставі клопотання заявника про заміну відповідача по справі не є підтвердженням реалізації у спосіб, передбачений законом, зокрема згідно вимог ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 378 ЦПК України, заявником права на заміну сторони виконавчого провадження, враховуючи, що незалежно від змісту виконавчого документа, в якому зазначається, зокрема, вид певної виконавчої дії, в даному випадку це накладення заборони на відчуження нерухомого майна, державний виконавець при виконанні такого виконавчого документа зобовязаний діяти у спосіб та у межах, визначених Законом України «Про виконавче провадження», норми якого наділяють державного виконавця правом на вчинення певних виконавчих дій виключно щодо майна боржника, який чітко зазначається у відповідному виконавчому документі, оскільки при виконання виконавчого документа відносно чітко зазначеного боржника та вчинення державним виконавцем виконавчих дій щодо накладення відповідного обтяження на майно, яке не належить такому боржнику - буде чітко свідчити про порушення основних засад гарантованого та непорушного на рівні Конституції України права власності особи на майно, в силу чого, з огляду на те, що у відповідному виконавчому листі боржником зазначається саме ОСОБА_4, при цьому державним виконавцем накладено та зареєстровано відповідне обтяження, а саме: арешт нерухомого майна ОСОБА_4 та заборона на його відчуження, що знаходить своє відображення в відомостях Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, а відтак, суд вважає, що при примусовому виконанні відповідного виконавчого листа державний виконавець Смиричинський С.Л. діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом України «Про виконавче провадження», в силу чого, суд вважає, що заявлені вимоги заявником не обгрунтовані та безпідставні, а тому в задоволенні скарги, з заявлених підстав, слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 386-388 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні скарги ТОВ «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» на рішення та дії державного виконавця.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя