Рішення № 54691900, 21.12.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/6255/14-ц Головуючий у І інстанції Волчко А.Я.Провадження № 22-ц/780/6400/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 38 21.12.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

21 грудня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі головуючого судді - Сержанюка А.С., членів колегії суддів Коцюрби О.П., Суханової Є.М., із участю секретаря Говорун В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2, яка діє у власних інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4, до ОСОБА_5, Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа - орган опіки та піклування Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області про скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про право на квартиру, визнання права власності на спадкове майно та усунення від спадщини,

В С Т А Н О В И Л А :

25 червня 2014 року ОСОБА_2, яка діє у власних інтересах та як опікун - в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4, звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом, де просила

скасувати рішення №2 Тарасівської сільської ради від 25.01.2008 року Про визнання права власності на обєкти нерухомого майна за адресою: с. Тарасівка вул. Шевченка, №11, в частині визнання за ОСОБА_5 права власності на квартиру №57 в будинку №11, що по вул. Шевченка в с. Тарасівка, Києво-Святошинського району Київської області,

визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, виданого 07.03.2008 року на імя ОСОБА_5,

визнати за ОСОБА_6, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, за кожним, право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_2, загальною площею 38,5 кв.м., житловою площею 17,5 кв.м. та автомобіля марки ВАЗ 21112, 2007 року випуску, сірого кольору, державний реєстраційний №АІ8377ВВ, зареєстрованого12.07.2007 року відділом РЕР ДАІ з обслуговування Києво-Святошинського району за ОСОБА_5, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, яка померла 06 жовтня 2007 року,

усунути від права на спадкування за законом ОСОБА_5 після смерті дружини - ОСОБА_7.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 20 лютого 1994 року ОСОБА_7 уклала шлюб із ОСОБА_5.

Від шлюбу у них народилося двоє дітей - син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

У 2001 році ОСОБА_7 тяжко захворіла, а в грудні 2002 року - перенесла першу операцію по видаленню пухлини головного мозку з курсом променевої терапії і в березні 2006 року - другу операцію.

06 жовтня 2007 року ОСОБА_7 померла.

Після її смерті відкрилася спадщина на спадкове майно і спадкоємцями першої черги за законом, у відповідності до ст.1261 ЦК України, є позивач, неповнолітні діти - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_8.

ОСОБА_5 має бути усунений від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 тому, що для отримання довіреності №2221 від 26.05.2006 року він використав період зразу ж після другої операції спадкодавця по видаленню пухлини головного мозку, коли вона була ще в тяжкому фізичному, психологічному, розумовому стані, додатково пригніченому вживанням ліків для післяопераційної реабілітації.

З 01 листопада 2006 року ОСОБА_7 стала інвалідом 1-ї групи із-за своєї хвороби довічно, згідно виписки з акту огляду МСЕК №293948.

ОСОБА_5, маючи кошти в сумі 90 000 доларів США від таємно проданого житлового будинку на підставі вищевказаної довіреності, що належав спадкодавцю, ухилився від оплати необхідного і призначеного курсу хіміотерапії Темадол.

В звязку з цим, та відсутність належного лікування, на думку позивача, прискорило смерть ОСОБА_7.

Кошти, отримані від продажу будинку, ОСОБА_5 витратив на купівлю нерухомості та автомобіля на своє імя, ще при житті дружини.

Зазначені обставини вказують на те, що він, не зважаючи на наявність грошей від продажу майна, яке належало тяжко хворій ОСОБА_7, ухилився від надання їй допомоги щодо лікування, не придбав призначені ліки.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 грудня 2014 року позов ОСОБА_2, яка діє у власних інтересах та в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_3, ОСОБА_4, до ОСОБА_5, Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа - орган опіки та піклування Києво-Святошинської районної державної адміністрації про визнання права власності на спадкове майно та усунення від спадщини задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_6, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, за кожним, право власності на 1/6 частину автомобіля марки ВАЗ 21112, 2007 року випуску, сірого кольору, державний реєстраційний №АІ8377ВВ, зареєстрованого 12.07.2007 року відділом РЕР ДАІ з обслуговування Києво-Святошинського району за ОСОБА_5, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7, яка померла 06 жовтня 2007 року, виходячи із належності майна до спільної власності подружжя .

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На обґрунтування ухваленого рішення суд першої інстанції зазначив, що підстав для усунення ОСОБА_5 від права на спадкування після смерті його дружини не має, оскільки позивачем не доведено, що померлий спадкодавець перебував у безпородному стані, у звязку з чим потребував допомоги від позивача, який міг її надати, проте не надавав.

Не вбачає суд першої інстанції і підстав для поділу квартири із врахуванням різниці грошових коштів за договорами купівлі-продажу майна, витрати грошових коштів на лікування спадкодавця, набуття права власності відповідачем через рік після його смерті.

У звязку із цим, суд не знайшов правових підстав для задоволення решти позовних вимог.

Окрім цього, зазначив про те, що свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, відсутнє, що унеможливлює вирішення позовних вимог у цій частині.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення матеріального та процесуального права при його ухваленні.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові та ухвалити нове, яким заявлений позов у зазначеній частині задовольнити.

Суд, з'ясувавши обставини і перевіривши їх доказами у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши учасників процесу у судових дебатах, вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу частково, керуючись наступним.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, 20 лютого 1994 року ОСОБА_7 уклала шлюб із ОСОБА_5. Від шлюбу у них народилося двоє дітей - син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 7, 12, 13, 95 зв., 96 т. 1 ).

15 серпня 1998 року ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_7 незавершений будівництвом ( побудований на 54% ) житловий будинок №112 по вул. Проектованій, 18 в м. Боярка, Київської області ( а.с. 19 т. 1 ).

В грудні 2002 року ОСОБА_7 перенесла першу операцію по видаленню пухлини головного мозку з курсом променевої терапії, в в березні 2006 року повторно - опромінення та операцію ( а.с. 42, 43, 44, 45, 46 47, 48, 49, 53 т. 1 ).

ОСОБА_5, на підставі нотаріально посвідченої 26 травня 2006 року довіреності ОСОБА_7, 01 березня 2007 уклав із ОСОБА_9 договір купівлі-продажу незакінченого будівництвом житлового будинку №112, побудованого на 74%, що по вул. Кібенка ( Проектована ), 18 у м. Боярка, Київської області ( а.с. 20 т. 1 ).

Як зазначено у правочині, загальна вартість незакінченого будівництвом житлового будинку складає 115 120 грн. і продаж здійснено за такою сумою грошових коштів, які продавець отримав під час підписання договору ( там же ).

При цьому, ОСОБА_5 того ж дня видав покупцю розписку про те, що в разі судових спорів зобовязується повернути у вигляді матеріального та морального збитку грошові кошти в сумі 339380 грн. ( а.с. 21 т. 1 ).

Частину виручених грошей, що належали ОСОБА_7 на праві особистої власності, ОСОБА_5 вніс на рахунок ТОВ Фінансова компанія ДБК-Капітал по договору №38/Т-57 від 08.05.2007 року про участь у Фонді фінансування будівництва виду А за програмою ПП БУДСПЕЦСЕРВІС, а 25.06.2007 року - придбав автомобіль марки ВАЗ 21112, 2007 року випуску ( а.с. 22-25, 26, 27, 28, 29-32, 41, 101 т. 1 ).

01 листопада 2006 року ОСОБА_7, внаслідок захворювання надана 1-а група інвалідності, довічно, а 06 жовтня 2007 року вона померла ( а.с. 14, 52, 91 зв. т. 1 ).

Рішенням №2 виконавчого комітету Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 25.01.2008 року визнано право приватної власності за довірителями і дольовиками на новозбудований житловий будинок по по вул. Шевченка, 11 в с. Тарасівка Києво-Святошинського району Київської області з оформленням права власності ( а.с. 34, 35 т. 1 ).

Згідно свідоцтва про право власності від 07.03.2008 року, виданого на підставі зазначеного рішення, 21 березня 2008 року квартира АДРЕСА_3, загальною площею 38,5 кв.м., житловою площею 17,5 кв.м., зареєстрована на праві власності за ОСОБА_5 ( а.с. 37, 38, 39, 40, 102 т. 1 ).

20 квітня 2013 року ОСОБА_2 звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлої 06 жовтня 2007 року доньки - ОСОБА_7, т.я. проживала за однією адресою, за життя, із спадкодавцем ( а.с. 90-91 т. 1 ).

Державним нотаріусом того ж дня ухвалена постанова про відмову позивачу у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом у т.ч. на зазначене майно у звязку із відсутністю правовстановлюючих документів на нього ( а.с. 96зв.-97 т. 1 ).

25 червня 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зазначеними позовними вимогами та сплатила 2062,21 грн. судового збору ( а.с. 1, 2-4 т. 1 ).

У відповідності до положень ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином, як встановлено судом апеляційної інстанції, до складу спадщини входить лише транспортний засіб, придбаний на грошові кошти від продажу будинку ОСОБА_7.

Згідно вимог ст.ст. 1261 1267 ЦК України право на спадкування за законом мають ОСОБА_2, неповнолітні ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5 у розмірі по ? ( 1 : 4 ) частини автомобіля кожний.

За таких обставин, суд першої інстанції, неповно зясувавши обставини справи у частині розподілу автомобіля, що мають значення для справи, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, унаслідок чого ухвалив неправильне рішення з цього приводу, без додержання норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 1218, 1220, 1261, 1268 ЦК України, ст. 57 СК України, ст.ст. 11, 59-60, 88, 212-213 ЦПК України.

А тому, доводи ОСОБА_2 про незаконність та необґрунтованість рішення у цій частині, неповне зясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення зазначених норм матеріального та процесуального права при його ухваленні, підтвердились у ході апеляційного розгляду справи, унаслідок чого рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового про часткове задоволення позову щодо визнання за позивачем та неповнолітніми дітьми права власності у порядку спадкування за законом у розмірі по ? частини автомобіля згідно положень ст.ст. 11, 303, 309 ЦПК України та зазначених норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до положень ст. 88 ЦПК України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд апеляційної інстанції вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 365,40 ( 1218 х 0,2 + 1218 х 0,2 х 50 : 100 ) грн.

При цьому, заява відповідача про застосування строків позовної давності до заявлених вимог не може бути задоволена, оскільки встановлено, що позивач постійно проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, вважається таким, що прийняв спадщину.

Враховуючи, що позивачем, окрім цього, заявлені позовні вимоги щодо інтересів неповнолітніх дітей суд апеляційної інстанції визнає поважною причиною пропущення позовної давності і вважає за необхідне захистити їх права у відповідності до положень ч. 5 ст. 267 ЦК України

Що ж стосується квартири АДРЕСА_4, то вона, на переконання апеляційного суду, не підлягає розподілу в порядку спадкування за законом, оскільки право власності на зазначене майно виникло після смерті спадкодавця.

Відповідно, до складу спадщини це майно на момент її відкриття не ввійшло, оскільки право власності на квартиру згідно положень ч. 2 ст. 331 ЦК України виникло з моменту державної реєстрації, тобто 21 березня 2008 року.

Таким чином, як правильно встановив місцевий суд, і на переконання апеляційного суду вимоги позивача про скасування рішення №2 виконкому Тарасівської сільської ради від 25.01.2008 року Про визнання права власності на обєкти нерухомого майна за адресою: с. Тарасівка вул. Шевченка, №11, в частині визнання за ОСОБА_5 права власності на квартиру №57 в будинку №11, що по вул. Шевченка в с. Тарасівка, Києво-Святошинського району Київської області, визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру та права власності на це майно не підлягають до задоволення за необґрунтованістю.

Вимоги позивача про скасування рішення, окрім цього, заявлені не у спосіб, визначений ст. 16 ЦК України.

При цьому, спадкоємці при наявності спору не позбавлені можливості вирішити питання розподілу грошових коштів, потрачених на придбання зазначеного майна.

Ухвалюючи рішення щодо вимог про усунення відповідача від права на спадкування за законом, суд першої інстанції також правильно прийшов до переконання про їх безпідставність згідно положень ч. 5 ст. 1224 ЦК України, постанови №7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", оскільки доказів на підтвердження перебування спадкодавця у безпорадному стані, у звязку із чим потребував допомоги відповідача, не надано.

На переконання апеляційного суду, не надані позивачем і докази ухилення ОСОБА_5 від надання допомоги спадкодавцеві, що полягає в умисних діях чи бездіяльності, спрямованих на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто умисною поведінкою цієї особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.

Пояснення ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, допитаних відповідно місцевим та апеляційним судом у якості свідків, на переконання суду другої інстанції, не спростовують висновок щодо необґрунтованості заявлених позовних вимог про скасування рішення виконкому Тарасівської сільської ради від 25.01.2008 року, визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру та права власності на це майно, усунення ОСОБА_5 від права на спадщину.

А тому, зазначені вище доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість рішення у цій частині, неповне зясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення зазначених норм матеріального та процесуального права при його ухваленні, зокрема, ст. 3, 1224 ЦК України, ст. 57 СК України, ст.ст. 10, 60, 61 ЦПК України, на переконання апеляційного суду, не є підставою як для задоволення як позовних так і апеляційних вимог.

Не свідчать про обґрунтованість цих вимог, у силу викладеного, і зазначені апелянтом обставини, зокрема, що стосуються позбавлення батьком майна дітей, ухвалення рішення про позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав, наявність у відповідача великої суми грошей, знаходження у безпорадному стані ОСОБА_6, ухилення відповідача від придбання ліків «Темодал», проведення оперативного втручання та лікування ОСОБА_7, невідповідність отриманої відповідачем суми грошових коштів, зазначеній у договорі купівлі-продажу, вкладення частини виручених коштів за будинок у придбання спірної квартири, придбання квартири за життя спадкодавця, підтримання органом опіки та піклування заявлених вимог.

Окрім цього, твердження ОСОБА_2 про придбання квартири за життя спадкодавця, не відповідає дійсності і спростовується зазначеними доказами, згідно яких право власності на це майно зареєстроване після смерті спадкодавця 21 березня 2008 року ( а.с. 37, 38, 39, 40, 102 т. 1 ).

Наявна у справі медична документація, надана суду першої інстанції, та представлені докази касаційному та апеляційному суду ( а.с. 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 52, 53 т. 1, ас. 10-27, 52-101, 117-118, 130-148 т. 2 ), копії рішення Києво-Святошинського районного суду від 17 березня 2011 року та виконавчого комітету Боярської міської ради від 17 травня 2011 року Про призначення опіки над малолітніми ОСОБА_3 і ОСОБА_4 ( а.с. 59, 60 т. 1 ), на переконання апеляційного суду, не свідчить про перебування спадкодавця у безпорадному стані, у звязку із чим потребував допомоги відповідача, та ухилення ОСОБА_5 від надання допомоги спадкодавцеві.

Таким чином, викладені у апеляції доводи щодо зазначеної частини рішення суд другої інстанції відносить до числа формальних, а тому оскаржуване рішення, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасоване у відповідності до положень ст. 308 ЦПК України.

Окрім цього, згідно вимог ч. 3 ст. 309 ЦПК України, порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо порушення призвело до неправильного вирішення справи, чого судом не виявлено при ухваленні рішення щодо вимог про скасування рішення виконкому Тарасівської сільської ради від 25.01.2008 року, визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру та права власності на це майно, усунення ОСОБА_5 від права на спадщину.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 309 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє у власних інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4, задовольнити частково.

Заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 грудня 2014 року, в частині визнання права власності на транспортний засіб, скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 у цій частині задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2, неповнолітніми ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, за кожним, право власності на 1/4 частину автомобіля ВАЗ 21112, 2007 року випуску, сірого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого 12.07.2007 року відділом РЕР ДАІ з обслуговування Києво-Святошинського району за ОСОБА_5, в порядку спадкування за законом після смерті 06 жовтня 2007 року ОСОБА_7.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 365,40 грн.

У решті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий А.С. Сержанюк

Судді: О.П. Коцюрба

ОСОБА_13