Рішення № 54480596, 17.12.2015, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/2816/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2015 року м. Переяслав-Хмельницький

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області

під головуванням судді Свояка Д.В.,

при секретарі Литвишко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Переяслав-Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про визнання порушеними права споживача користуватися електроенергією та неправомірними дій відключення від мережі електропостачання, зобовязання відновити електропостачання,

встановив:

Позивач 29.10.2015 звернувся до суду із позовом та просить визнати дії відповідача по відключенню 16.09.2015 його як споживача послуг електропостачання домоволодіння, від електричної мережі за адресою: АДРЕСА_1, неправомірними та відновити електропостачання; зобовязати відповідача на час розгляду справи в суді відновити електропостачання зазначеної квартири; стягнути з відповідача 1000 грн. відшкодування моральної шкоди.

Зазначений позов позивач обґрунтував тим, що 16.09.2015 в порушення п.1 Договору про користування електричною енергією відповідач без попередження та переговорів, використав своє монопольне становище та припинив надання послуг, відключивши його квартиру АДРЕСА_2. Зазначає, що у 2011 році він не отримував від відповідача ніяких попереджень чи повідомлень про відключення від електромережі й постійно сплачував за послуги електропостачання.

Представник відповідача, заперечуючи проти позову, зазначила, що позивача було відключено від електропостачання ще 16.09.2011 у звязку з наявністю боргу, про наявність якого його було повідомлено рекомендованим листом 07.09.2011. А позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди не обґрунтовані жодним доказом.

Позивач та представник відповідача зазначили, що між позивачем та відповідачем у звязку з електропостачанням у квартиру АДРЕСА_2 виникли фактичні договірні відносини. При цьому, представник відповідача вказала, що ці договірні відносини виникли не пізніше 2003 року та до цього часу не припинялись. Станом на 16.12.2015 електропостачання квартири позивача не відновлено.

На підтвердження позовних вимог позивач надав копію квитанції про оплату вартості електроенергії 04.03.2013 у сумі 450 грн. (показник 009112 09312), копії рахунків щодо оплати вартості електропостачання у квартиру АДРЕСА_2 від 03.01.2015 (на суму 664,39 грн, фактичний показник лічильника 11481) та від 03.09.2015 (на суму 178,79 грн., фактичний показник лічильника 12019) із відмітками про їх оплату на відповідні суми 24.02.2015 та 24.09.2015 відповідно. Також надано копію рахунку від 22.10.2015 (на суму 26, 52 грн, фактичний показник лічильника 12127) із відміткою про оплату зазначеної суми 22.10.2015.

Копією рахунку за послугу №21910245 від 22.10.2015 (найменування робіт: підключення за заявою споживача (з ліфтом); обґрунтування необхідності робіт: погашення поточної заборгованості; узгоджена дата виконання робіт по заявці: 27.10.2015) на суму 99,89 грн. із відміткою про оплату цієї суми 22.10.2015, а також копією заяви позивача до відповідача від 23.10.2015 про відновлення електропостачання, із відміткою про отримання її відповідачем 23.10.2015, позивач обґрунтовує факт оплати вартості підключення електропостачання до його квартири АДРЕСА_2 та звернення із цим питанням до відповідача.

Також, судом досліджено копію акту про порушення №44551 від 16.09.2015, де зазначено про встановлення порушень споживачем електроенергії АДРЕСА_3 ст.ст.26, 27 Закону України «Про електроенергетику», п.п. 10, 14, 42 ПКЕЕН щодо відсутності пломби електропередавальної організації на клемній кришці розрахункового приладу обліку, а також п.36 ПКЕЕН самовільне підключення електроприймачів до електричної мережі без дозволу електропередавальної організації після відключення через розрахунковий прилад обліку. Споживач відключений з 01.11.2011.

У графі «З актом про порушення ознайомлений споживач або уповноважена ним особа» міститься запис «споживач відсутній». Акт складений та підписаний контролерами ОСОБА_2І, ОСОБА_3, електромонтером ОСОБА_4 за участі електромонтера ЖЕД-304 ОСОБА_5

Факт надсилання відповідачем позивачеві листа попередження про припинення електропостачання помешкання відповідач підтверджує копією списку 02092011 згрупованих поштових відправлень із відтиском штемпелю Укрпошти від 07.09.2011, де зазначено у п.31 адреса: АДРЕСА_4 та прізвище адресата ОСОБА_1

Відключення електропостачання 01.11.2011 відповідач підтверджує копією наряду-допуску №14887 (для виконання робіт з відключення в електроустановках), де зазначено про відключення від клемника лічильника фазний провід споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 (показник лічильника 007727).

Зазначені правовідносини регулюються, зокрема, Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету міністрів України від 26.07.1999 №1357.

Статтею 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачені обов'язки та відповідальність споживачів енергії.

Зазначена стаття передбачає, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 27 цього Закону закріплює положення щодо відповідальності за порушення законодавства про електроенергетику.

Цією статтею до правопорушень в електроенергетиці, крім іншого, віднесено порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб'єктів електроенергетики та споживачів енергії, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах; а також крадіжку електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Пункти 10, 14, 42 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 26.07.1999 №1357, які вказані в акті про порушення №44551 як такі, що порушені позивачем щодо відсутності пломби електропередавальної організації на клемній кришці розрахункового приладу обліку, передбачають, що:

п.10. - Прилади обліку встановлюються відповідно до вимог правил улаштування електроустановок. Прилад обліку повинен мати пломбу з відбитком повірочного клейма територіального органу Держспоживстандарту та пломбу з відбитком клейма або логотипу енергопостачальника. У разі встановлення приладу обліку в квартирі (будинку) або іншому об'єкті споживача енергопостачальник складає акт про збереження пломб у двох примірниках, один з яких залишається у споживача;

п. 14 - У разі виявлення зовнішнього пошкодження приладу обліку, зриву пломби або його несправності в роботі споживач зобов'язаний негайно письмово повідомити про це енергопостачальника;

п. 42 - Споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них у разі розміщення приладу обліку в квартирі або на іншому об'єкті споживача.

Пункт 36 цих Правил встановлює, що відновлення електропостачання споживача здійснюється протягом 3 днів у містах та 7 днів у сільській місцевості після усунення порушень і оплати споживачем заборгованості, витрат на повторне підключення та збитків, завданих енергопостачальнику. У разі розгляду спірних питань у судовому порядку термін відключення не повинен перевищувати 1 місяця за умови відсутності у споживача заборгованості за спожиту електричну енергію.

З досліджених судом доказів вбачається, що між позивачем та відповідачем склались фактичні договірні відносини щодо постачання електроенергії у АДРЕСА_5. Зазначені договірні відносини склались не пізніше 2003 року.

З досліджених судом копій рахунків за електроенергію, у тому числі зважаючи на примітку у цих рахунках, що у разі несплати простроченого боргу можливе відключення згідно з п.27 ПКЕЕН, не вбачається заборгованості позивача перед відповідачем за послуги електропостачання станом на 24.02.2015, 24.09.2015, 22.10.2015.

У зазначених рахунках не міститься інформація про самовільне підключення до електромережі квартири позивача. Більше того, записи про фактичні показання лічильника у цих рахунках станом на 10.12.2014, 09.08.2015, 10.10.2015 свідчить про те, що працівниками відповідача ці показники знімались. Зазначене дає підстави для висновку, що порушення пломб на приладі обліку електроенергії, який відноситься до квартири позивача, на той момент було відсутнє.

Суду не надано акту про збереження пломб, складання якого передбачено п.10 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 26.07.1999 №1357.

Зважаючи на викладене, а також з огляду на те, що з пояснень позивача вбачається, що прилад обліку електроенергії розташований поза його, як споживача електроенергії, обєктами, а отже він не зобовязаний забезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них, суд вбачає безпідставним твердження відповідача про порушення позивачем пунктів 10, 14, 42 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 26.07.1999 №1357.

Факт постачання відповідачем електроенергії на обєкт позивача без будь-яких претензій протягом грудня 2014 року серпня 2015 року, а також облік цієї електроенергії та виставлення сум її оплати за «звичайними» тарифами вказує на відсутність з боку відповідача до позивача претензій щодо самовільного підключення до електропостачання його квартири.

Аналіз приписів пункту 36 вищезгаданих Правил вказує на те, що відновлення електропостачання квартири позивача не може перевищувати 1 місяця за умови відсутності у споживача заборгованості за спожиту електричну енергію.

Відповідно до копії рахунку №21408207 за серпень 2015 позивачем спожито у серпні 2015 року 72 кВт/г, за які нараховано 26,35 грн., а також наявна заборгованість на 01.08.2015 у сумі 152,44 грн. Зазначений рахунок сформований 03.09.2015, оплачений повністю на суму 178,79 грн. 24.09.2015. Відключення здійснено 16.09.2015. Тобто вбачається, що не дотримано терміни та порядок відключення споживача від електричної мережі, передбачені п. 27 цих Правил.

Водночас, серед підстав для відключення квартири позивача від електропостачання, визначених в акті про порушення №44551, відсутня така підстава, як несплата боргу за послуги електропостачання.

Відповідачем не надано судові доказів, складення яких передбачено п. 53 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 26.07.1999 №1357, щодо відключення електропостачання квартири позивача 01.11.2011. Надана копія наряду-допуску №14887 судом не може розцінюватись як документ, який відповідає порядку відключення електропостачання споживачів, визначеному цими Правилами.

Копія списку 02092011 згрупованих поштових відправлень свідчить про направлення позивачу відповідачем поштового відправлення, але не вказує на зміст цього відправлення.

Крім того, зазначені вище Правила не містять приписів щодо можливого письмового підтвердження відновлення електропостачання споживачу. Відповідачем такі докази не надані. Зважаючи на це, а також з огляду на те, що шляхом виставлення рахунків протягом кількох місяців за спожиту електроенергію відповідач фактично визнав відсутність претензій до позивача щодо його самовільного підключення до електромережі, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено самовільне підключення позивачем до мережі електропостачання квартири АДРЕСА_6.

Таким чином, суд доходить висновку, що порушення позивачем законодавства, що зазначені посадовими особами відповідача в акті про порушення №44551 від 16.09.2015 як підстави для відключення електропостачання квартири АДРЕСА_6, відповідачем не доведені, а дії відповідача з відключення електропостачання не ґрунтувались на вищевказаних приписах законодавства, що регулюють правовідносини у цій сфері.

Суду не надано будь-яких доказів або інформації щодо проведення засідання комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником, проведення якого передбачено п. 53 вищевказаних Правил у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заподіяної йому моральної шкоди жодним чином не аргументовано у позові та поясненнях позивача, а також не підтверджено жодним доказом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 58 - 60, 79, 88, 209, 212 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про визнання порушеними права споживача користуватися електроенергією та неправомірними дій відключення від мережі електропостачання, зобовязання відновити електропостачання задовольнити частково.

Визнати дії Публічного акціонерного товариства «Київенерго» щодо відключення 16.09.2015 від електричної мережі квартири АДРЕСА_7, неправомірними.

Зобовязати Публічне акціонерне товариство «Київенерго» відновити електропостачання квартири АДРЕСА_7.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на користь держави судовий збір у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано в установлений строк.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Д.В.Свояк