Ухвала суду № 54295749, 11.12.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

11 грудня 2015 р. справа 804/16221/15

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук С.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Віце-прем'єр міністра України, Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Зубко Геннадія Григоровича про визнання бездіяльності відповідача, та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

08 грудня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати бездіяльністю Віце-прем'єр міністра України, Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Зубко Геннадія Григоровича щодо ненадання йому відповіді та інформації по суті скарги (лист № 1277 від 01.06.2015 р.), зобов'язати відповідача розглянути скаргу ОСОБА_1 (лист № 1277 від 01.06.2015 р.) за участі позивача або його представника, та вчинити дії у відповідності до повноважень Віце-прем'єр міністра України, Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Зубко Г.Г. згідно переліка, наведеного позивачем у позовній заяві, а також відшкодувати за рахунок державного бюджету грошові кошти у розмірі 50 000 мінімальних заробітних плат за порушення його права. Позовна заява також містить неконкретизовані вимоги щодо визнання фактів, зокрема, що ОСОБА_1 діє в процесі виконання суспільної діяльності; що ОСОБА_1 має скрутне матеріальне становище; що ОСОБА_1 та Дніпропетровський обласний благодійний фонд "Екологія-Геос" в процесі виконання суспільної діяльності не повинні сплачувати судовий збір; а також вимогу про визнання права ОСОБА_1 на звернення до суду з позовом з питань, що стосуються запровадження у виробництво альтернативної сировини "ІНФОРМАЦІЯ_1" для безпечного, екологічного та дешевого виробництва енергії, без будь-яких обмежень та умов.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зробив висновок, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Частиною 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Позивач судовий збір не сплатив, заявивши клопотання про звільнення від його сплати, з посиланням на ст.ст. 8, 55 Конституції України. При цьому, в якості підстав для звільнення від сплати судового збору позивач послався на своє скрутне матеріальне становище, надавши в якості доказів копії чеків на придбання ліків, а також попередження про припинення газопостачання станом на 31.07.2015 року через наявність боргу.

Дослідивши надані до клопотання докази, суд зазначає таке.

Право на звернення до суду за захистом порушених прав передбачено ст. 55 Конституції України, згідно з якою, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб; кожен має право будь-якими не забороненими законом способом (в тому числі і судовому порядку) захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Суд не заперечує наявність у позивача права на звернення до суду та в будь-якому випадку не обмежує його, проте, порядок звернення до адміністративного суду визначений Кодексом адміністративного судочинства України, яким встановлені вимоги до подання позовної заяви, зокрема, щодо сплати судового збору.

Сплата судового збору за звернення особи до суду в порядку цивільного, господарського та адміністративного судочинства є обов'язковою умовою, що передбачено Законом України "Про судовий збір", а звільнення від його сплати є винятком із загального правила, та, відповідно, може бути застосовано у виняткових випадках.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір", визначено вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору. Позивач не відносяться до осіб, які звільнені від сплати судового збору.

З наданих позивачем документів, суд не вбачає підстав для застосування положень ч. 1 ст. 88 КАС України, оскільки посилання на скрутне матеріальне становище не є виключною підставою для застосування пільг щодо сплати судового збору, передбачених ст. 5 Закону України "Про судовий збір", та надання завдяки цьому переваг одній фізичній особі по відношенню до інших осіб, які бажають скористатися своїм законним правом на судовий захист, та змушені звертатися до суду на загальних підставах, визначених законом.

У зв'язку з відсутністю підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, суд відмовляє у задоволенні вказаного клопотання.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" вiд 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами, внесеними Законом № 484-VIIІ від 22.05.2015 р., які набрали чинності з 01 вересня 2015 року), судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, а майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 29.12.2014 р. № 80-VIII, мінімальна заробітна плата з 1 січня встановлена на рівні 1 218 гривень.

Частиною 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" вiд 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами, внесеними Законом № 484-VIIІ від 22.05.2015 р.) визначено, що у разі, коли у позовній заяві об'єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується окремо за кожну вимогу немайнового характеру.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд зробив висновок, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 105-107 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення цих недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 88, 107, 160, 165, ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 - залишити без руху.

Позивачу надати строк до 25 грудня 2015 року для усунення вказаних недоліків позовної заяви, а саме: надання оригіналу документа про сплату судового збору у встановленому законом розмірі у відповідності до кількості позовних вимог.

Роз'яснити позивачу, що у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, в разі невиконання вимог ухвали суду і неусунення недоліків до вказаного строку, позовна заява буде вважатися неподаною, і повертається особі, яка її подала.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Суддя С.В. Ніколайчук