Постанова № 53902249, 24.11.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2015 року 10год.05хв. Справа № 808/6031/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Ширшова А.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Волтер О.В.,

відповідача: представник не прибув,

третя особа: представник Прокоф'єв С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Логіст-Хім"

до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Запорізька митниця ДФС

про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень від 07.07.2015 №0000402200 та №0000412200,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Логіст-Хім" (далі по тексту постанови - позивач, ТОВ "Логіст-Хім") - звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі по тексту постанови - відповідач, ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.07.2015 № 0000402200 та №0000412200.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що позивач не зобов'язаний подавати до податкового органу звіти про наявність у резидентів валютних цінностей та майна, які перебувають за межами України. А тому застосування штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства в сумі 170 грн. є протиправним.

Товар дідецил диметрил амоній хлорид 50% ввезено на територію України 18.09.2014, а тому позивач не порушив строки проведення розрахунків, оскільки моментом вчинення імпортної операції, зокрема, моментом поставки товару за такою операцією, є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.

Крім того, позивач 04.03.2015 звернувся до суду з позовом до RUGAO WANLI CHЕMICAL INDUSTRY CO, LTD про примусове виконання обов'язку в натурі, що відповідно до ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", зупиняє нарахування пені.

Щодо нарахованої пені в сумі 4,97 грн. за порушення строків проведення розрахунків по операціях з POLSKI KONCERN NAFTOWY ORLEN S.A. позивач обґрунтувань не навів.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач подав письмові заперечення, в яких зазначає, що перевіркою дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за період з 03.06.2014 по 09.06.2015 встановлено, що позивачем порушено вимоги ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме прострочені терміни розрахунків в іноземній валюті по імпортним операціям здійснено з перевищенням законодавчо встановленого 90-денного терміну розрахунків з нерезидентами по контрактах: з POLSKI KONCERN NAFTOWY ORLEN S.A. у періоді 17.09.2014 по 22.09.2014 - 6 днів; з RUGAO WANLI CHЕMICAL INDUSTRY CO, LTD, China у періоді з 10.10.2014 по 10.11.2014 - 32 дні, у періоді з 06.03.2015 по 15.04.2015 - 41 день. Вказані обставини є підставою для стягнення пені кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотки суми вартості недопоставленого товару в іноземній валюті, перерахованої в грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на момент виникнення заборгованості. Крім того, станом на 15.06.2015 до перевірки не надано рішення про прийняття до розгляду судом, Міжнородним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви ТОВ "Логіст-Хім" про стягнення з RUGAO WANLI CHЕMICAL INDUSTRY CO, LTD, China (продавець) заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання строків, передбачених імпортним контрактом № 14173/ІМ від 10.07.2014.

Крім того, позивачем не задекларовано валютних цінностей та іншого майна, що перебуває за межами України, що, відповідно до ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", пунктів 2.7, 3.1 Положення про валютний контроль, тягне відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період. Вказані санкції застосовуються органами державної податкової служби. Відповідач в своїх запереченнях просить у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи в судовому засіданні пояснив, що товар дідецил диметрил хлорид амонію 50 % пересік митний кордон 18.09.2014 в районі Південної митниці. 19.09.2014 товар прибув в Запорізьку митницю і поставлений під митний контроль; митницею відібрано проби товару. 23.09.2014 декларантом оформлена тимчасова митна декларація, сплачено необхідні податки та товар забрано для використання. Митне оформлення вказаного товару завершилося 29.10.2014.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково. При цьому суд виходить з такого.

Посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Логіст-Хім" з питань дотримання вимог валютного законодавства по взаємовідносинах з нерезидентами POLSKI KONCERN NAFTOWY ORLEN S.A., Poland за період з 03.06.2014 по 09.06.2015; RUGAO WANLI CHЕMICAL INDUSTRY CO, LTD, China за період з 10.07.2014 по 09.06.2015, результати якої оформлено актом перевірки від 22.06.2015 № 493/08-25-22-022/39071718 (а.с.35-39).

Перевіркою встановлено порушення:

ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме прострочені терміни розрахунків в іноземній валюті по імпортним операціям здійснено з перевищенням законодавчо встановленого 90-денного терміну, затвердженого постановами Правління НБУ від 12.05.2014 № 270, від 20.08.2014 № 515, від 20.11.2014 № 734, від 01.12.2014 № 758, від 03.03.2015 № 160 з нерезидентами по контрактах: POLSKI KONCERN NAFTOWY ORLEN S.A. договір № PL/610188201/14/0068 від 03.06.2014 у періоді 17.09.2014 по 22.09.2014 - 6 днів; RUGAO WANLI CHЕMICAL INDUSTRY CO, LTD, China контракт № 14173/IM від 10.07.2014 у періоді з 10.10.2014 по 10.11.2014 - 32 дні, у періоді з 06.03.2015 по 15.04.2015 - 41 день;

статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", пункту 1 Указу Президента України від 18.06.1994 № 319/94 "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами" та пунктів 2, 3 наказу Міністерства фінансів України від 25.12.1995 № 207 "Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами", а саме позивачем не подавалася декларація про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами.

У зв'язку з виявленими порушеннями, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.07.2015 № 0000402200, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 170 грн.; № 0000412200, яким позивачу нараховано пеню в сумі 28101,25 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД (з яких: 4,97 грн. за порушення термінів на 6 днів по контракту з POLSKI KONCERN NAFTOWY ORLEN S.A.; 16478,89 грн. - за порушення термінів на 32 дні по контракту з RUGAO WANLI CHЕMICAL INDUSTRY CO, LTD, China; 11617,39 грн. - за порушення термінів на 41 день по контракту з RUGAO WANLI CHЕMICAL INDUSTRY CO, LTD, China) (а.с.6, 7, 41, 42).

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням суд виходить з такого.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 07.07.2015 № 0000402200 суд зазначає таке.

Відповідно до ст.9 Декрету Кабінету Міністрів "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" від 19.02.1993року № 15-93 (із змінами та доповненнями), валютні цінності та майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.

Відповідно до ст.10 Декрету, порядок, види, форми і терміни подання звітності резидентами і нерезидентами про їх валютні операції визначаються Національним банком України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, з урахуванням чинного законодавства України. Несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 16 цього Декрету.

Форма декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України та знаходиться за її межами затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.12.1995 року № 207, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.01.1996 року за № 18/1043. Згідно з п.2 цього наказу декларування валютних цінностей, доходів та іншого майна резидентів, яке перебуває за межами України здійснюється суб'єктами підприємництва за приведеною формою в регіональних відділеннях Національного банку України та в державних податкових інспекціях по місту знаходження суб'єкта господарювання. Цим же наказом передбачено, що обов'язкове декларування валютних цінностей, доходів та іншого майна здійснюється суб'єктами господарювання за наведеною формою щоквартально в терміни, встановлені для подання квартальної та річної бухгалтерської звітності.

Відповідно до ч.2 ст.16 Декрету, до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції):

за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Відповідно до п.2.7. Положення про валютний контроль, затвердженого Постановою Національного банку України №49 від 08.02.2000, невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою таку відповідальність: - порушення строків декларування - накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період.

Відповідно до п.3 Указу Президента України від 27 червня 1999 року N 734/99 "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства", санкції, передбачені статтею 2 цього Указу та пунктом 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", застосовуються Національним банком України до банків та інших фінансово-кредитних установ, органами державної податкової служби - до інших резидентів і нерезидентів України. Оскарження рішень про застосування фінансових санкцій здійснюється в судовому порядку.

Враховуючи, що позивачем не було здійснено декларування валютних цінностей, доходів та іншого майна резидентів, яке перебуває за межами України, суд дійшов висновку про наявність підстав для притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн., у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення від 07.07.2015 № 0000402200 є законним та обґрунтованим.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 07.07.2015 № 0000412200 суд зазначає таке.

Позивачем не ставиться під сумнів правомірність нарахування пені в сумі 4,97 грн. за порушення термінів розрахунків по контракту з POLSKI KONCERN NAFTOWY ORLEN S.A., а відтак, суд в цій частині не надає оцінку вказаному податковому повідомленню-рішенню.

Щодо розрахунків по контракту № 14173/ІМ від 10.07.2014 з RUGAO WANLI CHЕMICAL INDUSTRY CO, LTD, China, суд зазначає таке.

З акта перевірки, розрахунку суми пені (а.с.42) вбачається, що:

- платіж в сумі 13255,20 дол. США здійснено 11.07.2014, граничний термін надходження товару - 09.10.2014; відповідач як дату імпортної операції зазначає 10.11.2014;

- платіж в сумі 4125 дол. США здійснено 05.12.2014, граничний термін надходження товару - 05.03.2015; передоплата в сумі 4125 дол. США повернута на рахунок позивача 15.04.2015.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку

Частиною 4 цієї ж статті визначено, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Постановами Національного банку України від 12.05.2014 № 270, від 20.08.2014 № 515, від 20.11.2014 № 734, від 01.12.2014 № 758, від 03.03.2015 № 160 (які регулювали строки здійснення розрахунків у період здійснення позивачем імпортних операцій), було встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

За змістом абзацу чотирнадцятого статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та абзацу четвертого пункту 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Національного банку України від 24.03.1999 № 136, імпорт - це купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Імпортна операція у розумінні статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачає здійснення суб'єктом господарювання імпорту.

При цьому моментом здійснення імпорту відповідно до абзацу тридцять восьмого статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Таким чином, моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.

Аналогічні висновки щодо визначення моменту поставки товару за імпортною операцією викладені у постанові Верховного Суду України від 16.01.2012 у справі № 21-421а11, які відповідно до приписів частини 2 статті 161 та частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковими при виборі правової норми, що підлягає застосуванню для спірних правовідносин.

Як встановлено судом, товар дідецил диметил амоній хлорид 50 % за зовнішньоекономічним контрактом № 14173/IM від 10.07.2014 з RUGAO WANLI CHЕMICAL INDUSTRY CO, LTD, China, передоплата за який була здійснена 11.07.2014 в сумі 13255,20 дол. США, перетнув митний кордон України (Південна митниця) 18.09.2014; 19.09.2014 товар прибув на Запорізьку митницю (а.с.59-63, 86-89, 96-104). Вказані обставини в судовому засіданні підтвердив представник третьої особи.

Враховуючи, що позивачем валютні кошти в сумі 13255,20 дол. США за імпортним контрактом перераховані контрагенту 11.07.2014, граничним строком поставки є 09.10.2014, товар перетнув митний кордон України 18.09.2014, суд дійшов висновку, що у даному випадку відсутнє порушення строків, встановлених статтею 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та Постановою Національного банку України від 20.08.2014 № 515, у зв'язку з чим нарахування позивачу пені в сумі 16478,89 грн. є неправомірним, а відтак, податкове повідомлення-рішення від 07.07.2015 № 0000412200 в цій частині слід визнати протиправним та скасувати.

Щодо нарахування пені в сумі 11617,39 грн. суд зазначає таке.

Позивач, обґрунтовуючи неправомірність нарахування пені у вказаній сумі, зазначає, що він 04.03.2015 (до закінчення граничного строку надходження товару) звернувся до суду з позовом до RUGAO WANLI CHЕMICAL INDUSTRY CO, LTD, China про примусове виконання обов'язку в натурі та стягнення неустойки, а відтак пеня в даному випадку нараховуватися не повинна.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Дійсно, позивач до матеріалів справи надав копію позовної заяви з відбитком вхідного штампу Ленінського районного суду від 04.03.2015 № 5946/15 (а.с.65). Зі змісту вказаної позовної заяви вбачається, що ТОВ "Логіст-Хім" звертався до Ленінського районного суду м.Запоріжжя в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 118 Цивільного процесуального кодексу України, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється, з дотриманням порядку, встановленого частинами другою і третьою статті 11-1 цього Кодексу, та не пізніше наступного дня передається визначеному судді.

Відповідно до ч. 4, ч. 5 ст.122 ЦПК України, питання про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі суддя вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків, та не пізніше наступного дня після отримання судом у порядку, передбаченому частиною третьою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи. Про відкриття провадження у справі чи відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу.

Після відкриття провадження у справі суд невідкладно надсилає особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 127 ЦПК України).

Таким чином, датою прийняття до розгляду судом позовної заяви, з якої терміни, передбачені статтями 1 і 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", зупиняються, слід вважати дату постановлення суддею ухвали про відкриття провадження у справі, за якою резидент звернувся до суду з позовом про стягнення з нерезидента заборгованості за експортно-імпортним контрактом.

Подання позовної заяви резидента ще не означає, що справу обов'язково буде прийнято до провадження та крім того, терміни "подання" та "прийняття" не є тотожними поняттями.

Позивачем до матеріалів справи не надано доказів відкриття провадження у справі за його позовом до RUGAO WANLI CHЕMICAL INDUSTRY CO, LTD, China. Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 26.05.2015 скасовано ухвалу судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 10.04.2015 про повернення позовної заяви, питання про відкриття провадження у справі передано на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.70), однак ухвали про відкриття провадження у такій справі позивач не має.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що оскільки станом на дату настання граничного терміну надходження товару (05.03.2015) по передоплаті, здійсненій 05.12.2014 в сумі 4125,00 дол. США, була відсутня ухвала суду про відкриття провадження у справі за позовною заявою резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, висновок відповідача про порушення позивачем термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності є правильним, а відтак, позивачу правомірно нарахована пеня в сумі 11617,39 грн.

А відтак, податкове повідомлення-рішення від 07.07.2015 №0000412200 в цій частині є правомірним.

З огляду на наведені вище висновки суду, позовні вимоги слід задовольнити частково, а саме визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.07.2015 № 0000412200 в частині нарахування позивачу пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 16478,89 грн.

Враховуючи, що при подачі позову позивачем сплачено 10% суми судового збору, а адміністративний позов задоволено частково, решту суми судового збору слід стягнути з позивача пропорційно до відхиленої частини вимог.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.07.2015 №0000412200 в частині нарахування суми грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 16478,89 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Логіст-Хім" (код ЄДРПОУ 39071718) до спеціального фонду Державного бюджету судовий збір в сумі 588,16 грн. (п'ятсот вісімдесят вісім гривень 16 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Дуляницька