Ухвала суду № 52679264, 12.10.2015, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/7424/15-ц

Номер провадження 2/404/4091/15

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2015 року Суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Кулінка Л.Д., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, до Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом про визнання право власності на земельну ділянку площею 379 кв.м., кадастровий номер 3510100000:11:088:0050, яка знаходиться на території м. Кіровограда по вул. Тельмана, 100-А за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_2, померлої 13.01.2013 року.

Стаття 119 Цивільного процесуального кодексу України містить вимоги щодо форми і змісту позовної заяви. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 119 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити повне ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог, ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до частини 5 статті 119 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менш 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

В пункті 2 частини першої статті 80 Цивільного процесуального кодексу України передбачено визначення ціни позову у позовах про визнання права власності на майно або витребування майна.

Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною пятою статті 216, статтею 1212 Цивільного кодексу тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 Цивільного процесуального кодексу України такий обовязок покладається на позивача. Аналогічна правова позиція викладена в пункті 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 року.

У позові позивачем визначено ціну позову в розмірі 35573,00 грн., проте судовий збір за позовну вимогу майнового характеру в розмірі 487,20 грн. позивачем не сплачено. В матеріалах позовної заяви міститься клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору, в звязку з тяжким матеріальним становищем.

Згідно частини 2 статті 79 Цивільного процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У відповідності до частини 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Частиною 3 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Це питання вправі поставити перед судом сторона шляхом подання відповідного обґрунтованого клопотання. У клопотанні повинні бути наведені обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище та подані суду відповідні докази, а також визначено, що саме необхідно позивачеві: розстрочка, відстрочка чи звільнення від сплати. Однак заява про звільнення від сплати судового збору, яка підписана позивачами, не містить належних доказів на підтвердження складного матеріального становища, оскільки довідка позивача ОСОБА_1 № 5366 від 08.09.2015 року, видана Управлінням Пенсійного фонду України в м. Кіровограді не є достатнім доказом на підтвердження такої заяви.

Крім того, як роз'яснено постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику в справах про спадкування" при розгляді справ про спадкування судам слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

В позовній заяві не зазначено про наявність постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину. До позовних матеріалів подано роз?яснення нотаріуса, що не є достатнім при вирішення спорів про визнання права власності на спадкове майно.

Також слід розяснити позивачеві, що відповідачами по такій категорії справ є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику в справах про спадкування».

У спорах щодо земельних ділянок Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради не є тим органом місцевого самоврядування, який представляє територіальну громаду.

Згідно статті 121 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статті 119 Цивільного процесуального кодексу України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись частиною 1 статті 121 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви позивача про звільнення від сплати судового збору, відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1, до Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Запропонувати позивачеві сплатити судовий збір в розмірах, встановлених Законом України "Про судовий збір" або надати належні докази звільнення від сплати судового збору; вказати ціну позову; надати відомості щодо звернення позивача до нотаріуса та зазначити про докази наявності (відсутності) обґрунтованої постанову нотаріуса про відмову від вчинення нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину; визначитися з належним відповідачем, а також вказати вірну повну назву третьої особи і підстави її залучення до участі у справі.

Банківські реквізити для зарахування судового збору: Одержувач коштів: УДКС України у м. Кіровограді Кіровоградської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38037409; банк отримувача - ГУ ДКСУ України у Кіровоградській області; МФО: 823016; р/р 31215206700003; код класифікації доходів бюджету: 22030001.

Роз'яснити, якщо позивач відповідно до ухвали суду виконає вимоги у встановлений судом строк, позовна заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява буде вважатися неподаною і підлягає поверненню позивачеві

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Л. Д. Кулінка