Рішення № 52677019, 21.10.2015, Баранівський районний суд Житомирської області

Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 273/221/15-ц

Провадження № 2/273/123/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

21 жовтня 2015 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Михалюка О. П. секретаря судових засідань ОСОБА_1, з участю позивача -відповідача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3, представника відповідача -позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_6, ОСОБА_7 , про визнання права власності на спадкове майно та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_7, ОСОБА_6, секретар Дубрівської сільської ради Баранівського району Житомирської області ОСОБА_8 про встановлення нікчемності заповіту, - -

В С Т А Н О В И В:

16 лютого 2015 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, просив постановити рішення про визнання за ним права власності на спадкове майно на житловий будинок з господарськими будівлями за адресою 2 провулок Садовий , 44 в с. Дубрівка Баранівського району Житомирської області, який залишився після смерті батька ОСОБА_9, який помер 13 червня 2014 року в с. Дубрівка Баранівського району Житомирської області , як за спадкоємцем за заповітом.

Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що 13 червня 2014 року в с. Дубрівка Баранівського району Житомирської області помер його батько ОСОБА_9.

При житті , 19 травня 2014 року, останній склав заповіт, яким все своє майно , що йому належало на день смерті заповів йому, він не змінений і не скасований .

У звязку із смертю батька ОСОБА_9 відкрилася спадщина на майно, а саме на житловий будинок з господарськими будівлями, побудований до 01 серпня 1992 року, розташований по 2 провулку Садовому , 44 в с. Дубрівка Баранівського району Житомирської області.

Не знаючи діючого законодавства, ОСОБА_9 не отримав свідоцтво про право власності на житловий будинок і не зареєстрував його в державному реєстрі прав власності на нерухоме майно. Земельна ділянка , на якій знаходиться будинок , не приватизована.

Спадщину він прийняв , оскільки у встановлений законодавством строк подав до нотаріальної контори заяву про її прийняття. Інші спадкоємці ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 не подавали до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.

Коли він звернувся до державного нотаріуса Баранівської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, нотаріус відмовив йому у видачі такого свідоцтва, посилаючись на те, що право власності на житловий будинок , що належав його батькові , не зареєстровано в установленому законом порядку . Вказані дії нотаріуса є законними і не підлягають оскарженню.

13 березня 2015 року відповідач ОСОБА_10 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , яким просив встановити нікчемність заповіту ОСОБА_9 від 19.05.2014 року , посвідченого секретарем Дубрівської сільської ради Баранівського району Житомирської області , зареєстрованого за № 93 ( а.с. 40-44).

Вимоги за зустрічним позовом обєднані в одне провадження із первісним позовом згідно ухвали суду від 29 травня 2015 року ( а.с. 102) .

До участі до справи залучено в якості третьої особи секретаря Дубрівської сільської ради Баранівського району Житомирської області згідно ухвали суду від 29 травня 2015 року ( а.с. 103).

Вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_4 неодноразово уточнювались: 15 квітня 2015 року, 30 червня 2015 року та 25 серпня 2015 року .

Згідно останньої уточненої зустрічної позовної заяви від 25 серпня 2015 року ( а.с. 173-177) ОСОБА_10 просив постановити рішення яким встановити нікчемність заповіту ОСОБА_9 від 19.05.2014 року, посвідченого секретарем Дубрівської сільської ради Баранівського району Житомирської області та зареєстрованого в реєстрі за № 93 у зв'язку з порушенням вимог щодо його форми, а саме:

незазначенням у тексті заповіту місця складання заповіту (вулиця Спортивна, №будинку, с.Дубрівка Баранівського району);

підписанням заповіту іншою особою, яка не мала права на підписання заповіту, а саме ОСОБА_11 без доручення спадкодавця, а за дорученням секретаря сільської ради ОСОБА_8;

незазначенням в тексті заповіту волевиявлення спадкодавця на присутність при посвідченні заповіту свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13;

відсутністю підписів свідків після тексту заповіту;

незазначенням в тексті заповіту прізвищ, імен, імен по - батькові свідків, їх паспортних даних, адрес їх проживання;

незазначенням в тексті заповіту прізвища, імені, імені по - батькові особи, яка підписала заповіт, її паспортних даних, адреси її проживання;

порушенням вимог щодо порядку посвідчення заповіту, а саме: посвідчення заповіту без оплати за вчинення нотаріальної дії;

нероз'ясненням секретарем сільської ради заповідачу його прав і обов'язків, непопередженням про наслідки посвідчення заповіту для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана йому на шкоду;

порушенням нотаріальної таємниці, оскільки при вчиненні нотаріальної дії були присутні ОСОБА_2, на користь якого складено заповіт та ОСОБА_14 - його дружина; недотриманням вимог щодо форми заповіту, встановленої законом; вчиненням посвідчувального напису на заповіті, який не відповідає вимогам Закону; вчиненням посвідчувального напису на заповіті за формою, яка не відповідає вимогам Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування ( додатку З, додатку 5 до Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування);

внесенням неповних відомостей до Реєстру нотаріальних дій (адреси проживання ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, відомостей про те, яким органом видані паспорти ОСОБА_15, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13В);

невнесенням відомостей до посвідчувального напису на заповіті та до Реєстру нотаріальних дій про вчинення нотаріальної дії поза приміщенням органу місцевого самоврядування, та про причину, з якої нотаріальна дія вчиняється поза приміщенням органу місцевого самоврядування; підписанням заповіту свідками ОСОБА_12 та ОСОБА_13В, які не читали заповіт вголос до його підписання,

вчиненням посвідчувального напису ОСОБА_8 на заповіті до його підписання ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13;

недолученням секретарем до наряду копій документів, на підставі яких встановлено особи осіб, які брали участь у вчиненні нотаріальної дії;

поданням заповіту на державну реєстрацію до Спадкового реєстру після смерті заповідача та заведення спадкової справи.

Крім цього, позивач за зустрічним позовом просив стягнути на його користь понесені ним судові витрати , які документально підтверджені.

Обґрунтовуючи вимоги уточненої зустрічної позовної заяви від 25.08.2015 року ОСОБА_4 зазначив, що 13.06.2014 року помер його батько ОСОБА_9. Після його смерті відкрилась спадщина за законом на будинок по провулку Садовому, 2 будинок 44 у с. Дубрівка Баранівського району . Спадкоємцями після смерті батька є він, його рідний брат ОСОБА_2 та рідні сестри ОСОБА_7, ОСОБА_6

27.10.2014 року він звернувся до Дубрівської сільської ради Баранівського району Житомирської області для взяття довідок , необхідних для прийняття спадщини.

29.10.2014 року державним нотаріусом була заведена спадкова справа №278/2014 за заявою ОСОБА_2 від 25.09.2014 року про прийняття спадщини за законом після смерті батька .

18.11.2014 року ОСОБА_4 звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_16, щоб подати заяву про прийняття спадщини, однак виявилося, що 29.10.2014 року державним нотаріусом була заведена спадкова справа № 278/2014 за заявою ОСОБА_2 Цього ж дня він звернувся з відповідною заявою до державного нотаріуса.

Рідні сестри ОСОБА_7, ОСОБА_6 подали заяви про відмову від своїх часток у спадщині на його користь.

25.11.2014 року від державного нотаріуса він дізнався, що є заповіт на імя ОСОБА_2, однак у спадковій справі не було відомостей про реєстрацію заповіту у Спадковому реєстрі . Також він отримав витяг із Спадкового реєстру у приватного нотаріуса, відповідно до якого 19.11.2014 року зареєстровано заповіт ОСОБА_9 від 19.05.2014 року, тобто після смерті заповідача.

17.12.2014 року державним нотаріусом відмовлено йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки спадкування відбувається за заповітом.

При житті батько ніколи не мав наміру заповідати своє майно будь-кому із дітей.

Позивач зазначає, що заповіт підписаний не батьком, а іншою особою, але заповідач не хворів ніякою хворобою, він був лише неписьменим, однак умів розписатися.

На думку ОСОБА_4 вказаний заповіт має ряд порушень щодо його форми та порядку його посвідчення ( про які зазначено вище) , що дає підстави для встановлення його нікчемності.

В судовому засіданні позивач- відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 підтримали свої вимоги, та не визнали уточнених позовних вимог за зустрічним позовом, вважають їх безпідставними.

Представник відповідача - позивача ОСОБА_4 ОСОБА_5 позовних вимог за первісним позовом не визнала із-за їх безпідставності, та підтримала уточнені позовні вимоги за зустрічним позовом.

Відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_7Т.( треті особи за зустрічними позовними вимогами ) в судове засідання не зявилися , про час та місце розгляду справи вони повідомлені належно , що підтверджується поштовими повідомленнями. Вони надіслали до суду письмові заперечення щодо позовних вимог за первісним позовом , вважають їх безпідставними, а вимоги за зустрічним позовом такими, що підлягають задоволенню ( а.с. 82-84) .

Третя особа - секретар Дубрівської сільської ради Баранівського району Житомирської області ОСОБА_8 в судове засідання не зявилась, про час та місце розгляду справи вона повідомлена належно, що підтверджується поштовим повідомленням. Вона направила до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги ОСОБА_4 за зустрічнимм позовом вона не визнає. В судовому засіданні 20.08.2015 року ( а.с. 160-166) ОСОБА_8 пояснила, що вона дотрималась вимог закону щодо форми та порядку посвідчення заповіту ОСОБА_4 Він все своє майно заповів для свого сина ОСОБА_2 . При цьому заповіт посвідчувався за місцем перебування заповідача , в присутності двох свідків та іншої особи - ОСОБА_11, яка підписала заповіт за заповідача, так як він сам не міг його підписати, так як хворів,у нього тремтіли руки.

Оцінивши зібрані по справі докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 обгрунтовані, а тому підлягають задоволенню повністю, а у задоволенні уточнених зустрічних позовних вимог необхідно відмовити за їх безпідставності, виходячи із наступного .

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно зі ст. 1244 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто.

Вимоги до форми заповіту та порядку його посвідчення встановлені ст. 1247 ЦК України.

Згідно із ст. 1247 ЦК України загальними вимогами до форми заповіту є складання заповіту в письмовій формі із зазначенням місця та часу його складання , заповіт повинен бути особисто підписаний заповідачем та посвідчений нотаріусом або іншими посадовими особами, службовими особами , визначеними в статтях 1251-1252 цього Кодексу. Якщо особа не може особисто підписати заповіт , він підписується відповідно до ч. 4 ст. 207 цього Кодексу .

Правилом ч. 4 ст. 207 ЦК України передбачено, що якщо фізична особа у звязку із хворобою або фізичною вадою не може підписатись власноручно , за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа. Підпис іншої особи на тексті правочину , що посвідчується нотаріально , засвідчується нотаріусом або посадовою особою , яка має право на вчинення такої нотаріальної дії , із зазначенням причин , з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.

Крім цього, правилом ч. 2 ст. 1248 ЦК України передбачено, що якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт , посвідчення заповіту має відбуватись при свідках ( ст. 1253 цього Кодексу, де вказано, що у такому випадку присутність не менш як двох свідків при посвідченні заповіту є обовязковою).

Вимоги до форми заповіту , передбачені нормами ст. 1247 ЦК України , названі загальними , тому що вони стосуються як випадків посвідчення заповіту нотаріусом , так і іншими особами , яким законом надані такі повноваження . Специфіка ж посвідчення заповітів установлюється в нотаріальній процедурі, тобто Законом України Про нотаріат та Порядком вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування , затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2011 року № 3306/5 , який діє з 02 грудня 2011 року.

Згідно із ст. 56 Закону України Про нотаріат нотаріуси або посадові особи , які вчиняють нотаріальні дії , посвідчують заповіти дієздатних громадян , складені відповідно до вимог законодавства України і особисто подані ними нотаріусу або посадовій особі , яка вчиняє нотаріальні дії , а також забезпечують державну реєстрацію заповітів у Спадковому реєстрі відповідно до порядку, який затверджений Кабінетом Міністрів України.

Заповіт повинен бути складений так , щоб розпорядження заповідача не викликало неясностей чи суперечок після відкриття спадщини.

За правилами ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою , яка не мала на це права , а також заповіт , складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення , є нікчемним . За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним , якщо буде встановлено , що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин , якщо його недійсність встановлена законом ( нікчемний правочин) . У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування розяснено, що заповіт, складений із порушенням вимог щодо його форми та посвідчення , згідно із частиною 1 ст. 1257 ЦК України є нікчемним , тому на підставі ст. 215 ЦК України визнання такого заповіту недійсним не вимагається.

Крім цього , додаток до Правил нотаріального діловодства , затверджених наказом Міністерства юстиції України 22 грудня 2010 року № 3253/5 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23 грудня 2010 року № 1318/18613, містить форму № 45 , яка встановлює вимоги до посвідчувального напису на заповіті, записаному зі слів відповідача . Форма № 47 містить нотаріальний напис , який повинен бути на заповіті , складеному від імені особи, яка не може сама прочитати текст заповіту уголос , а форма № 49 - посвідчувальний напис на заповіті від імені особи, яка не може підписатись власноручно внаслідок фізичної вади, хвороби, тощо.

Судом встановлено, що батько позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_9 помер 13 червня 2014 в с. Дубрівка Баранівського району Житомирської області згідно копії свідоцтва про його смерть ( а.с.10). Родинні відносини позивача із померлим підтверджуються копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 ( а.с. 4)

При життіОСОБА_9 мав у власності житловий будинок№ 44 по провулку Садовому 2 вс. Дубрівка Баранівського району Житомирської області,який побудований до 01 серпня 1992 року ірахується за ним, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Дубрівської сільської ради Баранівського району Житомирської області за № 1808 від 19.11.2014 року та копією технічного паспорта на будинок(а.с.8, 10). Земельна ділянка, на якій розміщений вказаний будинок, не приватизована .

Інший правовстановлюючий документ на будинок відсутній, тому цей будинок не зареєстрований в Державному реєстрі права власності на нерухоме майно. Ці обставини відповідали вимогам ст. ст. 100, 101 ЦК України ( в редакції від 1963 року) та підтверджуються також повідомленням КП Новоград-Волинське міжміське БТІ від 02.12.2014 року № 47 ( а.с. 9) про відсутність такої реєстрації за померлим .

Дані докази також вказують на те, що даний будинок не є самовільним будівництвом.

Після смерті ОСОБА_9 відкрилась спадщина за заповітом, так як останнійзаповів все своє майно позивачу, заповіт від 19.05.2014 року не змінено і не скасовано на час смерті спадкодавця( а.с. 6) .

Згідно копії заяви, що знаходиться у спадковій справі №278 /2014 року, ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_9, подавши заяву про це в установлений судом - 25 вересня 2014 року ( а.с. 24).

Згідно відповіді на звернення ОСОБА_2 завідуючої Баранівською державною нотаріальною конторою Житомирської області від 09.12.2014 року № 1149/02-14 року ( а.с. 11) відмовлено останньому у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок в с. Дубрівка провулок Садовий, 2 буд.44 Баранівського району Житомирської області в звязку із відсутністю правовстановлюючих документів на нього за померлим. . Позивач цю відмову нотаріуса не оскаржує.

Згідно із п.п. 4.15 , 4.18 глави 10 Порядку вчинення окремих видів нотаріальних дій Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/ 5 , видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації ( за винятком земельної ділянки) , нотаріус вимагає , крім правовстановлювального документу, витяг із Реєстру прав власності. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус розяснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку .

Дані вимоги свідчать про те, що ОСОБА_2 не може отримати свідоцтво про право на спадщину у нотаріальній конторі , так як у нього відсутній правовстановлювальний документ на спадковий житловий будинок і право власності на будинок не зареєстровано на імя померлого ОСОБА_9 У відповідності до п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають.

Судом встановлено, що такі умови для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину у ОСОБА_2 відсутні з причин , зазначених вище , тому вимоги його щодо визнання права власності на спадкове майно за ним при таких обставинах є обгрунтованими. Ці первісні вимоги доведені вищевказаними доказами, а тому підлягають задоволенню.

Крім цього, щодо уточнених зустрічних позовних вимог судом встановлено, що волевиявлення спадкодавця ОСОБА_9 під час посвідчення заповіту від 19 травня 2014 року було вільним і відповідало його волі. Посвідчення заповіту відбувалось секретарем Дубрівської сільської ради Баранівського району Житомирської області ОСОБА_8 за місцем проживання спадкодавця в с. Дубрівка Баранівського району Житомирської області в присутності двох запрошених свідків ОСОБА_12Ю, ОСОБА_17 За спадкодавця підписалась інша особа - ОСОБА_11 , так як заповідач через хворобу ( тремтіння рук) не міг сам підписати заповіт. Текст заповіту прочитаний вголос ОСОБА_11 до його підписання в присутності вказаних свідків та заповідача на його прохання.

У відповідності до рішення виконкому Дубрівської сільської ради Баранівського району Житомирської області від 17.11.2010 року № 95 секретар ради веде нотаріальні дії ( а.с. 151).

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_11, ОСОБА_17, ОСОБА_12 показали, що дійсно вони були присутні при посвідченні заповіту ОСОБА_9 за місцем його перебування в с. Дубрівка Баранівського району . Посвідчувала заповіт секретар сільської ради ОСОБА_8 , у їх присутності та в присутності заповідача . При цьому заповідач вказав, що все своє майно він заповідає своєму сину ОСОБА_2, про що і було зазначено у заповіті. ОСОБА_11 вголос прочитала заповіт в присутності заповідача та запрошених ним свідків і підписала його, так як заповідач не міг цього зробити, так як у нього тремтіли руки .

Встановлені судом обставини , які підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами, вказують на те, що при посвідченні заповіту ОСОБА_9 були дотримані вимоги щодо його форми та порядку посвідчення , визначені Цивільним кодексом України , підстави для встановлення його нікчемності відсутні.

Ті обставини, на які посилається позивач за зустрічним позовом на обгрунтування своїх вимог щодо встановлення нікчемності заповіту із-за порушення вимог щодо його форми та порядку посвідчення , не є підставами для встановлення його таким. Вони ( зазначені обставини) не могли і не вплинули на вільне волевиявлення заповідача щодо розпорядження своїм майном і не порушили вимоги щодо форми і порядку посвідчення заповіту. Нікчемність заповіту не може бути встановлена судом лише з формальних підстав, на які посилається позивач за зустрічними вимогами.

Крім цього, навіть відсутність у тексті заповіту напису, що він складався та посвідчувався поза приміщенням виконкому місцевої ради, але в межах нотаріального округу, не є істотною умовою для визнання заповіту недійсним, якщо судом буде встановлено, що форма заповіту відповідає вимогам ст. 1247 ЦК і волевиявлення заповідача було вільним ( щодо того, що ОСОБА_4 у зустрічних вимогах зазначає, що у заповіті не вказано точне місце його складання, хоча в ньому є запис - с. Дубрівка Баранівського району Житомирської області , тобто в межах дії повноважень секретаря даної сільської ради).

Також суд не бере до уваги ту обставину згідно обгрунтування зустрічних вимог в частині порушення порядку посвідчення заповіту , що він поданий на реєстрацію до Спадкового реєстру після смерті заповідача та заведення спадкової справи ( щодо дійсно має місце) , так як несвоєчасне внесення відомостей про заповіт до Спадкового реєстру не тягне за собою його нікчемність , оскільки ч. 1 ст. 1257 ЦК України визначені підстави нікчемності заповіту , до переліку яких не входить зазначена обставина. Крім цього , позивач за зустрічним позовом ОСОБА_4 не зазначив, яким чином несвоєчасна реєстрація заповіту вплинула на волевиявлення заповідача ( вказана правова позиція викладена в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 грудня 2014 року справа № 6-38272св14).

Тому на підставі викладеного у задоволенні уточнених зустрічних позовних вимог слід відмовити за їх безпідставності.

Відповідно, підстави для стягнення судових витрат на користь ОСОБА_4 відсутні .

Керуючись ст.ст.10,11,60,88,208, 209, 212,213,215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 207 ч. 4 , 215, 1233, 1244, 1247 , 1248, 1251,1252,1253, 1257 ЦК України , ст. ст. 100, 101 ЦК України ( в редакції від 1963 року), ст. 56 Закону України Про нотаріат ,п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування , п.п. 4.15 , 4.18 глави 10 Порядку вчинення окремих видів нотаріальних дій Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/ 5 , Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування , затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2011 року № 3306/5 , Правил нотаріального діловодства , затверджених наказом Міністерства юстиції України 22 грудня 2010 року № 3253/5 із відповідними додатками та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23 грудня 2010 року № 1318/18613, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на спадкове майно на житловий будинок з усіма господарськими будівлями за адресою 2 провулок Садовий , 44 в с. Дубрівка Баранівського району Житомирської області, який залишився після смерті батька ОСОБА_9, який помер 13 червня 2014 року в с. Дубрівка Баранівського району Житомирської області , як за спадкоємцем за заповітом.

В задоволенні уточнених зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про встановлення нікчемності заповіту ОСОБА_9 від 19 травня 2014 року , посвідченого секретарем Дубрівської сільської ради Баранівського району Житомирської області та зареєстрованого в реєстрі за № 93 у звязку із порушенням вимог щодо його форми та порядку посвідчення відмовити за їх безпідставності .

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Баранівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні, в той же строк з часу отримання його копії.

Суддя: ОСОБА_18