Постанова № 52105486, 05.10.2015, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

05.10.2015 ЄУН №337/589/15-а

Провадження №2-а/337/122/2015

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2015 року м. Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Бредун Д.С., при секретарі Медвідь Г.С., за участю: представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду у місті Запоріжжя справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя, третя особа публічне акціонерне товариство «Український графіт», про визнання неправомірними дій та зобовязання призначити пенсію,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому після кількох уточнень просив:

поновити йому строк оскарження рішення управління пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя від 07 березня 2014 року №7;

визнати протиправним та скасувати рішення УПФУ в Хортицькому районі м. Запоріжжя від 07 березня 2014 року №7 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах по Списку №1 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1;

зобовязати УПФУ в Хортицькому районі м. Запоріжжя зарахувати весь період роботи позивача на ПАТ «Український графіт» за професією слюсар-ремонтник цеху обпалювання та графітації електродної продукції з 06.07.1984 року по 10.01.1997 року (12 років 5 місяців 26 днів) до пільгового стажу за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість у яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, призначити позивачу відповідну пенсію з 28 лютого 2014 року, та виплатити недоотриману суму пенсії.

В судовому засідання представник позивача підтримала адміністративний позов, який просила задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на те, що відповідач правомірно відмовив позивачу у призначенні пенсії, через відсутність необхідного пільгового стажу за Списком №1.

Представник третьої особи ПАТ «Український графіт» в судове засідання повторно не зявився. Про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи від нього не надійшло.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи адміністративного позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

28 лютого 2014 року ОСОБА_3 звернувся до УПФУ в Хортицькому районі м. Запоріжжя із заявою (а.с.167) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Рішенням №7 від 07 березня 2014 року (а.с.12) ОСОБА_3 було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 у звязку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.

Не погодившись з обґрунтованістю відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, позивач звернувся до суду з метою поновлення своїх порушених прав та інтересів.

Правомірність неврахування пільгового стажу робот та відмови у призначенні пенсії за віком по Списку №1 є предметом спору, переданого на вирішення суду.

При цьому, статтею 103 КАС України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Початок перебігу строк на подання адміністративного позову розпочався 18 березня 2014 року та закінчився 18 вересня 2014 року.

ОСОБА_4 звернувся до суду з даним позовом 05 лютого 2015 року, що свідчить про пропущення ним строку на подання адміністративного позову.

Водночас, приписами чинного законодавства передбачено, що процесуальні строки на подання адміністративного позову можуть бути подовжені судом, якщо підстави їх пропущення будуть мати поважний характер.

Так, у відповідності до п.4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду від 25 листопада 2005 року №22-1, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Приписами п.4.7 зазначеного Порядку визначено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і обєктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. ОСОБА_1, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Отже, в рішенні про відмову у призначенні пенсії, пенсійний орган має зазначити обґрунтовані причини відмови та розяснити порядок його оскарження з метою надання особі можливості належного та своєчасного захисту його прав зокрема у суді.

Як вбачається з рішення Відповідача про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №1 від 07 березня 2014 року (а.с.12), воно не містить жодних посилань на порядок та строки його оскарження.

Отже, відповідачем в даному випадку не були дотриманні приписи чинного законодавства в частині розяснення особі порядку оскарження його рішення про відмову у призначенні пенсії, що має наслідком позбавлення останнього можливості на належне та своєчасне звернення до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Зазначена обставина, на думку суду, свідчить про обґрунтованість причин пропуску ОСОБА_4 строків на подання адміністративного позову, та як наслідок на необхідність їх подовження.

Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з того, що відповідачем необґрунтовано було відмовлено позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №1, оскільки пільговий стаж його роботи підтверджується належними документами, з огляду на наступне.

Відповідно до п.а) ч.1 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Ст. 100 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» передбачено порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього закону.

Положеннями п.4 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. №383 встановлено, що згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442 (далі Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21 серпня 1992 року. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21 серпня 1992 року, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

Згідно ст. 62 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 20 Порядку встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що особа, яка подала заяву на зарахування пільгового стажу має надати документи, які підтверджують наявність пільгового трудового стажу. Документом, що підтверджує наявність пільгового трудового стажу є трудова книжка. У разі відсутності у трудовій книжці інформації, яка б містила відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, то документом, який підтверджує наявність такого стажу може бути уточнююча довідка з підприємства, де працював заявник. При цьому, періоди роботи після 21 серпня 1992 року при призначенні пенсії на пільгових умовах мають підтверджуватися результатами атестації.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач (а.с.10) звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 (а.с.167), надавши при цьому копію трудової книжки (а.с.7-8), довідку про підтвердження наявного трудового стажу (а.с.9, 43).

Однак, рішенням №7 від 07 березня 2014 року (а.с.12) відповідачем було відмовлено у призначенні ОСОБА_3 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 у звязку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.

Так, відповідач зазначив (а.с.12зв.), що пільговий стаж ОСОБА_3 по Списку №1 складає 2 роки 9 місяців 21 день, пільговий стаж по Списку №2 становить 15 років 19 місяців 21 день, отже право на пенсію із зменшенням віку на пільгових умовах ОСОБА_3 набуде 02 лютого 2016 року.

Підставою для таких висновків були дані пільгової довідки ПАТ «Український графіт» від 27.02.2014 року №13/378 (а.с.9, 43), у якій було визначено, що позивач у період з 06.07.1984 року по 01.01.1997 року працював за професією слюсар-ремонтник цеху обпалювання та графітації електродної продукції(цех №6). При цьому, що у період з 06.07.1984 року по 10.03.1994 року зазначена професія позивача була передбачена Списком №2, а у період з 11.03.1994 року по 01.01.1997 року вона була передбачена Списком №1.

Але, суд не погоджується з зазначеними висновками відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Відповідно до п.4.2 зазначеного Порядку, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

Отже, пенсія на пільгових умовах призначається на підставі Списків, які діють на період роботи особи.

Вказані висновки також відповідають висновкам Вищого адміністративного суду України (ухвали 2011 р. у справах №К-4413/08, №К-3589/09).

Як вже зазначалося, позивач у період з 06.07.1984 року по 01.01.1997 року безперервно працював на посаді слюсар-ремонтник цеху обпалювання та графітації електродної продукції(цех №6).

Підставою відмови позивачу у призначенні пільгової пенсії за віком згідно Списку №1, Управлінням ПФУ було те, що частина його страхового стажу на зазначеній посаді, до 10 березня 1994 року підпадала під Список №2, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173.

Водночас, професія позивача внесена до Списку №1 постановою Кабінету Міністрів України Кабінету Міністрів України №162 від 11 березня 1994 року.

Віднесення посади Позивача до Списку №1 також підтверджується наказом про результати атестації умов праці на робочих місцях №237 від 16 липня 1996 року (а.с.40), дія якого відображена у пільговій довідці позивача, виданої ВАТ «Український графіт» від 27.06.2014 року №13/486 (а.с.9, 43).

Факт проведення атестації робочого місця та винесення зазначеного наказу про результати його проведення сторонами по справі не заперечувалися.

Отже, враховуючи фактичні обставини справи та те, що відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, стаж роботи позивача у період з 06 липня 1984 року по 01 січня 1997 рокуза професією слюсар-ремонтник цеху обпалювання та графітації електродної продукціївключно підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача.

З урахуванням вищевикладеного та наявного пільгового стажу роботи, позивач має право на призначення пенсії за віком за Списком №1, а відмова відповідача є незаконна, у звязку з чим позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 157, 160, 165, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Поновити ОСОБА_3 строк оскарження рішення управління пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя від 07 березня 2014 року №7.

Визнати протиправним та скасувати рішення управління пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя від 07 березня 2014 року №7 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Зобовязати управління пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя зарахувати період роботи ОСОБА_3 на ПАТ «Український графіт» за професією слюсар-ремонтник цеху обпалювання та графітації електродної продукції з 06 липня 1984 року по 01 січня 1997 року за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, призначити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію за віком на пільгових умовах з 28 лютого 2014 року, та виплатити недоотриману суму пенсії.

Постанова суду може бути оскаржена в Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення через Хортицький районний суд міста Запоріжжя.

Суддя: Д.С. Бредун