Постанова № 50697482, 17.09.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2015 р.Справа № 916/249/15-гОдеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

при секретарі судового засідання: : ОСОБА_1

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № б/н від 11.12.2014)

від відповідачів: не зявились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю КАМБІО

на рішення господарського суду Одеської області від 17 липня 2015 року, повний текст якого складено та підписано 22 липня 2015 року

по справі № 916/249/15-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КАМБІО

до відповідачів

- Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПІВДЕНКОМБАНК

-Товариства з обмеженою відповідальністю Камбіо-стройсервіс

про визнання недійсними договорів

В С Т А Н О В И В :

21.01.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю КАМБІО (далі по тексту позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПІВДЕНКОМБАНК (далі по тексту відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю Камбіо-стройсервіс (далі по тексту відповідач 1) про визнання недійсним договору про надання відключеної невідновлюваної кредитної лінії № 24К-06Ю від 15.11.2011 року, визнання недійним договору поруки № 24П-06Ю/2 від 15.09.2011 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю КАМБІО неодноразово зверталось до суду із заявою в порядку ст.22 ГПК України про зміну підстав позову, відповідно до останньої редакції від 16.07.2015 року, позивач просив визнати недійсним договір про надання відключеної невідновлюваної кредитної лінії № 24К-06Ю від 15.11.2011 року, визнати недійним договору поруки № 24П-06Ю/2 від 15.09.2011 року.

Позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну підстав позову мотивовані тим, що укладений між Банком та позивачем кредитний договір за своєю юридичною сутністю є договором приєднання у відповідності до п.1 ст.634 ЦК України, підписаний з боку позивача без ретельного його дослідження та укладений в порушення вимог цивільного законодавства України. Щодо визнання недійсним договору поруки, позивач посилається на положення ст.559 ЦК України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 17.07.2015 року по справі № 916/249/15-г (головуючий суддя Рога Н.В.) у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМБІО" відмовлено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМБІО" на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять)грн.

Такий висновок суду мотивований тим, що будь-які правові підстави для визнання недійсними оспарюваних договорів відсутні. Також судом встановлено, що укладені додаткові угоди між сторонами, якими було змінено процентну ставку, підписані позичальником без зауважень.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "КАМБІО" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в звязку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

На думку скаржника, місцевим господарським судом не було встановлено, що складений банком кредитний договір порушу вимоги ст.625 ЦК України, оскільки спірним договором не передбачена відповідальність Банку за порушення його умов.

Крім того апелянт зазначив, що п.2.13 Договору від 15.09.2011 року всупереч вимогам діючого законодавства, а саме приписам ч.3 ст.1056-1, передбачено право банку в односторонньому порядку на зміну процентної ставки.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПІВДЕНКОМБАНК надано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.

14.09.2015 року від уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПІВДЕНКОМБАНК надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі відповідача-1, та відповідно до якого просило забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

У задоволені клопотання про проведення судового засідання в режимі відео конференції колегією суддів відмовлено, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.74-1 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони, третьої особи, прокурора, іншого учасника судового процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Клопотання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів надійшло до суду апеляційної інстанції 14.09.2015 року, тоді як справа призначена до розгляду 17.09.2015 року. У відзиві відповідача-1 викладена його позиція відносно апеляційної скарги, та виходячи з наявних в матеріалах справи доказів та письмових пояснень учасників судового процесу, колегія суддів вважає їх достатніми та не вбачає підстав у відповідності до ст.77 ГПК України для відкладання розгляду справи у звязку з забезпеченням проведення засідання в режимі відео конференції.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю Камбіо-стройсервіс в судове засідання 17.09.2015 року не з'явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням,, а тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України апеляційна інстанція не звязана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, 15 вересня 2011 року між ПАТ „Комерційний банк „Південкомбанк (надалі - Кредитор) та ТОВ „КАМБІО (надалі - Позичальник) був укладений Договір про надання відкличної невідновлювальної кредитної лінії № 24К-06Ю (т.1 а.с.15-23).

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що Банк відкриває Позичальнику невідновлювальну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти на наступних умовах: ліміт кредитування 4 500 000 грн., що змінюється відповідно до Графіка зменшення ліміту кредитування, наведеного у додатку №1 до цього Договору; строк кредитної лінії з 15.09.2011р. по 29.08.2014р.; ціль використання коштів рефінансування заборгованості за Кредитним договором №44/03/07 від 23.03.2007р. укладеним між ПАТ "Фінбанк" та ТОВ "КАМБІО в розмірі 2 225 000 грн. та поповнення обігових коштів в розмірі 2 275 000 грн.; процентна ставка 20 процентів річних; комісія за підготовку та оформлення Договору 360 грн., в т.ч. ПДВ 60 грн.; щомісячна комісія за управління кредитною лінією 0,31% від ліміту кредитування; одноразова комісія за відкриття кредитної лінії 1,5% від ліміту кредитування; Кредит надається Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Відповідно до п. 2.13 Договору у разі зміни процентних ставок на кредитному ринку України, в тому числі згідно з рішенням Верховної Ради України, Національного банку України, внаслідок прийняття компетентними державними органами України, Кредитор має право ініціювати зміну розміру процентів, визначених п. 1.1 цього Договору, в такому порядку: про намір змінити розмір процентів за надання Кредиту, Кредитор зобовязаний повідомити Позичальника не пізніше ніж за 10 робочих днів до дати початку їх застосування, а також надати для укладення відповідну додаткову угоду (п.п. 2.13.1). У разі, якщо Позичальник погодиться зі зміненим розміром процентів за кредитом, він зобовязаний протягом строку, зазначеному п.п. 2.13.1 цього Договору, підписати надану Кредитором додаткову угоду про внесення змін до цього Договору та повернути її Кредитору.

У разі, якщо Позичальник не погодиться з запропонованими Кредитором розмірами процентів, він зобовязаний протягом строку, зазначеного в п.п. 2.13.1 цього Договору, повернути Кредитору існуючу заборгованість за Кредитом, сплатити нараховані проценти, комісії, можливі штрафні санкції та інші платежі, які повязані з цим Договором, в повному обсязі. Після сплати Позичальником зазначених сум дія цього Договору вважається припиненою.

Пунктом 3.1.2 Договору передбачено, що Кредитор зобовязаний завчасно повідомляти Позичальника про намір змінити розмір процентів та комісій в порядку, визначеному п. 2.13 цього Договору.

Умовами п. 3.4.1 Договору передбачено, що Позичальник має право звернутися до Кредитора з клопотанням про зменшення розміру процентної ставки або пролонгацію цього Договору. У випадку пролонгації строку дії даного Договору, Кредитор стягує з Позичальника одноразову комісію в розмірі 1,5% процентів від пролонгованої суми, якщо інше не встановлено рішенням кредитного комітету Кредитора.

Згідно з п. 8.3 Договору, цей Договір набирає чинності з дати його укладання та діє до остаточного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов'язань. Зміни та доповнення до цього Договору вносяться за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткових угод. При цьому сторона - ініціатор внесення змін/доповнень до цього Договору зобовязана повідомити іншу сторону не менше, ніж за 15 календарних днів до передбачуваної дати внесення таких змін/доповнень та надати для підписання проект відповідної додаткової угоди. У випадку згоди іншої сторони із внесенням запропонованих змін/доповнень до цього Договору, ця сторона протягом зазначеного строку підписує додаткову угоду та надсилає її стороні ініціатору внесення змін/доповнень. У випадку незгоди із запропонованими змінами/доповненнями Позичальник повертає Кредитору ОСОБА_3 кредитні кошти, сплачує проценти за весь строк користування ними, сплачує інші платежі за цим Договором, якщо сторонами додатково не узгоджено питання про дію Договору на попередніх умовах. Якщо протягом 15 календарних днів, сторона, що отримала пропозицію про внесення змін/доповнень до цього Договору, не направить стороні ініціатору будь-якого повідомлення про акцепт (з підписаною додатковою угодою) запропонованих змін/доповнень або іншим чином не відреагує на пропозицію, вважається, що внесення змін/доповнень до Договору є сторонами узгодженими і цей Договір розповсюджується на порядок внесення змін розміру процентів передбачений п. 2.13 цього Договору.

Пунктом 8.9 Договору передбачено, що Договір сторонами прочитаний, відповідає їх намірам та досягнутим домовленостям, що засвідчується власними підписами уповноважених представників сторін, які діють у повній відповідності з наданими їм повноваженнями та з повним розумінням предмета та змісту Договору.

20 квітня 2012р. між ПАТ „Комерційний банк „Південкомбанк та ТОВ „КАМБІО був укладений Договір про внесення змін №1 до Договору про надання відкличної невідновлювальної кредитної лінії № 24К-06Ю, відповідно до якого сторони дійшли взаємної згоди внести зміни та доповнення до Кредитного договору та викласти п. 1.1 у наступній редакції: " Банк відкриває Позичальнику невідновлювальну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти на наступних умовах: ліміт кредитування 4 500 000 грн., що змінюється відповідно до Графіка зменшення ліміту кредитування, наведеного у додатку №1 до цього Договору; строк кредитної лінії з 15.09.2011р. по 29.08.2014р.; ціль використання коштів рефінансування заборгованості за Кредитним договором №44/03/07 від 23.03.2007р. укладеним між ПАТ "Фінбанк" та ТОВ "Камбіо" в розмірі 2 225 000грн. та поповнення обігових коштів в розмірі 2 275 000грн.; процентна ставка 21,5 процентів річних; комісія за підготовку та оформлення Договору 360грн., в т.ч. ПДВ 60грн.; щомісячна комісія за управління кредитною лінією 0,1% від ліміту кредитування (т.1 а.с.24).

17 вересня 2012 року між ПАТ „Комерційний банк „Південкомбанк та ТОВ „КАМБІО був укладений Договір про внесення змін №2 до Договору про надання відкличної невідновлювальної кредитної лінії № 24К-06Ю, відповідно до якого сторони дійшли згоди викласти пункт 1.1 Договору у новій редакції (змінили процентну ставку до 23,50 процентів річних).

В подальшому, в забезпечення виконання зобовязань за Договором про надання відкличної невідновлювальної кредитної лінії №24К-06Ю від 15.09.2011 року, 20.04.2012 року між ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк" (Кредитор), ТОВ "КАМБІО" (Боржник) та ТОВ "Камбіо-Стройсервіс" (Поручитель) було укладено Договір поруки №24П-06Ю/2, згідно якого Поручитель взяв на себе зобов'язання відповідати перед Кредитором за виконання Боржником зобов'язань за Договором про надання відкличної невідновлювальної кредитної лінії № 24К-06Ю від 15.09.2011року (Основний договір) , а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії Кредитного договору, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, пені, штрафних санкцій, збитків у випадку невиконання чи неналежного виконання Боржником своїх зобов'язань за Основним договором. Строк, порядок надання та повернення кредиту, нарахування та сплати процентів, комісій визначено Основним договором (а.с.26-28).

Згідно п. 1.2 Договору поруки Поручитель ознайомлений із містом Основного договору.

Відповідно до п. 2.4 Договору поруки № 24П-06Ю/2 від 20.04.2011р. Кредитор не має права змінювати умови Основного договором без згоди на те Поручителя, якщо внаслідок такої зміни збільшується обсяг відповідальності Поручителя.

Розділом 6 Договору поруки передбачено, що договір набирає чинності з часу його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до моменту припинення поруки на підставах, визначених ст. 559 Цивільного кодексу України.

17 вересня 2012р. між ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк", ТОВ "КАМБІО" та ТОВ "Камбіо-Стройсервіс" було укладено Договір про внесення змін №1 до договору поруки №24П-06Ю/2 від 20.04.2012 року (т.1 а.с.29).

Як вбачається з матеріалів справи відсутні докази в порядку ст.33 ГПК України, які свідчили про повернення суми кредиту та відсотків за його користування.

Позивач у позовній заяві зазначає, що Банк в односторонньому порядку у відповідності до пункту 2.13 Кредитного договору, змінив умови укладеного між сторонами Кредитного договору від 15.09.2011 року, а саме діяв всупереч нормам діючого законодавства, а саме положенням ч.3 ст.1056-1 ЦК України.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ "КАМБІО" та вважає, що його доводи, заперечення і вимоги, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ст. 179 Господарського кодексу України, при укладенні господарських договорів сторони визначають зміст договору на основі вільного волевиявлення, сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Статтею 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права може бути зокрема, визнання правочину недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Частиною 1 статті 238 ЦК України передбачено, що представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

Згідно вимог ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 ЦК України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Колегія вважає за необхідне зазначити, що вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Як вбачається з представлених в матеріалах справи належним чином засвідчених копій договорів, спірний кредитний договір № 24К-06Ю від 15.09.2011 року підписано з боку банку начальником відділення «Одеське РУ» та з боку ТОВ "КАМБІО" - директором товариства ОСОБА_4., який діяв на підставі Статуту товариства. В подальшому, після укладання кредитного Договору між сторонами були укладені Договори про внесення змін до договору про надання відкличної не відновлювальної кредитної лінії №1 від 20.04.2012р. та №2 від 17.09.2012р., якими було змінено процентну ставку до 23,5 процентів річних. Зазначені договори про внесення змін були підписані також директором товариства ОСОБА_4 у добровільному порядку та без зауважень до нього.

Доводи скаржника відносно того, що відповідач 1 в односторонньому порядку змінив умови договору, колегією суддів не приймаються з огляду на наступне.

Як було зазначено вище, пунктом 1.1 Кредитного договору передбачено, що Банк відкриває позивачу невідновлювальну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти на наступних ліміт кредитування 4 500 000 грн.; строк кредитної лінії з 15.09.2011р. по 29.08.2014р використання коштів - рефінансування заборгованості за Кредитним договором №44/03 23.03.2007р., укладеним між ПАТ «Фінбанк» та ТОВ «КАМБЮ»в розмірі 2 225 000 і поповнення обігових коштів в розмірі 2 275 000 грн.; процентна ставка 20 процентів річних.

Відповідно до п. 2.13 Кредитного договору у разі зміни процентних став кредитному ринку України, в тому числі згідно з рішенням Верховної Ради України Національного банку України, внаслідок прийняття компетентними державними орг України, Кредитор (Відповідач 1) має право ініціювати зміну розміру процентів, визначене п.1.1 цього договору, в такому порядку: про намір змінити розмір процентів за надання кр Кредитор зобов'язаний повідомити Позичальника (Позивача) не пізніше ніж за 10 робочих до дати початку їх застосування, а також надати для укладення відповідну додаткову угод 2.13.1). У разі, якщо Позичальник погодиться зі зміненим розміром процентів за кредите зобов'язаний протягом строку, зазначеному п.п. 2.13.1 цього договору, підписати і Кредитором додаткову угоду про внесення змін до цього договору та повернути її Кредиті

Пунктом 8.9 Кредитного договору передбачено, що договір сторонами прочи відповідає їх намірам та досягнутим домовленостям, що засвідчується власними підп уповноважених представників сторін, які діють у повній відповідності з наданими повноваженнями та з повним розумінням предмета та змісту договору.

20 квітня 2012р. між сторонами був укладений Договір про внесення змін №1 до Кредитного договору, відповідно до якого сторони дійшли взаємної згоди внести зміни та доповнення до Кредитного договору та виклали п. 1.1 у новій редакції, зокрема змінили процентну ставку на 21,5 процентів річних.

17 вересня 2012р. між сторонами був укладений Договір про внесення змін №2 до Кредитного договору, відповідно до якого сторони дійшли взаємної згоди викласти пункт 1.1 Кредитного договору у новій редакції (змінили процентну ставку до 23,50 процентів річних).

Матеріалами справи підтверджується, що зі змістом Кредитного договору та Договорів про внесення змін до нього Позивач був належним чином ознайомлений під час їх укладання та підписання і на той момент не мав жодних зауважень та претензій.

Більш того, письмових доказів від позивача щодо наявності зауважень та або заперечень до кредитного договору з додатками до нього.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, зазначена норма законодавства набрала чинності лише з 16.10.2011р., тобто після укладання Кредитного договору, у зв'язку з чим в Кредитному договорі не зазначено тип процентної ставки (фіксована чи змінювана).

Наявними в матеріалах справи доказами вбачається, що зміни процентної ставки не відбувалися в односторонньому порядку, оскільки наявні Договори про внесення змін до Кредитного договору, відповідно до яких сторони дійшли взаємної згоди збільшити розмір процентної ставки до 23,50 процентів річних, підписавши 17.09.2012 року Договір про внесення змін.

Крім того, позивач не скористався своїм правом, передбаченим п. 2.13 Кредитного договору, та не звернувся в десятиденний термін до Відповідача 1 з письмовою вимогою чи відповіддю про незгоду на зміну процентної ставки за кредитом, а навпаки підписав Договори про внесення змін до Кредитного договору, тим самим надавши письмову згоду на зміну процентної ставки.

Умовами кредитного Договору не передбачено умови щодо зміни розміру процентної ставки в односторонньому порядку, натомість передбачено право кредитора ініціювати зміну розміру проценті за згодою Позичальника.

Відносно посилання скаржника про відсутність у Кредитному договорі відповідальності Відповідача 1 за невиконання умов договору, то з цього приводу слід зазначити, що, по-перше, позивач погодився з такою редакцією Кредитного договору і не пропонував внесення змін у договір з цього приводу, зокрема і при підписанні Договорів про внесення змін до Кредитного договору. По-друге, у випадку невиконання або неналежного виконання Банком умов Кредитного договору позивач не позбавлений права застосувати до Відповідача 1 відповідальність, передбачену нормами законодавства України.

Колегія суддів також погоджується з висновками місцевого господарського суду про відсутність підстав для визнання недійсним Договору поруки, з огляду на наступне.

Підставою для визнання Договору поруки недійсним Позивач визначив ч. 2 статті 548 Цивільного кодексу України, згідно з якою недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину, щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Як вже зазначалося вище, правові підстави для визнання недійсним Договору про надання відкличної невідновлювальної кредитної лінії №24К-06Ю від 15.09.2011 року відсутні, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для визнання недійсним Договору поруки № 24П-06Ю/2 від 20.04.2011р., укладеного в забезпечення основного зобов'язання - Договору про надання відкличної невідновлювальної кредитної лінії №24К-06Ю від 15.09.2011р.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про відмову в задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю КАМБІО.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 17.07.20145 року по справі № 916/249/15-г відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю КАМБІО без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю КАМБІО залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Одеської області від „17 липня 2015 року по справі № 916/249/15-г залишити без змін.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови

складено „18 вересня 2015 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров