Вирок № 49102205, 27.08.2015, Славутицький міський суд Київської області

В И Р О К

іменем України

Справа №377/756/15-к

Провадження №1-кп/377/45/15

27 серпня 2015 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючого судді Малишенко Т.О., при секретарі Ахутіній А.А., за участі прокурора Баталової В.Є., обвинуваченого ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2, представника потерпілих ОСОБА_3

Розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12015110270000153 по обвинуваченню: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Малійки, Чернігівського району, Чернігівської області, громадянина України, освіта неповна середня, працюючого робітником Бюро ритуальних послуг Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства», одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого 12.12.2013 року Славутицьким міським судом Київської області за ч.1 ст.121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки,

- у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

У С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_1, маючи непогашену і не зняту в установленому порядку судимість вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за наступних обставин: 22.06.2015 року, приблизно о 12 голині 30 хвилин ОСОБА_1, знаходячись в підвальному приміщенні будинку №16 Добринінського кварталу м.Славутича Київської області, побачив демонтовану металеву решітку розміром 115х191см, яка стояла біля входу до приміщення елеваторного вузла вводу зазначеного житлового будинку і у нього виник умисел на її викрадення. Реалізуючи свій умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу викрав металеву решітку розміром 115х191см, вартістю 481,46 гривень, яка належить Комунальному підприємству «Житлово-комунальний центр» (ЄДРПОУ 32631821), завдавши підприємству матеріальної шкоди на вказану суму. Після вчинення злочину, ОСОБА_1, залишив підвальне приміщення та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав, у скоєному щиро розкаявся, суду, дав правдиві покази, підтвердив, що дійсно 22.06.2015 року викрав металеву решітку, яку здав на металолом, виручені гроші витратив на придбання їжі. В скоєному щиро розкаюється.

Представник потерпілого ОСОБА_3, суду повідомив, що металева решітка яку викрав ОСОБА_1, належить їх підприємству, її вартість складає 481,46 гривень. На даний час металева решітка повернута, матеріальна шкода відшкодована.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд за згодою всіх учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо всіх обставин справи, які ніким не оспорюються, і обмежився у судовому засіданні допитом обвинуваченого, представника потерпілого та перевіркою матеріалів щодо процедури досудового розслідування і даних, що характеризують особу обвинуваченого, оскільки обставини справи ніхто не оспорює.

Вислухавши показання обвинуваченого, в яких він визнав повністю свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, перевіривши надані матеріали досудового розслідування щодо процедури досудового розслідування, які не суперечать визнанню обвинуваченим своєї вини, врахувавши відомості про особу обвинуваченого, суд дійшов висновку про достатність підстав для визнання ОСОБА_1, винним у вчиненні інкримінованого йому правопорушення та достатність підстав для призначення йому передбаченого законом покарання.

Відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення обвинуваченому ОСОБА_1, передбачена ч.1 ст.185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), оскільки його дії відповідають кваліфікуючим ознакам цього кримінального правопорушення.

Призначаючи покарання обвинуваченому відповідно до загальних засад призначення покарання, передбачених ст.65 КК України, яке буде справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень, суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Так, обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення (злочин), що згідно ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.

За місцем проживання обвинувачений характеризується формально позитивно, має постійне місце проживання має постійне місце роботи,за місцем роботи характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває. До суду доказів, того що ОСОБА_1, протягом року притягували до адміністративної відповідальності не надано.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, відповідно до ст.66 КК України, суд вважає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Врахувавши ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого ОСОБА_1, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі. В той же час ОСОБА_1, має непогашену і не зняту в установленому порядку судимість, вчинив злочин у період іспитового строку. Тому при призначенні покарання за даним вироком необхідно, на підставі ст. 71 КК України до цього покарання приєднати частково невідбуту частину покарання призначеного за попереднім вироком.

Питання з приводу речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Вирішуючи питання про заходи забезпечення кримінального провадження суд дійшов висновку, що для запобігання ризиків, передбачених п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто ризику переховуватися від суду, в тому числі для забезпечення виконання вироку, ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, з урахуванням тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, необхідно застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу .

Керуючись ст.ст. 369-371,373-375 КПК України, суд, -

У х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, і призначити покарання у виді одного року позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_1, до покарання, визначеного новим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком, і остаточно визначити покарання у вигляді п,яти років одного місяця позбавлення волі.

Застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу, взявши обвинуваченого під варту в залі суду і утримувати в Чернігівському слідчому ізоляторі до звернення вироку до виконання. Строк відбування основного покарання обчислювати з моменту затримання з 27 серпня 2015 року. Виконання вироку в частині взяття обвинуваченого під варту доручити Славутицькому МВ ГУ МВС України в Київській області.

Речові докази: металева решітка, розміром 115х191см, оригінал Акту №1 прийому виконаних будівельних робіт за квітень 2015 року які передані на відповідальне збереження КП «Житлово-комунальний центр» - залишити останнім; копію Акту №1 - залишити у кримінальному провадженні.

На вирок суду сторонами можуть бути подані апеляційні скарги до апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Т. О. Малишенко