Ухвала суду № 47983293, 18.11.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №11-сс/791/425/13 Головуючий у 1-й інстанції - Головко О.В.

Категорія: накладення арешту на майно Доповідач - Сажинов В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого - судді Сажинова В.В.,

суддів: Шевцової В.Г., Ковальової Н.М.,

при секретарі Спасибіній М.І.

за участі прокурора Щербакової Д.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні матеріали справи за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Суворовського районного суду м. Херсона від 8 листопада 2013 року про відмову у задоволенні клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 12013230000000640 про накладення арешту на майно підозрюваного за ч. 5 ст. 368 КК України ОСОБА_1, а саме на частку статутного фонду ТОВ «МР-Гранд» у розмірі 1000 грн., ? частину автомобіля «Skoda Octavia» (реєстраційний номер НОМЕР_1),

встановила:

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого. Він посилається на те, що майно, що підлягає арешту, належить ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності, а метою арешту є забезпечення можливої конфіскації. Також прокурор, посилаючись ч. 4 ст. 57 ГК України, вказує на правомірність використання слідчим у поданні про накладення арешту поняття статутний фонд суб'єкта господарювання.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду щодо суті поданої апеляційної скарги, думку прокурора, яка підтримала апеляційні вимоги, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

2 жовтня 2013 року ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12013230000000640 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 368 КК України, санкція якої передбачає обов'язкове додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що автомобіль «Skoda Octavia» (реєстраційний номер НОМЕР_1) належить ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності.

Також, апеляційним судом на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців встановлено, що ОСОБА_1 є засновником ТОВ «МР-Гранд», а розмір його внеску до статутного капіталу становить 1000 гривень. Зазначене товариство зареєстроване 26.07.2011 року, тобто під час перебування підозрюваного у шлюбі з ОСОБА_3

Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого, слідчий суддя суду першої інстанції встановив, що зазначене у клопотанні слідчого майно є спільною сумісного власністю ОСОБА_1 і ОСОБА_3, і дійшов висновку, що застосування арешту щодо такого майна суперечить ст. 170 КПК України, відповідно до якої предметом арешту у кримінальному провадженні може бути лише майно підозрюваного або цивільного відповідача, оскільки ОСОБА_3 не належить до зазначених осіб. Обґрунтовуючи відсутність підстав для арешту статутного фонду ТОВ «МР-Гранд», слідчий суддя послався на відсутність у ст. 57 ГК України поняття статутний фонд.

Колегія суддів вважає неправильними такі висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 535 КПК України, п. 1 ч. 2 ст.7 Закону України «Про виконавче провадження», виконання вироку суду про конфіскацію майна здійснюється відповідно до вимог закону «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 6 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

При цьому відповідно до рішення Конституційного суду України від 19 вересня 2012 року у справі за конституційним зверненням приватного підприємства „ІКІО" щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 61 Сімейного кодексу України приватне підприємство (або його частина), засноване одним із подружжя, - це окремий об'єкт права спільної сумісної власності подружжя, до якого входять усі види майна, у тому числі вклад до статутного капіталу та майно, виділене з їх спільної сумісної власності. Таким чином, статутний капітал та майно приватного підприємства, сформовані за рахунок спільної сумісної власності подружжя, є об'єктом їх спільної сумісної власності.

Отже, 1/2 частина автомобіля а також половина здійсненого ОСОБА_1 під час перебування у шлюбі з ОСОБА_3 внеску до статутного капіталу ТОВ «МР-Гранд» у розмірі 1000 грн., які є предметом клопотання слідчого, включаються до переліку майна, яке підлягає стягненню у разі конфіскації, незважаючи на те, що воно є спільною сумісною власністю ОСОБА_2 і ОСОБА_3

Враховуючи наявність передбаченої ч. 3 ст. 170 КПК України мети застосування арешту - для забезпечення можливої конфіскації, - а також враховуючи відповідність зазначеного вище майна передбаченим ст. 170 КПК України ознакам, колегія суддів вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Також, колегія суддів вважає неістотним порушенням кримінально-процесуального закону використання слідчим у клопотанні про арешт майна терміну статутний фонд який у тексті Господарського кодексу України відповідно до Закону N2850-VI від 22.12.2010 р. було замінено терміном статутний капітал.

Враховуючи викладене ухвала слідчого судді суду першої інстанції має бути скасована з постановленням нової ухвали про задоволення клопотання слідчого.

Керуючись ст. ст. 405, 407 ч. 3 п. 2, 422 КПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Суворовського районного суду м. Херсона від 8 листопада 2013 року про відмову у задоволенні клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 12013230000000640 про накладення арешту на майно підозрюваного за ч. 5 ст. 368 КК ОСОБА_1 скасувати і постановити нову ухвалу.

Клопотання слідчого про арешт майна ОСОБА_1 задовольнити.

Накласти арешт на внесену ОСОБА_1 частку статутного капіталу ТОВ «МР-Гранд» (КОД ЄДРПОУ 37781774) у розмірі 1000 грн., і на ? частину автомобіля «Skoda Octavia» реєстраційний номер НОМЕР_1, чорного кольору, номер кузову НОМЕР_2, який передати на зберігання і в користування ОСОБА_3, але заборонити ОСОБА_3 відчужувати цей автомобіль та роз'яснити їй відповідальність за зберігання прийнятого в користування автомобіля «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1, чорного кольору, номер кузову НОМЕР_2 за ст. 388 КК України, про що у ОСОБА_3 відібрати розписку.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно та оскарженню не підлягає.

Судді: