Ухвала суду № 47711347, 29.07.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2015 р.Справа № 820/3882/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Яковенка М.М.

Суддів: Лях О.П., Старосуда М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод залізничної техніки" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2015 року по справі № 820/3882/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод залізничної техніки" до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова про визнання протиправними та скасування вимог, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський завод залізничної техніки", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова, в якому просив :

- визнати протиправною та скасувати вимогу Управління пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова до ТОВ "Харківський ЗЗТ" від 06.03.2015 р. № 3616-03/26 про необхідність перерахувати на розрахунковий рахунок Управління пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1, у розмірі 4 489,95 грн.

- визнати протиправною та скасувати вимогу Управління пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова до ТОВ "Харківський ЗЗТ" від 06.03.2015 р. № 3610-03/26 про необхідність перерахувати на розрахунковий рахунок Управління пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2, у розмірі 2 650,67 грн.

- визнати протиправною та скасувати вимогу Управління пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова до ТОВ "Харківський ЗЗТ" від 01.04.2015 р. № 4786-03/26 про необхідність перерахувати на розрахунковий рахунок Управління пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1, у розмірі 4 489,95 грн.

- визнати протиправною та скасувати вимогу Управління пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова до ТОВ "Харківський ЗЗТ" від 01.04.2015 р. № 4769-03/26 про необхідність перерахувати на розрахунковий рахунок Управління пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2, у розмірі 2 650,67 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2015 року відмовлено в задоволенні позову (а.с.54-56).

Позивач не погодившись із судовим рішенням, через незаконність та необґрунтованість, прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати в повному обсязі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2015 року та прийняти нову постанову, якою в повному обсязі задовольнити позов (а.с.65-76).

Апелянт з огляду на положення ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ, Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ, Інструкції Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 N 21-1, відсутності документів, які підтверджують правомірність призначення пенсії та відповідність критеріям ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, відповідно по яким, підприємство має обов'язок по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Відповідач, до канцелярії суду надав письмові заперечення, в яких просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2015 року. Відповідач звертає увагу на те, що правомірність призначення пенсії по особам, перевірені в судовому порядку, копії рішень яких є в справі.

Розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, з урахуванням приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України. Представники сторін в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення. При чому позивач отримав повідомлення 21.07.2015 року.

24.07.2015 року до суду апеляційної інстанції позивачем подано письмове клопотання про відкладення на іншу дату розгляд справи з огляду на перебування директора ТОВ «Харківський ЗЗТ» з 27.07.2015 р. по 29.07.2015 року у відрядженні, вказував на відсутності у штаті юрисконсульта та інших осіб, які б могли прийняти участь у розгляді справи.

Колегія суддів не приймає до уваги зазначене клопотання та вважає його безпідставним та необґрунтованим. Колегія суддів зазначає, що обов'язковою участь сторін в судовому засіданні не визнавалась. До того ж, жодного документального підтвердження щодо наведених у клопотанні обставин або інших доказів які б підтверджували неможливість з'явитися або забезпечити явку представника юридичної особи суду апеляційної інстанції взагалі не представлено та не надано. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач також користувався правом заявляти про відкладення розгляду справи з аналогічних наведених причин без представлення доказів щодо таких обставин, а в останнє судове засідання також не з'явився, та заявив про розгляд справи у його відсутність. Колегія суддів за наслідками розгляду спірних правовідносин вважає, що справу можливо вирішити без участі сторін та прийняти рішення за наявними у справі документами.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова направило до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод залізничної техніки" повідомлення для відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "а"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"(Список №1-2) за № 3616-03/26 від 06.03.2015 року, № 3610-03/26 від 06.03.2015 року, № 4769-03/26 від 01.04.2015 року, № 4786-03/26 від 01.04.2015 року ( а.с. 18,20,22,24).

Також встановлено, що оскаржуваними повідомленнями позивачу направлено Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а-з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за березень - квітень 2015 року. Відповідно до вказаних Розрахунків - це є витрати на виплату та доставку пенсій, призначених працівникам позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 (а.с.19, 21, 23, 25).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач оскаржує вимоги Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова до ТОВ "Харківський завод залізничної техніки" про перерахування коштів, викладених у повідомленнях № 3616-03/26 від 06.03.2015 року, № 3610-03/26 від 06.03.2015 року, № 4769-03/26 від 01.04.2015 року, № 4786-03/26 від 01.04.2015 року, обґрунтовуючи позовні вимоги виключно тим, що зазначені у повідомленнях суми фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списками №1 та №2 нараховані працівникам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які на думку позивача не мають права на отримання пільгових пенсій за списками №1 та №2.

В той же час, колегія суддів зазначає, що Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2014 року по справі №820/10343/14 та постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2014 року по справі №820/10100/14, які набрали законної сили, встановлено факт правомірності призначення пільгових пенсій за списками №1 та №2 ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (а.с.5-38, 39-42).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Суд першої інстанції, з урахуванням положень ч.2 ст.255, ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України прийшов до правильного висновку щодо обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі матеріалів справи, не спростовано позивачем, що працівникам неправомірно призначені та виплачені пенсії у спірний визначений період на підставі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З огляду на зазначене колегія суддів спростовує доводи апелянта щодо відсутності будь-яких правових підстав для відшкодування заявлених сум.

Колегія суддів зазначає, що, обов'язок відшкодування заявлених до стягнення сум встановлено для платників Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-4, пунктом 6.1. розділу 6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19 грудня 2003 року №21-1 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року), є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України, підлягає застосуванню за правилами КАС України (надалі Інструкція № 21-1).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" № 400/97-ВР від 26.06.1997 року, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський завод залізничної техніки" є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", а також платником страхових внесків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"та зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова як платник страхових внесків.

Згідно пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 06.12.1991 року № 1788-XII працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць мають право на пенсію на пільгових умовах.

Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зі змінами , внесеними Законом України від 16.05.96 р. передбачено , що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять Пенсійному фонду України плату, що покриває витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. "а" зазначеної статті до досягнення пенсійного віку працівникам підприємств та організацій , які одержують згадану пенсію.

Порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено Законом України "Про внесення змій до деяких законів України"від 17.02.2000 року. Порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій визначено шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", яким передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування повинні сплачувати такий збір у розмірах, встановлених ст. 4 цього Закону.

Відповідно до ч. 4 п. 1 ст. 2 Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"від 26.06.97 № 400/97-ВРдля платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б-з"статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення"за ставкою 100%. Таким чином, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. п. "а","б-з"ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", підлягають відшкодуванню в повному обсязі.

Згідно п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 N 21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до абз.2 п. 6.1. Інструкції № 21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1. пункту 2.1. цієї Інструкції - 100 % фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.2 Інструкції № 21-1 визначено , що витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покривається цими підприємствами пропорційно режиму роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно з п. 6.5 Інструкції № 21-1 повідомлення складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком № 8 до Інструкції.

З 01 січня 2004 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"від 09.07.2003 року № 1058, який визначив принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду України.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом

Таким чином, висновок суду першої інстанції у справі, що розглядається про обов'язок позивачем відшкодувати управлінню ПФУ витрати на виплату та доставку пенсій, які згідно з розрахунком, складеним останнім відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати, страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою ПФУ від 19 грудня 2003 року № 21-1, призначені працівникам відповідача відповідно до пункту «а-б-з» статті 13 Закону № 1788-XII, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Будь-які доводи відповідача-апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст.2, 11, 159, 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 211-212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод залізничної техніки" - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2015 року по справі № 820/3882/15 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Яковенко М.М.Судді(підпис) (підпис) Лях О.П. Старосуд М.І.