Ухвала суду № 47667487, 04.12.2014, Зіньківський районний суд Полтавської області

Зіньківський районний суд в Полтавській області

________________

38100, м. Зіньків, вул. Комунарська, 2а. Тел.3-24-41/факс 3-11-95

Справа № 530/2146/14-к

Номер провадження 1-кс/530/123/14

У Х В А Л А

іменем України

04.12.2014 р. м.Зіньків

Слідчий суддя Зіньківського районного суду Полтавської області Должко С.Р. при секретарі Кравченко М.О., прокурора Овчаренко Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Зінькова справу за скаргою генерального директора Національного музею-заповідника українського ОСОБА_1 на постанову про відмову в задоволенні клопотання від 13.11.2014 року, -

В С Т А Н О В И В :

Генеральний директор Національного музею-заповідника українського ОСОБА_1 звернулася із скаргою в Зіньківський районний суд Полтавської області і просить скасувати постанову заступника начальника СВ Зіньківського РВ УМВС України в Полтавській області майора міліції Шум Ю.М. від 13.11.2014 р. про відмову в задоволенні клопотання генерального директора Національного музею-заповідника українського гончарства ОСОБА_1 про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування по кримінальному провадженню № 42014170170000006 та виготовлення фотокопій необхідних документів. Зобов'язати заступника начальника СВ Зіньківського РВ УМВС України в Полтавській області майора міліції Шум Ю.М. надати можливість генеральному директору Національного музею-заповідника українського гончарства ОСОБА_1 ознайомитись з матеріалами досудового розслідування по кримінальному провадженню № 42014170170000006 та виготовити фотокопії необхідних документів.

Скаржник був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, явку представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив i не надав суду пояснень щодо скарги, тим самим не скористався своїм процесуальним правом та не виконав своїх процесуальних обов'язків.

Заступник начальника СВ Зіньківського РВ УМВС України в Полтавській області, Шум Ю.М. суду показала, що постанова винесена відповідно до чинного законодавства та матеріалів справи, копії загальнодоступних матеріалів у скаржника є а тому по скарзі необхідно відмовити.

Суд, заслухавши заступник начальника СВ Зіньківського РВ УМВС України в Полтавській області - Шум Ю.М, прокурора та дослідивши наявні матеріали справи, приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову про відмову в задоволенні клопотання від 13.11.2014 року з наступних підстав:

Згідно кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014170170000006 від 11.02.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, встановлено, що у період часу з січня 2011 року до грудня 2013 року між Національним музеєм-заповідником українського гончарства та фізичними особами (ОСОБА_3, ОСОБА_4 та багатьма іншими) було укладено договори на проведення будівельних та ремонтних робіт на об'єктах, які належать до Національного музею-заповіднику українського гончарства. Дані договори всупереч вимог чинного законодавства України іменувалися трудовими договорами.

На виконання вказаних договорів фізичними особами виконувалися ремонтні та будівельні роботи. Після виконання цих робіт представниками Національного музею-заповіднику українського гончарства та виконавцями робіт-фізичними особами складалися акти приймання-передачі виконаних робіт довільної форми, у той час як чинним законодавством України передбачено обов'язкове складання Актів-приймання виконаних будівельних робіт (типових форм КБ-2в), у яких повинно зазначатися всі витрати, які були здійснені у зв'язку із проведенням робіт. Складання актів приймання-передачі виконаних робіт не дає можливості чітко визначити обсяги робіт та їх вартість, яка може бути завищена, тому потребує перевірки у ході досудового розслідування кримінального провадження.

Після виконання ремонтних та будівельних робіт договори та акти виконаних робіт разом із платіжними дорученнями не подалися до Управління Державного казначейства у Полтавській області для здійснення оплати виконаних робіт, оскільки дані документи, які не відповідали вимогам діючого законодавства України, у зв'язку із чим Управлінням Державного казначейства у Полтавській області було б відмовлено у проведенні відповідних платежів.

Вартість виконаних фізичними особами ремонтних та будівельних робіт включалася до витрат на оплату праці (заробітну плату) та оплата цих робіт здійснювалася за рахунок видатків на оплату праці. Таким чином, заробітна плата виплачувалася фізичним особам, які фактично не працювали у Національному музею-заповіднику українського гончарства на умовах трудового договору, а виконували роботи за договорами підряду, у той час як законом передбачено інший порядок оплати виконаних робіт за договорами підряду.

Так, для здійснення оплати ремонтних та будівельних робіт, виконаних фізичними особами, службові особи Національного музею-заповіднику українського гончарства складалися заявки на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки, згідно якої для виплати заробітної плати працівникам музею Управлінням державного казначейства у Полтавській області здійснювалися платежі на розрахунковий рахунок банку "Полтава-банк" у сумі необхідній для покриття витрат на заробітну плату. У подальшому службовими особами Національного музею-заповіднику українського гончарства до банку "Полтава-банк" подавалися відомості про нарахування коштів, у яких зазначалися прізвища, імена та по-батькові працівників та розмір заробітної плати, яка повинна бути виплачена кожному із них. На підставі даних відомостей банком здійснювався розподіл загальної суми коштів, яка надійшла із Управління Державного казначейства у Полтавській області між рахунками працівників музею. До вищевказаних відомостей про нарахування коштів службові особи Національного музею-заповіднику українського гончарства, всупереч вимогам чинного законодавства України, включали фізичних осіб, які працювали за договорами підряду та суми грошових коштів, які підлягали виплаті їм за виконані ремонтні та будівельні роботи, у той час як вказані фізичні особи не являлися працівниками музею, а законом встановлено інший порядок оплати виконаних підрядних робіт, який відрізняється від порядку виплати заробітної плати за трудовим договором.

Таким чином, службовими особами Національного музею-заповіднику українського гончарства, умисно, з корисливих мотивів у власних інтересах та інтересах третіх осіб, шляхом використання службового становища, у період часу з січня 2011 року до грудня 2013 року, привласнено та розтрачено бюджетні кошти на суму понад 45 тисяч гривень.

Ухвалою слідчого судді Зіньківського районного суду Полтавської області від 13 лютого 2013 року у справі № 530/346/14-к, провадження №1-кс/530/27/14 надано дозвіл на проведення Державною фінансовою інспекцією у Полтавській області позапланової документальної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Національного музею-заповіднику українського гончарства (код ЄДРПОУ 13939138), який знаходиться за адресою: смт. Опішня вул. Партизанська 102, за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року.

Згідно додатків до скарги на постанову про відмову в задоволенні клопотання, генеральний директор Національного музею-заповідника українського ОСОБА_1 вказує, що вона звернулася до СВ Зіньківського РВ УМВС України в Полтавській області із заявою про ознайомлення із матеріалами досудового розслідування по кримінальному провадженню № 42014170170000006 та виготовити фотокопії необхідних документів. На що отримала постанову про відмову в задоволенні клопотання від 13.11.2014 року.

Скаржник також вказує, що відповідно до абз. З п. 8.2. Статуту Національного музею-заповідника українського гончарства, «Генеральний директор Музею-заповідника діє без доручення від імені Музею-заповідника, представляє заклад у центральних і місцевих органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності, у тому числі, в іноземних і міжнародних».

В судовому засіданні було встановлено, що скаржник не надала суду копії статуту, на який вона посилається, не надала суду виписку наказу, а тому суду не відомо, чи перебуває скаржник, на час подачі заяви, на даній посаді.

Крім того, скаржник не надав суду копію заяви про ознайомлення із матеріалами досудового розслідування по кримінальному провадженню № 42014170170000006 та виготовити фотокопії необхідних документів.

Відповідно до ст..221 КПК України, слідчий, прокурор зобов'язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається.

Згідно поданої скарги та додатків, в судовому засіданні не було встановлено, з якими матеріалами кримінального провадження № 42014170170000006 бажала ознайомитися скаржниця. Згідно пояснення заступника начальника СВ Зіньківського РВ УМВС України в Полтавській області майора міліції Шум Ю.М., який суд бере до уваги, так як інших доказів в судовому засіданні добуто не було, встановлено, що всі загальнодоступні документи у ОСОБА_1 є, а скаржниці відмовили у наданні матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню, як це передбачено ст..221 КПК України.

За таких обставин, вимоги скаржника про скасування постанови слідчого про відмову в задоволенні клопотання від 13.11.2014 року генерального директора Національного музею-заповідника українського гончарства ОСОБА_1 про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування по кримінальному провадженню № 42014170170000006 та виготовлення фотокопій необхідних документів слід розцінювати як формальний привід для звернення до суду.

Таким чином, суд не вбачає порушення суб'єктивного права, що є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. А тому, вимоги скаржника не підлягають задоволенню, оскільки відсутні законні підстави для цього.

Керуючись ст. ст. 303, 304,306, 307, 369-372 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні скарги генеральному директору Національного музею-заповідника українського ОСОБА_1 на постанову про відмову в задоволенні клопотання від 13.11.2014 року про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування по кримінальному провадженню № 42014170170000006 та виготовлення фотокопій необхідних документів України в Полтавській області про закриття кримінального провадження від 24.06.2014 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Зіньківського районного суду С.Р.Должко