Постанова № 47526097, 23.07.2015, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2015 р. Справа № 818/2422/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумський авторемонтний завод" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Сумський авторемонтний завод" (далі - позивач) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача з проведення перевірки сплати Публічним акціонерним товариством «Сумський авторемонтний завод» грошового зобовязання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності, визначеного податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Сумах від 05 грудня 2012 року № 0007871502/62443, за результатами якої було складено акт від 04 червня 2015 року № 1353/1504/05422065 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 23 червня 2015 року № НОМЕР_1 та від 23 червня 2015 року № НОМЕР_2;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23 червня 2015 року № НОМЕР_1, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1 182, 11 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області від 23 червня 2015 року № НОМЕР_2, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 16 466, 78 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані дії та податкові повідомлення-рішення відповідача є протиправними, оскільки пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" № 71-VІІІ від 28.12.2014 визначено, що з 1 січня 2015 року заборонено проведення перевірок суб'єктів господарювання у 2015-2016 роках за умов отримання ними обсягу доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік без дозволу Кабінету Міністрів України та без заявки суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

У судове засідання представник позивача не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, 23.07.2015 подав до суду письмове клопотання, в якому зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить розглянути справу без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, 22.07.2015 подав до суду письмове клопотання про відкладення розгляду справи у звязку із неможливістю надання обґрунтованих заперечень проти позову, однак жодних доказів на підтвердження обставин, зазначених у клопотанні, представником відповідача надано не було, тому суд вважає вказане клопотання таким, що не підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст.ст. 12, 41 КАС України не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що посадовою особою відповідача проведено перевірку податкової декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2014 рік Публічного акціонерного товариства "Сумський авторемонтний завод", за результатами якої складено акт від 04.06.2015 № 1353/1504/05422065 (а.с. 9).

Зі змісту вказаного акту встановлено, що перевірку проведено на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 статті 20, статей 75, 76, 86 розділу ІІ Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки від 04.06.2015 № 1353/1504/05422065 відповідачем прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 23 червня 2015 року № НОМЕР_1, яким за затримку до 28 календарних днів сплати суми грошового зобовязання в розмірі 11 821, 07 грн. до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1 182, 11 грн. (а.с. 10);

- податкове повідомлення-рішення від 23 червня 2015 року № НОМЕР_2, яким за затримку до 211 календарних днів сплати суми грошового зобовязання в розмірі 82 333, 86 грн. до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 16 466, 78 грн. (а.с. 11).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із п. 76.1 ст. 71 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України).

Разом із тим, пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 № 71-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" визначено наступне: установити, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

З викладеного слідує, що обмеження стосовно проведення перевірок (в частині їх проведення виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України) стосуються лише підприємств, з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній рік. Підприємства, у яких обсяг доходів перевищує 20 мільйонів гривень за попередній рік, не підпадають під ці обмеження. Тобто, визначальним у даному випадку є обсяг доходів за попередній рік.

Як встановлено з наявної в матеріалах справи копії податкової декларації позивача з податку на прибуток підприємства за 2014 рік (а.с. 32-33), сума загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження господарської діяльності за 2014 рік становить 1 593 306, 00 грн., тобто менше 20 мільйонів.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 8 розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Судом встановлено, що позивач будь-яких заяв до ДПІ у м. Сумах щодо проведення перевірки не подавав.

До суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари позивач не відноситься.

До того ж, матеріали справи не містять доказів того, що Кабінет Міністрів України надавав дозвіл ДПІ у м. Сумах на проведення камеральної перевірки уточнюючої податкової декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2014 рік Публічного акціонерного товариства "Сумський авторемонтний завод".

Також, матеріали справи не містять доказів того, що оскаржувану перевірку проведено згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Це означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Так, приймаючи податкове повідомлення-рішення, яке є правовим актом індивідуальної дії, що породжує певні права та обов'язки для особи, якій він адресований, податковий орган зобов'язаний діяти обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин та підстав, що мають значення для прийняття такого рішення.

З огляду на зазначене, беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, зважаючи на те, що ініціювання податковим органом перевірки Публічного акціонерного товариства "Сумський авторемонтний завод" вчинено за відсутності визначених на це законом підстав, суд дійшов висновку, що відповідач при проведенні перевірки діяв не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд не визнає розглядувану перевірку як юридичний факт, що свідчить про відсутність у податкового органу компетенції на прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами такої перевірки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами незаконної перевірки винесені протиправно та підлягають скасуванню.

Враховуючі викладені норми чинного законодавства, всебічно розглянувши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Сумський авторемонтний завод" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області з проведення перевірки сплати Публічним акціонерним товариством «Сумський авторемонтний завод» грошового зобовязання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності, за результатами якої було складено акт від 04 червня 2015 року № 1353/1504/05422065;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області від 23 червня 2015 року № НОМЕР_1, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1 182, 11 грн.;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області від 23 червня 2015 року № НОМЕР_2, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 16 466, 78 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Сумський авторемонтний завод" (40000, м. Суми, проспект Курський, 26, код ЄДРПОУ 05422065) судовий збір у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Є.Д. Кравченко

З оригіналом згідно

Суддя Є.Д. Кравченко