Ухвала суду № 47198407, 30.03.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 534/464/15-к Номер провадження 11-сс/786/142/15Головуючий у 1-й інстанції Крикливий В.В. Доповідач ап. інст. Гонтар А. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді Гонтар А.А..

суддів Голубенко Н.В., Денисенко Л.М.

з секретарем судового засідання Гринь А.В.

за участі:

прокурора Замулко О.А.

захисника ОСОБА_2

підозрюваної ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015170080000044 від 15.01.2015 року за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу слідчого судді Комсомольського міського суду Полтавської області від 12.03.2015 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимої:

- 09.03.1992 року Комсомольським міським судом Полтавської області за ч.2 ст.140, ч.1 ст.229-6, ст.ст. 14,42 КК УРСР на два роки позбавлення волі;

- 26.06.1996 року Комсомольським міським судом Полтавської області за ч.2 ст.229-6 КК України на три роки позбавлення волі;

- 24.03.1999 року Комсомольським міським судом Полтавської області за ч.2 ст.229-6 КК України на два роки позбавлення волі;

- 04.07.2003 року Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч.2 ст.309,96 КК України на два роки позбавлення волі;

- 31.10.2006 року Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч.2 ст.309,75 КК України на два роки позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на один рік;

- 25.01.2008 року Комсомольським міським судом Полтавської області за ч.2 ст.309,71,79,76 КК Україні на два роки один місяць позбавлення волі з іспитовим строком до досягнення дитиною семирічного віку;

- 02.06.2009 року Комсомольським міським судом Полтавської області за ч.2 ст.309,71 КК України на три роки позбавлення волі

- відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Комсомольського МВ УМВС України в Полтавській області про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та до 11.05.2015 року застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.

Відповідно до оскаржуваної ухвали, постановляючи вказане рішення слідчий суддя послався на те, що слідчим та прокурором в судовому засіданні не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам у кримінальному провадженні. Зокрема, слідчий суддя послався на те, що в матеріалах кримінального провадження, які приєднано до клопотання слідчого, відсутні докази на підтвердження наявності ризиків впливу на свідків, переховування від органів досудового розслідування, а також продовження вчиняти кримінальні правопорушення. Слідчий суддя вважає, що притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України та наявність у неї непогашених судимостей, в тому числі в сфері обігу наркотичних засобів не є достатньою підставою для застосування щодо неї найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Оцінивши всі обставини справи, в тому числі обґрунтованість підозри та дані щодо особи підозрюваної, яка задовільно характеризується, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, утримає неповнолітню дитину, не перебуває на обліку у нарколога та психіатра - слідчий суддя прийшов до висновку, що забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної можливо шляхом обрання їй запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання із покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

В апеляції прокурора йдеться про скасування ухвали слідчого судді. Апелянт посилається на те, що судом не враховано те, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, а саме у незаконному збуті особливо небезпечних наркотичних засобів(ч.2 ст.307 КК України) за яке їй загрожує покарання до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, а тому під загрозою покарання підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; підозрювана має сім непогашених судимостей кожна з яких за вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, що є доказом наявності ризику продовження останньою своєї злочинної діяльності. На наявність ризику вчинення нею нового кримінального правопорушення дані про те, що ОСОБА_3 сама не будучи наркозалежною особою придбає та зберігає наркотичні засоби з метою збуту наркозалежним особам. Ознайомившись з матеріалами кримінального провадження та вільно пересуваючись містом, ОСОБА_3 може встановити місце проживання свідків та чинити на них тиск.

Також апелянт не погоджується з висновками слідчого судді про наявність у підозрюваної міцних соціальних зв'язків та перебування на її утриманні неповнолітньої дитини. При цьому апелянт стверджує, що ні підозрювана, ні її цивільний чоловік не працюють, а неповнолітня дитина підозрюваної, зі слів останньої в судовому засіданні, декілька років проживає в селі у її матері.

Прокурор просить постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваної ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора Замулко О.А., який підтримав свою апеляцію; заперечення проти апеляції підозрюваної ОСОБА_3 та її захисника ОСОБА_2; перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляції колегія суддів прийшла до таких висновків.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Комсомольського МВ УМВС України в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12015170080000044 від 15.01.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України. В межах зазначеного кримінального провадження 09.03.2015 року ОСОБА_4 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Слідчий СВ Комсомольського МВ УМВС України в Полтавській області Захаренко Д.В. за погодженням з прокурором прокуратури м. Комсомольська Докучаєвої Р.В. звернувся до Комсомольського міського суду Полтавської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_3

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому була опитана підозрювана ОСОБА_3, свідок ОСОБА_7 (співмешканець ОСОБА_3.) , вислухані доводи слідчого та прокурора, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання обрання запобіжного заходу.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність визначених у клопотанні слідчого підстав застосування запобіжного заходжу, передбачених ст.177 КПК України.

Як вірно встановив слідчий суддя сукупність долучених до клопотання слідчого матеріалів щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України є достатньою для застосування запобіжного заходу.

В той же час, відмовляючи в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя прийшов до висновку щодо відсутності ризиків якими слідчий та прокурор обґрунтовує необхідність обрання щодо ОСОБА_3 такого запобіжного заходу та застосував щодо неї запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.

Так, зі змісту ухвали вбачається, що, на думку слідчого судді, ні слідчий в своєму клопотанні, ні прокурор в судовому засіданні не навели переконливих доводів того, що підозрювана ОСОБА_3 буде ухилятися від слідства або впливати на свідків. Посилання слідчого і прокурора на такі ризики є фактично формальними і доказів на їх підтвердження суду не надано. ОСОБА_3 має постійне місце проживання, характеризується посередньо, має на утриманні неповнолітню дитину, у неї відсутні судимості, передбачені ст.307 КК України. Крім того, слідчий суддя наголосив на допущені, на його думку, процесуальні порушення при проведенні оперативної закупки.

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновками слідчого судді виходячи з наступного.

Відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься в положеннях ст.ст. 177,178,183 КПК України.

Згідно зазначених норм, наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. При розгляді питання про необхідність взяття під варту судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи і, зокрема, такі фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Крім того, як стверджує в свої рішеннях Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

На думку колегії суддів, слідчий суддя при розгляді клопотання про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не дотримався вищезазначених вимог, не спів ставив характер кримінального правопорушення, його тяжкість, існуючі ризики з реальною можливістю забезпечити запобіжним заходом у вигляді особистого зобов'язання впевненість у тому, що ОСОБА_3 не порушуватиме процесуальних обов'язків. Зазначені обставини ставлять під сумнів дієвість такого запобіжного заходу, а дані про особу підозрюваної, з огляду на встановлені обставини, цих сумнівів не спростовують.

Таким чином, доводи апеляції прокурора щодо незаконності ухвали слідчого судді є обґрунтованими, а тому апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення, ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової ухвали апеляційним судом.

Колегія суддів встановила що зазначені у клопотанні слідчого обставини підозри мають місце та підтверджуються достатніми на даному етапі розслідування доказами. При цьому у висновках, які зробив орган досудового слідства чогось необґрунтованого чи довільного не встановлено.

Колегія враховує, що ОСОБА_3 посередньо характеризується, ніде не працює, даних про те, що на її утриманні перебуває неповнолітня дитина немає. Об'єктивних даних, що унеможливлюють за станом здоров'я її перебування під вартою не встановлено.

Постановляючи нову ухвалу, апеляційний суд оцінює ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, бере до уваги тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_3, ризики продовження вчинення нею нових злочинів, можливого впливу на свідків, переховування від органів досудового розслідування та суду та вважає, що за встановлених обставин, у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки на даному етапі досудового розслідування лише такий запобіжний захід здатний запобігти існуючим ризикам. Одночасно, у відповідності до вимог ч.3 ст.183 КПК України, колегія суддів визначає заставу в розмірі 20 розмірів мінімальної заробітної плати, яка є достатньою у співставленні з існуючими ризиками та даними про особу підозрюваної, з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ч.2 ст.376, ст.ст. 177,183,194,405,422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Комсомольського міського суду Полтавської області від 12.03.2015 року про відмову в задоволенні клопотання слідчого про обрання відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого СВ Комсомольського МВ УМВС України в Полтавській області Захаренка Д.В. щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3.

Застосувати щодо ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, до 30.05.2015 року включно. ОСОБА_3 взяти під варту негайно в залі суду.

В порядку ч.3 ст.183 КПК України визначити ОСОБА_3. заставу в розмірі 20 мінімальних заробітних плат, що становить 24360 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена, як підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Апеляційного суду Полтавської області: (код отримувача: 02893077, МФО 831019, Банк ГУДКСУ у Полтавській області рахунок 37316009000635, призначення платежу - застава).

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави зобов'язати підозрюваного після звільнення з-під варти, прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі внесення застави, на підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрювану ОСОБА_3 наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого із встановленою ним періодичністю;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.

Роз'яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Апеляційного суду Полтавської області має бути наданий уповноваженій службовій особі Полтавського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Полтавській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Полтавського слідчого ізолятора негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, Апеляційний суд Полтавської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з під варти у зв'язку з внесенням застави, визначеній у даній ухвалі, підозрювана ОСОБА_3 вважається такою до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави та зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання покладених обов'язків, а також, якщо підозрювана, обвинувачена, будучи належним чином повідомленою, не з'явилася за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді або суду без поважних причин або не повідомила про причини свої неявки застава звертається в дохід держави.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С У Д Д І :

ГОНТАР А.А. ДЕНИСЕНКО Л.М. ГОЛУБЕНКО Н.В.