Ухвала суду № 47046396, 21.07.2015, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/1298/15-к

Провадження № 1-кп/210/323/15

"21" липня 2015 р.

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді - Чайкіної О.В.,

за участі секретаря - Куксенко О.В..

сторони та інші учасники кримінального провадження: прокурор - Дячун М.В., , обвинувачений - ОСОБА_2, захисник обвинуваченого - адвокат Голуб С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченнем ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015040710000430 від 18.02.2015 року -

в с т а н о в и в:

На розгляді в Дзержинському районному суді м. Кривого Рогу перебуває вищевказане кримінальне провадження.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід - тримання під вартою. Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор вважав доцільним продовжити тримання обвинуваченого під вартою, з врахуванням тяжкості злочину в скоєні якого обвинувачується ОСОБА_2, ризику переховування від суду, учинення нових кримінальних правопорушень, підстав для зміни запобіжного заходу не вбачає.

Від захисника обвинуваченого ОСОБА_2 надійшло клопотання щодо зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт. Клопотання обґрунтоване тим, що обвинувачений вину у вчиненні замаху на злочин визнає, відсутні докази, які можуть свідчити про ухилення обвинуваченого від виконання покладених на нього обов'язків, оскільки його паспорт зберігається в матеріалах кримінального провадження. ОСОБА_2 мешкав до затримання з своєю цивільною дружиною - ОСОБА_5, яка має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1. Усі слідчі дії проведені, речові докази здобуті, а при обшуку ОСОБА_2 було знайдено лише один мобільний телефон, вартість якого не перевищує 75 грн. Тому, на думку захисника, підстав для продовження строку дії запобіжного заходу не має.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав заявлене клопотання, просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_4 до зали суду не доставлений.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, оскільки ОСОБА_2 не має місця реєстрації за адресою, зазначеною в клопотанні.

Суд, вислухавши доводи сторін, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебуває під вартою з 20 лютого 2015 року, обвинувачується у вчиненні замаху на тяжкий злочин. Вирок у відношенні останнього не ухвалено, триває судовий розгляд.

Суд вважає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Відповідно до вимог пунктів 1, 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою, а ризик переховування від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

При вирішенні питання щодо зміни чи продовження дії запобіжного заходу, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його вини у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність у останнього постійного місця проживання та/або реєстрації, його стан здоров"я, міцність соціальних зв'язків, наявність/відсутність судимостей.

Обираючи відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею було враховано наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно зі ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципів правової визначеності та презумпції невинуватості, особа вважається невинуватою, поки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку; кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, п. 4 ст. 5 Конвенції заарештованим особам гарантується право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які є суттєвими для забезпечення "законності" позбавлення свободи, що означає необхідність дотримання процесуальних вимог національного законодавства, наявності обґрунтованої підозри, яка стала підставою для затримання, та мети подальше тримання під вартою (справа "Єлоєв проти України", № 17283/02), а рішення суду про продовження строку тримання під вартою, не може базуватись на первісних підставах, що слугували для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання заявника під вартою; (справа "Третьяков проти України").

Як вбачається з матеріалів справи, обвинувачений офіційно не працевлаштований, однак в ході судового розгляду встановлено, що він має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, не судимий.

Разом з тим, судовий розгляд не може бути завершений, оскільки другий обвинувачений ОСОБА_4 не доставляється до зали суду у зв'язку з етапуванням до ВК № 89 за станом здоров»я.

На думку суду, прокурором не наведено переконливих мотивів, що обвинувачений може ухилятись від суду, чи іншим чином перешкоджати правосуддю, а ризик впливу на потерпілу може бути мінімізований за рахунок інших запобіжних заходів.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що продовження дії запобіжного заходу, обраного щодо обвинуваченого у виді тримання під вартою, не є доцільним з тих підстав, що на теперішній час, заявлені ризики, що враховані при застосуванні запобіжного заходу - тримання під вартою, передбачені ст. 177 ч.1 КПК України, зменшилися та не виправдовує тримання особи під вартою.

Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та їх належну поведінку. Однак, залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений у разі зміни запобіжного заходу, зможе вплинути на потерпілу, чи ухилитись від суду.

За таких обставин, суд, з урахуванням ризику переховування від суду, приходить до висновку про наявність підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому із триманням під вартою на інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою - домашній арешт.

Частиною 1 та 2 ст. 181 КПК України визначено, що домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Тому, обвинуваченому ОСОБА_2, слід змінити запобіжний захід із тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту з покладенням на нього обов'язків: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатись із міста Кривого Рогу без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, здати на зберігання суду свій паспорт(паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну; не залишати місце постійного проживання без дозволу суду, в робочі, вихідні та святкові дні цілодобово, носити електронний засіб контролю.

Суд вважає, що прокурор не зміг довести суду виняткових обставин, які б виправдовували продовження обмеження права обвинуваченого на свободу та свідчили б про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, а посилання на відсутність реєстрації в місті Кривому Розі не може бути безумовною підставою для подальшого продовження строку дії тримання під вартою, оскільки дійсно паспорт обвинуваченого ОСОБА_2 зберігається в суді в матеріалах кримінального провадження.

Виходячи з положень ст.ст.176, 178, 331 КПК України, ст.ст.5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та враховуючи матеріали кримінального провадження, особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне змінити раніше обраний у відношенні обвинуваченого запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт строком на 60 днів.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 350 КПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою - відхилити.

Задовольнити клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 щодо зміни запобіжного заходу відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 з тримання під вартою на домашній арешт - задовольнити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт строком на 60 днів, а саме з 21 липня 2015 року до 19 вересня 2015 включно, заборонивши йому відлучатись із квартири АДРЕСА_1 цілодобово, та на підставі ч. 5, 6 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 на цей строк наступні обов"язки: прибувати до суду за викликами; не відлучатися із міста Кривого Рогу Дніпропетровської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця фактичного проживання; здати на зберігання до суду свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, носити електронний засіб контролю.

ОСОБА_2 звільнити з-під варти негайно в залі суду та доставити його до місця проживання як такого, якому заборонено залишати житло цілодобово.

Вважати ОСОБА_2 таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Виконання ухвали покласти на Довгинцівський РВ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області - за місцем фактичного проживання ОСОБА_2.

Довгинцівський РВ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області повідомляти суд про виконання ухвали з періодичністю два рази на тиждень.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору після її проголошення та направити начальнику Криворізького слідчого ізолятору управління Державної пенітенціарної служби України в Дніпропетровській області - для відома, в Довгинцівський РВ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області - для виконання.

Роз'яснити ОСОБА_2, що під час здійснення за ним контролю з приводу виконання ухвали суду щодо обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, працівники внутрішніх справ мають право з'являтися за місцем його проживання, а також вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.

Ухвала підлягає негайному виконанню, окремому оскарженню не підлягає, заперечення можуть бути включені на апеляційну скаргу на судове рішення, прийняте за результатами розгляду кримінального провадження.

Суддя: О. В. Чайкіна