Рішення № 46418049, 02.07.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1571/15 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Бубличенко В. П.

РІШЕННЯ

Іменем України

02.07.2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Бубличенко В.П.

суддів - Сукач Т.О.

ОСОБА_2

при секретарі - Савченко Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення порядку користування та усунення перешкод у користуванні жилим будинком за апеляційною скаргою ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_4, рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 20 квітня 2015 року і

в с т а н о в и л а :

В листопаді 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, в якому просив вселити його в будинок № 96 по вулиці Терешкової в місті Кіровограді; встановити порядок користування вказаним будинком і господарськими будівлями та зобовязати ОСОБА_4 не чинити йому перешкод у користуванні кімнатами «1-2» площею 8 кв.м та «1-3» площею 8,24 кв.м; відповідачці виділити у користування кімнату «1-4» площею 18,20 кв.м; в загальному користуванні залишити веранду «1-1» площею 10,50 кв.м, кухню «1-5» площею 5,70 кв.м, ванну і туалет «1-6» площею 2,80 кв.м, а також надвірні споруди: погріб літ. «Ж», огорожу, ворота, хвіртку літ. «Н», вимощення літ. «І», убиральню, літній душ літ. «З», колонку питну, навіс літ. «А1», ганок літ. «КР», яму вигрібна літ. «Е», навіс літ. «И», фундамент літ. «Б», колонку питну «2».

В обгрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.06.2012 року та витяга про державну реєстрацію прав від 15.06.2012 року йому на праві приватної спільної часткової власності належить ? частина будинку з господарськими будівлями № 96 по вулиці Терешкової в місті Кіровограді.

Інша половина вказаного будинку належить відповідачці, яка перешкоджає йому користуватися належною йому частиною будинку і господарськими будівлями.

Рішенням рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 20 квітня 2015 року позов задоволено частково.

Суд вирішивусунути перешкоди ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у користуванні належної йому на праві приватної власності нерухомості шляхом його вселення у житловий будинок № 96 по вулиці Терешкової в місті Кіровограді; виділив ОСОБА_3 у користування кімнати «1-2» площею 8 кв.м та «1-3» площею 8,24 кв.м, а ОСОБА_4 - кімнату «1-4» площею 18,20 кв.м у вказаному житловому будинку; у загальному користуванні суд залишив веранду «1-1» площею 10,50 кв.м, кухню «1-5» площею 5,70 кв.м, ванну і туалет «1-6» площею 2,80 кв.м, а також надвірні споруди: погріб літ. «Ж», огорожу № 2, № 3, № 4, ворота № 1, хвіртку №, вимощення літ. «І», убиральню, літній душ літ. «З», колонку питну +, навіс літ. «И», ганок літ. «кр», яму вигрібну літ. «е», навіс літ. «а1», фундамент літ. «Б». В решті позовних вимог відмовлено.

У відшкодування судових витрат сут стягнув з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 487,20 грн. судового збору.

У апеляційній скарзі представник відповідачки, адвокат ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідачки, адвоката ОСОБА_5, яка підтримала доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу представників позивача, ОСОБА_6 і ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду у встановлених статтею 303 ЦПК України межах а також обгрунтованість доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони є співвласниками жилого будинку з господарськими будівлями, що знаходиться в місті Кіровограді на вулиці В. Терешкової № 96, їх частки у праві власності на будинок є рівними.

Право власності позивача на ? частину будинку підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим Другою кіровоградською державною нотаріальною конторою 11.06.2012 року за реєстром № 1-1456 (а.с.23), та витягом про державну реєстрацію права власності (а.с.24).

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 26.06.2014 року у позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ вказаного будинку відмовлено (а.с. 13-15).

Вирішуючи позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні будинком суд обґрунтовано керувався положеннями ст.41 Конституції України, згідно з якою кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Відповідно до ст.ст. 317 ч.1, 319 ч.1, 383 ч.1, 391 ч.1 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном; власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб;власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Враховуючи наведене, суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги про усунення перешкод у здійсненні позивачем права власності на належну йому частину будинку є обґрунтованими і підлягають задоволенню. Тому в цій частині рішення суду відповідає обставинам справи та вимогам закону і підстав для його скасування немає.

Проте, не можна погодитися з рішенням суду в частині встановлення порядку користування будинком, оскільки воно не відповідає вимогам ст.213 ЦПК України щодо його законності та обґрунтованості.

Відповідно до ч.3 ст. 358 ЦПК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Пленум Верховного Суду України у п.6 постанови №7 від 04.10.1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» розяснив, що якщо виділ частки будинку в натурі неможливий, суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленими приміщеннями (квартирами, кімнатами) такого будинку. У цьому разі окремі підсобні приміщення (кухня, коридор тощо) можуть бути залишені в загальному користуванні учасників спільної часткової власності.

Всупереч вказаним положенням суд виділив у користування сторонам житлові кімнати, які не є відокремленими. З технічного паспорту на будинок вбачається, що в будинку є три жилі кімнати (а.с.18). Кімната «1-2» площею 8,0 кв.м, яка виділена позивачу, є прохідною. Для проходу відповідачки у виділену їй кімнату «1-4» площею 18,20 кв.м вона має пройти через кімнату «1-2», виділену позивачу. Іншого проходу у виділену відповідачці кімнату немає. В кімнату «1-3» площею 8,24 кв.м, яку суд виділив позивачу, також можно пройти тільки через кімнату «1-2». Проти виділення позивачеві у користування однієї кімнати «1-3» площею 8,24 кв.м із залишенням прохідної кімнати «1-2» у спільному користуванні заперечують його представники, оскільки такий порядок користування порушуватиме його права як власника половини будинку.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо можливості встановлення порядку користування жилим будинком, тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову у позові про встановлення порядку користування будинком.

Враховуючи те, що із двох заявлених позивачем вимог задоволенню підлягає тільки вимога щодо усунення перешкод у користуванні власністю, колегія суддів відповідно до ч.5 ст.88 ЦПК України змінює розподіл судових витрат. У звязку з цим рішення суду в частині відшкодування судових витрат має бути змінено, а розмір судового збору, який суд стягнув з відповідачки на користь позивача, зменшено до 243,60 грн.

Керуючись ст.ст. 209, 307, 308, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_4, задовольнити частково.

Рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 20 квітня 2015 року:

в частині вирішення позовуОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення порядку користування жилим будинком скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення, яким у позові відмовити;

в частині відшкодування судових витрат змінити, стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 243 грн. 60 коп. у відшкодування судових витрат;

в решті вказане рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя

Судді