Ухвала суду № 46213249, 10.06.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/1655/14 Головуючий у 1 інстанції: Мисько Х.М.

Провадження № 22-ц/783/3586/15 Доповідач в 2-й інстанції: Мусіна Т. Г.

Категорія: 25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - Мусіної Т.Г.

суддів - Бермеса І.В., Савуляка Р.В.

за участі секретаря - Щербая В.П.

з участю: представника позивача - Сухарини С.І.,

представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Лисовича І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - Лисовича Івана Ігоровича на рішення Галицького районного суду м. Львова від 12 березня 2015 року у справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_3, з участю третьої особи ОСОБА_5, про визнання договору страхування недійсним та неукладеним,-

в с т а н о в и л а :

У лютому 2014 року Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» звернулося до суду із вказаним позовом до ОСОБА_3, з участю третьої особи ОСОБА_5, в якому просило визнати поліс № АС/0407410 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів недійсним та неукладеним.

Свій позов позивач обґрунтовував тим, що 12.04.2013р. о 14 год. 40 хв. у м. Львові на вул. Кульпарківській сталася ДТП за участю автомобіля «Мазда 6», д.р.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_5 та автомобіля «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 2.05.2013р. до ТзДВ СК «Альфа-Гарант» від імені потерпілого в ДТП, що сталася звернувся ОСОБА_6 з повідомленням про вказану ДТП. Зазначає, що поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АС/0407410, наданий для ознайомлення водієм ОСОБА_3 на місці ДТП, не мав чинності, оскільки не був оплачений згідно умов договору, так як страховий платіж за вказаним полісом до ТзДВ СК «Альфа-Гарант» надійшов із значним запізненням та після настання ДТП. Посилаючись на те, що вказаний поліс № АС/0407410 в силу ст. 18 Закону України «Про страхування» та ст. 983 ЦК України не набрав чинності, позивач просив задовольнити його позов.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 12 березня 2015 року позов Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» задоволено та визнано поліс № АС/0407410 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів недійсним та неукладеним.

Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_3 - Лисович Іван Ігорович.

В апеляційній скарзі зазначає, що страховий платіж в сумі 476,20 грн. було сплачено ОСОБА_3 о 17 год. 11.04.2013р., про що свідчить підпис представника страхувальника безпосередньо на оспорюваному полісі. Також вказує, що він не може нести відповідальності за зарахуванням сплачених ним коштів на рахунок товариства із запізненням. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач вважає рішення суду законним та обґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши доводи осіб, які з'явились у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України,колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 12 квітня 2013 року о 14 год. 40 хв. у м. Львові по вул. Кульпарківській сталася ДТП за участю автомобіля «Мазда 6» д.р.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_5 та автомобіля «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3

Встановлено, що наданий для ознайомлення водієм ОСОБА_3 на місці ДТП поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АС /0407410 від 11.04.2013р. укладений з ТзДВ СК «Альфа-Гарант» не набрав чинності, оскільки не був оплачений згідно умов договору.

Відповідно до ст. 16 Закону України № 85/96 від 07 березня 1999р. «Про страхування» договір страхування - письмова угода між страхувальником і страховиком, відповідно до якої страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначні строки та виконувати інші умови договору.

Отже, договір страхування є двостороннім, оплатним, строковим, консенсуальним.

Істотними умовами договору страхування відповідно до ст. 982 ЦК України є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Стаття 18 Закону України № 85/96 «Про страхування» розмежовує поняття «укладення» договору і «набрання ним чинності». Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування. Тобто момент укладення договору може не збігатись з моментом набрання ним чинності.

Статтею 983 ЦК України також передбачено, що договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд правильно прийшов до висновку, що поліс № АС/0407410 в силу ст. 18 Закону України «Про страхування» та ст. 983 ЦК України не набрав чинності на час ДТП у зв'язку з невчасною сплатою страхового платежу.

Наявною в матеріалах справи квитанцією ПАТ «ЮнексБанк» підтверджується, що перший платіж по договору страхування № АС/0407410 від 11.04.2013р. в користь ТзДВ СК «Альфа-Гарант» ОСОБА_3 в сумі 476,20 грн. сплатив лише 12.05.2013р. (а.с. 81).

Своїми двома власноручними письмовими заявами від 11.06.2013р. на ім'я Генерального директора ТзДВ СК «Альфа-Гарант» ОСОБА_3 сам підтвердив, що договір страхування АС/047410 не набрав чинності через запізнення в оплаті і просив вважати його недійсним, а сплачену ним 12.05.2013р. суму в розмірі 476,20 грн. зарахувати як плату по іншому договору страхування ХІ АС/3744195 від 12.05.2013р. (а.с. 26, 27).

Наведеним спростовується заперечення представника відповідача про те, що страховий платіж в сумі 476,20 грн. був сплачений готівкою о 17 год. 11.04.2013р. про що свідчить підпис представника страхувальника у полісі № АС/0407410.

Окрім того, колегією суддів встановлено, що представник страхувальника, який оформляв поліс АС/0407410 не наділений правом прийняття готівки.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст.. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правочин наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.1 ст. 21 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхувальник зобов'язаний своєчасно вносити страхові платежі.

Ураховуючи, що страховий платіж за вищевказаним полісом надійшов із значним запізненням та після настання ДТП, тобто не були дотримані умови закону щодо набрання чинності цим договором, суд правильно прийшов до висновку про недійсність вказаного договору страхування АС/0407410.

Враховуючи, що суд першої інстанції повно і правильно встановив фактичні обставини справи, застосував закон, який поширюється на зазначені правовідносини, доводи апеляційної скарги та зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку про те, що судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які є підставами для скасування рішення суду, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - Лисовича Івана Ігоровича відхилити.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 12 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20-ти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.

Головуючий Т.Г. Мусіна

Судді: І.В. Бермес

Р.В. Савуляк