Рішення № 44873485, 03.06.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Соколової В.В.,

суддів: Головачова Я.В., Шахової О.В.,

при секретарі: Охневській Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БГ Банк» - Новікової Марії Миколаївни на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18.03.2015 у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «БГ Банк» про стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу, -

В С Т А Н О В И Л А

У листопаді 2014 року ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача депозитний вклад та відсотки в розмірі - 42353479, 68 грн., пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань в сумі 157616, 72 грн., інфляційні витрати в розмірі -155833, 05 грн., 3% річних в розмірі - 20600 грн, та моральну шкоду в розмірі 55000 грн, судові витрати та витрати на правову допомогу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем ПАТ «Банк перший», правонаступником якого є відповідач ПАТ «БГ банк», було укладено договір банківського вкладу «Класичний» №ДФ 051488 на 370 днів під 9.4 % річних в іноземній валюті. Позивач свої зобов'язання за вищезазначеним Договором банківського вкладу виконав належним чином та вніс через касу банку грошові кошти в розмірі 119591 доларів США, що підтверджується квитанцією від 09.07.2013, але відповідач на його вимоги та у встановлений строк вказані кошти депозитного вкладу та відсотки за його користування не повернув, а тому він звернувся за захистом своїх прав до суду та просив суд стягнути з відповідача на його користь вказані суми. Також, позивач зазначив про необхідність стягнення з відповідача в порядку ч.3 ст.549 ЦК України пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, сум 3% річних та інфляційних втрат відповідно до ст.625 ЦК України, а також моральної шкоди та витрат на правову допомогу.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18.03.2015 р. позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «БГ Банк» про стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу - задоволено частково.

Справа № 761/35336/14-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/6782/2015Головуючий у суді першої інстанції: Осаулова А.А.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В.Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «БГ Банк» (код ЄДРГІОУ 20717958) на користь ОСОБА_2 за договором банківського вкладу «Класичний» від 09.07.2013 №ДФ-051488 грошові кошти по вкладу в розмірі - 119591 долар США: заборгованість за нарахованими і несплаченими відсотками за період з 09.07.2013 по 01.07.2014 в розмірі 11025,96 доларів США; три відсотки річних в сумі - 1502,99 доларів США, а всього 132119, 95 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 17.11.2014 становить 2025398 (два мільйони двадцять п'ять тисяч триста дев'яносто вісім) гривень 83 коп, та судовий збір в сумі - 3654 грн. 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб подано апеляційну скаргу, в якій зазначається про незаконність і необґрунтованість рішення суду у зв'язку із порушенням норм матеріального права, внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідач посилається на те, що судом при ухваленні рішення не був врахований спеціальний порядок встановлений нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", що безпосередньо вплинуло на вирішення справи з суттєвим порушенням норм матеріального права, що підлягають застосуванню до правовідносин, які виникають у зв'язку із виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків. Також апелянт вказує на те, що судом неправомірно задоволені вимоги позивача про стягнення з ПАТ «БГ Банк» 3% річних від простроченої суми оскільки під час тимчасової адміністрації не здійснюється нарахування неустойки, інших фінансових санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань, крім того з дня призначення уповноваженої особи Фонду припиняється нарахування відсотків, неустойки та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку, а також не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення грошових зобов'язань банку.

На підставі викладеного, просить скасувати рішення суду першої інстанції та закрити провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду законним і обґрунтованими, просив залишити його без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення заявлених вимог.

Заслухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09.07.2013 між ПАТ «Банк Перший» та ОСОБА_2 було укладено договір банківського вкладу №ДФ-051488 (в доларах СІ НА), відповідно умов п.1.1, 1.2, 1.4, 2.1 якого банк прийняв від позивача грошові кошти в сумі - 119 591 доларів США на строк - 370 днів, а саме з 09.07.2013 по 01.07.2014 з процентною ставкою - 9,4% річних. При цьому, відповідач взяв на себе зобов'язання виплачувати проценти (а.с.7).

09.07.2013 на виконання умов вказаного договору, позивач як вкладник вніс у касу банку грошову суму, у розмірі 119591 долар США, що підтверджується квитанцією (а.с.8).

Правонаступником ПАТ «Банк Перший» є відповідач ПАТ «БГ банк», тобто належним відповідачем у справі є саме вказаний банк, що також визнавалося сторонами в суді першої інстанції, а тому відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України не підлягає доказуванню.

09.07.2014, 14.09.2014, 16.09.2014, 29.09.2014 позивач звертався до ПАТ «Банк Перший» та його правонаступника «БГ Банк» з вимогою про виплату йому грошових коштів депозитного вкладу і відсотків за користування його коштами згідно договору банківського вкладу у валюті вкладу (а.с.11-21)., але отримав відмову. У зв'язку з чим, звернувся до суду із вказаним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з положень ст. ст. 1058, 1060, 1061 ЦК України.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Правління Національного банку України від 27.11.2014 №745 ПАТ «БГ Банк» було віднесено до категорії неплатоспроможних (а. с. 86, 87). З 28.11.2014 було розпочату процедуру виведення ПАТ «БГ Банк» з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації (а. с. 88).

26.02.2015 Правлінням Національного банку України прийнято постанову №134 про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «БГ Банк» (а. с. 89).

27.02.2015 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №43 про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ «БГ Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «БГ Банк» (а. с. 90).

05.03.2015 в газеті Голос України №40 (6044) було опубліковано відомості про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків регулюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Частинами 4 та 5 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що уповноважена особа Фонду в семиденний строк з дати прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку розміщує оголошення, що містить відомості про ліквідацію банку відповідно до частини третьої цієї статті, в усіх приміщеннях банку, в яких здійснюється обслуговування клієнтів.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої ст. 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє у встановленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.

Згідно з ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів у такій черговості:

1) зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян;

2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;

3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом, у тому числі щодо повернення цільової позики банку, наданої протягом здійснення тимчасової адміністрації з метою забезпечення виплат відповідно до пункту 1 частини шостої статті 36 цього Закону, та щодо покриття витрат Фонду, передбачених у пункті 17 частини п'ятої статті 12 цього Закону;

4) вимоги вкладників - фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом;

5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування;

6) вимоги фізичних осіб, платежі яких або платежі на ім'я яких заблоковано (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності);

7) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом;

8) вимоги за субординованим боргом.

При цьому, ч. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відтак, вимоги кредиторів банку після прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку підлягають задоволенню в порядку, визначеному Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Отримані під час виконання ліквідаційної процедури кошти, спрямовуються у визначеній чинним законодавством черговості, задоволення вимог кредиторів банку поза її межами Законом не передбачено.

З матеріалів справи вбачається, що 16.03.2015 ОСОБА_2 звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в ПАТ «БГ БАНК» із заявою про визнання його кредитором у відповідності до положень ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в якій просив включити його до реєстру кредиторів.

На підставі вищевказаної заяви ОСОБА_2 був визнаний кредитором ПАТ «БГ Банк», а його кредиторські вимоги було включено до 4 черги.

Таким чином вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню в порядку, визначеному Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», згідно встановленої черговості.

На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов безпідставного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про повернення коштів за договором банківського вкладу.

Таким чином, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18.03.2015, ухвалене з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-315 ЦПК України, судова колегія

В И Р І Ш И Л А

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БГ Банк» - Новікової Марії Миколаївни- задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18.03.2015 - скасувати та ухвалити нове рішення:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «БГ Банк» про стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: