Рішення № 44690215, 02.06.2015, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2/235/1331/15

Справа № 235/1937/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 червня 2015 року м. Красноармійськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі головуючого судді Хмельової С.М.

за участю секретаря Кучерявого М.Ю.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Тимофєєва Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі №7 м. Красноармійська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ВП «Шахта 1/3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля», третя особа відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Новогродівці Донецької області про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи,-

ВСТАНОВИВ:

До Красноармійського міськрайонного суду звернулась ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з позовною заявою до ВП «Шахта 1/3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля», третя особа відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Новогродівці Донецької області про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи. В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 12 травня 2014 року встановлено факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу її та ОСОБА_5. ІНФОРМАЦІЯ_2 з лютого 2012 по день його смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 року. У неї з ОСОБА_5. ІНФОРМАЦІЯ_1 року народився син ОСОБА_4, що підтверджується рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 12 серпня 2014 року, яким встановлено факт батьківства, а саме, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, є батьком ОСОБА_6, та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, в якому ОСОБА_5 записаний батьком дитини.

ОСОБА_5 працював електрослюсарем підземним дільниці КТ-3 ВП «Шахта 1/3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» м. Новогродівка. ІНФОРМАЦІЯ_6 року ОСОБА_5 загинув при виконанні трудових обов'язків, потрапивши до приводних барабанів конвеєра 2Л-100У №2, через те, що не спрацював сигнал про повторний запуск конвеєра. Він був виявлений затиснутим між стрічкою та обводним барабаном телескопу конвеєра. За наслідками розслідування нещасного випадку складено акт №18 за формою Н-1 та акт за формою Н-5.

У зв'язку зі смертю чоловіка та батька дитини їм з дитиною було завдано моральну шкоду, яка пов'язана з безповоротною втратою близької людини, відчуттям самотності, внаслідок чого позивачці доводиться докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Зокрема, пристосовуватися до середовища, в якому немає близької людини. Крім цього, моральна шкода полягає також і у тому, що вона постійно перебуває у пригніченому стані, усвідомлюючи, з кожним днем все більше ту обставину, що вона втратила свого чоловіка і думки про це викликають у неї сильні душевні страждання. Позивачці доведеться у майбутньому пояснювати малолітньому синові причини того, чому у нього немає батька, самій виховувати сина. Дитина зростатиме без піклування і підтримки з боку батька. Також позивачку пригнічує та обставина, що ОСОБА_5 не побачив свою дитину, на яку він чекав. Вони планували сім'ю, мали намір укласти шлюб, але, через нещасний випадок всі надії обірвалися.

Зазначеними вище актами встановлено, що основними причинами нещасного випадку є технічні причини, а саме: конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність засобів виробництва, включаючи перевищення гранично допустимого рівня небезпечних і шкідливих виробничих факторів, а також порушення вимог законодавства про охорону праці працівниками підприємства і особиста необережність потерпілого. Так, з характеристики місця нещасного випадку, яка міститься в акті за формою Н-5 вбачається, що на стрічковому конвеєрі 2Л-100У №2 не в робочому стані блокування роботи конвеєра при знятому огородженні; у привідної станції стрічкового конвеєра, з прохідної сторони, датчик бокового сходу стрічки встановлений таким чином, що унеможливлює його спрацьовування; з прохідної сторони за привідною станцією конвеєра 2Л-100У №2 на протязі 20 метрів відсутні зазори для проходу працівників.

Недоліками в роботі служби охорони праці є порушення графіка обстеження маршрутів та недостатній контроль за усуненням виявлених порушень правил безпеки та інших нормативно-правових актів з охорони праці. Отже, у нещасному випадку встановлена вина не лише ОСОБА_5 та робітників підприємства, а й його посадових осіб, оскільки було допущено порушення трудової і виробничої дисципліни в частині невиконання посадових обов'язків.

Визначаючи розмір моральної шкоди позивачка виходила з обсягу страждань, враховуючи при цьому і переживання за свою дитину, яких зазнала у зв'язку зі смертю чоловіка, а також характеру немайнових втрат, на які вказувала вище та, які тривають до теперішнього часу й триватимуть надалі, можливість відновлення яких виключена.

Таким чином, оскільки її права та права її малолітньої дитини порушені відповідачем, то вони підлягають захисту судом. Позивачка просить суд стягнути з ВП «Шахта 1/3 «Новогродівська» ДГІ «Селидіввугілля» на її користь моральну шкоду, завдану смертю фізичної особи ОСОБА_5 в сумі 500 000 грн. (п'ятсот тисяч грн.), та на користь її малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, моральну шкоду, завдану смертю фізичної особи - батька ОСОБА_5 в сумі 500 000 грн. (п'ятсот тисяч грн.).

Позивачка ОСОБА_3 до судового засідання не з'явилась, надала суду заяву в якій просила розглядати справу без її участі, на задоволенні позову наполягає.

Представник позивачки ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача ВП «Шахта 1/3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля», Тимофєєв Є.В., який діє за дорученням, позовні вимоги не визнав, надав суду заперечення на позовну заяву, у задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі.

Третя особа відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Новогродівці Донецької області до судового засідання не з'явилась, надали суду письмові пояснення по справі, у яких просили рішення прийняти на розсуд суду із врахуванням наданих пояснень, справу слухати без представника третьої особи.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 12 травня 2014 року встановлено факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу її та ОСОБА_5. ІНФОРМАЦІЯ_2 з лютого 2012 по день його смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 року. Цим же рішенням суду встановлено факт батьківства, а саме, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2,уродженець м. Новогродівка Донецької області, громадянин України, що помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року, є батьком ОСОБА_6, якого ІНФОРМАЦІЯ_1 року народила ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5,,, уродженка м. Новогродівка Донецької області. Рішення суду набуло законної сили. (а.с.7-8).

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, батько - ОСОБА_5, мати - ОСОБА_3. Свідоцтво видане відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Красноармійську реєстраційної служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції 26.06.2014 року, актовий запис 184 (а.с.9).

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року у віці 31 років, про що 21.08.2013 року складено відповідний актовий запис № 191 (а.с. 11).

Відповідно до акту форми Н-1 за № 18 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, на підприємстві ВП «Шахта 1/3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» стався нещасний випадок ІНФОРМАЦІЯ_6 року, в результаті якого ОСОБА_7 помер (а.с.12-17).

В акті зазначено, що причинами настання нещасного випадку є: основна : технічна - конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність засобів виробництва; організаційні - порушення трудової і виробничої дисципліни - невиконання посадових обов'язків: психофізіологічні 6 особиста необережність потерпілого.

У розділі 9 акту зазначено, що діагноз згідно з листком непрацездатності або довідкою лікувально - профілактичного закладу. А саме: смертельно: сочетана травма із здавленням і размозженням голови у вигляді відкритих вдавлених фрагментно-осколкових та лінійних переломів кісток зводу, основи та лицьового відділу черепа з пошкодженням оболонок і речовини головного мозку, зминанням та розтрощуванням речовини головного мозку, з наявністю забито-рваних ран м'яких тканин волосистої частини голови, живота з оголенням черевної порожнини та випаданням тонкої і сигмоподібної кишок, розтрощуванням правої частини печінки, розривами селезінки та лівої нирки, закритими переломами ребер, кісток тазу та кінцівок, яка супроводжується надмірною зовнішньою кровотечею та великими крововиливами в черевну порожнину та забрюшну клітковину, з розвитком гострої масивної крововтрати.

Відповідно до акту форми Н-5 проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (аварії), що стався ІНФОРМАЦІЯ_6 року о 12 годині 45 хвилин, комісія з розслідування нещасного випадку розглянувши матеріали розслідування: прийшла до висновку, що відповідно до п.15.2 «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого Кабінетом Міністрів України від 30.11.2011р. №1232, даний нещасний випадок пов'язаний з виробництвом і підлягає обліку на ВП «Шахта 1/3 «Новогродівська», на нього складається акт за формою Н-1 (а.с.18-27).

Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що позивачка не надала до суду доказів спричинення їй або членам її сім'ї моральних страждань, порушення її нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушення стосунків з оточуючими людьми або інших негативних наслідків. Наголосив на тому, що нещасний випадок стався з ОСОБА_8 з вини самого потерпілого. Оскільки було встановлено, що потерпілий перебував в стані алкогольного сп'яніння (судово-медична експертиза Донецького УОЗ № 338, висновок експерта № 11305 від 22.08.2013р.), що на думку відповідача стало основною причиною настання нещасного випадку. Одна з причин настання нещасного випадку є невиконання посадових обов'язків та особиста необережність потерпілого. Представник відповідача звернув увагу суду на те, що позивачці та членам її сім'ї виплачена одноразова допомога та провадяться щомісячні страхові виплати. Так як позивачка не надала суду жодного документального доказу у підтвердження спричинення моральної шкоди, у зв'язку з тим, що померлий знаходився у стані алкогольного сп'яніння, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні вимог.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що померлий знаходився у стані алкогольного сп'яніння, оскільки доказів цього відповідачем не надано, також це спростовується матеріалами справи.

Третя особа відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Новогродівці Донецької області у поясненнях наданих до суду зазначили, що 21 січня 2015 року ОСОБА_3 звернулася до відділення ВД Фонду у м. Новогродівці із заявою про призначення страхової виплати у зв'язку із смертю годувальника ОСОБА_5. Постановами Фонду від 31.01.2015 № 3 і № 4 дитині потерпілого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, було призначено одноразову допомогу у розмірі 67350,36 грн. і щомісячну страхову виплату у розмірі 2806,27 грн. Тому відділення виконавчої дирекції фонду просить врахувати той факт, що позивачу призначена і виплачується щомісячна компенсація внаслідок втрати годувальника особі, яка має на це право, а саме дитині померлого (а.с. 48-49).

Відповідно до ч.1 ст.153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких частиною 2 вказаної статті цього Кодексу покладено на власника або уповноважений ним орган.

Згідно ст. 38 Гірничого закону України до обов'язків гірничого підприємства відноситься відшкодування шкоди, завданої фізичній особі. Стаття 1168 Цивільного кодексу України передбачає, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці, що передбачено ч. З ст. 153 КЗпП України.

Згідно ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Частиною третьою ст. 13 Закону України «Про охорону праці» на роботодавця покладено безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Таким чином, смертю чоловіка позивачці та її дитині моральна шкода завдана з вини відповідача, який не створив безпечних умов праці, унаслідок чого ОСОБА_5 був смертельно травмований.

Стаття 23 ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

За правилами, передбаченими ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Частина 2 статті 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

Частина 4 статті 23 ЦК України передбачає, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Особи, які зазнали порушення своїх, гарантованих Конституцією прав, нерідко високо оцінюють свої страждання. Тому розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 24.10.2012 року у справі №6-123цс12 та постанові від 13.11.2013 року у справі №6-120цс13 у спорах про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю члена сім'ї працівника в результаті отриманого ним на виробництві професійного захворювання, а також про відшкодування моральної шкоди членам сім'ї працівника, який загинув унаслідок нещасного випадку на виробництві, відшкодування моральної шкоди членам сім'ї працівника в таких випадках здійснюється відповідно до положень ст. 1167, ч.2 ст. 1168 ЦК України, а не за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Позивачка достатньо аргументувала у позовній заяві свої моральні страждання, які їй спричинила смерть чоловіка та батька дитини. Встановити ціну людського життя, повернути чоловіка та батька дитині неможливо. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної школи не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

При встановленні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої позивачці та її малолітній дитині, суд виходить з принципів розумності та справедливості, враховує фактичні обставини справи: глибину, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін у їх життєвих стосунках, обсягу страждань, враховуючи при цьому і переживання за свою дитину, яких позивачка зазнала у зв'язку зі смертю чоловіка, а також характеру немайнових втрат, які тривають до теперішнього часу й триватимуть надалі, можливість відновлення яких виключена.

З урахуванням конкретних обставин справи, суд вважає, що сума, яку просить стягнути позивачка, надмірна, і визначає розмір грошової компенсації за спричинену моральну шкоду у розмірі 200000 гривень на користь позивачки та 200000 гривень на користь дитини.

Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача в дохід держави судовий збір, так як позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від його сплати.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.153 КЗпП України, ст. ст.60, 88, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 23, 1167, 1168 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_9 задовольнити частково.

Стягнути з ВП «Шахта 1/3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду, завдану смертю фізичної особи ОСОБА_5 в сумі 200 000 (двісті тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ВП «Шахта 1/3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» на користь малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, моральну шкоду, завдану смертю фізичної особи - батька ОСОБА_5 в сумі 200 000 (двісті тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ВП «Шахта 1/3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» на користь держави судовий збір в сумі 3654 (три тисячі шістсот п»ятдесят чотири) гривні 00 копійок на р/р 31214206700060, МФО 834016, ЄДРПОУ 37803022, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, код класифікації доходів бюджету 22030001.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

В судовому засіданні 2 червня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення буде виготовлено 7 червня 2015 року.

Суддя