Ухвала суду № 44620355, 04.06.2015, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/5225/15-ц

2/335/1458/2015

про повернення позовної заяви

4 червня 2015 р. суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Шалагінова А.В., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю, -

В С Т А Н О В И В:

2 червня 2015 р. до суду надійшла заява ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю.

Вивчивши позовну заяву з доданими до неї матеріалами приходжу до висновку, що позовну заяву слід повернути позивачеві з таких підстав.

Відповідно до вимог пункту 4 частини третьої статті 121 Цивільного процесуального кодексу (далі ЦПК) України, позовна заява повертається, якщо справа не підсудна цьому суду.

Як передбачено статтею 115 ЦПК України якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала. Ухвала суду разом із заявою та всіма додатками до неї надсилаються позивачеві.

Відповідно до частини першої статті 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Позивач у позовній заяві посилається на те, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 помилково було внесено запис до Реєстру обтяжень у вигляді іпотеки щодо житлового будинку, який належить позивачеві. В обґрунтування позову та підстав звернення до суду позивач вказує положення законодавства, що регулюють оскарження нотаріальної дії, хоча у назві позовній заяві позивач зазначає про усунення перешкод в користуванні.

Також, судом відповідно до вимог статті 360-7 ЦПК України враховується правова позиція, висловлена 27 травня 2015 р. Верховним Судом України у справі № 6-92 цс 15 за наслідками перегляду рішення касаційної інстанції за виключними обставинами, відповідно до якої передбачений ЦК України спосіб захисту усунення перешкод у здійсненні власником прав користування та розпорядження своїм майном, підлягає застосуванню у тих випадках, коли між позивачем, який є власником майна, і відповідачем, який користується спірним майном, не існує договірних відносин щодо цього майна і майно перебуває у користуванні відповідача не на підставі договору, укладеного з позивачем.

В даному випадку відповідачем не виступає особа, яка користується спірним майном, а фактично позивачем заявлено вимогу про оскарження нотаріальної дії.

За таких обставин, даний спір не має виключну підсудність за місцезнаходженням майна, і застосуванню підлягають загальні правила підсудності за місцезнаходженням відповідача.

Оскільки відповідач знаходиться у м. Київ, дана справа не підсудна Орджонікідзевському районному суду м. Запоріжжя, а її розгляд віднесено до територіальної підсудності відповідного районного місцевого загального суду м. Києва.

Таким чином, позовна заява в порядку пункту 4 частини третьої статті 121 ЦПК України підлягає поверненню позивачеві із розясненням права звернутися із даним позовом до місцевого загального суду за місцем знаходження або місцем перебування відповідача.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Відповідно до розяснень, які містяться у пункті 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 р. № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» статтею 7 Закону № 3674-VI врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, визначених цією статтею, і перелік яких є вичерпним. Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується судом за результатами розгляду справи, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору (статті 214, 215 ЦПК). Про таке повернення зазначається: в ухвалі, якою заява повертається або відмовляється у відкритті провадження у справі, за подання якої сплачується судовий збір; у резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом № 3674-VI); в ухвалі про повернення сум судового збору, постановленій як окремий процесуальний документ. При цьому поданий заявником платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору, повертається заявнику, а до матеріалів справи приєднується належним чином посвідчена копія цього документа. Про заміну зазначеного документа копією здійснюється відповідна відмітка в описі справи.

Оскільки позовна заява повертається позивачеві, сума судового збору у розмірі 243,60 гривень, сплачена позивачем, також підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 109, 115, 121, 210 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю повернути позивачеві.

Повернути ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок, сплачений відповідно до квитанції платіж № 182 від 30 березня 2015 р.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя А.В. Шалагінова