Ухвала суду № 44294249, 29.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2015 року м. Київ К/800/34056/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі

Львівської області Державної податкової служби

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.01.2012

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013

у справі № 2а-12228/11/1370 (9104/38274/12)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Імідж»

до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі

Львівської області

про Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі

Львівської області,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.01.2012, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Імідж» (надалі - ТОВ «Гал-Імідж») задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області від 27.09.2011 № 0005941550.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.01.2012 і ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити ТОВ «Гал-Імідж» у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач не надав письмових заперечень на касаційну скаргу, що не перешкоджає її касаційному розгляду.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено перевірку щодо своєчасності сплати ТОВ «Гал-Імідж" самостійно визначеного податкового зобов'язання до бюджету.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, що призвело до несвоєчасної сплати сум узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток, а саме, по деклараціях за 19.08.2009 - 43,36 грн., за 19.11.2009 - 2827,00 грн., за 19.02.2010 - 2344,00 грн., за 20.05.2010 - 1047,00 грн., за 19.08.2011 - 5364,00 грн.

У зв'язку із виявленими порушеннями, на підставі акта перевірки від 27.09.2011 № 906/150/35025448, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.09.2011 №0005941550, яким позивачу нараховано 2325,07 грн. штрафу за затримку на 734 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 11625,36 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.02.2009 між ТОВ «Гал-імідж", як продавцем, та ДПІ у Пустомитівському районі, як покупцем, укладено договір № 2 про переведення права на отримання заборгованості інших осіб в рахунок стягнення податкового боргу. Згідно з п. 3 договору, за передані права вимоги новий кредитор сплачує на відповідний рахунок бюджетної класифікації в рахунок погашення податкового боргу платника податків 72689,00 грн. При цьому, на момент укладення зазначеного договору податкова заборгованість позивача складала 40054,53 грн.

На підставі рішення Господарського суду Львівської області від 21.07.2010 стягнуто на користь ТОВ «Гал-імідж" з Сокільницької сільської ради заборгованість, що виникла з договору від 26.09.2008 в сумі 64390 грн. При цьому, суму в розмірі 72689,00 грн. не стягнуто, оскільки ці вимоги раніше переведено на ДПІ у Пустомитівському районі.

Відповідно до пп.7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 20.12.2000 № 2181-ІІІ, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, у разі коли заходи з продажу активів платника податків за рішенням органу стягнення не привели до повного погашення суми податкового боргу, додатковим джерелом його погашення органом стягнення може бути визначено продаж активів платника податків, попередньо переданих ним у тимчасове користування чи розпорядження іншим особам відповідно до норм цивільно-правових договорів, або сума заборгованості інших осіб перед платником податків, право на вимогу якої переводиться на орган стягнення, включаючи право на отримання основної суми депозиту або кредиту, а також доходу за ними.

Згідно з пп. 4.5 п.4 «Порядку використання додаткових джерел погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення» (затвердженого наказом ДПА від 19.09.2003 № 439), чинного на момент виникнення спірних правовідносин, переведення платником податків прав вимоги боргу (дебіторської заборгованості), що випливає з відносин платника податків з дебітором, на орган стягнення здійснюється на основі договору переведення права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків, укладеного в письмовій формі між платником податків та податковим органом. У договорі обов'язково зазначається, що платник податків уступає податковому органу своє право грошової вимоги до дебітора в рахунок погашення податкового боргу.

Пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Як вже зазначалось, позивачем на підставі відповідного договору переведено на відповідача право отримання 72689,00 грн. заборгованості Сокільницької сільської ради. Оскільки сума податкового боргу позивача на момент укладення договору становила 40054,53 грн., колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що у позивача переплата зі сплати податків складала 32634,47 грн., а тому мала бути зарахована в рахунок сплати наступних платежів.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про недоведеність факту порушення позивачем податкового законодавства та про неправомірність оскарженого податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.01.2012 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 у справі № 2а-12228/11/1370 (9104/38274/12) залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)А.М. Лосєв Судді:(підпис)Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна