Вирок № 44168639, 14.05.2015, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/1229/15-к

Номер провадження 1-кп/629/183/15

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2015 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Мішуровської С.Т.,

секретаря судових засідань - Казмерчук М.Т.,

за участю прокурора - Науменко В.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області, справу за обвинувальним актом по кримінальному провадженню № 12015220380000463 за підозрою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Краснопавлівка Лозівського району Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.185, ч. 2 т. 185 КК України,

у с т а н о в и в:

15 лютого 2015 року близько 01 год. 00 хв. ОСОБА_2, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2, побачив автомобіль ВАЗ-21013, державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, де він впевнившись, що на даному автомобілі відсутня сигналізація, а також, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом підбору ключа проник в салон даного автомобіля, при цьому усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_2 з корисливого мотиву, з метою наживи, таємно викрав з салону автомобіля:

- дерев'яну акустичну полицю для динаміків «FUDIOPRO» вартістю 60 грн.;

- автомобільні динаміки «VITEK-VT3725» вартістю 826 грн.;

- один металевий молоток вартістю 10 грн.;

- один металевий домкрат вартістю 50 грн.;

- шість ріжкових ключів вартістю 10 грн.;

- три металеві викрутки вартістю 20 грн.;

- одні металеві плоскогубці вартістю 10 грн.

Після чого з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на свій власний розсуд.

Даним протиправним діянням ОСОБА_2 спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 986,00 грн.

Крім цього, 20 лютого 2015 року близько 02 год. 00 хв. ОСОБА_2, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2, знов побачив автомобіль ВАЗ-21013, державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, де він впевнившись, що на даному автомобілі відсутня сигналізація, а також, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом підбору ключа проник в салон даного автомобіля, при цьому усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_2 з корисливого мотиву, з метою наживи, повторно, з-під капоту автомобіля, таємно викрав акумуляторну батарею марки «Furukawa Battary 12V 60 Ah 540A» вартістю 1295,00 грн. Після чого з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на свій власний розсуд.

Даним протиправним діянням ОСОБА_2 спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе визнав повністю та пояснив, що дійсно скоїв інкриміновані йому правопорушення при зазначених обставинах. Пояснив, що біля будинку АДРЕСА_2 побачив автомобіль. Він двічі скоїв крадіжки майна з даного автомобіля. В скоєному щиро розкаялася.

Враховуючи показання обвинуваченого, а також те, що учасники судового провадження не оскаржують фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій.

Тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особу.

Суд вважає, що дії ОСОБА_2, які виразилися у викраденні 15.02.2015 року майна з автомобіля ОСОБА_3, правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України - як таємно викрадення чужого майна (крадіжка).

Дії ОСОБА_2, які виразилися у викраденні 20.02.2015 року майна з автомобіля ОСОБА_3, правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України - як таємно викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб і характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він громадянин України, в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, з 2010 року перебуває на обліку у лікаря-нарколога з приводу вживання наркотиків зі шкідливими наслідками. На даний час не працює, не одружений, не військовозобов'язаний, за місцем проживання характеризується формально.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд вважає щире каяття в скоєнному правопорушенні.

Відповідно до ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлені.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 ст. 69 КК України суд не вбачає.

При призначенні покарання по сукупності злочинів, суд вважає за необхідне застосувати положення ч.1 ст. 70 КК України, призначив покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєних злочинів, даних про особи обвинуваченого, обставин, які пом'якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, обставин скоєння злочинів та відношення обвинуваченого до скоєного, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст. 75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Підстав для обрання міри запобіжного заходу обвинуваченому суд не вбачає.

У кримінальному провадженні є судові витрати за проведення судово-товарознавчих експертиз № 825 від 10.03.2015 року в сумі 368,28 грн., № 57 від 17.03.2015 року в сумі 195,6 грн., на загальну суму 563,88 грн., тому суд вважає за необхідне стягнути витрати за проведення зазначених експертиз з обвинуваченого.

Долю речових доказів суд, вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 370, 374 КПК України, суд -

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання:

по ч. 1 ст. 185 КК України - 1 (один) рік позбавлення волі,

по ч. 2 ст. 185 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити покарання у вигляді 2 (два) роки позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не скоїть новий злочин та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Краснопавлівка Лозівського району Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, не працюючого, який зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь держави судові витрати в сумі 563,88 (п'ятсот шістдесят три грн. 88 коп.) гривень за проведення судово-товарознавчих експертиз № 825 від 10.03.2015 року, № 57 від 17.03.2015 року, перерахував на р/р 31419544700005 в УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, код доходів 24060300, МФО 851011, код банку 37999680.

Після набрання вироком законної сили, речові докази: дерев'яну акустичну полицю для динаміків «FUDIOPRO», пару автомобільних динаміків «VITEK-VT3725», металевий молоток, металевий домкрат, 6 ріжкових ключів, 3 металеві викрутки, металеві плоскогубці, акумулятор «FB-60» 540A 12 V 60 Ah, які належать ОСОБА_3 - вважати повернутими потерпілому.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя С.Т.Мішуровська