Постанова № 43823072, 14.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 квітня 2015 рокусправа № 804/4170/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - не з'явився

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Будівельні матеріали та будівництво»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 червня 2014 року

у справі № 804/4170/14

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області

до публічного акціонерного товариства «Будівельні матеріали та будівництво»

про стягнення заборгованості у сумі 91763,20 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області звернулося до суду з позовом до ПАТ «Будівельні матеріали та будівництво», в якому просило стягнути з відповідача суму витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, за період з 01.12.2013 по 28.02.2014 в сумі 91763 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2014 адміністративний позов задоволено в повному обсязі. Суд першої інстанції виходив з того, що на законодавчому рівні встановлений обов'язок підприємства відшкодовувати витрати, понесені Пенсійним фондом України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком №1 та списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. При цьому судом застосовано положення ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову суду. Відповідач зазначає, що, позивач, стягуючи заборгованість за період з 01.12.2013 по 28.02.2014, в суму заборгованості включає суми витрат по пенсіонерам, колишнім працівникам відповідача, які досягли пенсійного віку до 01.12.2013. Крім того, стосовно обов'язку відшкодовувати витрати на виплату та доставку пенсій, призначених за списком № 1, відповідач посилається на те, що приймаючи до уваги п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до дати введення в дію Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, роботодавці не повинні сплачувати збори на виплату та доставку пенсій, тому що до цієї дати витрати повністю відшкодовувались за рахунок Пенсійного фонду України і ця норма розповсюджує свою дію і після вступу в дію Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Також відповідач зазначає, що за положеннями ст..42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у випадку збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, збільшується розмір пенсії. Разом з тим збільшенням мінімального розміру пенсій, яке здійснено у відповідності із Законами України про Держбюджет, є підвищення, які призначені у відповідності до законодавства України, і сума такого підвищення, яке здійснюється за ініціативою держави у відповідності п.6.6 Інструкції 21-1, не входять до у складу фактичних витрат на виплату та доставку пенсій і не підлягають відшкодуванню підприємством.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання сторони повідомлені судом належним чином.

Від позивача надійшли письмові заперечення, в яких позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін. Позивач зазначає, що необхідність відшкодування відповідачем Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 1, списком № 2, передбачена діючим законодавством. Відповідач як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якої вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний сплачувати Пенсійному фонду збір у розмірі 100% у розмірі сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам відповідача, у повному обсязі. Також позивач зазначає, що Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 01.10.2011 змінено пенсійний вік, внаслідок чого посилання відповідача щодо досягнення працівниками відповідача пенсійного віку до 01.12.2013 є такими, що не відповідають фактичним обставинам.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, на підприємстві відповідача на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, працювали громадяни, яким була призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до п.п. «а», «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (перелік таких пенсіонерів визначений у відповідних розрахунках фактичних витрат та доставку пенсій, копії яких долучено до матеріалів справи).

Зазначені в розрахунках особи працювали на підприємстві відповідача на посадах і роботах, що дають право на отримання пенсії на пільгових умовах.

За розрахунками позивача загальна сума фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених пенсіонерам відповідача, визначена як заборгованість відповідача за період з 01.12.2013 по 28.02.2014, становить загальний розмір 91763,20 грн., яка складається з фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 1, - 77388,12 грн., фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2, - 14375,00 грн. (а.с.7-9).

В свою чергу, сума 77388,12 грн. складається з сум, нарахованих для відшкодування на покриття витрат на виплату і доставку пенсій, за період 01.12.2013 по 31.12.2013 - 26936,81 грн., за період з 01.01.2014 по 28.02.2014 - 50451,31 грн.

Сума 14375,00 грн. складається з суми, нарахованої для відшкодування на покриття витрат на виплату і доставку пенсій, за період з 01.01.2014 по 28.02.2014 - 16776,72 грн. з урахуванням від'ємного значення суми, визначеної до нарахування за період 01.12.2013 по 31.12.2013, - 2401,64 грн. (враховуючи визнану судом суму за період з 01.01.2013 по 01.12.2013 - а.с.9).

Таким чином, спір між сторонами в межах даної справи виник з приводу невідшкодування підприємством витрат на виплату і доставку пенсій, призначених працівникам на пільгових умовах за списками №1, №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України, за період з 01.12.2013 по 28.02.2014.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність у підприємства обов'язку відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату і доставку пенсій, призначених працівникам на пільгових умовах за списком № 1, списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України, проте, вважає помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позову в повному обсязі, виходячи з визначеної позивачем загальної суми заборгованості - 91763,20 грн.

Відповідач - публічне акціонерне товариство «Будівельні матеріали та будівництво» є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», з 01.01.2011 вважається платником єдиного внеску відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ від 08.07.2010, зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області.

Пунктами «а»-«з» ч.1 ст.13 Закону України №1788-XII від 05.11.1991 «Про пенсійне забезпечення» встановлено працівників та умови, за яких вони мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, зокрема,:

п. а» - працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;

п. «б» - працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Законом України №1058-ІV від 09.07.2013 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 01.01.2004, визначено принципи, засади та механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення та перерахунку пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

За правилами, визначеними п.2 Розділу XV (Прикінцеві положення) цього Закону пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з абз.4 пп.1 п.2 розділу XV Закону №1058-ІV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Щодо фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» Закону України «Про пенсійне забезпечення», обов'язок підприємства з відшкодування цих витрат встановлений п.2 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV, абз.4 п.1 ст.2, абз.2 п.1 ст. Закону України №400/97-ВР від 26.06.1997 «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Порядок відшкодування підприємством витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.01.04р. №64/8663.

Відповідно до п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 № 21-1, яким встановлений порядок витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах:

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:

20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році;

30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році;

40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році;

50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році;

60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році;

70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році;

80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році;

90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році;

100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Згідно п.6.4 Інструкції в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин (п.6.8 Інструкції).

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідач зобов'язаний вносити до Пенсійного фонду України суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. «а» , «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

В даному випадку суми витрат, що підлягають сплаті відповідачем, визначені у відповідних розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. «а», «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які направлені відповідачу і проти отримання яких відповідач не заперечує.

В установленому порядку призначення пенсії на пільгових умовах визначеним позивачем пенсіонерам, встановлення розміру такої пенсії неправомірним, неправильним не визнано.

Факт роботи вказаних осіб на підприємстві та виконання ними робіт, що дають право на отримання пенсії за списком № 1, списком №2, відповідачем не спростований.

Відповідно до п.6.2 Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

Стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Приймаючи до уваги, що необхідний стаж для призначення пенсії пенсіонерами здобутий на ПАТ «Будівельні матеріали та будівництво», відповідач повинен відшкодувати Пенсійному фонду України витрати на виплату та доставку пенсії.

Разом з тим апеляційний суд не погоджується з судом першої інстанції про правомірність визначення суми, належної до відшкодування відповідачем.

Щодо відшкодування відповідачем суми витрат на виплату та доставку пенсії, призначених на пільгових умовах за списком №2, в загальному розмірі 14375,08 грн. з наявних в матеріалах справи вбачається, що у вказану суму включено суму витрат по пенсіонеру ОСОБА_2 в розмірі 1974,54 грн.

Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на те, що ОСОБА_2 досяг пенсійного віку 26.02.2013, внаслідок чого правові підстави для відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії вказаній особі відсутні.

Позивач в наданих апеляційному суду поясненнях вказаний факт не спростував, зазначив, що в розрахунку за період з 01.12.2013 по 28.02.2014 вищевказаної особи немає, але існує заборгованість по виплаченій пенсії за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 у сумі 1974,54 грн.

Виходячи з наведеного, а також приймаючи до уваги визначений позивачем предмет спору, межі заявлених позовних вимог, які полягають у стягненні витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, нарахованих за період з 01.12.2013 по 28.02.2014, апеляційний суд вважає, що стягнення суми, яка виходить за межі вказаного періоду, є безпідставним, крім того, позовні вимоги в цій частині не відповідають поданим позивачем доказам, в тому числі розрахунку суми 14375,08 грн. (а.с.8, 9).

За даними позивача розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за списком №2 за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 становить суму 88393,46 грн. З них визнано судом за період з 01.01.2013 по 01.12.2013 суму 90795,10 грн., всього до нарахування за період з 01.12.2013 по 31.12.2013 - 2401,64 грн. (від'ємний результат).

Як встановлено вище, сума 14375,00 грн. складається з суми, нарахованої для відшкодування на покриття витрат на виплату і доставку пенсій, за період з 01.01.2014 по 28.02.2014 - 16776,72 грн. з урахуванням від'ємного значення суми, визначеної до нарахування за період 01.12.2013 по 31.12.2013, - 2401,64 грн.

Отже, наявність заборгованості відповідача по витратам на виплату та доставку пенсій за списком №2 в розмірі 1974,54 грн. позивачем не доведена, вимоги позивача про стягнення вказаної суми задоволенню не підлягають. Решта визначеної суми заборгованості по виплаті та доставці пенсій за списком №2 за період з 01.12.2013 по 28.02.2014 відповідачем не оскаржується, наявними в матеріалах справи не спростовується.

Стосовно інших осіб, по яких у відповідача виникли заперечення щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 1, за період з 01.12.2013 по 28.02.2014, оскільки:

ОСОБА_3 досягла пенсійного віку - 18.03.2013;

ОСОБА_4 досягла пенсійного віку - 15.08.2013;

ОСОБА_5 досяг пенсійного віку - 05.01.2013;

ОСОБА_6 досяг пенсійного віку - 15.05.2013;

ОСОБА_7 досягла пенсійного віку - 02.01.2013;

ОСОБА_8 досягла пенсійного віку - 08.12.2013;

ОСОБА_9 досягла пенсійного віку - 11.02.2013.

Позивачем з цього приводу зазначено, що особи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в розрахунку заборгованості за період з 01.12.2013 по 28.02.2014 відсутні, по вказаним особам у відповідача існує заборгованість по виплаченій пенсій: ОСОБА_5 за п'ять днів січня 2013 року в сумі 267,69 грн., ОСОБА_6 за період з 01.01.2013 по 13.05.2013 в сумі 4528,05 грн.

Включення вказаних сум до загальної суми, пред'явленої до стягнення у даній справі, також не відповідає поданому позивачем розрахунку суми заборгованості та визначеному предмету спору. Крім того, з наявних в матеріалах справи доказів, поданих позивачем, вбачається, що вся заборгованість за період з 01.01.2013 по 01.12.2013 визнана судом (в розмірі 302716, 95 грн.).

Таким чином, є недоведеним позивачем обґрунтування пред'явлення до стягнення з відповідача суми 4795,74 грн. по пенсіонерам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за визначений позивачем період з 01.12.2013 по 28.02.2014.

По решті особам, у яких у сторін виникли розбіжності, позивач посилається на зміни, внесені у ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині збільшення пенсійного віку, внаслідок чого вказані особи досягнуть пенсійного віку фактично після 01.03.2014.

Апеляційний суд з цього приводу вважає за необхідне зазначити наступне.

Як встановлено вище, за правилами абз.4 пп.1 п.2 розділу XV Закону №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст. 26 цього Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, яка діє з 01.10.2011, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно; 55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року; 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року; 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року; 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року; 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року; 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року; 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року; 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року; 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

З матеріалів справи вбачається, що перелічені вище працівники відповідача підпадають під дію наведеної норми, отже викладені в апеляційній скарзі стосовно невірного застосування позивачем чинного законодавства є помилковими.

Також колегія суддів не погоджується з доводами відповідача щодо відсутності у нього обов'язку відшкодування витрат на доставку на виплату підвищення пенсі у зв'язку з зміною розміру прожиткового мінімуму.

Згідно з п.6.6 наведеної вище Інструкції №21-1 додаткові пенсії, додаткові витрати на виплату підвищеного розміру пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», доплати, надбавки та підвищення призначені відповідно до законодавства України, які виплачуються за рахунок інших джерел, ніж кошти Пенсійного фонду України, не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Виходячи з наведеної норми, встановлене підвищення розміру пенсії не є надбавкою або доплатою до пільгової пенсії, не здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Дане підвищення входить до загального розміру пенсії, яку фактично отримує пенсіонер, і яка фінансується за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Отже, зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про правомірність вимог органу Пенсійного фонду відносно стягнення з відповідача сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, за період з 01.12.2013 по 28.02.2014, в сумі 72592,38 грн., та списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, за період з 01.12.2013 по 28.02.2014, в сумі 12400,54 грн.

Суд першої інстанції під час розгляду справи не в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, зробив помилковий висновок про задоволення позову в повному обсязі.

Наведене вище відповідно до ст..202 КАС України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Будівельні матеріали та будівництво» задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 червня 2014 року у справі № 804/4170/14 скасувати, прийняти нову постанову.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Будівельні матеріали та будівництво» на користь Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області суму витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, за період з 01.12.2013 по 28.02.2014, в сумі 72592,38 грн., та списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, за період з 01.12.2013 по 28.02.2014 , в сумі 12400,54 грн.

В решті позову відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко