Ухвала суду № 43748948, 08.09.2014, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15718/14-ц

провадження № 2/753/6238/14

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2014 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Набудович І.О., розглянувши заяву позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та застосування наслідків недійсності.

До суду разом з позовною заявою позивач надала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - спірну квартиру АДРЕСА_1, що зареєстрована за відповідачем ОСОБА_4

Вивчивши матеріали справи, вважаю, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

На підставі ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 N 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.

Відповідно до ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вважаю, що у даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може мати наслідок заподіяння шкоди правам та інтересам позивачів та ускладнити їх відновлення, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. При вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення позову суддя оцінив, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій може запобігти, та дійшов висновку, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зазначеним у заяві позивачів, буде мати наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, а отже ні права позивачів, ні права відповідачів, не будуть порушені. Водночас, невжиття таких заходів, очевидно, може привести до того, що захист прав, свобод та інтересів позивачів, на захист яких подано позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Керуючись ст. ст. 151, 152 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В :

Заяву про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2, що зареєстрована за ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_3).

Визначити стягувачем у виконавчому провадженні по виконанню ухвали позивача - ОСОБА_2 (АДРЕСА_4).

Виконання ухвали доручити ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві, Реєстраційній службі Головного управління юстиції в м. Києві.

Строк пред'явлення ухвали до виконання один рік.

Ухвала підлягає негайному виконанню, може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення або з дня отримання копії ухвали .

Суддя І.О. Набудович