Ухвала суду № 43634792, 16.04.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3088/15

Головуючий у першій інстанції Чебан А. П.

Доповідач Панасенков В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Панасенкова В.О.

суддів: Парапана В.Ф.

Громіка Р.Д.

при секретарі: Колмакові В.І.,

за участю: представника позивача, ПАТ "ЕК "Одесаобленерго", - Швидкого О.О. та відповідачки ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 05 січня 2015 року за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" в особі Татарбунарського району електричних мереж до ОСОБА_4 про відшкодування збитків, заподіяних порушенням правил користування електроенергією,

в с т а н о в и л а:

16 жовтня 2014 року Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" в особі Татарбунарського району електричних мереж (далі - Татарбунарського РЕМ) звернулося до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що відповідачка ОСОБА_4 є споживачем електроенергії, яку поставляє Татарбунарський РЕМ у будинок АДРЕСА_1. 28 серпня 2013 року при проведені перевірки правил користування електроенергією у присутності споживача у будинку, де вона проживає, працівниками РЕМ був виявлений факт споживання не облікованої електроенергії шляхом самовільного підключення до ПЛ 0,4 кВт поза електролічильника після його відключення на опорі, електроенергія споживається, електролічильником не враховується, про що був складений акт №027899 про порушення правил користування електроенергією побутовим споживачем. Згідно з протоколом № 10 від 17 березня 2014 року засідання комісії по розгляду акту № 027899 від 28.03.2013 року, у відповідності до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ України № 562 від 04 травня 2006 року, було визначено вартість необлікованої електроенергії в розмірі 864,03 грн. Відповідачка відмовляється від

добровільної сплати збитків.

Посилаючись на ці обставини та на п. п. 48, 53 Правил користування електроенергією для населення, позивач просив суд позов задовольнити (а.с. 2-3).

Відповідачка ОСОБА_4 проти позову заперечувала і в своїх поясненнях зазначала, що факт порушення правил користування електроенергією не доведений й підстав для притягнення її до відповідальності немає.

Рішенням суду першої інстанції позов ПАТ "ЕК Одесаобленерго" задоволено. Суд стягнув з відповідачки ОСОБА_4 на користь позивача заборгованість за недораховану електроенергію у розмірі 864,03 грн. та судові витрати в сумі 243,60 грн. (а.с. 33-34).

В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_4 просить рішення суду першої інстанції скасувати, справу направити на новий судовий розгляд, мотивуючи тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним і необґрунтованим (а.с. 43-44).

В запереченні на апеляційну скаргу представник позивача, ПАТ "ЕК Одесаобленерго", просить скаргу відхилити у зв'язку з безпідставністю її доводів та звертає увагу на те, що відповідачка ОСОБА_4 вже двічі притягувалась до відповідальності за аналогічні порушення правил користування електроенергією.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги відповідачки ОСОБА_4, пояснення на апеляцію представника позивача, ПАТ "ЕК "Одесаобленерго", - Швидкого О.О. та відповідачки ОСОБА_4, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідачки задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду постановлено з дотриманням норм процесуального та матеріального права.

Правовідносини у сфері постачання та споживання електроенергії регулюються ст. 714 ЦК України, ст. ст. 24-27 Закону України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 1999 року № 1357 (далі - ПКЕЕН), Порядком визначення розміру і відшкодування збитків, завданих електропостачальнику внаслідок розкрадання електричної енергії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2006 року № 122 (далі - Порядок), Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ України) від 04 травня 2006 року № 562 (далі - Методика від 04 травня 2006 року № 562).

Відповідно до п.п. 48, 53 Правил у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачка ОСОБА_4 є споживачем електроенергії, яку поставляє Татарбунарський РЕМ у будинок АДРЕСА_1, де вона зареєстрована та проживає. Особистий рахунок НОМЕР_1 відкритий на її батька ОСОБА_5, який помер у 2011 році (а.с. 9).

28 серпня 2013 року при проведені перевірки правил користування електроенергією у присутності споживача у цьому будинку працівниками РЕМ було встановлено порушення п. 4.2. Правил, а саме, накид проводів навантаження на лінії електропередач ПЛ 0,4 кВт поза електролічильника, електроенергія споживається, але електролічильником не враховується, про що був складений акт №027899 про порушення правил користування електроенергією побутовим споживачем (а.с. 4-5), де міститься схема безоблікового споживання електроенергії (додаток №1), від підпису акту відповідачка відмовилась, тому акт підписаний трьома представниками РЕМ. Факт порушення відповідачкою ПКЕЕН підтверджується фотофіксацією порушення (а.с. 10-12) та свідченнями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які є працівниками РЕМ, підписали акт та були допитані в судовому засіданні 05 січня 2015 року (а.с. 30).

Згідно з протоколом № 10 від 17 березня 2014 року засідання комісії по розгляду акту № 027899 від 28.03.2013 року, у відповідності до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ України № 562 від 04 травня 2006 року, було визначено вартість необлікованої електроенергії в розмірі 864,03 грн. (а.с. 6,8), яку відповідачка не відшкодувала.

За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 3 ЦПК України).

За таких обставин, вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що безобліковим споживанням електроенергії відповідачкою ОСОБА_4 позивачу завдані збитки в розмірі 864,03 грн., які споживач повинна відшкодувати в повному обсязі.

Таким чином, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції виконав всі вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно із законом.

Доводи наведені, в апеляційній скарзі відповідачки ОСОБА_4, про те, що рішення суду не відповідає вимогам закону, оскільки судом не враховано, що факт порушення правил користування електроенергією не доведений, й підстав для притягнення її до відповідальності немає, не приймаються до уваги за таких підстав.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частинами 3, 4 ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводить мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Статтею 179 ЦПК України встановлено, що предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Для встановлення у судовому засіданні фактів, зазначених у частині першій цієї статті, досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного процесу відповідачка ОСОБА_4 була зобов'язана довести в судовому засіданні свої заперечення проти позову, а саме, те, що електроенергія споживалась з дотриманням правил користування електроенергією, але в судовому засіданні не надано належних та допустимих доказів у підтвердження вказаних обставин, тому ці обставини є не доведеними.

До апеляційної скарги відповідачки також не надано ніяких доказів, які спростовують висновки суду першої інстанції.

Навпаки, судом першої інстанції з достовірністю встановлено, що факт порушення відповідачкою ОСОБА_4 правил користування електроенергією встановлений об'єктивно, що підтверджується вище приведеними доказами, тому у енергопостачальника - ПАТ "ЕК "Одесаобленерго" в особі Татарбунарського РЕМ, були законні підстави для нарахування збитків.

В судовому засіданні ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції не була спростована наявність накиду проводів на електромережу для без облікового споживання електроенергії поза електролічильником.

Крім того, колегія суддів приймає до уваги те, що 20 листопада 2012 року працівниками РЕМ було виявлено аналогічне порушення відповідачкою ОСОБА_4 п. 4.2 Правил, та було нарахована вартість безоблікового споживання електроенергії в розмірі 5148,20 грн., що встановлено рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 27 лютого 2014 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 30 травня 2014 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 серпня 2014 року.

17 березня 2014 року рішенням комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕН був проведений розрахунок по вказаному акту у відповідності до Методики № 562 від 04 травня 2006 року за період 29 днів по пропускній здатності алюмінієвого проводу перерізом 4 мм2 з урахуванням використання завантаженості 8 годин на добу, що склало 864,03 грн., та підтверджується належним розрахунком наданим позивачем (а.с. 8).

Безпідставними є і твердження відповідачки ОСОБА_4 про те, що позовна заява подана до неналежним представником позивача та те, що свідки були допитані з порушення норм процесуального права.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції всебічно та повно з'ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, дослідив в судовому засіданні усі докази, які є у справі, з урахуванням їх переконливості, належності і допустимості, дав їм правильну оцінку та з правильно виходив з того, що є законні підстави для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК Украйни під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Інших правових доводів апеляційні скарги не містять.

Таким чином, наведені в апеляційних скаргах доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.

Отже, законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції та направлення справи на новий розгляд немає.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 05 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою.

Судді апеляційного суду Одеської області: В.О. Панасенков

В.Ф. Парапан

Р.Д. Громік