Рішення № 43438005, 31.03.2015, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2015 р.Справа № 924/178/15

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Субботіної Л.О., розглянувши матеріали

за позовом Прокурора Білогірського району в інтересах держави смт.Білогір'я Хмельницької області

до 1. Фермерського господарства "Тімокс" с.Шимківці Білогірського району Хмельницької області

2. Білогірської районної державної адміністрації Хмельницької області смт.Білогір'я Хмельницької області

про 1. Визнання недійсним розпорядження Білогірської райдержадміністрації №125/2006-р від 26.04.2006р.

2. Визнання недійсним договору оренди землі від 14.06.2006р., про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.09.2006р. за № 010674800003

3. Визнання недійсним договору оренди землі від 14.06.2006р., про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.06.2006р. за № 010674800001

Представники сторін:

позивач: Симчак О.В. - прокурор відділу прокуратури Хмельницької області, посвідчення №031941 від 02.02.2015р.

відповідач 1: не з'явився

відповідач 2: не з'явився

В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: розпорядженням Білогірської РДА №125/2006-р від 26.04.2006р. ФГ "Тімокс" передано в оренду земельні ділянки для ведення фермерського господарства загальною площею 38,2852 га, розташовані на території Кур'янківської сільської ради Білогірського району, строком на 25 років. На підставі вказаного розпорядження укладено 2 договори оренди землі терміном 25 років. Вказані договори зареєстровано в Білогірському районному відділі Хмельницької регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у державному реєстрі вчинено записи від 19.06.2006 за №010674800001 та від 18.09.2006 №010674800003. Прокурор вважає, що спірне розпорядження було прийняте без проведення нормативної грошової оцінки землі, що призвело до незаконного укладення договорів оренди земельних ділянок державної власності, де розмір орендної плати встановлено з порушенням вимог ст. 13 Закону України "Про оцінку земель". Зазначає, що у спірних договорах оренди землі вказана нормативна грошова оцінка, розрахунок якої фактично не проводився. Крім того, згідно спірних договорів оренди землі ставка орендної плати істотно занижена, а саме становить у грошовій формі 20 грн. за 1 га земель зайнятих ріллею, 10 грн. - за 1 га земель зайнятих пасовищем, яка згідно з вимогами Податкового кодексу України має становити не менше 3%. З вказаних підстав прокурор просить визнати недійсним розпорядження Білогірської райдержадміністрації №125/2006-р від 26.04.2006р. та два договори оренди землі від 14.06.2006р.

Прокурор позовні вимоги підтримує в повному обсязі, вважає їх правомірними та обґрунтованими.

Відповідач 1 в судове засідання не з'явився, письмового відзиву на позов не подав.

Відповідач 2 в судове засідання не з'явився, позовні вимоги прокурора визнає повністю. До початку розгляду справи надіслав письмові пояснення по справі, в яких зазначає, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок визначалася з урахуванням індексації на момент укладення договору, як середня по сільській раді. Також в даних поясненнях просить справу розглядати без участі представника.

Судом під час розгляду матеріалів справи встановлено наступне:

Розпорядженням Білогірської районної державної адміністрації Хмельницької області №125/2006-р від 26.04.2006р. було передано Фермерському господарству "Тімокс" землі запасу Кур'янківської сільської ради загальною площею 38,2852 га, в тому числі рілля - 27,4680 га, пасовище - 10,5424 га, для ведення фермерського господарства та болото для виробничих потреб строком на 25 років.

На підставі вищевказаного розпорядження 14.06.2006р. між Білогірською районною державною адміністрацією (далі - орендодавець) та Фермерським господарством "Тімокс" (далі - орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, згідно п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Кур'янківської сільської ради.

Відповідно до п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 38,0104 га, у тому числі: ріллі - 27,4680 га, пасовище - 10,5424 га (землі запасу Кур'янківської сільської ради).

Згідно п. 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 212 266 грн.

Договір укладено на 25 (двадцять п'ять) років (п. 8 договору).

Відповідно до п. 9 договору орендна плата вноситься у грошовій формі у розмірі 20,0 грн. за один га земель зайнятих ріллею та 10,0 грн. за один га земель займаних пасовищами. Загальна сума орендної плати становить - 654,78 грн. в рік, яка вноситься на рахунок Кур'янківської сільської ради. Орендна плата вноситься щорічно до 15 червня та 15 листопада рівними частками (п. 11 договору).

Розмір орендної плати переглядається один раз на 3 роки у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом (п. 13 договору).

Договір підписаний, скріплений печатками сторін та зареєстрований в Державному реєстрі земель 18.09.2006р. за №010674800003.

14.06.2006р. між Білогірською районною державною адміністрацією (далі - орендодавець) та фермерським господарством "Тімокс" (далі - орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, згідно п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Кур'янківської сільської ради.

Відповідно до п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,2748 га, у тому числі: болото - 0,2748 га (землі запасу Кур'янківської сільської ради).

Згідно п. 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 432 грн. Договір укладено на 25 (двадцять п'ять) років (п. 8 договору).

Відповідно до п. 9 договору орендна плата вноситься у грошовій формі у розмірі 20,0 грн., за один га земель. Загальна сума орендної плати становить - 5,50 грн. в рік, яка вноситься на рахунок Кур'янківської сільської ради. Орендна плата вноситься щорічно до 15 червня та 15 листопада рівними частками (п. 11 договору).

Розмір орендної плати переглядається один раз на 3 роки у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом (п. 13 договору).

Договір підписаний, скріплений печатками сторін та зареєстрований в Державному реєстрі земель 19.06.2006р. за №010674800001.

Вважаючи, що розпорядження Білогірської райдержадміністрації №125/2006-р від 26.04.2006р. та два договори оренди землі від 14.06.2006р. не відповідають вимогам чинного законодавства України, оскільки були прийняті та укладені без проведення нормативної грошової оцінки землі, а ставка орендної плати істотно занижена, прокурор звернувся до суду із даним позовом.

На підтвердження позовних вимог прокурором подано листи відділу Держземагенства у Білогірському районі Хмельницької області № 09-3885/14 від 23.12.2014р., №10-2206-0.4-133/2-15 від 21.01.2015р., із змісту яких вбачається, що відділом було підготовлено та надіслано листи орендарям, в тому числі і ФГ "Тімокс" щодо внесення змін до договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення в частині збільшення орендної плати відповідно до Податкового кодексу України. Також у вказаних листах повідомлено, що відповідачем 1 не вчинялось дій щодо приведення умов договору у відповідність до Податкового кодексу України.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, судом до уваги приймається наступне:

За приписами статті 2 Земельного кодексу України, земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами - землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки).

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Законом України "Про місцеві державні адміністрації" визначено організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій та статтею 13 встановлено, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить, зокрема, вирішення питань, в тому числі, використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Відповідно до пункту а) ч. 1 ст. 17 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 116 ЗК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до пункту 12 Перехідних положень ЗК України (в редакції, чинній на момент винесення райдержадміністрацією спірного розпорядження) до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Білогірської районної державної адміністрації Хмельницької області №125/2006-р від 26.04.2006р. було передано Фермерському господарству "Тімокс" землі запасу Кур'янківської сільської ради загальною площею 38,2852 га, в тому числі рілля - 27,4680 га, пасовище - 10,5424 га, для ведення фермерського господарства та болото для виробничих потреб строком на 25 років.

Вважаючи вищевказане розпорядження таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки воно було прийнято без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, прокурор звернувся до суду із позовом про визнання його недійсним.

Згідно ст. 1 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Частиною 1 статті 13 вищевказаного Закону встановлено, що нормативна грошова оцінка обов'язково проводиться, зокрема, у разі визначення орендної плати за землі державної та комунальної форми власності.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок сільськогосподарського призначення проводиться не рідше як один раз у 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше як один раз у 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою.

Порядок проведення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення затверджений наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006р. № 18/15/21/11, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2006р. за № 388/12262.

Судом враховується, що нормами Закону України "Про оцінку земель", приписами вищевказаного Порядку чітко не передбачено, коли має бути проведена нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що передається в оренду, зокрема, до чи після прийняття розпорядження про передачу земельної ділянки в оренду.

Крім того, із змісту спірного розпорядження вбачається, що жодних умов щодо розміру орендної плати, для визначення якої і має проводитись нормативна грошова оцінка землі, ним не встановлювалось. Розмір орендної плати був визначений лише у спірних договорах оренди землі.

Статтею 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" встановлено, що акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.

Згідно зі статтею 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову (п.2 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/35 від 26.01.2000р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів").

В ході розгляду справи прокурором не було доведено невідповідності розпорядження Білогірської районної державної адміністрації Хмельницької області №125/2006-р від 26.04.2006р. вимогам чинного законодавства та не доведено порушення вказаним розпорядженням інтересів держави.

Тому позовні вимоги про визнання недійсним розпорядження Білогірської районної державної адміністрації Хмельницької області №125/2006-р від 26.04.2006р. не підлягають задоволенню.

З приводу позовних вимог про визнання недійсними договорів оренди землі від 14.06.2006р. судом враховується наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 , 6 ст. 203 цього кодексу.

Частина 1 ст. 203 ЦК України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Відповідно до п. 2.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" якщо чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статей 1 і 2 ГПК. Отже, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі". За приписами статті 2 даного Закону відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором про оренду землі.

Згідно з статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Приписами ст. 15 вищевказаного Закону у редакції, чинній на момент укладення спірних договорів визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо.

Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.

За змістом ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю"). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Прокурор вказує, що всупереч ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" при визначенні розміру орендної плати не була проведена нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що є підставою для визнання договорів оренди землі від 14.06.2006р. недійсними.

Однак, проаналізувавши зміст спірних договорів оренди землі, судом встановлено, що вони містять усі істотні умови договору оренди землі, які передбачені частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі", що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин частини другої цієї статті щодо визнання договору оренди землі недійсним.

При цьому положення спірних договорів містять також і відомості щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок (п. 5 спірних договорів). Отже, сторонами дотримано вимоги чинного законодавства в частині визначення обов'язку орендаря щодо сплати орендної плати (аналогічна позиція викладена в постановах ВГСУ № 916/1735/14 від 16.12.2014р., № 916/1050/14 від 19.11.2014р., № 19/17-1280-2011 від 01.11.2011р.).

Крім того, всупереч приписам статей 15, 16 ЦК України, статей 1 та 2 ГПК України, прокурор не довів, що умови спірних договорів порушують права та охоронювані законом інтереси держави, зокрема, не довів належними та допустимими доказами, що визначений у договорах оренди землі розмір орендної плати є заниженим.

Також прокурором не обґрунтовано яким чином вказані ним обставини унеможливлюють перегляд розміру орендної плати, вказаної в спірних договорах, та не навів будь-яких порушених прав держави, що були б відновлені у разі задоволення даного позову.

Додатково судом також приймається до уваги, що виходячи зі змісту пунктів 32-35 рішення Європейського суду з прав людини "Стретч проти Сполученого Королівства" від 24 червня 2003 року майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади.

За висновком Європейського суду в зазначеній справі "наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила". Оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, в такому випадку мало місце "непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції".

Зважаючи на викладене, у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договорів оренди землі слід відмовити.

При розподілі витрат з оплати судового збору, судом враховується, що згідно п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

У позові прокурора Білогірського району в інтересах держави смт.Білогір'я Хмельницької області до Фермерського господарства "Тімокс" с.Шимківці Білогірського району Хмельницької області, Білогірської районної державної адміністрації Хмельницької області смт.Білогір'я Хмельницької області про визнання недійсним розпорядження Білогірської райдержадміністрації №125/2006-р від 26.04.2006р.,визнання недійсним договору оренди землі від 14.06.2006р., про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.09.2006р. за № 010674800003, визнання недійсним договору оренди землі від 14.06.2006р., про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.06.2006р. за № 010674800001 відмовити.

Повне рішення складено 06.04.2015р.

Суддя Л.О. Субботіна

Віддрук. 5 прим. :

1 - до справи,

2 - відповідачу 1 (Хмельницька обл., ,Білогірський р-н, с.Шимківці, вул.Корчмівська, 1) - рекомендованим,

3 - відповідачу 2 (Хмельницька обл., смт Білогір'я, вул.Шевченка, 46) - рекомендованим,

4 - прокуратура Білогірського району (Хмельницька обл., смт Білогір'я, вул.І.Франка, 19)

5 - прокуратура Хмельницької області (м.Хмельницький, пров.Військоматський, 3)