Постанова № 43436342, 31.03.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2015 р. Справа № 820/20876/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Бенедик А.П.

за участю секретаря судового засідання Зарицької Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2015р. по справі № 820/20876/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Системи автоматизації виробництва"

до Індустріальної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Системи автоматизації виробництва", звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, та просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Індустріальної об'єднаної державної податковою інспекції м. Харкова № 0000792220 від 24 грудня 2014 року та відновити в електронній базі даних системі "Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України "Податковий блок" показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Системи автоматизації виробництва" (п.н. 38494443), зазначених останнім в податкових деклараціях 2014 року".

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2015р. по справі №820/20876/14 вимоги позивача були задоволені. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Індустріальної об'єднаної державної податковою інспекції м. Харкова № 0000792220 від 24 грудня 2014 року. Зобов'язано Індустріальну об'єднану державну податкову інспекцію м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області відновити в АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", показники податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Системи автоматизації виробництва" (код 38494443) за 2014 року, яка існувала до внесення змін на підставі акту № 4249/20-36-22-03-07/3849444 від 10.12.2014 року.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2015р. по справі №820/20876/14 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Позивач вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2015р. по справі №820/20876/14 прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача та представника відповідача колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення був акт перевірки позивача працівниками відповідача №4249/20-36-22-03-07/38494443 від 10.12.2014 року, в якому зроблені висновки про порушення: п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством занижено до сплати в бюджет суму податку на додану вартість у сумі 52500,0 грн., у тому числі за липень 2014 року на суму 25532,0 грн., за серпень 2014 року на суму 8482,0 грн., за вересень 2014 року на суму 18486,0 грн.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи 25.05.2014 року між позивачем (Замовник) та ТОВ "Компанія Лакшері Кепітал" (Виконавець) укладено договір №25/05/02, відповідно до якого Виконавець, на замовлення Замовника, зобов'язується надати послуги з розміщення Рекламних кампаній наданих Замовником у відповідності з затвердженими Сторонами Додатками до даного договору.

Підтвердженням виконання умов вказаного Договору є приєднані до матеріалів справи первинні документи, а саме: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунки-фактури, податкові накладні, додатки до договору, медіаплани проведення відео-інформаційної кампанії в мережі супермаркетів, ефірні довідки проведення відео-інформаційної кампанії в мережі супермаркетів.

Розрахунки між контрагентами проведені у безготівковій формі.

Відповідно до приписів п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх ввезенні на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України; в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено,що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, згідно з п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

В даному випадку фактичне виконання вищезазначених робіт підтверджується первинними бухгалтерськими та податковими документами, які були виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні" і п.2.4. ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства.

Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Угоди між позивачем та контрагентами за період перевірки були укладені у відповідності до норм чинного законодавства та є такими, що відповідають всім вимогам, що встановлюються до даного виду договорів доки зворотне не буде доведено в суді. Тому підстав для висновків щодо нікчемності або недійсності договору не було.

На час укладення вищевказаних договорів контрагенти позивача були зареєстрованими як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, мали індивідуальні податкові номери, що підтверджується Свідоцтвами про реєстрацію платника податку на додану вартість, отже, вони мали право видавати позивачу вищезазначені належним чином оформлені податкові накладні, котрі є підставою для формування позивачем податкового кредиту.

З урахуванням викладеного колегія суддів погоджується із висновком суду першої про неправомірне винесення вищевказаного податкового повідомлення-рішення .

Стосовно відомостей, які були внесені відповідачем до АІС за наслідками перевірки висновки суду першої інстанції не можуть вважатись обґрунтованим виходячи з наступного.

Судом першої інстанції не було взято до уваги, що ні позов, ні заява про зміну позовних вимог (аркуш справи 84) не містять інформації про те, що в АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", показники податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Системи автоматизації виробництва" будь-яким чином були відповідачем відкориговані.

Позивачем також не було надано доказів на підтвердження таких дій з боку відповідача.

Проте відповідачем до матеріалів справи (а.с. 77-78) приєднано витяги з АІС податковий блок, з яких вбачається відсутність коригувань (змін) в автоматизованій системі стосовно позивача.

Отже оскільки в даному випадку відсутній факт порушення прав позивача, то і підстави для задоволення позову в цій частині були відсутні.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2012р. по справі №2а-9328/12/2070 прийнята при невідповідності висновків суду обставинам справи, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 3 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2015р. по справі № 820/20876/14 скасувати.

Прийняти нову постановув частині зобов'язання Індустріальну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області відновити в АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», показники податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Системи автоматизації виробництва» (код 38494443) за 2014 року, яка існувала до внесення змін на підставі акту № 4249/20-36-22-03-07/3849444 від 10.12.2014 року.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Системи автоматизації виробництва» - відмовити.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2015р. по справі №820/20876/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Бенедик А.П. Повний текст постанови виготовлений 03.04.2015 р.