Ухвала суду № 43428239, 31.03.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №486/491/14-ц 31.03.2015 31.03.2015 31.03.2015

Справа № 22-ц/784/802/15 Головуючий першої інстанції: Волкова О.І.

Категорія: 19 Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

31 березня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Базовкіної Т.М..,

суддів: Кушнірової Т.Б.,

Яворської Ж.М.,

при секретарі судового засідання: Харитоновій І.В.,

за участі представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5

на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 09 лютого 2015 року за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення авансу,

в с т а н о в и л а :

У березні 2014 р. ОСОБА_6 звернулася з позовом до ОСОБА_5 про визнання правочину недійсним та стягнення авансу.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказувала, що 04 червня 2012 р. передала ОСОБА_5 2 000 доларів США на підтвердження досягнутої між ними домовленості щодо придбання в майбутньому у останнього житлового будинку та земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1.

Посилаючись на те, що договір купівлі-продажу не було укладено з вини відповідача, який збільшив вартість будинку, а також, що останній відмовляється повернути отримані за будинок кошти, позивач, уточнивши позовні вимоги, остаточно просила суд стягнути з відповідача 25 900 грн., що еквівалентно сумі, переданій нею ОСОБА_5

Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 09 лютого 2015 р. позов задоволено.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 25 900 грн. авансу та 243 грн. судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 вказує, що судом не враховане фактичне укладання та виконання сторонами договору купівлі-продажу будинку, вину позивача у непроведенні нотаріального оформлення цієї угоди та правової природи спірної суми, яка, на думку апелянта, є завдатком, й просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у позові.

У запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_6 вказує на безпідставність її доводів і просить у задоволенні скарги відмовити, а рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що у червні 2012 р. між сторонами була досягнута домовленість про укладення договору купівлі-продажу житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1. На виконання цієї домовленості 04 червня 2012 р. ОСОБА_6 передала ОСОБА_5 2 000 доларів США, про що останнім було власноруч складено розписку (а.с. 134) і цей факт відповідачем не заперечується.

В подальшому договір купівлі-продажу будинку укладено не було.

Посилаючись на те, що договір купівлі-продажу частини будинку не було укладено, а відповідач відмовляється повернути отримані за будинок кошти, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 570 ЦК України грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання є завдатком.

В силу ч. 1 ст. 570 ЦК України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Отже, правила ч. 1 ст. 570 ЦК України поширюються на випадки, коли договір було укладено, але одна із сторін ухиляється від його виконання.

Така правова позиція висловлена Верховним судом України у постанові від 25 вересня 2013 р. у справі № 6-82 цс13.

В силу ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Оскільки договір купівлі-продажу будинку не було укладено, передана позивачем на виконання досягнутих домовленостей сума вважається авансом, а тому правових підстав для залишення цієї суми у відповідача не має і суд обґрунтовано задовольнив позов.

Посилання апелянта на фактичне укладення договору купівлі-продажу не ґрунтується на вимогах закону.

Так, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору ч. 1 ст. 638 ЦК України).

В силу ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Оскільки домовленості сторін щодо купівлі-продажу житлового будинку не були оформлені нотаріально такий договорі не є укладеним.

Доводи в апеляційній скарзі про те, що передана позивачем грошова сума є завдатком, а тому не підлягає поверненню позивачу (ст. 571 ЦК України) ґрунтуються на помилковому тлумаченні положень ст. 570 ЦК України, оскільки завдатком є лише сума, передана боржником лише за укладеним договором.

Також не має правового значення і не впливає на вирішення позову про повернення переданої позивачем суми посилання на те, що угода не була оформлена нотаріально з вини позивача, оскільки такі обставини підлягають з'ясування та мають значення у випадку переданню завдатку, але, як зазначено, встановлена інша правова природа переданої відповідачу суми.

З урахуванням викладеного колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 09 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: