Ухвала суду № 43174641, 17.03.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/353/2015(м)

264/8295/14-ц

Категорія 53 Головуючий у 1 інстанції Пустовойт Т.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2015 року м. Маріуполь

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Кочегарової Л.М.,

суддів Ігнатоля Т.Г., Попової С.А.,

при секретарі Грішко С.В.,

розглянувши у судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш», профспілкового комітету публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш», третя особа - Президент України, про визнання недійсним колективного договору або окремих його умов публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш», визнання незаконною або недійсною організації оплати праці на ПАТ «Азовзагальмаш», скасування або визнання незаконним, або недійсним дисциплінарних стягнень за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 16 лютого 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш», профспілкового комітету публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш», третя особа - Президент України, про визнання недійсним колективного договору або окремих його умов публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш», визнання незаконною або недійсною організації оплати праці на ПАТ «Азовзагальмаш» (далі ПАТ «Азовзагальмаш»), скасування або визнання незаконним, або недійсним дисциплінарних стягнень.

Ухвалою Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 18 листопада 2014 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви строком на п'ять днів з дня отримання ухвали та роз'яснено наслідки невиконання ухвали суду.

Ухвалою Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 16 лютого 2015 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційної скаргою, в якій просив скасувати ухвалу, передати матеріали для продовження розгляду, оскільки ухвала незаконна, прийнята з порушенням норм процесуального права.

Представники відповідачів до судового засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.3 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 18 листопада 2014 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху для усунення недоліків. Суд першої інстанції зазначив, що заява подана з порушенням вимог закону, не відповідає вимогам п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, відповідно до якої позовна заява повинна містити ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі, зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимоги майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви. Проте позивачем некоректно та не чітко викладений зміст позовних вимог (а.с.56).

Визнаючи позовну заяву не поданою, суд, в ухвалі від 16 лютого 2015 року зазначив, що позивач недоліки позовної заяви не усунув і це, на думку суду, виключає можливість розгляду позовних вимог ОСОБА_1

З висновками суду погодитися не можна.

Відповідно ч.2 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви.

Згідно ст.121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.119, 120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків. Якщо позивач, відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.119, 120 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною та повертається позивачеві.

Відповідно до роз'яснень, наданих у Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», якщо заява не відповідає вимогам ст.ст.119, 120 ЦПК України або не сплачено судовий збір, суддя, відповідно до вимог ст.121 ЦПК України постановляє ухвалу в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху і надає строк для усунення недоліків, тривалість якого визначається у кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно та їх виправлення.

Проте, як вбачається з ухвали суду від 18 листопада 2014 року, суд не вказав в ухвалі передбачені процесуальним законом підстави для залишення заяви без руху, а обмежився загальною тезою про те, що позивачем некоректно та не чітко викладений зміст позовних вимог.

Заперечуючи проти повернення позовної заяви, ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції, з посиланням на ст.130 ЦПК України, вказав, що суд не позбавлений можливості уточнити його позовні вимоги в попередньому судовому засіданні. Ці доводи апеляційний суд вважає слушними.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що ухвала суду про повернення позовної заяви ОСОБА_1 не відповідає вимогам діючого законодавства, а тому, вона підлягає скасуванню з направленням матеріалів до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі у встановленому законом порядку.

Керуючись ст.ст. 307, 312 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16 лютого 2015 року скасувати, матеріали позовної заяви повернути до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі у встановленому законом порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий : Л.М.Кочегарова

Судді : Т.Г. Ігнатоля

С.А. Попова

Суддя-доповідач Кочегарова Л.М..