Ухвала суду № 43173752, 18.03.2015, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2015 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області в складі:

головуючого Міцнея В.Ф.

суддів: Височанської Н.К., Владичана А.І.

секретаря Лук'янишиної М.В.

за участю: представників Новоселицької районної державної лабораторії

ветеринарної медицини - Трояновського Г.М. та Сурніна М.С.,

ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Новоселицької районної державної лабораторії ветеринарної медицини про визнання переведення на іншу роботу незаконним та поновлення на посаді, за апеляційною скаргою Новоселицької районної державної лабораторії ветеринарної медицини на рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 12 січня 2015 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Новоселицької районної державної лабораторії ветеринарної медицини про визнання переведення на іншу роботу незаконним та поновлення на посаді.

Вказувала на те, що відповідно до наказу директора Новоселицької районної державної лабораторії ветеринарної медицини від 3 травня 2009 року №7 була прийнята на посаду лаборанта лабораторії ветеринарно - санітарної експертизи на Новоселицькому ринку.

Наказом директора районної державної лабораторії від 3 квітня 2013 року № 5 її переведено за її згодою тимчасово виконуючої обов'язки завідуючої лабораторією ветеринарно-санітарної медицини на Новоселицькому ринку.

17 грудня 2014 року згідно з наказом директора районної державної лабораторії № 24 її звільнено від виконання обов'язків завідуючої лабораторією та переведено на раніше займану посаду лаборанта.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------

22ц-340/15 головуючий у І-й інстанції Дутка М.С.

категорія:53 суддя-доповідач: Міцней В.Ф.

Посилаючись на те, що переведення на раніше займану посаду відбулося без її згоди, просила визнати наказ від 17 грудня 2014 року № 24 незаконним,

скасувати його та поновити її на посаді завідуючої лабораторією ветеринарно-санітарної експертизи на Новоселицькому ринку.

Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 12 січня 2015 року позов задоволено: визнано наказ директора Новоселицької районної державної лабораторії ветеринарної медицини № 24 від 17 грудня 2014 року про звільнення від виконання обов'язків завідуючої та переведення на посаду лаборанта І категорії незаконним та скасовано його, поновлено позивачку на посаді завідуючої з 18 грудня 2014 року.

В апеляційній скарзі Новоселицька районна державна лабораторія ветеринарної медицини просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити за безпідставністю, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вважає, що позивачкою не оспорювалась законність звільнення з посади в.о. завідуючої лабораторії, тому суд, ухвалюючи рішення про поновлення її на вказаній посаді, вийшов за межі позовних вимог.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, наказом директора Новоселицької районної державної лабораторії ветеринарної медицини від 3 травня 2009 року №7 позивачка ОСОБА_3 була призначена на посаду лаборанта лабораторії ветеринарно - санітарної експертизи на Новоселицькому ринку, а наказом від 3 квітня 2013 року №5 її переведено на посаду тимчасово виконуючої обов'язки завідуючої цією лабораторією.

Наказом директора лабораторії №24 від 17 грудня 2014 року позивачку звільнено від виконання обов'язків завідуючої лабораторією та переведено на посаду лаборанта І категорії з 18 грудня 2014 року. При цьому згоди на таке переведення позивачка не давала.

Згідно з ч.1 ст.32 КЗпП України переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених законодавством.

Питання щодо призначення працівника на посаду як „тимчасово виконуючий обов'язки" чіткого регулювання в законодавстві України немає.

У п.6 постанови від 1 листопада 1996 року № 9 „Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що при розгляді справ суд може на підставі Постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року „Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР" застосувати нормативні акти колишнього Союзу РСР, які не суперечать Конституції і законам України.

В Україні продовжує діяти роз'яснення Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29 грудня 1965 року № 30/39 „Про порядок оплати

тимчасового замісництва" (редакція від 11 грудня 1986 року), відповідно до якого тимчасовим заміщенням вважається виконання службових обов'язків за посадою тимчасово відсутнього працівника, коли викликано виробничою необхідністю. Призначення працівника виконуючим обов'язки за вакантною посадою не допускається. Зазначене можливе лише за посадою, призначення на яку проводиться вищим органом управління.

Таким чином, працівник може бути призначений „тимчасово виконуючим обов'язки" для заміни відсутнього працівника (хвороба, відпустка) у порядку тимчасового переведення на іншу роботу за погодженням між сторонами трудового договору.

Проте, як вбачаються з матеріалів справи, на момент призначення позивачки тимчасово виконуючої обов'язки завідуючої лабораторією ця посада була вакантною, оскільки наказом директора лабораторії від 3 квітня 2013 року № 4 попередня завідуюча лабораторії була звільнена з роботи (а.с.7).

Окрім того, відповідно до ст.1 Указу Президії Верховної ради СРСР від 24 вересня 1974 року № 311-09 „Про умови праці тимчасових робітників і службовців" тимчасовими робітниками і службовцями вважаються робітники і службовці, прийняті на роботу на строк до двох місяців, а для заміщення тимчасово відсутніх працівників, за якими зберігається їх місце роботи (посада) - до чотирьох місяців.

Згідно з п. „а" ст.11 Указу № 311-09 трудовий договір з тимчасовими робітниками і службовцями вважається продовженим на невизначений строк у випадку, коли тимчасовий робітник або службовець пропрацював зверх строків, зазначених у статті 1 цього Указу, і ні одна з сторін не зажадала припинення трудових відносин.

Оскільки позивачка виконувала обов'язки завідуючої лабораторією з 3 квітня 2013 року по 17 грудня 2014 року, тобто зверх строків, встановлених ст.11 Указом № 311-09, і ця посада на той час була вакантною, то вона вважається переведеною на іншу постійну роботу.

Отже звільнення позивачки від виконання обов'язків завідуючої лабораторією і переведення її на посаду лаборанта І категорії без її згоди здійснено з порушенням вимог ст.32 КЗпП України.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову ОСОБА_3

Доводи апелянта про те, що позивачка не може займати дану посаду через недостатню кваліфікацію, є безпідстаівними.

Стаття 32 КЗпП України не передбачає таких підстав для переведення як невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатній кваліфікації.

З вказаних підстав працівник може бути звільнений з роботи у відповідності до п.2 ст.40 КЗпП України на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації працівник не може належно виконувати покладених на нього трудових обов'язків.

Окрім того, в наказі директора районної державної лабораторії ветеринарної медицини від 17 грудня 2014 року № 24 не зазначено причину, яка стала приводом для переведення позивачки на іншу посаду.

Безпідставними є доводи апелянта про те, що суд вийшов за межі позовних вимог, оскільки у позовній заяві ОСОБА_3 просила суд визнати наказ від 17 грудня 2014 року № 24 незаконним, скасувати його та поновити її на посаді завідуючої лабораторією ветеринарно-санітарної медицини на Новоселицькому ринку.

Не підлягає задоволенню і клопотання представника відповідача про скасування рішення суду і закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Посилання апелянта на те, що позивачка за посадою є державним інспектором і здійснює державний ветеринарно-санітарний контроль і нагляд на ринку, тому справа повинна бути розглянута за правилами КАС України, є помилковим.

Відповідно до ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Згідно з п.15 ст.3 КАС України публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Діяльність позивачки на посаді завідуючої лабораторією ветеринарно-санітарної експертизи на Новоселицькому ринку не пов'язана з проходженням публічної служби, тому дана справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи наведене колегія судів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314 ЦПК України , колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Новоселицької районної державної лабораторії ветеринарної медицини відхилити.

Рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 12 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий /підпис/

Судді: