Рішення № 42400259, 21.01.2015, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

справа № 243/5100/14

провадження № 2/243/477/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2015 року

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючої - судді Ільяшевич О.В.,

при секретарі Ляшко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Слов'янську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В :

13 жовтня 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. В обґрунтування своїх вимог зазначила, що з відповідачем по справі вона перебувала у зареєстрованому шлюбі. Від цього шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає із позивачкою. Відповідач у свідоцтві про народження дитини записаний його батьком. З 10 листопада 2006 року сторони проживають окремо. Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, хоча спроможний її надавати, має задовільний стан здоров'я, інших утриманців не має, будь-яких стягнень за виконавчими листами з нього не проводиться. Просила стягувати з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини всіх його доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину щомісячно, починаючи з дня подачі заяви і до повноліття дитини.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримала з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про слухання справи у його відсутності, просив у позові відмовити. В обгрунтування заперечень проти позову зазначив, що в листопаді 2014 року він отримав тяжу травму під час виконання трудових обов'язків, що призвело до втрати 50 % працездатності . Внаслідок травми він прикутий до ліжка, оскільки половина тулуба паралізована. Він не може самостійно себе обслуговувати і 19 грудня 2014 року був визнаний інвалідом першої групи А. На реабілітацію йому потрібні значні кошти, він їх не має. Вважає, що за вказаних обставин позов є необгрунтованим та у ньому слід відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд позов задовольняє частково, виходячи з наступного:

В судовому засіданні встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Шлюб між сторонами розірваний 10 листопада 2006 року (а.с. 6). Від цього шлюбу сторони мають дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5), який проживає із позивачкою, що стверджується довідкою про склад сім'ї(а.с.7). Відповідач проживає окремо, добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. За змістом копії виписки з історії хвороби № 177з , ОСОБА_2 знаходився на лікуванні в період часу з 03 листопада 2014 року по 21 листопада 2014 року з гострою внутрішньомозковою гематомою правої півкулі головного мозку гиперденсивним проривом крові у шлункову систему(а.с.28-29). Як вбачається із витягу з історії хвороби № 1892, ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у ДЗ вузлова лікарня станції Слов'янськ у період часу з 25 листопада 2014 по 04 грудня 2014 року із діагнозом: гостре порушення мозкового кровообігу в басейні правої середньої мозкової артерії по типу геморрагічного інсульта. Стан після видалення внутрішньомозкової гематоми, лівостороння гемиплегія, помірні когнітивні порушення, супутній діагноз: гіпертонічна хвороба ІІ ступеню, хронічний панкреатит в стадії загострення, цукровий діабет другого типу, виявлений вперше, забій хребта, залишкові явища черепно-мозкової травми(а.с.33). У відповідності до довідки МСЕК, виданої 19 грудня 2014 року, ОСОБА_2 визнаний інвалідом першої групи до першого січня 1917 року, та потребує постійного догляду та у санаторно-курортного лікування(а.с.34).

З огляду на викладене, у судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач ОСОБА_2 дійсно внаслідок отриманої травми має незадовільний стан здоров'я, і внаслідок чого не має можливості повноцінно працювати та у зв'язку з цим, перебуває у скрутному матеріальному становищі, при у зв'язку із отриманою травмою відповідачу видано довідку МСЕК за якою він визнаний інвалідом загального захворювання патологія ЦНС.

В ч. 2 ст. 181 СК України, зазначається, що за рішенням суду кошти на утримання дітей можуть бути присуджені у частці від доходу батька(матері).

Згідно ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У відповідності із ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

За змістом ст. 188 СК України, батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати дитину, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і забезпечує повністю її потреби.

Аналізуючи норми чинного сімейного законодавства, суд приходить до висновку, що єдиною підставою для звільнення від обов'язку утримувати дитину, є її дохід, який у такому випадку повинен значно перевищувати дохід кожного з батьків дитини та повністю задовольняти її потреби.

Виходячи з аналізу ст. 182 СК України, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів є тими обставинами, які суд повинен врахувати при визначенні розміру аліментів.

У відповідності до ст. 2 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», система пенсійного забезпечення в Україні складається з

трьох рівнів. До першого рівня відносять солідарну систему загальнообов'язкового

державного пенсійного страхування (далі - солідарна система), що базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду на умовах та в порядку, передбачених цим Законом.

Згідно із ст.8 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають зокрема громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом;

У ст. 9 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначається, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначається зокрема пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства).

Як вбачається із Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого Постановою КМУ від 26 лютого 1993 р. N 146, утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, в тому числі з одержуваної пенсії, за винятком надбавок до пенсії, що виплачуються інвалідам першої групи на догляд за ними.

Проаналізувавши вищенаведені норми чинного законодавства у сукупності із встановленими у судовому засіданні обставинами, та надавши належну оцінку кожному доказу, суд приходить до висновку, що відповідач, як інвалід першої групи є отримувачем пенсії, яка за своєю суттю є постійним доходом та відповідно до Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого Постановою КМУ від 26 лютого 1993 р. N 146, відноситься до доходів, з яких утримуються аліменти на утримання неповнолітніх дітей.

У зв'язку з викладеним, суд ставиться критично до доводів відповідача, в тій їх частині, що наявність незадовільного стану здоров'я та скрутне матеріальне становище є підставою для звільнення останнього від сплати аліментів та не приймає їх до уваги.

Разом з тим, суд вважає, що наведені відповідачем обставини, які знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, повинні бути враховані при визначені розміру аліментів у відповідності до норм ст. 182 СК України.

З огляду на викладене, враховуючи те, що ОСОБА_3 власних доходів не має, має задовільний стан здоров'я, а також те, що відповідач є інвалідом першої групи, має незадовільний стан здоров'я, суд визначає розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки на утримання дитини, як 1/6 частину його заробітку(доходу) щомісячно але не менше 30% прожиткового мінімуму на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня подачі заяви і до повноліття дитини.

Крім того у зв'язку з тим, що обидві сторони звільнені від оплати судового збору, у відповідності із ч.2 ст. 88 ЦПК України, судові витрати у виді судового збору компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі наведеного, керуючись, ст. ст. 4, 15, 15-1, 30,61, 62, 212-215, 367 ч.1 п.1 ЦПК України, ст. ст. 180-183, 188 СК України, «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Постановою КМУ від 26 лютого 1993 р. N 146, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити частково.

Стягувати із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2, на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13 жовтня 2014 року і до повноліття дитини.

Рішення в межах платежу аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Судові витрати у виді судового збору в розмірі 243(двісті сорок три) грн. 60 коп. компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Головуюча -суддя: О.В. Ільяшевич