YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Донецька область

/

Донецький апеляційний адміністративний суд

Ухвала суду № 4230873, 08.07.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Дата ухвалення

08.07.2009

Номер справи

2а-2461/09/0570

Номер документу

4230873

Форма судочинства

Адміністративне

Компанії, зазначені в тексті судового документа

1) ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "МИРНОГРАДВУГІЛЛЯ"

Головуючий у 1 інстанції - суддя Шальєва В. А.

Суддя-доповідач - Яманко В. Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

8 липня 2009 року справа № 2-а-2461/09/0570

зал судових засідань № 7 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Яманко В. Г.

суддів: Міронової Г. М.

при секретарі судового засідання

Лях О. П. Фалін І. Ю.

за участю представників від:

позивача:

ОСОБА_1 за дов. № 75 від 19 лютого 2009 року,

відповідача:

не зявився, надане клопотання про розгляд скарги за відсутністю представника,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Димитрові на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2009 року (складена у повному обсязі 5 травня 2009 року) по адміністративній справі № 2-а-2461/09/0570 (суддя Шальєва В. А.) за позовом Державного підприємства "Красноармійськвугілля" до Державної податкової інспекції у м. Димитрові про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство "Красноармійськвугілля" звернулося 12 лютого 2009 року до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (арк. спр. 2-4) до державної податкової інспекції у м. Димитрові про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 4 лютого 2009 року № 0000011640/0.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду (арк. спр. 45-47) від 30 квітня 2009 року позов державного підприємства "Красноармійськвугілля" до державної податкової інспекції у м. Димитрові був задоволений повністю, визнане протиправним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Димитрові № 0000011640/0 від 4 лютого 2009 року.

В апеляційній скарзі (арк. спр. 50) відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції, як прийняту з порушенням норм матеріального права, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову. Відповідачем надане клопотання (арк. спр. 58) про розгляд скарги за відсутністю представника, яке судом задоволене.

Позивач проти апеляційної скарги заперечував та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Державне підприємство "Красноармійськвугілля" є юридичною особою, про що свідчать свідоцтво про державну реєстрацію та статут (арк. спр. 13-20), яке включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 32087941, що підтверджується довідкою (арк. спр. 21).

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі за текстом - Закон 2181) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації або у податковому розрахунку (пункт 1.11 статті 1 вказаного Закону) вважається узгодженим з дня подання податкової звітності.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону 2181 передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

За підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону 2181 податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковим періодом є один календарний місяць.

Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, встановлені статтею 5 Закону 2181, визнається сумою податкового боргу платника податків (підпункт 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону).

Згідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірах встановлених цим підпунктом в залежності від кількості днів затримки.

4 лютого 2009 року ДПІ у м. Димитрові була проведена невиїзна документальна перевірка особової картки державного підприємства «Красноармійськвугілля» з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період з 30 грудня 2008 року по 2 лютого 2009 року, за результатами якої був складений акт № 21/23-32087941 (арк. спр. 5). При перевірці повноти та своєчасності перерахування до бюджету податкового зобов'язання з податку на додану вартість посадовою особою ДПІ у м. Димитрові було вказано, що ДП "Красноармійськвугілля" здійснювало погашення податку на додану вартість згідно податкової декларації вх. № 12108 від 22 грудня 2008 року у сумі 762011 грн. з затримкою від 31 до 34 днів.

4 лютого 2009 року ДПІ у м. Димитрові було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000011640/0 (арк. спр. 7) про застосування на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафу в розмірі 20 % у сумі 152402 грн. 20 коп. за затримку на 34 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 762011 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано 22 грудня 2008 року до ДПІ у м. Димитрові податкову декларацію вх. № 12108 з податку на додану вартість за листопад 2008 року з визначенням суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (рядок 27) у розмірі 762011 грн. (арк. спр. 8-9). До акту перевірки доданий розрахунок штрафних санкцій (арк. спр. 6), в якому визначено, що за листопад 2008 року по строку сплати 30 грудня 2008 року фактично ДП "Красноармійськвугілля" було сплачено платіжними дорученнями № 339 та № 338 від 30 січня 2009 року ПДВ на суму 563500 грн. та суму 186124 грн. 62 коп. відповідно, платіжним дорученням № 167 від 2 лютого 2009 року було сплачено ПДВ на суму 12386 грн. 38 коп. За кожним з наведених платіжних доручень податковим органом були визначені суми штрафів з розрахунку 20 % від сум фактичної сплати в розмірах 112700 грн., 37224 грн. 92 коп., 2477 грн. 28 коп. на загальну суму 152402 грн. 20 коп.

Фактично ДП "Красноармійськвугілля" з огляду на наведені податковим органом номери та дати документів платіжним дорученням є лише документ за № 167 від 2 лютого 2009 року (арк. спр. 12) про сплату податку на додану вартість на загальну суму 18000 грн., з якої за договором № 6/24-113 від 3 березня 2008 року сплачена сума 13691 грн. 67 коп., за договором № 8/24 від 31 березня 2008 року - 4308 грн. 33 коп.

Договір № 6 (№ 6/24-113) - це договір про розстрочення податкового боргу з податку на додану вартість (арк. спр. 64-66), укладений між ДПІ у м. Димитрові та ДП "Красноармійськвугілля", за яким сплата розстроченої суми податку повинна здійснюватися протягом 120 місяців з 3 березня 2008 року по 17 грудня 2018 року щомісячно не пізніше 15 числа в сумі 13691 грн. 67 коп.

Договір № 8/24-113 (№ 8/24) - це договір про розстрочення податкового боргу з податку на додану вартість (арк. спр. 61-63), укладений між ДПІ у м. Димитрові та ДП "Красноармійськвугілля", за яким сплата розстроченої суми податку повинна здійснюватися протягом 120 місяців з 15 квітня 2008 року по 16 квітня 2018 року щомісячно не пізніше 15 числа в сумі 71056 грн. 74 коп.

На підставі вказаних договорів ДПІ у м. Димитрові були прийнятті рішення про розстрочення податкового боргу (арк. спр. 67-68), на виконання яких з дотриманням умов договорів й був перерахований позивачем платіжним дорученням № 167 від 2 лютого 2009 року податок на додану вартість, який відповідачем в порушення власних рішень був зарахований до погашення податкових зобов'язань листопада 2008 року з застосуванням штрафних санкцій, які на протязі дії договору про розстрочення до платника податків не застосовуються.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності зарахування податковим органом сплачених позивачем сум податку на додану вартість у календарній черговості виникнення податкового боргу з наступних підстав.

В ідповідно до вимог пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на який посилається відповідач як на обґрунтування права зараховувати сплачені позивачем суми податку на додану вартість у календарній черговості виникнення податкового боргу, встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) у рівних пропорціях.

З наведеного вбачається, що ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія: чи то контролюючі органи, чи то платники податків. Вказана норма не позбавляє платника податку права самостійно визначати джерела та черговість погашення податкових зобов'язань. Ця норма не встановлює права контролюючого органу, всупереч напрямку, зазначеному платником податку у платіжному документі, зараховувати платежі у рахунок погашення податкового боргу.

Згідно пункту 2 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на державні податкові інспекції покладено виконання функцій з забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильності обчислення і своєчасності надходження цих податків, платежів.

На виконання покладених на податкові органи функцій наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року № 276 було затверджено Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 р. за N 843/11123. Наведена Інструкція також не містить у собі положень щодо прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах, та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Згідно пункту 6 частини 1 статті 7 Закону України «Про Національний банк України» від 20 травня 1999 року № 679-ХІV Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів. Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 25 березня 2004 року за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.5 зазначеної Інструкції Реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками. З наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику .

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що згідно статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості, конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. За частинами 1, 2, 6, 7 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, держава не втручається у здійснення власником права власності, діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Стаття 321 Цивільного кодексу України встановила, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу, а саме: у разі стихійного лиха, аварії, епідемії, епізоотії та за інших надзвичайних обставин, в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Частинами 1, 5 статті 19 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству. Незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються. Згідно частини 7 статті 66 Господарського кодексу України держава гарантує захист майнових прав підприємства. Вилучення державою у підприємства майна, що ним використовується, здійснюється лише у випадках і порядку, передбачених законом.

Крім того, в якості платіжних доручень про сплату податку ДПІ у м. Димитрові в додатку до акту перевірки вказало уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно поданих помилок (арк. спр. 10-11), з вхідними номерами 338 та 339 від 30 січня 2009 року. Згідно цих уточнюючих розрахунків позивач виправив помилку та зменшив суму ПДВ, яка підлягала сплаті до бюджету, що за твердженням відповідача дорівнює сплаті податку з одночасним застосуванням за підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафних (фінансових) санкцій.

Колегія суддів не погоджується з таким тлумачення законодавства податковими органами, виходячи з наступного.

За приписами статті 8 Закону України «Про систему оподаткування» порядок зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до Державного бюджету України і місцевих бюджетів та державних цільових фондів встановлюється Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону та інших законів України.

Згідно статті 50 Бюджетного кодексу України, якою встановлений порядок виконання Державного бюджету України за доходами, визначено, що податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок Державного бюджету України і визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Згідно підпункту 3.1 пункту 3 Порядку виконання державного бюджету за доходами, затвердженого наказом Державного казначейства України від 19 грудня 2000 року N 131, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 січня 2001 року за N 67/5258, платники податків (юридичні та фізичні особи) сплачують податки і збори (обов'язкові платежі) у безготівковій або готівковій формах; платежі здійснюються платниками через установи банків, у яких вони обслуговуються, через установи Державного комітету зв'язку України, установи Ощадного банку за місцезнаходженням платника.

Сплатою платником податку податкових зобов'язань вважається саме перерахування на казначейський рахунок державного бюджету відповідної суми податку, а не подання уточнюючих розрахунків про зменшення суми податку до сплати в бюджет.

До того ж, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків .

На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що дії податкового органу щодо зарахування платежів у рахунок погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за листопад 2008 року шляхом зміни призначення платежів, визначених платником податку у платіжних документах є неправомірними, отже, застосування до позивача штрафних санкцій за порушення строків сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 152402 грн. 20 коп. є незаконним.

З огляду на відповідність прийнятої судом першої інстанції постанови нормам матеріального та процесуального права колегія судів зазначає, що наявні підстави для залишення її без змін.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Димитрові на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2009 року по адміністративній справі № 2-а-2461/09/0570 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2009 року по адміністративній справі № 2-а-2461/09/0570 - залишити без змін.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України відкласти з дня закінчення судового розгляду справи на строк п'ять днів складання судового рішення у повному обсязі.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені та підписані колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 8 липня 2009 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 10 липня 2009 року.

Головуючий: В.Г.Яманко

Судді: Г.М.Міронова

О.П.Лях згідно:

Суддя В.Г.Яманко

Часті запитання

Який тип судового документу № 4230873 ?

Документ № 4230873 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 4230873 ?

Дата ухвалення - 08.07.2009

Яка форма судочинства по судовому документу № 4230873 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 4230873 ?

В Донецький апеляційний адміністративний суд

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 4230873, Донецький апеляційний адміністративний суд

Судове рішення № 4230873, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 08.07.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.

Судове рішення № 4230873 відноситься до справи № 2а-2461/09/0570

Це рішення відноситься до справи № 2а-2461/09/0570. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:

1) ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "МИРНОГРАДВУГІЛЛЯ"

Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 4230729

Наступний документ : 4230888

Налаштувати онлайн-моніторинг ключових змін, таких як початок банкрутства або зміна директора;
Знайти приховані зв’язки ваших контрагентів, зокрема компанії-”одноденки”;
Переглянути наявність і термін дії ліцензій;
Ознайомитись із судовими справами, якщо вони є;
Перевірити наявність податкового боргу;